Наведено результати оцінки інбредних ліній і гібридів кукурудзи, одержаних за їх участі, за господарсько-цінними показниками та холодостійкістю. Встановлено характер успадкування холодостійкості, наведено результати комбінаційної здатності за ознаками "холодостійкість" та "урожайність", розроблено модель холодостійкої лінії кукурудзи для використання в подальшій селекційній роботі. Доведено ефективність використання методу cold test під час добору холодостійких генотипів, який рекомендовано застосовувати на первинних етапах оцінки. В результаті аналізу даним методом відібрано 7 холодостійких інбредних ліній: Со 255, HLG 1203, HLG 1238, UCH 37, Q 170, Ak 135, FV 243, які рекомендовано використовувати в ролі джерел холодостійкості під час створення холодостійких гібридів. Новостворені гібриди відзначаються високою холодостійкістю та урожайністю. Гібриди, які сформували найвищу врожайність: Co 255 / FV 243 - 8,8 т / га, L 155 / Со 255 - 8,3 т / га, Р 165 / Со 255 - 8,1 т / га, L 155 / UCH 37 - 8,0 т / га, що перевищило стандарт на 1,2 - 2,0 т / га, рекомендовано використовувати в подальших селекційних дослідженнях і впроваджувати у виробництво. Створену модель холодостійкої лінії кукурудзи, яка включає параметри польової та лабораторної оцінки, вимоги до суми ефективних температур для досягнення певних фаз вегетації, комбінаційну здатність та урожайність, рекомендовано використовувати під час оцінки та добору холодостійкого селекційного матеріалу.

Висвітлено проблему оптимізації діагностики та прогнозування результатів лікування тяжкої черепно-мозкової травми (ТЧМТ). Проведено аналіз динаміки біохімічних показників та нейрогенних біомаркерів у 72 пацієнтів з ТЧМТ і її роль у прогнозуванні наслідків ТЧМТ. Встановлено порогові значення нейрогенних біомаркерів UCH-L1 і білка S100 при прогнозуванні наслідків тяжкої черепно-мозкової травми за ШНГ (шкала наслідків Глазго). Отримані числові значення біохімічних показників (дезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК), рибонуклеїнової кислоти (РНК), дезоксирибонуклеази (ДНКаза), рибонуклеази (РНКаза), оксиду азоту (N0), середніх молекул (СМ), аргініну, перекисного окислення ліпідів (ПОЛ)) використано при розробці калькулятора розрахунку прогнозованих наслідків. Доведено клініко-патогенетичну, діагностичну та прогностичну значимість нейрогенних біомаркерів у прогнозуванні перебігу та наслідків тяжкої черепно-мозкової травми для оптимізації методів своєчасної та ефективної діагностики цієї патології. Розроблено критерії для побудови прогностичних висновків із врахуванням порушень біохімічних показників, нейрогенних маркерів і даних нейровізуапьних досліджень у динаміці гострого періоду тяжкої черепно-мозкової травми. На основі отриманих результатів розроблено, апробовано та впроваджено в практику алгоритм діагностики тяжкої черепно-мозкової травми шляхом використання електронної програми математичного прогнозування.