Індекс рубрикатора НБУВ: В654.21-52,022

Рубрики:

Юпітер

Шифр НБУВ: ДС48537 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В654.12-41,022

Рубрики:

Венера

Шифр НБУВ: ДС49293 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В654.12-41,022

Рубрики:

Венера

Шифр НБУВ: ДС49293 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В654.21-52,022

Рубрики:

Юпітер

Шифр НБУВ: ДС48537 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В654.137-5,022

Рубрики:

Місяць

Шифр НБУВ: ДС50100 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обоснована перспективность дальнейшего изучения и освоения Луны человеком, приведены некоторые гипотезы происхождения и строения лунных грунтов, а также показано влияние внешних условий на их структуру и состав. Результаты исследований физико-механических характеристик и химического состава грунтов по отдельным районам лунной поверхности, выполненные автоматическими лунными станциями "Луна", "Сервейер", передвижными лабораториями "Луноход-1" и "Луноход-2", а также экипажами космических кораблей "Аполлон" рассмотрены как исходные данные, которые могут быть положены в основу проектирования и создания лунной строительной техники.

Розглянуто питання створення інформаційно-обчислювальних комплексів у поєднанні з технологічними установками, які реалізують енергоємні технологічні процеси просторової контактної руйнівної взаємодії. Обгрунтовано, розроблено та створено математичні моделі установок, технологічних процесів, які вони виконують, обчислювальні алгоритми редукції непрямих експериментальних даних у системі "ЕОМ - установка", інтерпретації, відновлення на них подібності досліджуваних об'єктів та їх ідентифікації як розв'язання обернених (некоректних) задач. Наведено результати апробації розроблених обчислювальних алгоритмів на прикладах установок, які брали участь у реалізації програм з питань вивчення планет Сонячної системи.

Виявлено статистично вірогідні кореляції характеристик відбитку електромагнітного випромінювання поверхні Місяця в оптичному і радіодіапазоні. Це доводить, що на формування радіовідгуку впливає хімічний склад поверхні Місяця. Запропоновано модель розсіювання радіохвиль структурою типу "реголіт-тверда поверхня", що є модифікацією моделі стопи Стокса-Бодо. За допомогою цієї моделі та за даними радіолокаційних і оптичних вимірів побудовано карту товщин шару реголіту видимої півкулі Місяця. Порівняння даних карти з незалежними оцінками товщин шару реголіту для місць посадок космічних апаратів, а також для деяких ділянок поверхні Місяця, досліджених за знімками КА "Лунар-Орбітер", показало, що одержана карта вірно відображає реальний розподіл товщин реголіту.

Запропоновано та обгрунтовано нові радіоастрономічні стратегії пошуку позаземного розуму (SETI), які не залежать від його комунікативності. Їх застосування призвело до виділення радіоджерел, що цікаві також для астрофізики. Закладено основи археологічної розвідки Місяця (принципи, райони та феномени, що є перспективними). Доведено, що на Землі можливі знахідки позаземних артефактів (штучних предметів), навіть якщо не було візитів позаземних цивілізацій до Сонячної системи. З'ясована здатність космічного сміття бути агентом міжзоряної панспермії. Ці нові підходи спроможні значно підвищити ефективність SETI та вивести його з кризи.

Дисертацію присвячено проблемі визначення рельєфу та оптичних (радіооптичних) параметрів ділянки поверхні планети за серією її некогерентних зображень в оптичному або радіодіапазоні. Запропоновано математичну коректну постановку задачі та метод її розв'язку. Показано, що коректний підхід потребує сумісного розгляду чотирьох задач: визначення рельєфу поверхні, її оптичних характеристик, усунення замиття зображень, зумовленого земною атмосферою і недосконалістю зображуючої системи, та суміщення зображень. Запропонований метод розповсюджено на випадок зображень, одержаних за допомогою радіолокатора з синтезованою апертурою. Можливості методу та його ефективність досліджено експериментально на комп'ютерній моделі. Результати наведено у вигляді карт рельєфу, оптичних параметрів та похибок їх визначення.

Індекс рубрикатора НБУВ: В654

Рубрики:

Планети та супутники.

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обговорюється проблема визначення орієнтації селеноцентричної динамічної системи координат. Визначено сталі члени фізичної лібрації Місяця за даними лазерної локації і різними моделями селенопотенціалу. Значення сталих членів в довготі (67,6" +- 0,8") і широті (78,7" +- 0,2"), отримані по моделі LP75G, побудованої за сукупністю даних вимірювань КА "Лунар Проспектор", "Клементина", "Лунар Орбітер (1-5)" і субсателітів КК "Аполлон-15, -16", розглядаються як найдостовірніші.

Наведено постановку задачі динаміки трансмісії бурового робота в екстремальних умовах космосу (як другу задачу за умов невизначеності навантажень на робочому органі) та її розв'язання, яке забезпечує виділення перехідних процесів. Виділена інформація забезпечує здобуття даних про об'єкт дослідження й адаптивне керування енергопостачанням робота. Отримано принципово нові результати і залежності, які пройшли успішну апробацію в космічних експериментах.

Робота містить в собі постановку задачі розрахунку руху сипучого середовища в пристрої з складною геометрією та її розв'язання методами імітаційного моделювання і кінцевих елементів. Математична модель середовища розглядається як в'язко-пластична і містить фізичні та геометричні нелінійності, які зумовлюють поведінку середовища рідини, та твердого тіла. Задачу розглянуто в розтині оптимізації функціональних характеристик, які обумовлюють процес. Отримано принципово нові результати і залежності. Алгоритми оптимізації пройшли успішну апробацію в наукових космічних експериментах.

Індекс рубрикатора НБУВ: В654.12-42

Рубрики:

Венера

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дисертацію присвячено дослідженню варіацій оптичних характеристик та фізичних параметрів атмосфер Юпітера і Сатурна на основі отриманих автором нових фотометричних і спектральних даних за 593 ночі спостережень в 1977 - 1995 рр. Вперше виявлено існування сезонної перебудови в атмосферах Юпітера та Сатурна, прояв 22,3-річного Хейловського магнітного циклу Сонячної активності, наявність вікових змін абсолютної зоряної величини Юпітера з періодом 180 років. Вперше визначено динамічні і кінематичні параметри і характерні масштаби для глибоких шарів атмосфери Юпітера із дистанційних астрономічних спостережень видимого хмарового шару планети. Запропоновано і реалізовано на практиці методику спостережень та їх обробки, котра дозволила вперше зареєструвати перші дві гармоніки власних коливань вогневогелієвих атмосфер Юпітера і Сатурна. Використання цієї методики дає підставу зазначити про перехід такого напряму в планетофізиці, як сейсмологія планетних атмосфер від теоретичних розробок в практичну площину досліджень. Результати спостережень використано при розробці моделей стандартних атмосфер планет-гігантів.

Проведено астрометричне калібрування поля зору одного з двох об'єктивів двоканального фокального редуктора Інституту аерономії товариства ім. Макса Планка (Німеччина), встановленого на 2-м телескопі (пік Терскол). Показано, що внутрішня точність визначення координат зірок за допомогою цього приладу знаходиться в межах 0,03 - 0,12". Подано результати обробки спостережень супутників Юпітера та Сатурна під час опозиції 1998 р.: 29 положень Теби (JXIV), 7 положень Амальтеї (JV) відносно Галілеєвих супутників та 9 положень Феби (SIX) відносно зірок каталогу USNOA-2.0. Середні квадратичні похибки відхилень спостережених координат від ефемеридних становлять 0,06 - 0,12".

Індекс рубрикатора НБУВ: В654.01

Шифр НБУВ: Ж14560 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати фотометричних вимірювань Місяця при різних кутах фази. Вивчався розподіл яскравості вздовж фотометричної широти. Показано, що падіння яскравості до полюсів посилюється з кутом фази alpha, і при alpha approx 120 °. Місяць відбиває майже за законом Ламберта. Обговорюється походження цього явища.

Розроблено методику й алгоритм визначення параметрів обертання Землі (ПОЗ), їх похідних з обробки лазерних спостережень ШСЗ, а також алгоритму прогнозування координат полюса. Обгрунтовано методику одночасного інтегрування рівнянь руху ШСЗ із системою варіаційних рівнянь для ізохронних похідних і часткових похідних від біжучого вектора стану супутника за ПОЗ, їх похідних, алгоритм визначення різниці часу (UTIR-UTC) за результатами лазерних спостережень ШСЗ. Отримано 13 розв'язків для рядів ПОЗ та їх перших і других похідних у різних комбінаціях параметрів з обробки лазерних спостережень основної кампанії міжнародного проекту MERIT. Виконано Фур'є-аналіз рядів ПОЗ та їх швидкостей зміни, отриманих в роботі та визначених різними міжнародними центрами обробки супутникових вимірів. Порівняльний аналіз результатів свідчить про добру узгодженість отриманих у дослідженні рядів ПОЗ і швидкостей їх зміни з визначеннями міжнародних організацій. Модель прогнозування координат полюса складено з двох частин: математичної та стохастичної. Математичну модель зображено сумою рядів Фур'є з різними базовими періодами: шестирічним, чандлеровим та річним. Здійснено прогноз координат полюса для одиного року.