Проаналізовано деякі ознаки матеріалів сучасної української преси, які надають змогу дійти висновку про їх замовний характер: чи то прихована реклама, чи то загальна ангажованість.

Розглянуто характер взаємодії засобів масової інформації/комунікації та громадської думки, а також проблеми, котрі виникають у процесі формування громадської думки за посередництвом ЗМК та яку стратегію має застосовувати комунікант, намагаючись сформувати громадську думку; з'ясовано ефект впливу ЗМІ на стан і динаміку громадської думки відповідно до намірів комуніканта.

З'ясовано умови функціонування Львівського обласного державного радіо у медіа-просторі, його концепцію мовлення, формат, методи і спектр передач.

Розкрито специфіку та особливості індивідуального стилю з погляду використання та функціонування в ньому тропонімічних і фігуративних компонентів як засобів інтенсифікації медіа-тексту.

Досліджено питання відносно того, як аудиторія кримського півострова ставиться до реклами у друкованих мас-медіа Криму. Ставлення до реклами розглянуто у ракурсі соціальних характеристик, притаманних досліджуваній аудиторії (стать, вік, освіта, прибуток). Досліджено "ступінь довіри" мешканців півострова до реклами у друкованих мас-медіа.

Проаналізовано роль слів-амеб як руйнівного засобу мас-медійного та наукового дискурсу в сучасному інформаційному глобалізаційному суспільстві.

У контексті становлення та розвитку галузевих медичних видань на основі дослідження наукових, архівних та бібліотечних джерел уперше зроблено огляд тематики й проблематики психоневрологічних журналів, які в другій половині ХIХ - на початку ХХ ст. виходили у світ в Східній Україні.

Розглянуто передумови та чинники підвищення результативності, дієвості пропагандистських матеріалів. Сформульовано рекомендації, які сприяють посиленню впливів журналістських і пропагандистських текстів на аудиторію, на свідомість і громадську думку та стимулювання соціальної активності.

Розглянуто концептуальні положення, пов'язані з використанням інструментарію соціально-комунікаційного впливу на суб'єктів праці з метою їх мотивування до бажаної трудової поведінки. Увагу приділено також можливостям формування в соціальному просторі певної національної моделі мотивації праці.

Проаналізовано проблему деструктивного інформаційно-психологічного впливу іноземних держав на інформаційний простір України в контексті глобалізаційних процесів.

Розглянуто специфічний вид піар-діяльності медіа-структури, що святкує ювілей. Об'єктом дослідження виступають відомий донецький тижневик та регіональний телеканал.

Розкрито проблему шліфування заголовків у галузі редагування художньої літератури на основі теоретичних здобутків науковців і безпосередньої практики авторського редагування хрематонімів у творчості О. Гончара.

Розглянуто теоретичні засади онлайн-навчання в освітньому процесі США. Проаналізовано наукові погляди та підходи американських учених і фахівців до особливостей поняття парадигми "СМС" (спілкування за допомогою комп'ютера) в навчальному процесі та його трансформаційні уточнення за умов соціо-комунікаційного простору.

Розглянуто комунікативні сфери вживання понять "імідж професії", "професійний імідж" та "образ професії" залежно від контекстного та функціонального наповнення комунікації.

Розглянуто проблеми розвитку сучасної журналістики, як української, так і світової. Наведено численні приклади з періодичної преси та наукових видань.

Розроблено та вдосконалено професійні журналістські стандарти у групі політичних видань. Теоретичний матеріал доповнено прагматикою й оригінальними авторськими висновками.

За даними соціологічних досліджень розглянуто різні параметри типології аудиторії ЗМІ. Зокрема, розподіл аудиторії за частотою звернення до ЗМІ, за довірою до ЗМІ, за соціальним складом. Типологічний аналіз є складовою вивчення інформаційної моделі ЗМІ.

Досліджено проблему визначення поняття інформації, її тлумачення й адекватного розуміння кореспондентом і респондентом у процесі підготовки журналістських матеріалів.

Проаналізовано конфліктне наповнення комунікативного середовища. Систематизовано й розглянуто основні підходи провідних українських журналістикознавців щодо висвітлення медіа-конфліктів. Акцентовано увагу на ключовій ролі мас-медіа в конфліктогенних ситуаціях суспільства.

Запропоновано теоретично-методологічну концепцію формування феномену "історичної свідомості". Проаналізовано основні етапи та складові формування цього явища в контексті радянського соціокомунікативного дискурсу.