Виявлено вплив сонячної активності (СА) на деякі речовини хімічного складу листя шовковиці, що може бути використано для його прогнозування. Реакція різних сортів шовковиці на СА була специфічною. Дія СА на хімічний склад листя шовковиці відбувалася як через безпосередні фактори СА (ЕМП, світло, іони тощо), так і через опосередковані (кількість опадів, температура).

Викладено результати випробування 31 способу і запропоновано розробку способу застосування найбільш ефективного препарату естостерил-У для боротьби з хворобами шовковичного шовкопряда на найбільш ранній стадії онтогенезу шляхом знезараження грени від ентомопатогенних мікроорганізмів.

Наведено існуючі методи підвищення життєздатності шовковичного шовкопряда на різних етапах його розведення. Обговорюються можливості різноспрямованого відбору за цією важливою ознакою. Відбір на зниження життєздатності пропонується розглядати як один із способів формування компенсаційного комплексу генів, що є можливою причиною гетерозису.

Подано результати роботи щодо обстеження кормових плантацій шовковиці у різних регіонах України з метою виявлення осередків ураження вілтом, добору в них вілтостійких форм, а також оцінцки вихідного матеріалу за ознакою резистентності до вілту. Виявлені форми шовковиці будуть використані у селекційному процесі як донори імунітету до вілту.

Викладено результати дослідів щодо вивчення прояву основних таксисів у гусениць дубового шовкопряда в перші години життя. Наведено відомості про поведінку гусениць, що відродилися з грени, з урахуванням її особливостей, технологічних прийомів постановки вигодівель.

Описано нову методику оцінки фізіологічного стану гусениць шовковичного шовкопряда за відновною активністю гемолімфи (швидкістю знебарвлення гемолімфою розчину перманганату калію).

Викладено результати спеціальної болгарсько-української науково-дослідної роботи за визначення мінливості за основними кількісними селекційними ознаками, які визначають величину продуктивності шовку в коконах. Визначено напрями використання перспективних болгарських та українських порід у створенні високопродуктивних промислових гібридів для шовківництва Болгарії та України.

Встановлено, що дозріла гусінь шовковичного шовкопряда йде на завивку переважно на коконники, що розташовані у напрямку вздовж чи впоперек горизонтальної складової геомагнітного поля.

Наведено матеріал за результатами конкурсного сортовипробування сорту Українська 7, який поряд з високою продуктивністю та зимостійкістю відзначається стійкістю до захворювань, у тому числі до вілту. За врожаєм листя новий сорт перевищує найпоширенішу в Україні місцеву популяцію Хасак на 97%, а районований сорт Харківська 3 - на 90%. Сорт передано до державного сортовипробування.

Подано результати переміни ступеня генетичної відмінності різних порід за різних умов відгодівлі. Проілюстровано можливість раціонального використання такого підходу в генетиці та селекції шовковичного шовкопряда без окремо взятого механізму та структурної організації генетичного матеріалу і без постановки загального питання про визначену кількість генів, які контролюють кількісні ознаки.

Проведено порівняння методичних підходів у нормативних документах з планування та калькулювання виробничих витрат у шовківництві у зв'язку із значною розбіжністю кінцевих оцінок продукції шовківництва.

Індекс рубрикатора НБУВ: П692.3-312

Рубрики:

Шовковичний (тутовий) шовкопряд

Шифр НБУВ: Ж29387 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П692.3-334

Рубрики:

Шовковичний (тутовий) шовкопряд

Шифр НБУВ: Ж29387 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено результати досліджень щодо розробки засобів стимулювання коренеутворення у живців сортової шовковиці. Проведені досліди виявили позитивний вплив підвищеної температури на стимулювання коренеутворення у живців шовковиці.

Викладено результати розробки нового безапаратного способу знезараження племінних коконів шовковичного і дубового шовкопрядів. У запропонованих виробництву режимах застосування він забезпечує знезараження коконів від гриба мускардини (боверіозу) на 90 - 95%, інших супутніх грибів - на 80 - 85% та бактеріальної мікрофлори - на 60% і не позначається негативно на розвитку і продуктивності шовкопрядів.

Викладено результати досліджень практичного використання стимулюючої дії удобрювальних бактеріальних препаратів (УБП), виготовлених з мікрофлори бульбочок шовковиці. Внесення в грунт УБП на початку вегетації позитивно впливає на врожай листя формованої шовковиці, а саме - сприяє його підвищенню на 20 - 26%.

Наведено процес селекційної роботи, в результаті чого було створено дві породи шовковичного шовкопряда Українська 20 та Українська 21, які поєднують у собі високу життєздатність із високим рівнем показників продуктивності.

Відображено сезонну динаміку активності домінантних видів турунів, які населяють плантації шовковиці - Ophonus rufipes Deg., Pterostichus cupreus L., Broscus cephalotes L. і Carabus campestris F.-W. Визначено періоди їх максимальної чисельності.

Наведено дані чисельності та видового складу турунів у насадженнях шовковиці різного віку.

Наведено результати досліджень вирощування гусениць дубового шовкопряда на штучних живильних середовищах за лабораторних умов. Подано оптимальне співвідношення компонентного складу штучного живильного середовища для вирощування гусениць дубового шовкопряда в першому - четвертому віці за умов інтенсивної технології вигодівлі.