Розглядаються загальні проблеми шкільної освіти, гуманітарні та екологічні аспекти викладання природничо-математичних дисциплін в середній школі, нові форми і методи навчання. Висвітлюються особливості диференціації та індивідуалізації навчання, специфіка роботи з обдарованими дітьми, досвід роботи шкіл з поглибленим вивченням природничо-математичних дисциплін. Аналізуються проблеми активізації пізнавальної діяльності школярів, експериментальні роботи як засіб розумового розвитку учнів, проблеми підготовки школярів до міжнародних олімпіад по хімії. Повідомляється про створення інтегровано-узгоджених програм з фізики, математики, астрономії та інформатики, про форми активізації самостійної роботи учнів на уроках математики та фізики. Характеризується рейтингова система оцінювання знань, колективні форми роботи на уроках хімії та біології тощо.

Розглядаються питання охорони довкілля в контексті біологічної освіти на порозі XXI століття, екологічні ризики і моніторинг біорізноманітності, реалізація принципу розвиваючого навчання при вивченні біології, а також інноваційні прийоми креативного розвитку учнів на уроках біології. Висвітлюються особливості управління розумовою діяльністю учнів на уроках математики, використання навчальних психотренінгів для розвитку математичних здібностей школярів, алгоритмічний підхід до викладання геометрії на підготовчих курсах навчального закладу. Повідомляється про інтеграцію природничих наук і деякі недоліки традиційного викладання фізики, аналізуються проблемні задачі з хімії та їх роль у вихованні творчого мислення учнів, елементи модульно-розвиваючого навчання і рейтингової оцінки знань при вивченні хімії в середній школі тощо.

Досліджено проблеми використання та поєднання методів навчання вчителями природничо-математичного циклу в загальноосвітніх школах і вищих навчальних закладах І - ІІ рівнів акредитації. Запропонован основні підходи до визначення поняття "метод навчання", класифікації методів навчання, узагальнено чинні класифікації, висвітлено їх основні недоліки. На базі створеної автором нової раціоналізованої класифікації розроблено модель навчально-виховного процесу та досліджено її вплив на нього. Створено комп'ютерну програму з метою допомоги вчителям зорієнтуватися у процесі вибору і поєднання методів навчання під час підготовки до уроку.

Науково обгрунтовано розвиток пізнавальної активності учнів старших класів у процесі вивчення математики та фізики на основі модульно-розвиваючої технології навчання, що сприяє інтелектуальному розвитку школярів, формуванню у них системних фізико-математичних знань. Встановлено, що розвиток даної активності школярів підвищується, якщо навчання проведено з використанням модульно-розвиваючої технології за запропонованою методикою. Виявлено організаційно-педагогічні та методичні умови формування, а також розвитку пізнавальної активності у процесі навчальної діяльності старшокласників. Розроблено рекомендації щодо організації навчальної діяльності та розвитку пізнавальної активності старшокласників на заняттях із математики та фізики, що мають загальний характер і придатні для реалізації під час вивчення природничих дисциплін.

Розглянуто психолого-педагогічні та методичні аспекти удосконалення навчально-виховного процесу в середніх загальноосвітніх навчальних закладах, нові технології навчання природничо-математичних дисциплін. Проаналізовано шляхи удосконалення навчального експерименту з фізики, хімії, біології. Висвітлено проблеми виховання в процесі вивчення природничо-математичних дисциплін, змісту природничо-математичної освіти, а також пропедевтичної підготовки учнів до вивчення природничо-математичних дисциплін.

Розглянуто питання розвитку алгоритмічної культури школярів та студентів під час розв'язування задач за допомогою ЕОМ.

Рассмотрен вопрос развития алгоритмической культуры школьников и студентов в процессе решения задач при помощи ЭВМ.

The article considers the problem of the development of algorithm culture of pupils and students in the process of solving problems by means of computers.

На підставі порівняльного аналізу структурування змісту українських і австрійських підручників з математики та фізики для середньої школи визначено засоби, які дозволили авторам австрійського підручника з математики подати зміст більш широко та на вищому теоретичному рівні, ніж в українських підручниках: диференційованість змісту не тільки на рівні завдань, а й на теоретичному рівні; широка інтегрованість змісту підручника з іншими дисциплінами, у тому числі принципова інтегрованість алгебри з початками аналізу і геометрії; теоретико-множинне вчення як стрижень змісту підручника; загальний метод "нарощування знань" пояснення змісту підручника; забезпечення авторами австрійського підручника виконання дидактичних законів, принципів та функцій. Виявлено, що автори австрійських підручників з математики та фізики приділили більшу увагу, ніж автори відповідних українських підручників, гуманістичній спрямованості підручників, забезпеченню діяльнісного підходу учнів до навчання, їх особистому зростанню.

  Скачати повний текст

Рассмотрены психолого-педагогические основы математизации физических знаний учащихся, математические методы в школьном курсе физики, особенности применения математического аппарата на занятиях с одарёнными детьми.

Висвітлено проблеми прогнозування змісту освіти за умов особистісно орієнтованого навчання. Викладено технологічні аспекти управління результатами навчання фізики. Описано особливості змісту та реалізації принципів особистісно орієнтованого навчання фізики у загальноосвітній середній та вищій педагогічній школі. Проаналізовано стан сформованості методів пошукової діяльності студентів за традиційної організації занять із загальної фізики. Розглянуто питання формування освітнього середовища, інтегративні процеси у сучасній освіті. Наведено психолого-педагогічні вимоги до організації комп'ютерного контролю та оцінювання навчальних досягнень. Значну увагу приділено частковим методикам дисциплін фізико-математичної та технологічної освітніх галузей.

Освещены проблемы прогнозирования содержания образования в условиях личностно ориентированного обучения. Изложены технологические аспекты управления результатами обучения физики. Описаны особенности содержания и реализации принципов личностно ориентированного обучения физики в общеобразовательной средней и высшей педагогической школе. Проанализировано состояние сформированности методов поисковой деятельности студентов при традиционной организации занятий по общей физике. Рассмотрены вопросы формирования образовательной среды, интегративные процессы в современном образовании. Приведены психолого-педагогические требования к организации компьютерного контроля и оценки учебных достижений. Значительное внимание уделено частичным методикам дисциплин физико-математической и технологической образовательных отраслей.

Уточнено поняття "структурування навчальної інформації", "форми подання навчальної інформації". Визначено критерії, педагогічні умови підготовки майбутніх учителів до структурування навчальної інформації в дидактичному процесі загальноосвітньої школи. Розвинуто положення щодо функціональної ролі згортання, стиснення, моделювання та візуалізації навчальної інформації як способів здійснення професійної діяльності в загальноосвітній школі.

На підставі аналізу навчальних планів спеціальностей "математика", "фізика", "інформатика" з'ясовано особливості та визначено окремі закономірності розподілу дисциплін для ефективного впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

На основании анализа учебных планов специальностей "математика", "физика", "информатика" выясняются особенности и выделяются отдельные закономерности распределения дисциплин, влияющие на эффективность внедрения кредитно-модульной системы организации учебного процесса.

On the basis of the analysis of curricula for specialists in mathematics, physics and informatics, the author points out peculiarities and certain regularities in distribution of the disciplines, which influence the effectiveness of introduction of the credit-modular system in the process of study.

Розглянуто питання прогнозу, контролю, управління та самоосвіти в педагогічних технологіях. Висвітлено методичний і технологічний аспекти управління пізнавальною діяльністю студентів на підставі вимог цільової навчальної програми з фізики. Розкрито методичні засади забезпечення результативного навчання фізики, теоретичні засади модульної побудови навчального процесу у ВНЗ. Проаналізовано особливості системи фахової підготовки педагогічних кадрів, описано інтерактивні методи та мультимедійні технології їх підготовки.

Рассмотрены вопросы прогноза, контроля, управления и самообразования в педагогических технологиях. Освещены методический и технологический аспекты управления познавательной деятельностью студентов на основе требований целевой учебной программы по физике. Раскрыты методические основы обеспечения результативного обучения физике, теоретические основы модульного построения учебного процесса в ВУЗ. Проанализированы особенности системы профессиональной подготовки педагогических кадров, представлены интерактивные методы и мультимедийные технологии их подготовки.

Розглянуто проблему професійного спрямування навчальних предметів природничо-математичного циклу відповідно до майбутньої спеціальності студентів медичного коледжу.

Рассмотрена проблема профессиональной ориентации учебных предметов естественно-математического цикла соответственно будущей специальности студентов медицинского колледжа.

The article deals with the problem of professional orientation of teaching subjects of the natural-mathematical character according to the future speciality of the medical college students.

Уперше визначено педагогічні умови забезпечення наступності у неповній середній загальноосвітній школі (СЗШ) і професійно-технічних навчальних закладах (ПТНЗ) на змістово-процесуальному, контрольно-оцінювальному та особистісному рівнях, а саме: наступність змісту природничо-математичних дисциплін у навчальних планах і програмах неповної СЗШ і ПТНЗ; обов'язкову ліквідацію прогалин у природничо-математичних знаннях учнів на I курсі ПТНЗ, використання сучасних педагогічних технологій, особливо інтерактивних, проективних технологій, технології "Портфель учня"; застосування під час вивчення природничо-математичних дисциплін нових інформаційних технологій. Розроблено модель реалізації наступності змісту даних дисциплін, а також удосконалено методику реалізації наступності у підготовці фахівців електро- та радіотехнічного профілю у системі "неповна СЗШ - ПТНЗ" на базі застосування сучасних педагогічних й інформаційно-телекомунікаційних технологій навчання (навчання у співробітництві, інтерактивне, проективне та дослідницьке навчання, використання сучасних методів і засобів роботи з навчальною інформацією, застосування педагогічних програмних засобів. Розвинуто методи, форми та прийоми вивчення природничо-математичних дисциплін у СЗШ і ПТНЗ.

Вперше розроблено й апробовано методику формування у старшокласників інтересу до професії під час вивчення фізико-математичних дисциплін, визначено ефективні умови її впровадження у навчально-виховний процес школи. Розкрито сутність понять "інтерес", "пізнавальний інтерес", "формування інтересу до професії". Здійснено теоретичне узагальнення та практичну перевірку наступності та різноманітності форм, методів і прийомів формування у старшокласників інтересу до професії. Охарактеризовано рівні професійного інтересу та етапи його зростання. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено потенційні можливості предметів фізико-математичного циклу щодо формування інтересу до професії в учнів старших класів, розроблено банк професій регіону.

На прикладі вивчення дисциплін фізико-математичного циклу у медичному ВНЗ розглянуто науково обгрунтовані засоби педагогічного оцінювання та стандартизованих процедур, які є надійним стимулом підвищення пізнавальної активності студентів.

На примере изучения дисциплин физико-математического цикла в медицинском ВУЗ рассмотрены научно обоснованные способы педагогического оценивания и стандартизированных процедур, являющиеся надежным стимулом повышения познавательной активности студентов.

In the article author examine scientifically grounded methods of the pedagogical assessment and standardized procedures as reliable stimulus of the raising of the cognitive activity of students by the example of studying of disciplines of the physics and mathematics cycle at the medical university.

Приведены системы, предназначенные для обучения не теоретическим знаниям, а практическим навыкам диагностики. Они содержат базу знаний, используемую для обучения. Использование базы знаний в обучающей системе накладывает на нее определенные требования, такие, как точность (100 %-я верность содержащихся в ней знаний), полнота (как можно более полное покрытие всех возможных случаев), логическая непротиворечивость. Изложены основные идеи построения баз экспертных знаний с учетом этих требований и использованием подхода экспертной классификации. Особенность подхода экспертной классификации состоит в том, что в качестве оракула выступает эксперт - человек, достигший мастерства в своей предметной области. Система строит модель знаний в его предметной области только на основании его ответов, не делая вероятностных предположений, влияющих на конечный результат. Она минимизирует число обращений к оракулу за счет порядковой структуризации предметной области.

Розглянуто сучасні інформаційні педагогічні технології для студентів фізико-математичних факультетів. Запропоновано авторський підхід до викладання математичних дисциплін з використанням проектної методики.

Рассмотрены современные информационные педагогические технологии для студентов физико-математических факультетов. Предложен авторский подход к преподаванию математических дисциплин с использованием проектной методики.

The article deals with the modern information pedagogical technologies for students of physical and mathematical faculties. The corresponding scientific literature on this problematics is analysed. The author's approach to teaching mathematical disciplines with use of a design technique is offered.

Проаналізовані результати дискусій останніх років із проблем вузівської освіти в галузі фізико-математичних дисциплін. Розглянуто та запропоновано для обговорення заходи, спрямовані на вирішення ключових проблем і вдосконалення системи вищої освіти.

Проанализированы результаты дискуссий последних лет по проблемам вузовского образования в области физико-математических дисциплин. Рассмотрены и предложены для обсуждения мероприятия, направленные на разрешение ключевых проблем и совершенствование системы образования.

Results of discussion of problems of higher education in the field of physical- mathematical sciences have been analyzed. Some measures dealing with solving key problems and improving the education system have been considered and suggested for discussion.