Запропоновано та обгрунтовано нові радіоастрономічні стратегії пошуку позаземного розуму (SETI), які не залежать від його комунікативності. Їх застосування призвело до виділення радіоджерел, що цікаві також для астрофізики. Закладено основи археологічної розвідки Місяця (принципи, райони та феномени, що є перспективними). Доведено, що на Землі можливі знахідки позаземних артефактів (штучних предметів), навіть якщо не було візитів позаземних цивілізацій до Сонячної системи. З'ясована здатність космічного сміття бути агентом міжзоряної панспермії. Ці нові підходи спроможні значно підвищити ефективність SETI та вивести його з кризи.

Исследована проблема поисков внеземных цивилизаций, описаны главные реализованные проекты таких поисков. Рассмотрены астрономические, биологические, радиотехнические, исторические, статистические, лингвистические и социологические аспекты проблемы. Внимание уделено проблемам, возникающим в процессе поиска связи с внеземными цивилизациями: стратегии поиска, возможным целям передачи сигналов и способам передачи информации. Изучены возможности установления смыслового контакта и возможные его последствия. Приведена научная история SETI (Search for Extraterrestrial Intelligence): основные проекты, теоретические исследования, конференции. Проанализировано состояние проблемы SETI в настоящее время, пессимистические и оптимистические оценки. Приведен анализ полученных кандидат-сигналов, подчеркнута научная, техническая и социальная значимость SETI.

Індекс рубрикатора НБУВ: В654.09 + Е0*118

Рубрики:

Життя на планетах. Рослинність на планетах

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж20611 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Праця В. І. Вернадського "Початок і вічність життя" (1922), як і інші його наукові твори, зробила вагомий внесок у розвиток багатьох розділів природознавства, принципово змінила науковий світогляд XX ст. Ця праця визначила місце людини та її наукової думки в еволюції біосфери, надала змогу по-новому поглянути на навколишню природу як середовище існування людини. Вона поставила багато актуальних проблем і накреслила шляхи їх вирішення у майбутньому. Поєднання глибоких знань у різних галузях з історією їх розвитку зумовило формування у В. І. Вернадського власних поглядів на науку як на специфічне природне явище, притаманне роду Homo sapiens. Він вважав розвиток науки природним процесом розвитку людської думки, спрямованої на пізнання законів природи і законів власного розвитку. Хоча людська думка не є ні матерією, ні енергією, її вплив на зміну довкілля, тобто на біосферу є надзвичайно великим. У своїй праці "Початок і вічність життя" В. І. Вернадський аналізує різні механізми виникнення життя і дійшов висновку, що життя могло бути вічним і не мати початку. Він підкреслює два найважливіші з геологічної точки зору положення: по-перше, планетний, геологічно закономірний характер життя; по-друге, тісний зв'язок усіх геологічних процесів у біосфері з діяльністю живої речовини. Отже, розуміння життя як планетного явища призвело В. І. Вернадського до розуміння прямої залежності існування біосфери від умов, створених геологічними процесами.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*118 + В654.09

Рубрики:

Загальна біологія

Життя на планетах. Рослинність на планетах

Шифр НБУВ: Ж14063 Пошук видання у каталогах НБУВ