Загальновідомо, що антинуклеарні антитіла (АНА) є діагностично важливими за аутоімунних захворювань. Проте залишається нез'ясованою роль цих антитіл в етіології конкретних захворювань і особливо у разі вагітності. Важливим залишається також питання вибору діагностичного методу визначення АНА та його стандартизація. Розглянуто принципи визначення АНА, захворювання, які найбільш часто зустрічаються, і специфічні АНА, які виявляють за цих захворювань.

На сегодня стало общеизвестно, что антинуклеарные антитела (АНА) являются диагностически важными при аутоиммунных заболеваниях. Однако остается спорной роль этих антител в этиологии конкретных заболеваний и особенно при беременности. Важным остается также вопрос выбора диагностического метода определения АНА и его стандартизации. Рассмотрены принципы определения АНА, наиболее часто встречающиеся заболевания, и специфические АНА, которые выявляют при этих заболеваниях.

Представлено результати комплексного дослідження пошкоджувальних (ІЛ-6,8,10,ТФР-бета 1) та протективних (ІЛ-10) факторів та їх роль в патогенезі хронічних захворювань нирок у дітей.

Представлены результаты комплексного исследования повреждающих (ИЛ-6,8,10, ТФР-бета 1) и протективных (ИЛ-10) факторов и их роль в патогенезе хронических заболеваний почек у детей.

Зазначено, що реєстр новонароджених, запроваджений у Рівненській області, є важливою формою та складовою інформаційної інфраструктури охорони здоров'я. Застосування реєстру дозволяє проводити поглиблений медико-демографічний аналіз, що дає змогу оцінити діяльність акушерської та неонатологічної служб регіону, виявляти наявні проблеми, пов'язані зі станом здоров'я новонароджених та наданням відповідної медичної допомоги, сприяти їх вирішенню. Реєстр не просто уточнює, а й суттєво доповнює дані поточної медичної статистики новонароджених, покращує її аналітичні можливості та має практичне значення для фахівців, зайнятих у сфері охорони здоров'я.

Указано, что регистр новорожденных, созданный в Ровенской области, является важной формой и компонентом информационной инфраструктуры здравоохранения. Использование регистра позволяет проводить углублённый медико-демографический анализ, что дает возможность оценить деятельность акушерской и неонатологической служб данного региона, выявить существующие проблемы, связанные с состоянием здоровья новорожденных и оказанием соответствующей медицинской помощи, способствовать их решению. Анализ полученных данных показал, что регистр не просто уточняет, но и существенно дополняет данные текущей медицинской статистики новорожденных, улучшает ее аналитические возможности, а также имеет практическое значение для работников сферы здравоохранения.

Наведено результати дослідження стану регіонарної гемодинаміки товстої кишки у разі хронічного коліту у дітей за допомогою розробленого на кафедрі дитячої гастроентерології Харківської медичної академії післядипломної освіти обладнання для реоректографії. Одержані дані свідчать про порушення мікроциркуляції та регіонарної гемодинаміки товстої кишки, що може бути як однією з причин формування хронічного запального процесу, так і наслідком хронічного коліту.

Приведены результаты исследования состояния регионарной гемодинамики толстой кишки при хроническом колите у детей с помощью разработанного на кафедре детской гастроэнтерологии ХМАПО устройства для реоректографии. Полученные данные свидетельствуют о выраженных нарушениях микроциркуляции и регионарной гемодинамики толстой кишки, что может служить как одной из причин формирования хронического воспалительного процесса, так и следствием хронического колита.

Розроблено систему лікувально-профілактичних заходів, які включають медикаментозну терапію, спрямовану на корекцію найбільш значущих для перинатальної патології нейрогуморальних і метаболічних порушень у разі цукрового діабету у вагітних. Використання цієї системи дозволило покращити перебіг основного захворювання, вагітності та пологів, знизити перинатальну смертність.

Разработана система лечебно-профилактических мероприятий, включающих медикаментозную терапию, направленную на коррекцию наиболее значимых для перинатальной патологии нейрогуморальных и метаболических нарушений при сахарном диабете у беременных. Применение этой системы позволило улучшить течение основного заболевния, беременности и родов, снизить перинатальную смертность.

Вивчено вплив особливостей мікробіологічного статусу різних біотопів (піхва, кишечник, зона ареоли молочної залози) вагітних жінок та годуючих матерів на процеси формування мікробіоценозу новонароджених та дітей першого місяця життя, а також розроблено ефективні методи профілактики та лікування системних дисбіотичних станів у жінок групи ризику на основі використання полікомпонентних пробіотиків з метою нормалізації формування мікробіоценозу, зниження рівня інфекційно-запальної захворюваності новонароджених та дітей раннього віку.

Изучено влияние особенностей микробиологического статуса различных биотопов (влагалища, кишечника, зоны ареолы молочной железы) беременных женщин и кормящих матерей на процессы формирования микробиоценоза новорожденных и детей первого месяца жизни, а также разработаны эффективные методы профилактики и лечения системных дисбиотических состояний у женщин группы риска на основе применения поликомпонентных пробиотиков с целью нормализации формирования микробиоценоза, снижения уровня инфекционно-воспалительной заболеваемости новорожденных и детей раннего возраста.

Представлено досвід роботи кабінету імунодіагностики та імунореабілітації дітей при Інституті педіатрії, акушерства і гінекології АМН України. Серед проконсультованих і обстежених за період 2001 - 2002 рр. 96-ти дітей з синдромом хронічної втомленості на фоні частих ГРВІ з різних областей України виявлено 18 % з первинним імунодефіцитним станом - селективним IgA дефіцитом. Синдром хронічної втомленості визначається як мультифакторіальний розлад нейроімунних механізмів, який виявляється у генетично схильних осіб у результаті активації інфекційними агентами імунної системи та дисрегуляції центральної нервової системи. Наведено дані поглибленого клініко-лабораторного обстеження дітей з селективним IgA дефіцитом.

Представлен опыт работы кабинета иммунодиагностики и иммунореабилитации детей при Институте педиатрии, акушерства и гинекологии АМН Украины. Среди проконсультированных и обследованных за период 2001 - 2002 гг. 96-ти детей с синдромом хронической усталости на фоне частых ОРВИ из разных областей Украины выявлено 18 % с первичным иммунодефицитным состоянием - селективным IgA дефицитом. Синдром хронической усталости определяется как мультифакторное расстройство нейроиммунных механизмов, который проявляется у генетически склонных особей в результате активации инфекционными агентами иммунной системы и дисрегуляции центральной нервной системи. Приведены данные углубленного клинико-лабораторного обследования детей с селективным IgA дефицитом.

Представлено дані літератури про розповсюдженість, патогенез, клінічну картину, діагностику та прогноз рідкісної спадково обумовленої дисплазії сполучної тканини - лентикулярний дерматофіброз або синдром Бушке - Оллендорфф. Наведено також власне спостереження хвороби у дитини 12-ти років та формування осередкової склеродермії на її фоні.

Представлены данные литературы по распространенности, патогенеза, клинической картине, диагностике и прогнозу редкой наследственно обусловленной дисплазии соединительной ткани - лентикулярному дерматофиброзу или синдрому Бушке - Олендорфф. Приведено также собственное наблюдение болезни у ребенка 12-ти лет и формирование очаговой склеродермии на ее фоне.

Проведено оцінку перинатального ризику, а також вивчення йодного забезпечення у 100-а вагітних, які мали в анамнезі внутрішньоматкову загибель плода та проводили лікування цієї патології: 50-ти жінкам (І підгрупа) проводили лікування базисною терапією, 50 жінок (ІІ підгрупа) лікувались за розробленою методикою комплексної терапії. Ці жінки проживають за умов природного йодного дефициту. Всім їм проводили обстеження вмісту йоду в сечі. У вагітних, які лікувалися базисною терапією, спостерігалися порушення йодного забезпечення, про що свідчать дані загальної медіани йодурії обстежених. Корекція ціх змін з використанням розроблених реабілітаційних заходів з включенням йодних препаратів (йод-активу), ензимотерапії (вобензиму), імуномодулятора (настоянки ехінацеї), а також препаратів, які покращують обмінні процеси в організмі, дозволила покращити стан репродуктивного здоров'я у 64 % жінок.

Проведена оценка перинатального риска, а также изучение йодного обеспечения у 100 беременных, которые имели в анамнезе внутриматочную гибель плода и проводили лечение этой патологии: 50 женщин (І подгруппа) получали базисную терапию, 50 женщин (ІІ подгруппа) лечились по разработанной методике комплексной терапии. Эти женщины проживают в условиях природного йодного дефицита. Всем им проводилось обследование содержания йода в моче. У беременных, которые лечились базисной терапией, отмечалось нарушение йодного обеспечения, о чем свидетельствуют данные общей медианы йодурии обследованных. Коррекция этих изменений с использованием разработанных нами реабилитационных мероприятий с включением йодных препаратов (йод-актива), энзимотерапии (вобензима), иммуномодулятора (настойки эхинацеи), а также препаратов, которые улучшают обменные процессы в организме, позволила улучшить состояние репродуктивного здоровья у 64 % женщин.

У 226-ти дітей віком 7 - 10 років вивчено стан вегетативного гомеостазу. Серед обстежених було 42-і практично здорові дитини, які складали контрольну групу, 80 дітей з затяжною пневмонією та 104 дитини з рецидивним бронхітом в період ремісії. За наявності затяжної пневмонії частіше визначається переважна дія симпатичної ланки ВНС (58,75 %), тоді як у хворих з рецидивним бронхітом частіше переважає вплив парасимпатичної ланки ВНС (61,54 %), що, мабуть, сприяє формуванню патологій тривалого перебігу. Виявлено, що термографічна картина визначених ділянок тіла дітей, які страждають на бронхолегеневу патологію, специфічна для різного початкового вегетативного тонусу. Регуляторна здатність ВНС у дітей з ваготонією часто буває слабкою, тоді як у дітей з симпатикотонією, навпаки, відзначається гіперреактивність ВНС.

У 226-ти детей в возрасте 7 - 10 лет изучено состояние вегетативного гомеостаза. Среди обследуемых было 42 практически здоровых ребенка, составляющих контрольную группу, 80 детей с затяжной пневмонией и 104 ребенка с рецидивирующим бронхитом в период ремиссии. При наличии затяжной пневмонии чаще определяется преобладание действия симпатического звена ВНС (58,75 %), тогда как у больных с рецидивирующим бронхитом чаще преобладает влияние парасимпатического звена ВНС (61,54 %), что вероятно, способствует формированию патологий длительного течения. Выявлено, что термографическая картина определенных участков тела детей, которые страдают бронхолегочной патологией, специфична для различного исходного вегетативного тонуса. Регуляторная способность ВНС у детей с ваготонией часто оказывается слабой, тогда как у детей с симпатикотонией, наоборот, определяется гиперреактивность ВНС.

У 78-ми дітей з хронічним вірусним гепатитом В і С (ХГС і ХГВ) і у 15-ти з цирозом печінки (ЦП) досліджено рівень L-аргініну і сумарних нітритів та нітратів (NOx) в сироватці крові та їх екскреції з сечею. Встановлено, що для дітей с ХГС та ХГВ характерно зниження рівня L-аргініну в сироватці крові і зменшення синтезу оксиду (за вмістом NOx в крові і сечі). На відміну від хворих ХГС у дітей з ХГВ в період ремісії рівень NOx в сироватці крові нормалізується. У хворих на ЦП встановлено різноспрямовані зміни в функціональній активності системи L-аргінін - NO залежно від стадії захворювання.

У 78-ми детей с хроническим вирусным гепатитом В и С (ХГС и ХГВ) и у 15-ти с циррозом печени (ЦП) исследован уровень L-аргинина и суммарных нитритов и нитратов (NOx) в сыворотке крови и их экскреция с мочой. Установлено, что для детей с ХГС и ХГВ характерно снижение уровня L-аргинина в сыворотке крови и уменьшение синтеза оксида азота (по содержанию NOx в крови и моче). В отличие от больных с ХГС у детей с ХГВ в период ремиссии уровень NOx в сыворотке крови нормализуется. У больных ЦП установлены разнонаправленные изменения в функциональной активности системы L-аргинин-NO, которые зависят от стадии заболевания.

Досліджено особливості перебігу ранньої постнатальної адаптації новонароджених у жінок з порушеннями серцевого ритму в залежності від основного захворювання. Дослідження довели, що серцево-судинна система новонароджених, які народилися у вагітних з вродженими і набутими вадами серця на тлі порушень серцевого ритму, зазнає значного перевантаження. Вивчення стану новонароджених необхідно для створення лікувальних і профілактичних заходів у вагітних жінок з даною патологією для запобігання порушень стану плода і новонародженого.

Исследованы особенности течения периода ранней постнатальной адаптации новорожденных у женщин с нарушениями сердечного ритма в зависимости от основного заболевания. Доказано, что сердечно-сосудистая система новорожденных, рожденных у беременных с врожденными и приобретенными пороками сердца, на фоне нарушения сердечного ритма подвергается значительному перенапряжению. Изучение состояния новорожденных необходимо для создания лечебных и профилактических мероприятий у беременных женщин с данной патологией для предотвращения нарушений состояния плода и новорожденного.

Результати вивчення за допомогою анкетування і опитування за методикою Спілберга і Бехтерівського інституту психоемоційного статусу у 82-х дітей з синдромом подразненого кишечнику віком 8 - 15 років свідчать про напружений соціальний статус і дезадаптативну (84,1 %) поведінку хворих, які поступили до стаціонару, з переважно невростеничним (39,1 % дітей), егоцентричним (31,9 %) і тривожним (27,5 %) відношенням до хвороби, що обумовлює проведення індивідуалізованих реабілітаційних заходів за участі психолога у цієї групи дітей.

Результаты изучения психоэмоционального статуса у 82-х детей с синдромом раздраженного кишечника, в возрасте 8 - 15 лет с помощью анкетирования и опроса по методике Спилберга и Бехтеревского института свидетельствуют о напряженном социальном статусе и дезадаптивном (84,1 %) поведении больных, поступающих в стационар, с преимущественно неврастеническим (39,1 % детей), эгоцентричным (31,9 %) и тревожным (27,5 % детей) отношением к болезни, что обусловливает проведение индивидуализированных реабилитационных мероприятий с участием психолога у этой группы детей.

Представлено результати досліджень про вплив прееклампсії у вагітних з первинною артеріальною гіпертензією (ПАГ) на стан кровообігу в системі мати - плацента - плід, на хід вагітності, стан плода і новонародженого. За допомогою допплерометричного (Допплер-УЗД) дослідження вивчено стан матково-плацентарного, феноплацентарного кровообігу в 140-ка вагітних з ПАГ залежно від стадії захворювання і приєднаної прееклампсії на різних строках вагітності. Виявлено, що комплексна допплерометрична оцінка кровотоку може розглядатися як прогностичний критерій розвитку прееклампсії і як об'єктивний показник тяжкості гестозу і виявлення плацентарної недостатності.

Представлены результаты исследований о влиянии преэклампсии у беременных с первичной артериальной гипертензией (ПАГ) на состояние кровообращения в системе мать - плацента - плод, на течение беременности, состояние плода и новорожденного. С помощью допплерометрического (Допплер-УЗИ) исследования изучено состояние маточно-плацентарного и фетоплацентарного кровообращения у 140-ка беременных с ПАГ в зависимости от стадии заболевания и присоединившейся преэклампсии в разные сроки беременности. Выявлено, что комплексная допплерометрическая оценка кровотока может рассматриваться как прогностический критерий развития преэклампсии и как объективный показатель тяжести гестоза и выраженности плацентарной недостаточности.

Розглянуто значення перинатального (від матері до дитини) шляху передачі в розповсюдженні вірусів гепатитів В і С за сучасних умов. Існує реальна можливість запобігти розвитку гепатиту В у дітей, які народилися від інфікованих матерів, шляхом проведення специфічної імунізації. Викладено основні фактори ризику інфікування перинатальним шляхом. Представлено дані про шляхи і методи профілактики перинатального гепатиту В та С.

Рассмотрена значимость перинатального (от матери к ребенку) пути передачи в распространении вирусов гепатитов В и С в современных условиях. Существует реальная возможность предотвратить развитие гепатита В у детей, которые родились от инфицированных матерей, путем проведения специфической иммунизации. Изложены основные факторы риска инфицирования перинатальным путем. Представлены данные о путях и методах профилактики перинатального гепатита В и С.

Вивчено питому вагу і структуру вроджених вад розвитку (ВВР) серед викиднів та мертвонароджених в популяції Львівщини за 1996 - 2002 рр. Серед 1 045-ти викиднів в терміні гестації 22 - 28 тижнів за період 1996 - 2002 рр. частота ВВР складала 13,1 % (137 випадків), з них 48,9 % - індуковані. У структурі ВВР серед викиднів переважали пороки ЦНС - 51 % та МВПР - 30 %. Серед 951-го випадку мертвонароджених частота ВВР складала 14,9 % (124 випадки), в структурі вад переважали МВПР - 49,6 %, вади ЦНС - 29 %, деформації кістково-м'язової системи, пороки серця - 5,4 % та сечової системи - 5,4 %. Висока частота ВВР серед викиднів та мертвонароджених свідчить про необхідність покращання надання спеціалізованої медичної допомоги населенню у разі порушень репродуктивного здоров'я у батьків для профілактики виникнення уроджених вад розвитку в популяції.

Изучен удельный вес и структура врожденных пороков развития среди выкидышей и мертворожденных в популяции Львовской области за 1996 - 2002 гг. Среди 1 045-ти выкидышей в сроке гестации 22 - 28 недель за период 1996 - 2002 гг. частота ВПР составляла 13,1 % (137 случаев), из них 48,9 %- индуцированные. В структуре ВПР среди выкидышей преобладали пороки ЦНС - 51 % и МВПР - 30,6 %. Среди 951-го случая мертворожденных частота ВПР составляла 14,9 % (124 случая), в структуре пороков преобладали МВПР - 49,6 %, пороки ЦНС - 29 %, деформации костно-мышечной системы - 6,4 %, пороки сердца - 5,4 % и мочевой системы - 5,4 %. Высокая частота ВПР среди выкидышей и мертворожденных свидетельствует о необходимости улучшения оказания специализированной медицинской помощи населению при нарушениях репродуктивного здоровья у родителей для профилактики возникновения врожденных пороков развития в популяции.

Досліджено особливості перебігу залізодефіцитної анемії (ЗДА) у дітей перших трьох років життя на фоні нітратного навантаження організму. Виявлено, що у дітей раннього віку, які тривалий час вживають воду з підвищенним рівнем нітратів, виявляють ознаки нітратного навантаження організму. Даний стан виснажує запаси заліза в організмі, поглиблює його дефіцит, негативно впливає на баланс залізотранспортних білків і є одним з патогенетичних ланцюгів розвитку ЗДА, призводить до погіршення антиоксидантних механізмів захисту організму.

Исследованы особенности течения железодефицитной анемии (ЖДА) у детей первых трех лет жизни на фоне нитратной нагрузки организма. Выявлено, что у детей раннего возраста, которые длительное время употребляют воду с повышенным содержанием нитратов, имеются признаки нитратной нагрузки организма. Данное состояние истощает запасы железа в организме, усугубляет его дефицит, отрицательно влияет на баланс железотранспортных белков, является одним из патогенетических звеньев развития ЖДА и приводит к ухудшению антиоксидантных механизмов защиты организма.

Представлено діагностичні досягнення перинатальної неврології в Україні. Результати досліджень свідчать про те, що можливості перинатальної діагностики можуть бути удосконалені завдяки впровадженню в медичну практику новітніх методів нейровізуалізації - магнітно-резонансної томографії та магнітно-резонансної спектроскопії.

Представлены диагностические достижения перинатальной неврологии в Украине. Результаты исследований свидетельствуют о том, что возможности пренатальной диагностики могут быть усовершенствованы благодаря внедрению в медицинскую практику новейших методов нейровизуализации - магнитно-резонансной томографии и магнитно-резонансной спектроскопии (МРТ и МРС).

Представлено результати досліджень деструктивних процесів сполучної тканини за різних бронхолегеневих захворювань у дітей. Відстежено конкретні механізми можливих ускладнень, а також визначено перспективи дослідження формування пневмосклерозу у разі ушкодження респіраторного тракту.

Представлены результаты исследований деструктивных процессов соединительной ткани при различных бронхолегочных заболеваниях у детей. Прослежены конкретные механизмы возможных осложнений, а также намечены перспективы исследования формирования пневмосклероза при повреждении респираторного тракта.

Вивчено стан органного кровообігу у новонароджених з гіпоксично-ішемічною енцефалопатією (ГІЕ) важкого ступеня з метою вироблення уявлень про патогенез його порушень. Було обстежено 86 доношених новонароджених дітей з ГІЕ важкого ступеня за допомогою допплероехографії на 5 - 7, 14 - 16 та 24 -28-у добу життя. Вивчено кровообіг в аорті, легеневій аорті, базальній, передній, середніх мозкових артеріях і черевному стовбурі. В результаті дослідження порушення органної гемодинаміки відзначено впродовж всього неонатального періоду. Причиною тривалого зниження скоротливої здатності міокарда може бути активація ренін-ангіотензинової системи, що підтверджується наявністю ознак підвищеного перед- та постнавантаження. Виявлено зниження рівня кровообігу переважно в базальній і передній мозкових артеріях до закінчення раннього неонатального періоду і підвищення його в середніх мозкових артеріях до закінчення неонатального періоду. Відзначено наявність механізму перерозподілу кровообігу за рахунок ренального і, особливо, спланхнічного.

Целью настоящего исследования было изучение состояния органного кровотока у новорожденных с гипоксически-ишемической энцефалопатией (ГИЭ) тяжелой степени с целью выработки представлений о патогенезе его нарушений. Было обследовано 86 доношенных новорожденных с ГИЭ тяжелой степени с помощью допплерэхографии на 5 - 7-е, 14 - 16-е и 24 - 28-е сутки жизни. Изучен кровоток в аорте, легочной артерии, базальной, передней, средних мозговых артериях, почечной артерии и чревном стволе. В результате исследования нарушения органной гемодинамики отмечены в течение всего неонатального периода. Причиной длительного снижения сократительной способности миокарда может быть активация ренин-ангиотензиновой системы, что подтверждается наличием признаков повышенной пред- и постнагрузки. Выявлено снижение уровня кровотока преимущественно в базальной и передней мозговых артериях к окончанию раннего неонатального периода и повышение его в средних мозговых артериях к окончанию неонатального периода. Отмечено наличие механизма перераспределения кровообращения в пользу церебрального кровотока за счет ренального и, особенно, спланхнического.