Мета дослідження - оцінка ефективного гакового коефіцієнта корисної дії (ккд) гусеничного трактора на орних роботах з урахуванням додаткових затрат потужності на підвороти і нерівномірний розподіл крутних моментів на тягові колеса бортів. Виконання робіт з аналітичного визначення ефективного гакового ккд гусеничного трактора та експериментальної оцінки його енергетичного балансу на орних роботах. Під час перекочування тракторів криволінійною траєкторією на грунті з різним опором коченню під гусеницями ккд знижується. Це пояснюється, в основному, додатковим опором під час криволінійного руху тракторів через тертя і бічний зсув грунту гусеницями. Аналіз зміни ккд тракторів ХТЗ-200 і ХТЗ-181-07 показує, що ефективний гаковий ккд - менший за тяговий ккд на 15 -20 % у діапазоні швидкостей руху на оранці від 5,0 до 10,0 км/год. За цих умов тяговий ккд трактора ХТЗ-181-07 у діапазоні робочих швидкостей = 6,5 - 9,5 км/год - вищий тягового ккд трактора ХТЗ-200, що пояснюється підвищеною потужністю двигуна (4,0 %), але ефективний гаковий ккд у цьому діапазоні швидкостей трактора ХТЗ-200 вищий на 3,0 - 5,0 %. Це пояснюється зниженням енерговитрат трактора ХТЗ-200 на підвороти. Висновки: ефективний гаковий ккд гусеничного трактора на орних роботах, що відображає співвідношення витрат енергії двигуна на подолання опору плуга і додаткових енерговитрат на підвороти через непрямолінійність руху, - менший на 15 - 20 % від тягового ккд трактора за прямолінійного руху.

Мета роботи - розглянути питання виявлення джерел передчасного зношування та виходу з ладу вузлів механічних трансмісій важких колісних тракторів з поворотною (зчленованою) рамою, розроблено методику та проведено експеримент з пошуку джерел вібрацій, визначено частоти та величини максимальних амплітуд коливань складових частин. Методи досліджень: теоретичні - аналіз літературних джерел, довідкової літератури; експериментальні - польові випробування з відповідним вимірюванням показників тягового зусилля та вібраційних навантажень. Проаналізовані чинники, які впливають на скорочення ресурсу та передчасний вихід з ладу складальних одиниць трансмісійного приводу - карданних валів. За результатами теоретичних літературних досліджень встановлено вірогідні причини виникнення вібрацій, які можуть призводити до руйнування шарнірів. Для підтвердження цих припущень проведений натурний експеримент з використанням електронного обладнання - аналізаторів, зокрема і виробництва Південно-Української філії УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого, виконано обробку отриманих даних в електронному та графічному вигляді. Висновки: підвищення надійності та збільшення інтервалу між технічним обслуговуванням колісних тракторів можливе за умови виявлення та модернізації вузлів, які з конструкційних причин є найбільш навантаженими і мають обмеження щодо маси та габаритних розмірів. Що стосується привода механічної трансмісії, то такими вузлами є карданні передачі, а саме - голчасті роликові шарніри нерівних кутових швидкостей, вібрації у яких в комбінації з піковим циклічним точковим тиском можуть призводити до передчасної появи відхилень від циліндричності форми шипа шарніра та збільшенням пов'язаних з цим зазорів у з'єднанні. Способом вирішення задачі є запровадження інженерних рішень щодо зміни механічної конструкції привода зі збереженням функціональності або застосування активних електронно керованих штучних джерел вібрації (активаторів), які діятимуть у протифазі частотам власних та вимушених коливань системи, запобігаючи резонансу.

Мета роботи - дослідження впливу переміщення опорної ділянки гусеничного ланцюга, а отже і натягу останнього, на кут перегину ланок та зусилля, яке діє в шарнірі для визначення втрат потужності в шарнірах ланцюгів гусеничного рушія. Методи дослідження: теоретичні. Отримана система рівнянь, яка описує умову рівноваги будь-якої ланки опорної поверхні, зануреної в грунт. Ця система дозволяє розраховувати як кут нахилу ланки до опорної поверхні, так і розподіл опорних реакцій під самим ланцюгом. Доведено, що натяг гусеничного ланцюга в процесі експлуатації тягово-транспортного засобу та перекочування котків по опорній поверхні не є постійною величиною та змінюється залежно від перегину ланок. У розрахунках прийнято, що гусеничний ланцюг являє собою стрічку, яка не розтягується, тобто її подовження компенсується за рахунок переміщення натяжного колеса рушія. Прийнято, що величини кутів нахилу тягової та напрямної ділянок до опорної поверхні являють собою функції натягу гусеничного ланцюга. Тому для більш детального та повного вирішення завдання цього дослідження, розглядається питання залежності цих кутів від натягу гусеничного обводу. Висновки: отримані вирази, які дозволяють визначити залежність кута повороту ланок опорної ділянки гусеничного обводу від натягу ланцюга в найбільш загальному вигляді. Розглянуто питання формування натягу ланцюга в процесі деформації пружних елементів підвіски. Звернуто увагу, що за такої постановки питання натяг ланцюга являє собою суму двох величин: постійного натягу та додаткової складової, яка визначається переміщенням опорної гілки ланцюга рушія. Такий підхід дозволяє визначити зміну кута перегину ланок та зусилля, яке діє в шарнірі, як величини, яка залежать від координати розташування ланки по довжині всього ланцюга.

Мета роботи - визначення максимально допустимого числа вимкнених циліндрів, яке може приводити не тільки до зниження потужності двигуна, але і зниження надійності роботи складових його вузлів і агрегатів. Класифікація категорії відмов автотракторного двигуна та ранжування за тяжкістю наслідків від відмов циліндрів за своєю суттю і різними сценаріями розвитку подій, з настанням тієї чи іншої відмови двигуна колісної машини; визначення обмежень, які можуть бути використані для визначення параметрів двигуна з вимкненням циліндрів, які призводять до його зупинки через малі оберти і до відсутності можливості управління колісною машиною; визначення граничної потужності, за якої можна побудувати обмежувальну характеристику так, щоб вона перетинала гвинтову характеристику в точці мінімально можливих обертів двигуна, при цьому робота двигуна на тягові колеса була б ще можлива. З настанням тієї чи іншої відмови двигуна колісної машини виникають різні наслідки за тяжкістю відмов циліндрів за своєю суттю і різними сценаріями розвитку подій. Обмеження, які можуть бути використані для визначення параметрів двигуна з вимкненням циліндрів, призводять до його зупинки через малі оберт і до відсутності можливості управління колісною машиною. Постійне вишукування шляхів зниження мінімально сталої частоти обертання, мабуть незабаром призводить до ситуації, коли величина буде регламентуватися (визначатися) не протіканням робочого процесу в циліндрах двигуна, а керованістю колісної машини, тобто можливістю ефективної роботи рульових пристроїв, особливо для машин з відносно невисокою номінальною швидкістю ходу. Висновки: з вимкненням циліндра ефективна потужність двигуна зменшується на величину індикаторної потужності, яка розвивається у вимкненому циліндрі, оскільки можна вважати, що потужність, яка витрачається на подолання механічних втрат у двигуні, залишається незмінною. Останнє значення m, за якого виконується умова Nem-Ne гр, є максимально допустимим числом вимкнених циліндрів діагностичної моделі двигуна, яка реалізує "м'який" сценарій.

Мета роботи - визначення експлуатаційно-технологічних та енергетичних показників тракторів під час виконання робіт в агрегаті з сільськогосподарськими машинами. Випробування машинно-тракторного агрегата (МТА) проводилось в агротехнічні терміни виконання робіт машинами, які агрегатувалися з тракторами. Показники визначалися за стандартизованими методиками для випробування машин. Умови проведення випробувань були характерними для Західного регіону України. Фахівцями нашої установи проведено випробування тракторів John Deere 6630 та Challenger МТ 665 в реальних умовах експлуатації. Трактор Deere 6630 працював з плугом обертовим RS 100, обприскувачем Maxxor 40, культиватором-гребенеутворювачем GH 4500, сівалкою Aeromat 8S, картоплесаджалкою UN 3100 і картоплекопачем-навантажувачем Clean Flow 2000. Дослідження роботи трактора Challenger МТ 665 В проводилось в агрегаті з грунтообробними і посівними машинами - вертикально-фрезерним культиватором Aquila-6000, сівалкою Rapid A 600S, плугом обертовим MF 725-7FC та бороною дисковою Razol Zenith RXH. Випробування проводились на полях, які характеризувалися темно-сірими лісовими легкосуглинковими грунтами. Висновки: під час виконання технологічних операцій МТА на базі трактора John Deere 6630 виконували технологічні операції з робочими швидкостями від 4,1 до 8,5 км/год. Питома витрата палива за змінним часом становила 2,2 - 18,4 кг/га, а завантаженість двигуна трактора в агрегаті з машинами - від 34 % до 94 %. У процесі випробувань трактор Challenger МТ 665 В працював з робочими швидкостями: під час фрезерування грунту - 2,7 км/год; на сівбі озимої пшениці - 10,2 км/год; на оранці - 8,6 км/год і на дискуванні - 9,2 км/год. На цих режимах роботи трактор працював без перезавантажень двигуна і забезпечив плавність ходу. Продуктивність МТА на базі трактора Challenger МТ 665 В коливалася від 1,34 до 4,4 га/год. Питома витрата палива за змінним часом на виконання сільськогосподарських робіт становила від 5,5 кг/га до 16,4 кг/га.

Визначено нові законодавчі та нормативно-правові акти Європейського Союзу щодо введення в обіг та/або експлуатації сільськогосподарських та лісогосподарських транспортних засобів. Мета роботи - дослідження вимог щодо технічної безпеки, які застосовуються під час оцінки і підтвердження відповідності тракторів, причепів та причіпних машин, згідно з чинними нормативно-правовими актами України та відповідного сучасного технічного законодавства Європейського Союзу, визначено їхні основні особливості та відмінності. Методи дослідження полягали в проведенні порівняння вимог чинного Технічного регламенту затвердження типу та відповідних сучасних Регламентів ЄС щодо вимог технічної безпеки сільськогосподарських і лісогосподарських транспортних засобів. Основними особливостями оновленого технічного законодавства Європейського Союзу щодо сільськогосподарських та лісогосподарських транспортних засобів є наближення його до Директив "Нового підходу", систематизація та доповнення вимог, удосконалення методів випробувань, застосування міжнародних правил і стандартів. Висновок: для підвищення рівня безпеки транспортних засобів та приведення у відповідність до європейських норм необхідно актуалізувати чинний в Україні Технічний регламент затвердження типу. Розроблення та введення в дію оновленого Технічного регламенту дозволить: запровадити в Україні обов'язкові вимоги до конструкції сільськогосподарських і лісогосподарських транспортних засобів щодо їх технічної безпечності та методи випробувань ідентичні сучасним європейським нормам; захистити ринок України від ввезення небезпечних і неякісних сільськогосподарських та лісогосподарських транспортних засобів; створити умови для виготовлення вітчизняними сільгоспмашинобудівниками конкурентоспроможної продукції та розширення обсягу їх збуту на європейських і світових ринках. Результати досліджень будуть використані в подальшому для адаптації національного законодавства до нових європейських вимог з метою підвищення безпечності зазначених транспортних засобів та усунення технічних бар'єрів у торгівлі.

Мета досліджень - розроблення технічного забезпечення випробувань кабін та каркасів колісних тракторів статичним навантаженням. Об'єкт дослідження - процеси впливу випробувального обладнання на кабіни та каркаси випробовуваних колісних тракторів. Предмет дослідження - закономірності відтворення випробувальним обладнанням умов граничної безпечності кабін та каркасів колісних тракторів. Під час експлуатації тракторів часто трапляються ситуації, коли необхідно долати перешкоди місцевості або працювати на схилах, такі ситуації призводять до ризику перекидання, внаслідок чого кабіна затискає оператора, призводячи до тяжких травм, навіть смерті. Захисна конструкція оператора покликана залишити зону вільного безпечного простору у разі перекидання та поглинути енергію, отриману від контакту із землею. Проведено аналіз конструкційних рішень захисних конструкцій оператора під час перекидання сільськогосподарських тракторів, виконано огляд наявних методів та технічних засобів для випробувань. Встановлено, що нормативні документи визначають лише суттєві вимоги до випробувального обладнання, конкретні технічні рішення були метою для розроблення стенда в УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого. Висновки: підібрано методику випробувань захисних конструкцій колісних тракторів за статичного навантаження. Згідно з ДСТУ ISO 5700:2004 передбачено метод імітації навантаження захисних кабін та каркасів колісних тракторів на стенді. Виготовлено та опрацьовано стенд для визначення захисних властивостей за статичного навантаження захисних конструкцій (кабін або каркасів) сільськогосподарських і лісових колісних тракторів. Стенд дозволяє навантажувати статичним зусиллям конструкцію кабін та каркасів колісних тракторів у горизонтальній площині до 30160 кг, у вертикальній площині до 21300кг. Просторово-компонувальне рішення стенда дозволяє проводити випробування відповідно до методики, встановлюючи захисну конструкцію на шасі трактора із системою демпфувальної підвіски.

Розглянуто розвиток методів прогнозування та випробування техніко-технологічних рішень керованого землеробства під час вирощування продукції рослинництва у відкритому грунті. Запропонована інформаційна технологія для поточного оперативного управління складними динамічними системами (СДС) агропромислового комплексу. Запропоновані методи ергатичного моделювання спрямовані на підвищення інтегрованої ефективності процесів функціонування СДС в зонах ризикованого землеробства з нестаціонарним середовищем. Мета роботи - ергатичне випробування у просторі та часі методів та засобів агровиробництва продукції рослинництва на базі багатовимірних та багатопараметричних критеріїв керованого землеробства. Методи, які застосовано: аналіз, прогноз, планування, моделювання, оцінювання якості та економічності локальних агробіозон синергетичного розвитку за вимірами передбачення наближень ризиків. Запропоновано програмно-апаратні комплекси та інформаційні технології, які гарантують адаптивне управління на принципах керованого землеробства з урахуванням прогнозних ситуацій. Висновки: природні незалежні та ергатичні керовані процеси самоорганізації однозначно фіксуються у просторі та часі як факт існування взаємодії та цільової тривалості отримання врожаїв. Поточні інформаційні моделі та засоби обробки даних забезпечують випробування техніко-технологічних рішень, для отримання прибутку майбутнього врожаю. Концептуальна програма гарантованого управління, з найвищою ефективністю та безпекою гарантованого розвитку рослин, була формалізована для ергатичного випробування у просторово-часових ситуаціях інтеграційних процесів. Терміни та визначення компонент складеної динамічної системи та розгалужених траєкторій в місцевизначених зонах було науково обгрунтовано. Описи виконано конструктивною математичною моделлю об'єктів руху як шарові нейромоделі та мережні форми або рух фрагментів з розгалуженими траєкторіями. Для розв'язання оперативних задач безпеки та екології біосфери землеробства проаналізовані стратегії та методи ситуативного управління. Технологічні ситуації, як умови для необхідних та достатніх актів почергових та узгоджених дій, які мають зрозумілий фізичний та інформаційний зразковий зміст, названі та означені.

Досліджено методи нечіткої класифікації для оптимізації кількості проб грунту в задачах агромоніторингу. Для вирішення поставленого завдання був обраний метод нечіткої ідентифікації, який можна застосувати у вибірках малого об'єму, які часто використовуються для опрацювання даних у сільському господарстві. Результати дослідження представлені рекомендованою кількістю вибірок.

Побудова механічних моделей для імітації поведінки природних волокнистих матеріалів, таких як вовна, під час ударно-механічної взаємодії вимагає поглибленого знання характеристик окремих волокон, зокрема їх морфології, розташування у переплетенні, міцності та жорсткості. Структуру грубої вовни можна адекватно описати стохастичним розподілом геометричних параметрів її волокон та вільних порожнин між ними на основі чисельного моделювання. Мета роботи - проведення чисельного моделювання процесу ударно-механічної взаємодії грубої овечої вовни та визначення динаміки зміни її максимальної напруженості і відносної деформації. Для дослідження явища пружного гістерезису під час ударно-механічної взаємодії зволоженої грубої вовни приймемо такі припущення й спрощення: зазначений процес представляє собою задачу про контактну взаємодію абсолютно твердих тіл з пористим середовищем; сила тертя між боковими поверхнями і шаром пористого матеріалу (зволожена груба вовна) відсутня, через незначне її значення порівняно з діючою силою; рух рідини в пористому середовищі (зволоженій грубій вовні) підпорядковується закону Дарсі; спостереження під час лабораторних досліджень за деформацією зволоженої грубої вовни, як волокнистого матеріалу, в процесі її навантаження і розвантаження дали змогу прийняти її реологічну модель як пружно-в'язко-пластичного тіла. Згідно з фізико-механічними властивостями вовни та проведеними лабораторними дослідженнями її деформаційних характеристик, побудована стохастична модель структури вовни, як волокнистого матеріалу, в програмному пакеті Star CCM+. Волокна вовни представлені у вигляді дискретизованої тетрагональної сітки. За модель волокна прийнято в'язко-пластичне тіло, яке знаходиться у рідкому середовищі. У результаті досліджень проведено чисельне моделювання процесу ударно-механічної взаємодії грубої овечої вовни і встановлено динаміку зміни максимальної напруженості і відносної деформації грубої вовни. Отримана залежність максимальної напруженості грубої вовни від її відносної деформації, яка показує наявність явища пружного гістерезису.

Мета роботи - збільшення виробництва яловичини через створення ефективних сімейних ферм з відгодівлі ВРХ, адаптованих до вимог ЄС. Викладено нормативні вимоги Європейського Союзу для створення ферм з відгодівлі ВРХ сімейного типу. Для розроблення технічних і технологічних рішень сімейних ферм з відгодівлі молодняка ВРХ опрацьовано нормативні вимоги ЄС за такими напрямками: будівельне рішення; мінімальні стандарти для захисту телят; утримання відгодівельного поголів'я ВРХ; годівля тварин; напування тварин; прибирання гною; мікроклімат в тваринницькій будівлі; зооветеринарне обслуговування тварин; інші вимоги. Під час створення сучасно обладнаних сімейних ферм з відгодівлі молодняка ВРХ для фермерських і особистих селянських господарств доцільно враховувати нормативні вимоги Європейського Союзу. В перспективі подальших досліджень за цим напрямком основним є розроблення технічних та технологічних рішень сімейних ферм з відгодівлі молодняка ВРХ, адаптованих до вимог ЄС, різних типорозмірів.

Мета роботи - покращання експлуатаційних показників автотракторного двигуна визначенням потужності і витрати палива під час вимкнення частини його циліндрів. Для досягнення поставленої мети вирішено такі завдання: встановлено теоретичні залежності між ефективною потужністю, економічністю двигуна, і кількістю вимкнених циліндрів двигуна колісної машини; визначено вплив кількості вимкнених циліндрів автотракторних двигунів на їх ефективну потужність; визначено найбільш інтенсивне зниження витрати палива, яке відбувається під час вимикання циліндрів. Під час вимкнення частини циліндрів двигуна в процесі його роботи, індикаторна потужність двигуна зменшується, внаслідок чого знижується частота обертання колінчастого вала і крутний момент двигуна. Для їх підтримки на тому ж рівні в циліндри, які працюють необхідно збільшувати циклову подачу палива. Запропонована методика розрахунку дозволяє визначити вплив вимикання будь-якої кількості циліндрів на показники потужності та паливно-економічні показники роботи двигуна. Встановлено, що під час вимикання частини циліндрів потужність двигуна зменшується пропорційно числу вимкнених циліндрів. Для двигуна КамАЗ-740 потужність з 154,5 кВт за всіх циліндрів, які працюють, зменшується до 113,4 кВт у разі вимкнення двох циліндрів і до 70,3 кВт у разі вимкнення чотирьох циліндрів. Встановлено, що найбільш інтенсивне зниження витрати палива відбувається на холостому ходу, яке у разі вимкнення половини циліндрів становить 27 %. Економія палива знижується зі збільшенням завантаження двигуна і стає рівною нулю за коефіцієнта завантаження двигуна. Різниця між розрахунковими й експериментальними даними витрати палива і потужності становить на режимі максимального завантаження не більше 7 - 8 %. Потенційна можливість підвищення економічності завдяки вимкненню частини циліндрів закладена у всіх дизелях, які експлуатуються. Реальна величина економії палива під час роботи за навантажувальною характеристикою залежить від кількості циліндрів, які працюють, особливостей двигуна, закладених в його конструкції під час проектування та виготовлення, навантаження і величини механічних втрат у вимкнених циліндрах.

Процес анаеробної ферментації органічної маси став відомим порівняно недавно. Використання метанотвірних організмів знайшло широке застосування в технології біоконверсної ферментації гною та інших органічних відходів, в якому кінцеві продукти складаються в основному з двооксиду вуглецю і метану. Мета роботи - підвищення ефективності утилізації вторинної сировини тваринництва відповідно до Закону України "Про вторинні продукти тваринного походження" та отримання високоякісних біологічно активних добрив з використанням твердофазного ферментера. У питанні розвитку технологій твердофазної ферментації необхідно приділити увагу удосконаленню мікробіологічних процесів ферментації біомаси та пошуку ефективних конструкційно-технологічних рішень ферментерів, особливо це стосується технологічних операцій завантаження біомаси, її безперервного перемішування і дотримання стабільного температурного режиму роботи ферментера. Узявши до уваги всі аспекти твердофазної ферментації, науковцями УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого був запропонований твердофазний ферментер з використанням нового конструктивного рішення подачі органічної маси по криволінійному трубопроводу. З використанням методики біоенергетичної оцінки біоконверсних технологій визначено напрямки підвищення біоенергетичного коефіцієнта, тобто, зростання біоенергетичної ефективності виробництва на перспективу. Отже, ферментація органічної маси дає змогу вирішити економічні, екологічні та санітарно-епідеміологічні проблеми, які виникають унаслідок накопичення великої кількості відходів тваринництва, а виробництво біогазу є однією з безвідходних технологій, яка виконує природоохоронну і ресурсоощадну функцію.

Дослідні ділянки характеризувались дерново-підзолистими супіщаними грунтами з глибиною гумусового шару 57 см з вмістом елементів живлення: азоту 82,2 мг, фосфору 194,3 мг та калію 66,6 мг на кілограм грунту. Для підготовки грунту та закладання плантацій і догляду за рослинами міскантусу застосовувались машини загальгого призначення та розроблені фахівцями філії спеціальні технічні засоби (міскантусосаджальна машина, просапний культиватор та культиватор-рослинопідживлювач). Витрата палива для закладання плантацій міскантусу і догляду за однорічними рослинами склала 190 кг/га, а загальні витрати коштів на виконання технологічних операцій - 42633 грн/га. Після першого року вегетації середня висота куща міскантусу сягала 168 см. Кількість стебел в кущі 24 шт. Врожайність сухої маси - 3,5 т/га. У другому році вирощування міскантусу проведено внесення гербіциду, підживлення рослин, подрібнення однорічних та збирання дворічних рослин міскантусу. Збирання біомаси міскантусу проводилось за роздільною трифазною технологією з використанням мульчатора EURO OPEN TL 230, роторних граблів STAR 360/10 та прес-підбирача тюкового Z-224/2. Витрата палива на виконання технологічних операцій у другому році вирощування міскантусу склала 69 кг/га, а загальні витрати коштів на виконання технологічних операцій - 4172 грн/га. У третьому році вегетації міскантусупроведено лише підживлення рослин та збирання біомаси. Витрата палива на виконання технологічних операцій в третій рік вирощування міскантусу склала 60 кг/га, а загальні витрати коштів на виконання технологічних операцій - 3170 грн/га. По закінченні вегетеції на третьому році вирощування середня висота куща міскантусу становила 428 см. Кількість стебел у кущі - 35 - 52 шт. Врожайність сухої маси - 22,3 т/га. За результатами досліджень встановлено, що в регіональних умовах Західної Украни для закладання енергоплантацій міскантусу затрати коштів становлять понад 49 тис. грн, а термін їх окупності становить 4,1 роки.

Мета роботи - визначення ефективності технології strip-till завдяки приросту врожаїв соняшника та кукурудзи та загалом визначення економічної доцільності нової технології за використання вітчизняної техніки в умовах типового господарства. Дослідження проведено за господарських умов Фермерського господарства "Деметра", типового представника степової грунтово-кліматичної зони із зерно-просапною сівозміною. Стрічковий обробіток грунту (strip-till) здійснено агрегатом смугового обробітку KRIOS ST 6 вітчизняного виробництва (ТОВ "Велес Агро ЛТД"). Під час досліджень на різних етапах вегетації вирощуваних сільськогосподарських культур проводилося дослідження за станом грунту та розвитком рослин у технології strip-till та mini-till. Приміром, стан грунтового середовища у варіанті strip-till ефективніше забезпечено вологою та повітрям для кореневої системи, а вегетативна маса рослин наростала швидше, бо рослини поглинали більше води. Коли вегетація рослин підійшла до завершального етапу (дозрівання), ситуація вирівнялась. Загалом, позитивні зміни у фізико-механічних характеристиках грунту в період основного обробітку, оптимальне забезпечення рослин вологою та сприятливий режим живлення, наявність більшої частки розвинених рослин на полі за технології strip-till, навіть незважаючи на несприятливі погодні умови, логічно завершилися значним приростом урожаю обох досліджуваних культур. Ось, біологічна урожайність соняшника в технології strip-till склала 4,35 т/га порівняно з 2,72 т/га в технології mini-till, а біологічна урожайність кукурудзи - 8,01 т/га порівняно з 6,73 т/га, що на 60 % та на 20 % відповідно вище порівняно з технологією mini-till. Завдяки підвищенню врожайності та, відповідно, зниженню собівартості виробництва насіння соняшнику і кукурудзи на основі застосування технології strip-till отримано додатковий прибуток. У випадку реалізації технології strip-till в господарстві площею 1000 га з п'ятипільною сівозміною (озима пшениця, кукурудза, соняшник, соя, ріпак) з інвестиціями 670 тис. грн та додатковими затратами на нову технологію в розмірі 155 тис. грн отримаємо додатковий прибуток 535 тис. грн, що дасть можливість окупити інвестиції за півтори року. Отже, технологія strip-till застосована під кукурудзу та соняшник в господарстві розміром 1000 га є загалом економічно вигідною для підприємства, призводить до отримання додаткового прибутку, а затрати понесені на дооснащення машинно-тракторного парку окупають себе за таких умов за 1,5 року.

Мета роботи - дослідження особливостей будови, функціювання та показників призначення шахтних сушарок виробництва провідних компаній. Методи досліджень: аналітичний огляд та аналіз конструкцій за даними компаній-виробників шахтних зерносушарок. На ринку України зарубіжні фірми пропонують широкий вибір шахтних сушарок для сушіння зерна з продуктивністю до 225 т/год та вологістю більше 40 %. В основі їхніх конструкцій - сушильна шахта, в яку паралельними рядами вмонтовано короби з оцинкованими впускними і випускними повітропроводами конічної форми, розміщеними в шаховому порядку. По висоті шахта розділена на зони нагрівання і охолодження. Зерно в прямоточній шахті переміщується самопливом, зверху донизу один раз, знижуючи свою вологість на 6 - 7 %. У більшості шахтних сушарок реалізована функція рекуперації тепла - забір тепла від гарячого зерна і повернення підігрітого повітря назад в сушарку, що дає не тільки економію палива, але й електроенергії. Сушіння зерна на українських елеваторах свідчить, що саме шахтні зерносушарки переважають сушарки - аналоги інших типів з точки зору економічності. Причина цього - теплообмін відбувається за допомогою підвідних і відвідних коробів, які дають змогу рівномірно розподілити загальний обсяг теплоносія в шахті зерносушарки. Висновки: зерносушарки шахтного типу характеризуються: високою продуктивністю сушіння; пристосованістю до роботи з використанням газу та біопалива; універсальністю щодо сушіння зерна і насіння різних культур; ефективною роботою системи відокремлення пилу від зерна; низьким рівнем шуму під час роботи; пристосованістю до якісного очищення шахти під час переходу на сушіння іншої культури; простим обслуговуванням та експлуатацією. Головні критерії у виборі сушарки - продуктивність, універсальність сушіння широкої гами зерна та насіння, економічність процесів сушіння, адаптація до сушіння з використанням біопалива, ціна сушарки.

Індекс рубрикатора НБУВ: П214.11-43 + П214.11-47

Рубрики:

Соняшник

Шифр НБУВ: Ж70575 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - оцінка сучасного рівня та перспектив розвитку у зрошуваному землеробстві України інформаційних технологій та інноваційних рішень віддаленого доступу для управління системами зрошення та впровадження систем моніторингу та контролю за роботою дощувальної техніки. Методи досліджень: теоретичні - аналіз досліджуваних інформаційних ресурсів; лабораторно-польові - проведення досліджень з метою одержання інформаційних даних. Останні досягнення у сфері ІТ технологій та GPS моніторингу все більше застосовуються українськими с.-г. виробниками практично у всіх технологічних операціях під час вирощування с.-г культур. За допомогою даних, які при цьому збираються, зберігаються та обробляються, можна аналізувати врожайність та визначати різні фактори, які на неї впливають - тип грунту, кількість посівного матеріалу, внесених добрив та засобів хімічного захисту, величину поливів та ін. Не є виключенням у цьому і зрошувальне землеробство, а саме із застосуванням дощувальних машин. Упровадження сучасних рішень віддаленого доступу до управління цими машинами, систем моніторингу за використання дощувальної техніки дає можливість не тільки контролювати її рух, а й економно витрачати енергетичні та водні ресурси, а також збільшити врожайність вирощуваних культур. Найбільші виробники зрошувальної техніки - "Lindsay Corporation", "Reinke Manufacturing Co., Inc.", "Valmont Industries" (США) найновіші свої розробки впроваджують у технології точного зрошення - дистанційного моніторингу та бездротового управління дощувальними системами та контролю зрошення. Наведені результати досліджень інноваційних розробок компанії "Lindsay Corporation" у сфері дистанційного управління процесом зрошення, моніторингу та контролю за роботою дощувальних машин. Зокрема, досліджені, наведені та описані системи дистанційного управління та моніторингу "FieldNET", технологія управління змінною інтенсивністю штучного дощу "Growsmar Precision VRI", додаткові самонастроюванні пристрої Plug-n-play, які поліпшують роботу "FieldNET". Наведено матеріали про нову інноваційну розробку компанії - систему дистанційного управління, моніторингу та контролю зрошення - FieldNET Advisor. Висновок: застосування сучасних інноваційних рішень у зрошенні дозволяє здійснювати індивідуальний підхід до використання кожної окремої дощувальної машини з урахуванням реальних потреб культурних рослин у волозі та поживних речовинах, підвищити ефективність використання зрошувальних систем та планування їх роботи. Це дозволяє ефективно використовувати енергетичні та водні ресурси, збільшити врожайність і рентабельність виробництва.

Мета роботи - висвітлити особливості впливу різних попередників на накопичення вологи та поживних речовин у грунті. Методи досліджень: теоретичні - аналіз і синтез літературних інформаційних ресурсів; польові та лабораторні досліди, які проводилися протягом 2013 - 2016 років в НВЦ БНАУ, розташованому в центральному Лісостепу України. Проведення польових досліджень показало, що залежно від попередників після їх збирання запас продуктивної вологи в шарі грунту 0 - 20 см і 0 - 100 см коливається в широких межах. Більший запас вологи як у шарі грунту 0 - 20 см, так і в 0 - 100 см був після таких попередників як гірчиця біла, горох, соя. Менше вологи містилося після кукурудзи на зерно і ячменю озимого. Отримані експериментальні дані свідчать про те, що найкращий водний режим для озимої пшениці складається після гірчиці білої, гороху на зерно і сої. Менш сприятливо водний режим складається після озимого ячменю і кукурудзи на зерно. Найбільш оптимальними за кількістю накопиченої вологи у грунті виявились попередники гірчиця біла та горох на зерно. В середньому за роки досліджень після цих попередників перед сівбою пшениці озимої в орному шарі 0 - 20 см знаходилося 28,73 - 29,48 мм, а у горизонті грунту 0 - 100 мм накопичилося вологи 87,48 - 91,30 мм. Також сівба після цих попередників забезпечила найкращі сходи рослин пшениці озимої. Аналіз кореляційних зв'язків між урожайністю та динамікою продуктивної вологи у 0 - 100 мм шарі грунту за вирощування пшениці озимої сорту Золотоколоса після різних попередників, показує що коефіцієнт кореляції r = 0,4920 та коефіцієнт детермінації d = 0,2421 вказують на середню безпосередню залежність урожайності від накопичення продуктивної вологи у 0 - 100 мм шарі грунту. Восени після збирання попередників пшениці озимої найбільша кількість легкогідролізованого азоту спостерігалася після гороху на зерно і становила в горизонті 0 - 10 см - 17,62 мг, в 10-20 см - 15,47 мг і в 20 - 30 см - 13,91 мг-екв. на 100 грам абсолютно сухого грунту. Дещо менше легкогідролізованого азоту в грунті було після кукурудзи на зерно і сої. Так, в горизонті 0 - 10 см його, відповідно, було 5,25 і 6,38 мг., в 10 - 20 см - 13,74 і 14,29 мг і в шарі 20 - 30 см, відповідно, було 12,49 і 13,17 мг-екв. на 100 г грунту. Найменше азоту накопичувалося після озимого ячменю на зерно в горизонтах 0 - 10 см, 10 - 20 і 20 - 30 см, відповідно, містилося 14,06, 12,83 і 11,03 мг. Висновки: рослини пшениці озимої по непарових попередниках перебувають не тільки в менш сприятливих умовах осіннього вологозабезпечення, але й азотного живлення, що істотно впливає на формування елементів структури продуктивності колосу, а в підсумку - і величини урожайності.

Мета роботи - визначення основних технологічних операцій, призначених для збирання плодів гарбузів, виділення насіння, доведення його до кондиційних якостей товарної продукції, а також підбір машин для цих операцій та визначення їхніх експлуатаційно-технологічних та якісних показників. Методи досліджень: теоретичний - аналіз досліджуваних інформаційних ресурсів; лабораторно-польові - проведення випробувань для одержання інформаційних даних. Гарбузове насіння є цінним дієтичним та лікарським продуктом, яке широко використовують у фармацевтичній, кондитерській галузі, та інших сферах діяльності людини. В Україні вирощування гарбузів стало прибутковим бізнесом через високу вартість їх насіння. Технологія вирощування плодів гарбуза та машини, які для цього використовуються, здебільшого подібні дотехнології та машин для вирощування просапних культур. Але збирання гарбузів, виділення з них насіння та його доведення до кондиції - найбільш трудомісткі процеси, які вимагають використання спеціальних машин та комплексів. Наведено результати досліджень та випробувань як вітчизняних (ПрАТ "Каховський експериментальний машинобудівний завод"), так і закордонних машин ("Kropfel Landmaschinen GmbH", Австрія) для збирання плодів гарбуза та виділення насіння безпосередньо в полі. Приведено опис конструкційної та технологічної схем роботи цих машин. За результатами випробувань наведені основні показники якості роботи. Доведення насіння гарбуза до кондиційних якостей є найважливішою завершальною складовою технології його виробництва. Для цього використовується цілий комплекс технологічних елементів і машин: приймання насіння, його миття, очищення та сушіння. Наведені будова, принцип та технологічна схема роботи приймального бункера V-AB663, мийної машини V-BD 440 та сушильного столу V-KB15/3 виробництва ПрАТ "Каховський експериментальний машинобудівний завод". За результатами випробувань визначено, що пошкодження насіння в процесі завантаження його в бункер та подачі на мийну машину не відбувається. Мийна машина забезпечує якісне миття насіння, чистота насіння на виході складає 95,3 %. Сушильна установка забезпечує сушіння насіння до кондиційної вологості, при цьому його втрати та пошкодження відсутні, нерівномірність сушіння не перевищує 5 %. Висновки: використання комбайнів для збирання гарбузів дозволяє поєднати прийоми збирання плодів та виділення з них насіння в одному технологічному процесі, що дає змогу скоротити матеріальні та людські витрати і розширити посіви баштанних культур. Експлуатаційно-технологічні показники комплексу машин ПрАТ "Каховський експериментальний машинобудівний завод" для доведення насіння до кондиції забезпечують якісний технологічний процес виробництва гарбузового насіння.