Індекс рубрикатора НБУВ: В655

Рубрики:

Малі тіла сонячної системи

Шифр НБУВ: ДС44869 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В655

Рубрики:

Малі тіла сонячної системи

Шифр НБУВ: ДС44869 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В655

Рубрики:

Малі тіла сонячної системи

Шифр НБУВ: ДС44869 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В655

Рубрики:

Малі тіла сонячної системи

Шифр НБУВ: ДС44869 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В655.2

Рубрики:

Комети

Шифр НБУВ: ДС49421 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В655.254,022

Рубрики:

Спектральні дослідження < Комети >

Шифр НБУВ: ДС50093 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основі сучасних результатів дослідження малих тіл Сонячної системи розглянута проблема метеорно-астероїдної небезпеки. Використовуючи інформацію одного з найбільших банків метеорних даних та результати розрахунків еволюції орбіт астероїдів, сформульовані нові підходи до пошуку космічних тіл, які являють небезпеку для Землі. Висвітлені питання руйнування метеороїдів різних мас в атмосфері і на поверхні Землі і запропоновано критерій розподілу метеоритів на ударні та вибухові. Проведено аналіз даних про доплив космічних тіл на планету в широкому спектрі мас. Наведено результати розрахунків ймовірностей зіткнень космічних апаратів з метеороїдними частинками.

В дисертації розроблено підсистему вторинної обробки даних з метою удосконалення радіотехнічних методів та засобів дослідження розподілу метеорної речовини в Сонячній системі. Запропоновано нову методику визначення швидкості метеора із застосуванням моделювання на ЕОМ. У роботі розв'язано задачу багатоступеневої оптимізації СРТС за критерієм мінімуму похибки вимірювання швидкості. Розроблено та реалізовано програмно методи обробки інформації, у якій вплив факторів виборності зведено до мінімуму.

Індекс рубрикатора НБУВ: В655.27

Рубрики:

Періодичні комети

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано алгоритм визначення швидкості метеорного тіла за коливаннями в амплітудно-часовій характеристиці. Запропоновано вдосконалений метод визначення швидкості, що має кращі якісні показники. Наведено результати перевірки роботи двох алгоритмів на комп'ютерній моделі.

Досліджена структура хвостів комети 1996 В2 (Xіякутаке) за фотографіями, одержаними в березні-квітні 1996 р. Під час найбільшого зближення комети із Землею відбулося явище, схоже на відрив хвоста I типу. Повідомляється про інші особливості структури хвостів комети, що свідчать про взаємодію хвоста I типу з сонячним вітром.

Розглянуто задачу інтерпретації даних, одержаних під час непрямих вимірювань. Описано розв'язання недообумовленої системи лінійних рівнянь з великою кількістю невідомих. Наведено результати моделювання, включаючи прогноз добового змінювання коефіцієнта заповнення метеорного каналу.

Індекс рубрикатора НБУВ: В655.47 + Д,01

Рубрики:

Науки про Землю

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дисертацію присвячено дослідженню фізичних властивостей астероїдів методами фотометрії, поляриметрії, лабораторного та чисельного моделювання. Одержано нові дані про форму, розміри, параметри осьового обертання та оптичні властивості багатьох астероїдів, виявлено невідомі раніше поляризаційні ефекти для деяких із них. Вирішено ряд важливих проблем інтерпретації оптичних властивостей астероїдів, визначення складу речовини астероїдів М-типу ("металевих"), поліпшення IRAS-альбедо і діаметрів астероїдів. Створено Поляриметричний банк астероїдних даних.

Спостереження комети Веста було використано для одержання розподілу поверхневої яскравості пилового хвоста. Викладено методики поверхневої фотометрії та врахування редукцій фотометрії. Виконано модельні розрахунки розподілу поверхневої яскравості. Результати розрахунків співставлено з розподілом поверхневої яскравості, одержаним за результатами поверхневої фотометрії. Знайдено основні характеристики сукупності кометних пилових часток у хвості комети Веста. Пилоутворення ядер комети під час активних процесів перевищує звичайне в 10 разів. Кращі результати моделювання одержано для анізотропної моделі викиду пилу. Досліджено, що процес підвищеного виділення пилу тривав близько 8 годин.

На основі численних візуальних оцінок інтегрального блиску двох яскравих комет Хейла-Боппа (С/1995 О1) та Хіякутаке (С/1996 В2) побудовано їх криві блиску в координатах r, m-5lg(delta), де r - геліоцентрична відстань комети, m - видима зоряна величина, delta-геоцентрична відстань комети. Обчислено фотометричні параметри кривих блиску комет: Ну- абсолютна величина і n - показник ступеня при r. Знайдено зв'язок між функціями блиску комет delta m та індексами геомагнітної активності C9, Cp.

За результатами досліджень спалахової активності комет наведено нові докази тісного зв'язку між кривими блиску комет і рівнем сонячної активності. Виявлена залежність спалахової активності комет від геліоцентричної відстані дозволяє використовувати криві блиску комет як своєрідні детектори розподілу міжпланетної речовини у внутрішніх частинах Сонячної системи.

Проведено числове моделювання розподілу яскравості по видимій поверхні астероїда для визначення положення фотоцентра для різних законів розсіяння світла (Ламберта, Ломмеля - Зеєлігера, Хапке, теоретичного та емпіричного законів Акімова). Використано числову фотометричну модель, що передбачає довільну форму астероїда, довільний розподіл альбедо по поверхні та довільний закон розсіяння світла. Показано, що зміщення видимого центра відносно геометричного суттєво залежить від фазового кута астероїда, його форми та закону розсіяння світла. Величина зміщення може складати 30 - 40 % кутового радіуса астероїда. Для астероїдів з розмірами понад 0,1'' такі зміщення перевищують похибку космічних астрометричних вимірювань і близькі до похибок наземних спостережень. Їх урахування може суттєво підвищити точність положень астероїдів. Наведено практичні рекомендації щодо визначення та врахування зміщення фотоцентра астероїда.

Поставлено та розраховано задачу зміни теплового випромінювання кометних пилинок внаслідок порушення їх теплової рівноваги. Розглянуто випадки фіксованих початкових відхилень температури та відхилень, найбільших із можливих у моделі подрібнення пилових частинок. Наведено значення часу релаксації температури пилинок, розраховані за рівнянням, що визначає зміну кількості тепла пилинки в полі сонячної радіації, для випадку її максимальних початкових відхилень. Досліджено нерівноважне теплове випромінювання пилинок із чистого льоду та льоду, забрудненого силікатом та вуглецем. Показано, що льодяні пилинки, забруднені вуглецем, під час подрібнення практично не виходять зі стану теплової рівноваги. На противагу цьому, пилинки з чистого льоду та забруднені силікатом розмірами 10 - 100 мкм, утворені внаслідок подрібнення, можуть значний час перебувати в стані з порушеною тепловою рівновагою. Зміни теплового потоку пилинок відносно рівноважного стану мають виражену асиметрію: внески від пилинок, що охолоджуються, та від тих, що нагріваються, суттєво різні. За цих умов теплове випромінювання пилинок, які охолоджуються, усереднене за час релаксації, може змінюватись відносно рівноважного майже в 100 разів на довжині хвилі 3 мкм, ефект зростає зі зменшенням довжини хвилі.

Розглянуто задачу про визначення часу релаксації температури пилинок, які руйнуються за умов зовнішньої кометної атмосфери, до її рівноважного значення. Числовим методом розв'язано рівняння, що описує зміну кількості тепла пилинки в полі сонячної радіації з урахуванням втрат на сублімацію. Розрахунки проведено для чистого льоду та льоду, забрудненого вуглецем або силікатом. Отримано значення часу релаксації температури для різних розмірів пилинки за фіксованого початкового відхилення. Він може досягати кількох хвилин за 1 а. о. Залежність часу релаксації від розмірів має принципово різний характер для пилинок з льоду, забрудненого силікатом або вуглецем. Знайдено хід температури з часом та залежності часу релаксації температури від її початкового відхилення. Модель дозволяє вирішувати задачу про встановлення стану теплової рівноваги для ізотермічних пилинок у космічному просторі залежно від їх складу та зовнішніх умов.