Проаналізовано теоретико-методологічні засади дослідження інформаційного суспільства, зокрема скептично-критичний підхід Ф. Уебстера; з'ясовано переваги та недоліки основних концепцій і теорій цього суспільства.

Звертаючись до проблеми поширення ВІЛ/СНІДу в Україні, наголошено, що вона може бути розв'язана лише за умови активної участі громадян, громад і неурядових організацій та ЗМІ, правильної державної політики. Проблему потрібно сприймати ширше, ніж тільки медичну, і усвідомлювати на рівні цілого суспільства.

Здійснено порівняльний аналіз політичних режимів на субрегіональному рівні в Україні та Литві з використанням методології, запропонованої вченими-регіоналістами. З'ясування специфіки субрегіонів спирається на визначення політичного режиму як системи способів і методів взаємодії органів державної влади та суспільства, особливість яких визначається конфігурацією владних суб'єктів, їх соціальних, економічних, політичних та особистісних ресурсів, впроваджуваних ними стратегій державного управління.

Розглянуто проблему взаємозв'язку концептів "громадянське суспільство", "місцеве самоврядування та "соціальний капітал". Проаналізовано вплив соціального капіталу на якість врядування в сільських громадах України через залучення громадян до процесу ухвалення рішень.

Розглянуто історію формування та принципи аналізу політичного Реймоном Ароном, заснованого на релятивізмі як відсутності об'єктивізму в розумінні універсальності; плюралізмі як можливості існування інших поглядів; та змінюваності ціннісного наповнення, що вкладають у події, ідеї та погляди їх інтерпретатори з часовою віддаленістю від них.

Розглянуто проблему формування європейської ідентичності як підгрунтя європейського об'єднання, важливу складову входження окремих країн до співдружності, що супроводжуватиме інтеграційні процеси на внутрішньому, соціально-психологічному рівні. Запропоновано певні заходи PR-забезпечення формування європейської ідентичності.

Розглянуто дві загальні моделі формування суспільного порядку денного: "згори" ("авторитарний спосіб") та "знизу" ("демократичний спосіб"), при цьому показано, що українському суспільству властива перша модель. Проблема формування суспільного порядку денного полягає у тому, що процес трансформації виборчих обіцянок на конкретні політичні рішення є непрозорим та непідконтрольним громадськості. Автор обстоює думку, відповідно до якої одна з важливих причин відсутності громадського контролю за здійсненням державної політики полягає в тому, що громадяни, неурядові організації та громадянське суспільство в цілому не є активними учасниками формування суспільного порядку денного під час виборів. Розглянуто конкретні види участі громадян у формуванні суспільного порядку денного: безпосередні громадські заходи, формування та висловлювання громадської думки, відображення громадських очікувань у виборчих програмах політичних сил, діяльність організацій під час виборів.

Розглянуто сутність та основні етапи процесу формування "суспільного порядку денного"; у контексті з цим визначено основні завдання політичної освіти в Україні.

Розглянуто діяльность "груп інтересів" у політиці. Висвітлено історію виникнення таких груп, їх структуру, типологію та особливості функціонування в різних країнах на прикладі Сполучених Штатів Америки та України. Проаналізовано причини таких утворень, методи впливу на уряд, правові засади діяльності, ефективність репрезентації суспільних інтересів даними групами.

Розглянуто історію та сучасний стан вивчення поняття політичної відповідальності у вітчизняній науці. Показано спадкоємність у вивченні цього питання між радянською та сучасною українською наукою. Запропоновано переглянути питання політичної відповідальності з урахуванням зміни парадигми в суспільних науках.

Розглянуто еволюцію поняття прав людини з точки зору розвитку ідеї прав людини як вимог до уряду та захисту від уряду. Проаналізовано теоретичні дискусії щодо прав людини, починаючи від Стародавньої Греції та Риму, законодавче закріплення цих дискусій в національних і міжнародно-правових актах щодо прав людини, існуючі інтерпретації поняття прав людини вітчизняними й зарубіжними науковцями. Розглянуто проблему класифікації родового питання "права людини" на видові поняття за характером потреб людини та вимог, які вона висуває перед своїм урядом.

Висвітлено один із аспектів актуальної проблеми політичної корупції, зокрема, проаналізовано факти, що дають можливість твердити про участь українського Президента в корупції політикуму і - ширше - суспільства в період 1991 - 2004 рр.

Розглянуто характерні риси канадської ліберальної політичної традиції, що стали наслідком впливу соціально-економічних та політичних умов її становлення.

Проаналізівано найбільш поширені інструменти дослідження виборчих систем та запропоновано їх класифікацію.

Досліджено ідейні засади євразійства та неоєвразійства, для характеристики яких застосовано поняття "вторинні ідеології".

Визначено поняття "політична реклама", "брудні технології", "чорний РR", що часом сприймаються як тотожні одне одному, а також характеристику особливостей застосування "брудних технологій" у виборчій кампанії 2006 р. в Україні.

Розглянуто погляди Збігнєва К. Бжезінського, одного з перших політиків і політологів, який оцінив значення регіону Центрально-Східної Європи (ЦСЄ) у глобальній політиці та передбачив суттєві зміни світового процесу, автора американської стратегії перемоги у холодній війні, розробника політики трансформації країн ЦСЄ та доктрини зовнішньої політики США періоду біполярності.

Розглянуто ключові положення теорії тоталітаризму, сутнісні риси тоталітарних режимів, виокремлені представниками західної політичної науки; здійснено порівняльний аналіз різновидів тоталітаризму, зокрема італійського, радянського та німецького варіантів.

У полемічній манері розглянуто один із поширених у вітчизняній політичній думці підходів до розуміння громадянського суспільства; оцінено "класичне" та "ліберальне" його розуміння; показано, що його альтернативність відносно держави має доволі специфічний характер.

Розглянуто підходи до визначення поняття "нація" та ключових критеріїв ідентифікації націй. З'ясовано, наскільки німецька нація на сучасному етапі її становлення відповідає цим критеріям.