Запропоновано наближену методику визначення відносних об'ємів накопичення паромагнітних частинок мінералів у робочих зонах високоградієнтних магнітних сепараторів із циліндричними феромагнітними елементами заповнення. Отримано результати, які дозволяють вибирати конструкцію матриці з оптимальними параметрами заданої сировини та розрахувати продуктивність сепаратора.

Наведено експериментальні дані про раціональний склад флокулянтів селективної агрегації вугілля маслами.

Розглянуто процес вібраційного розмелу твердого сплаву ВК6, визначено вплив розмірів і маси подрібнювальних тіл на продуктивність та інтенсивність розмелу.

Наведено нові теоретичні положення з основ диспергування. Розкрито можливості отримання мікропорошків з мінеральної та промислової сировини із застосуванням газодинамічного способу подрібнення.

Проаналізовано сучасний стан технологій збагачення вугілля в Україні та обгрунтовано необхідність окремого збагачення класу 0,2 - 3 мм. Запропоновано технологічну схему збагачення енергетичного вугілля з використанням мокрої гвинтової сепарації.

Розроблено аналітичний метод розрахунку коефіцієнта дифузії твердих частинок. Наведено залежність коефіцієнта дифузії від параметрів двофазного середовища.

Розглянуто гравітаційні технології десульфурації вугілля, що застосовуються за кордоном та у вітчизняній практиці вуглезбагачення. Доведено, що у забезпеченні вугілля сіркою найбільш ефективні гвинтові сепаратори.

Проаналізовано напрямки пошуку глибокого збагачення руд та безвідходних технологій шляхом системного аналізу явищ, під час застосування магнітного розділу. Перспективним напрямком збагачення руд та нерудних матеріалів визначено високоградієнтну магнітну сепарацію, яка використовує надпровідні магнітні індуктори.

Розглянуто можливість отримання концентратів, що містять 63...64 % заліза, із окислених залізистих кварцитів на обладнанні Криворізького гірничо-збагачувального комбінату за умов витрат на змінення схеми збагачення.

Розглянуто сортність видобутого вугілля підприємствами Мінвуглепрому України. Вперше в галузі одержано залежності сортності вугілля, що видобувається, від виходу летких речовин за умов використання різних видів виймальної техніки. Ці залежності можна використовувати у прогнозуванні.

З метою ідентифікації математичних моделей основних технологічних машин циклів дроблення запропоновано розробити їх кібернетичні моделі та алгоритм розрахунку параметрів циклу.

Розроблено алгоритм оптимізації параметрів дробарок та віброгрохотів комплексу. Проаналізовано ефективність використання відкритого та замкнутого циклів дроблення.

Розглянуто механізм формування вуглелатексних флокул селективної флокуляції вугільних шламів синтетичними латексами та чинники, що змінюють величину і міцність утворених асоціатів.

Розглянуто вплив електромагнітних полів на твердіючі закріплюючі розчини за струминного способу закріплення слабких дисперсних порід. Отримано результати досліджень щодо регулювання міцності, закріплених за допомогою струминної технології дисперсних порід внаслідок зміни напруженості магнітного поля, що впливає на закріплюючий розчин, або його витрати магнітним апаратом.

Розроблено математичну модель, яка визначає силу відриву частинки від поверхні поділу "вода-повітря" за умов плівкової флотації. Доведено: форми зерен визначають стійкість флотаційного комплексу.

Наведено результати систематичних експериментальних досліджень щодо зовнішньої аерогідродинаміки заглибних конструкцій ерліфтної системи підйому корисних копалин.

Обгрунтовано доцільність перенесення корпусів первинного дроблення на нерудних кар'єрах до їх виробленого простору, а також місце розташування дробарок на неробочому борту. Рекомендовано оцінювати варіанти технологічного процесу за критерієм питомої енергоємності обладнання та пристроїв з урахуванням енергоємності людських трудових ресурсів.

Викладено енергетичну інтерпретацію гравітаційних розподільчих процесів, на основі концепції перерозподілу зернистої суміші у монофракції за розподільною ознакою.

Досліджено пересування сипкого матеріалу сполученими напівциліндричними камерами, поділеними вертикальною перегородкою. Це дозволяє розділити будь-яку камеру на різні за об'ємом напівкамери. Встановлено, що положення перегородки суттєво впливає на ступінь заповнення напівкамер та час перебування матеріалу в апараті. Визначено характер переміщення матеріалу в шарі.

Знайдено конструктивне вирішення проблеми енергозберігаючих внутрішньокар'єрних та поверхневих перевантажувальних пунктів щодо використання автомобільно-конвеєрного транспорту з метою перевезення корисних копалин із кар'єрів до дробильно-збагачувальної фабрики та дробильно-сортувального заводу. Розглянуто їх типи для підприємств різної виробничої потужності.