Цель работы - выявить неопластические изменения шейки матки, используя объективные критерии цитологического исследования. Материал и методы. В исследование включены 100 женщин репродуктивного возраста (18 - 45 лет) в период 2015 - 2020 гг.: 20 женщин - в контрольную группу (I группа) и 80 - в группу высокого риска рака шейки матки (II группа - основная группа). Женщины II группы также разделены на 2 подгруппы: II A - с патологией шейки матки (n = 41); II B - без патологии шейки матки (n = 39). В исследование включены пациенты с положительным результатом ВПЧ 16/18, в том числе пациенты, в PAP мазках которых выявлены внутриклеточные повреждения. PAP мазки включены в исследование по следующим критериям. В мазках выявлено достаточное количество клеток плоского эпителия и сохранена их целостность. Эндоцервикальные клетки отслежены во всех PAP мазках. Обследование проведено по меньшей мере с 5 клетками в каждой, неполностью, и с 2 кластерами эндоцервикальных железистых или плоскоклеточных метапластических клеток. Клетки плоского эпителия покрывали не менее 10 % препарата. Кровянистые, технически артефактические препараты без клинических данных не изучались. Уровень дефицита не превышал 3 %, и высокие процентные ставки по артефактам не были включены в исследование. Несмотря на небольшое количество клеток при наличии аномальных клеток, это однозначно признано достаточным. Результаты. При интерпретации результатов PAP мазков выявлены 35 пациентов с ASCUS, 24 пациента с LSIL, 21 пациент с HSIL. Серотипы ВПЧ 16, 18 обнаружены у 24 из этих пациентов. У женщин II Б подгруппы при повторном взятии анализов не установлены патологические изменения шейки матки. Выводы: у женщин репродуктивного возраста с позитивным ВПЧ 16, 18 для диагностики предраковых заболеваний шейки матки взятие PAP мазков является неотъемлемой частью исследования. В результате исследования выявлено, что, несмотря на отсутствие клинической картины, выявляются патологические изменения на уровне клеток.

Висвітлено результати проведених упродовж 2012 – 2017 рр. комплексних досліджень щодо вивчення теоретичних та практичних аспектів формування фітоценозів багаторічних біоенергетичних культур. Проаналізовано праці вітчизняних і зарубіжних учених з особливостей вирощування енергетичних культур в Україні та за кордоном. Висвітлено процеси забур’янення насаджень верби енергетичної та методи контролю. Наведено праці щодо особливостей контролю бур’янів у насадженнях міскантусу. Встановлено, що в насадженнях міскантусу гігантського видове різноманіття бур’янів охоплювало 34 види, з них із класу Однодольні – Liliopsida – 5 видів і класу Дводольні – Magnoliopsida – 29 видів. А от у насадженнях верби енергетичної були представлені 6 видів класу Однодольні і 30 видів класу Дводольні. Наведено результати вивчення особливостей формування біологічного потенціалу біоенергетичних культур. Подано дані районування міскантусу гігантського та верби енергетичної в основних агрокліматичних зонах України. Встановлено, що у насадженнях міскантусу гігантського найбільша кількість бур’янів була в період від другої декади травня до першої декади червня. А от на насадженнях верби енергетичної найбільше сходів з’являлося від першої декади травня до першої декади липня. Відповідно у насадженнях міскантусу гігантського накопичувалося 2906 г/м2, а в насадженнях верби енергетичної – 3548,3 г/м2 сирої маси бур’янів. Найбільшу насіннєву продуктивність у насадженнях міскантусу гігантського мали щириця звичайна – 332 тис. шт./рослину, лобода біла – 67,1 тис., осот рожевий – 24,0 тис., осот жовтий – 21,0 тис., паслін чорний –19,8 тис., гірчиця польова – 15,4 тис. шт./рослину. А от на насадженнях верби енергетичної − рослини блекоти чорної – 404,5 тис. шт./рослину, лободи білої – 92,1 тис., пасльону чорного – 29,4 тис., осоту рожевого – 23,2 тис., гірчиці польової – 17,1 тис., гірчаку шорсткого – 9,0 тис., мишію сизого – 5,2 тис. шт./рослину. Застосування систем механічного захисту знижували обсяги поглинання сполук мінерального живлення бур’янами. Обсяги поглинання бур’янами сполук мінерального живлення в насадженнях верби енергетичної в результаті проведення захисних заходів зменшувалися: cполук азоту від 127 до 45 кг/га, або на 64,6 %; сполук фосфору від 87 до 32 кг/га, або на 63,2 %; сполук калію від 142 кг/га до 50 кг/га, або на 64,8 %. Для закладання плантацій міскантусу гігантського кращим як з економічного, так і енергетичного погляду був варіант застосування для захисту насаджень від бур’янів гербіциду МайсТер Пауер, який забезпечував рівень умовно чистого прибутку 28,7 тис. грн/га, вихід енергії 436,7 ГДж/га та коефіцієнт енергетичної ефективності 9,18. Насадження верби енергетичної, де в перший рік проводили висаджування спеціально підготовлених живців із застосуванням гербіциду ґрунтової дії Стомп, забезпечували вищі показники економічної ефективності й умовно чистий прибуток був 29,7 тис. грн/га, збір енергії – 399,9 ГДж/га. А от максимальний збір енергії з урожаєм був у насадженнях верби енергетичної, які в перший рік вегетації були вкриті шаром подрібненої соломи пшениці озимої (мульчі) завтовшки 12 – 15 см.

Розглянуто вплив типу ауксетичності на поведінку дислокаційно-дисклинаційної системи різних сортів Be. Виявлено та досліджено механізми деформації в термодинамічно нестабільних моно- і полікристалах Be на різних структурних рівнях. Визначено закономірності поглинання пружної енергії (ППЕ) та поведінки ефективних модулів пружності при температурах ауксетичності. Вивчено початкові стадії аномальної мікропластичної деформації берилію. Встановлено мікромеханізми релаксації механічних напружень, які виникають у процесі термоциклювання. Проаналізовано особливості поведінки дефектів кристалічної структури Be після впливу на матеріал високоенергетичних частинок і зовнішніх силових полів різної етіології. Визначено характеристики ауксетичності та напрями у монокристалічному Be, у яких коефіцієнти Пуассона приймають від'ємні значення. Досліджено вплив типу ауксетичності на поведінку дефектів у цьому матеріалі. Вивчено механізми та закономірності впливу ауксетичних властивостей берилію на еволюцію його дефектних підсистем на різних структурних рівнях, включаючи початкові стадії мікропластичної деформації методами внутрішнього тертя (ВТ), досліджено динамічні модулі пружності та комп'ютерного моделювання. Проаналізовано вплив структурного стану зразка (монокристал чи полікристал) на характер ауксетичності та мікропластичної деформації ауксетичного матеріалу, який зазнав дії термоциклювання. Визначено особливості мікропластичної деформації опроміненого високоенергетичними (~ 18 МеВ) електронами неаксіально ауксетичного Be, виявлено можливі механізми впливу β-променів на його аномальні механічні властивості. Розроблено нову комплексну методику дослідження динаміки дефектних підсистем ауксетичних матеріалів на різних структурних рівнях при дії різних фізичних полів, яка дозволяє оцінювати стан дефектних підсистем (швидкості руху дефектів, енергії активації руху дислокацій, параметри гальмування дефектних підсистем, домінуючий тип дефектів), у процесі нормальної та аномальної (ауксетичної) деформації.

Індекс рубрикатора НБУВ: П033.3 + П038.11

Рубрики:

Спеціальні виробничі класифікації ґрунтів і відповідні класи ґрунтів

Фіторемедіація ґрунтів

Шифр НБУВ: РА437050 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.551.1Sac*87 + Е0*715.5

Рубрики:

Saccharomycetaceae Сахароміцетові та інші групи дріжджів

Загальна біологія

Шифр НБУВ: РА437116 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Увагу присвячено зниженню частоти фонових захворювань епітелію шийки матки у дівчат-підлітків з різною сексуальною активністю, а також удосконаленню алгоритму діагностичних і лікувально-профілактичних заходів при цій патології. Проведено анкетування 1 300 дівчат віком від 14 до 18 років для вивчення особливостей статевого виховання, наявності шкідливих звичок, визначення віку статевого дебюту, ритмічності сексуальних відношень та інформування про методи контрацепції. Досліджено роль урогенітальної інфекції у розвитку доброякісних захворювань епітелію шийки матки у дівчат з різною сексуальною активністю. Встановлено клініко-лабораторні, ехографічні, мікробіологічні особливості та їх взаємозв'язок при розвитку доброякісних патологій шийки матки у підлітків з різною сексуальною активністю. Зазначено, що отримані дані дозволили науково обгрунтувати необхідність оптимізації алгоритму діагностичних і лікувально-профілактичних заходів, направлених на зниження частоти доброякісних патологій епітелію шийки матки у дівчат-підлітків. Запропоновано удосконалений диференційний підхід до застосування додаткових діагностичних і лікувально-профілактичних заходів при доброякісних патологіях епітелію шийки матки у дівчат-підлітків з різною сексуальною активністю з призначенням препаратів: пробіотика на основі Bacillus subtilus і Bacilus licheniformi, інтерферон альфа-2-b рекомбінантного з вітаміном С і Е та комплексного фіто-препарата.

Подано теоретичне узагальнення та нове вирішення актуальної проблеми сучасної військово-польової нейрохірургії - поліпшення результатів лікування поранених з вогнепальними ушкодженнями м'яких тканин склепіння черепа шляхом вдосконалення й оптимізації медичної допомоги на етапах медичної евакуації в бойових діях на сході України. Представлено результати клініко-інструментального обстеження, надання медичної допомоги в системі лікувально-евакуаційного забезпечення 311 поранених з вогнепальними ушкодженнями м'яких тканин склепіння черепа, які знаходилися на лікуванні у військово-медичних підрозділах і установах 2 - 5 рівнів за період 2014 по 2017 рр. З 311 поранених з вогнепальними ушкодженнями м'яких тканин склепіння черепа основну частину 77,1 % - складали молоді військовослужбовці у віці від 18 до 30 років. За виглядом поранюючого снаряда переважали осколкові поранення - 95,8 %, за характером раньового каналу сліпі - 40,8 % і дотичні - 36,6 % . Поранені з інтракраніальними патологічними змінами - з середньою та високою мірою РРВУ (ризики розвитку внутрішньочерепних ускладнень) складали 40,5 %. В 32,5 % поранених даної категорії діагностовано струс мозку, в 18,2 % забій мозку і в 1,6 % - стиснення мозку субдуральною гематомою на тлі забою головного мозку тяжкого ступеню. Зазначено, що з початку бойових дій на сході України в Збройних силах України створена і удосконалювалася вперше в нових бойових умовах система лікувально-евакуаційного забезпечення, адаптована до стандартів НАТО. Реалізовано шість рівнів (видів) медичної допомоги за евакуаційно-послідовним принципом. Доведено, що на догоспітальних етапах медична допомога пораненим з вогнепальними ушкодженнями м'яких тканин склепіння черепа повинна обмежуватися зупинкою кровотечі з рани м'яких тканин, відновленням прохідності верхніх дихальних шляхів, підтримкою вітальних функцій і своєчасною евакуацією у ВМГ (військовий мобільний госпіталь). Встановлено доцільність томографічних досліджень на 2 рівні в першу добу після поранення, що дозволяє виявити особливості внутрішньочерепних ушкоджень мозку. Розроблено оптимальні варіанти - ПХО (первинна хірургічна обробка) м'яких тканин склепіння черепа залежно від характеру поранення, вигляду раньового каналу і локалізації рани. Хірургічні втручання, що проводилися за запропонованими методиками в лікувальних установах 2 і 3 рівнів, дозволили досягти 100 % позитивного результату. Хірургічні гнійні ускладнення спостерігалися в лише 0,3 %, що було пов'язано з первинним опіком м'яких тканин в області рани, яка гоїлася вторинним натягненням. Летальних результатів не було. Доведено, що оптимальним варіантом лікувально-евакуаційної системи надання медичної допомоги при вогнепальних пораненнях м'яких тканин склепіння черепа є система, при якій в лікувальній установі 2 рівні, як при масовому поступленні поранених, так і при одиночних надходженнях, кваліфіковану медичну допомогу з елементами спеціалізованої пораненим з низьким РРВУ надає загальний хірург, який отримав первинну спеціалізацію з нейрохірургії або нейротравматолог. Поранені з середніми і високими ризиками мають бути евакуйовані до спеціалізованих установ 3 рівня. Акцентовано, що застосування методів сортування на етапах медичної евакуації, своєчасної евакуації поранених, вживання раціональних методів первинної хірургічної обробки вогнепальної рани м'яких тканин дозволили отримати оптимальні результати лікування - одужання і повернення в частини всіх 311 (100%) поранених.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г576.62 + Л264.9

Рубрики:

Інші способи виробництва водню

Шифр НБУВ: РА437741 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.410.111-43

Рубрики:

Ендометрит

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.21

Рубрики:

Патологія вагітності

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216.59 + Р716.226.59

Рубрики:

Венерологічні хвороби у вагітних

Пологи при венеричних хворобах

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216.514.31 Covid-19

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Сухість слизових оболонок (порожнини рота, носа, статевих органів у жінок) та шкіри є найчастішими скаргами пацієнтів із синдромом/хворобою Шегрена (СШ) - мультисистемним імуноопосередкованим розладом, що викликає тривогу та стурбованість, пов'язану з труднощами первинної діагностики. Наведено клінічний випадок пацієнта з первинним СШ, великою кількістю симптомів захворювань органів травлення, скаргами на сухість слизових оболонок, зокрема порожнини рота. Діагноз був підтверджений суміжними спеціалістами (офтальмологом, гінекологом, ревматологом, стоматологом). Детальне стоматологічне обстеження виявило основні стоматологічні скарги (постійна сухість у порожнині рота, неприємний запах із рота, зміна смакових відчуттів), клінічний стан (сухість червоної облямівки губ, набряк слизової оболонки порожнини рота, зміни рельєфу ясен), зниження секреторної активності малих слинних залоз, значне зниження нестимульованої салівації за помірного рівня стимульованої салівації. Зазначено, що значне зниження показників сіалометрії (0,01 мл на хв) і функціональної активності малих слинних залоз (до 18) підтверджує наявність істинної ксеростомії. При проведенні мікрокристалізації слини виявлено дезорганізацію структур неправильної форми, а також значну кількість органічних включень, що свідчить про порушення гомеостазу в порожнині рота. Враховуючи результати ультразвукового дослідження великих слинних залоз і відсутність збільшення та набряку залоз під час клінічного огляду, можна вважати, що деструктивне ураження залоз є не настільки виразним, евакуаторна функція залози не зниженою, проте кількість секрету, який виділяється, значно зменшеною. Важливо, що для надання допомоги пацієнтам із СШ необхідна доступність кваліфікованої консультації з проведенням усіх досліджень суміжними спеціалістами, зокрема стоматологом.

Розглянуто широкосмугові ультразвукові п'єзоелектричні перетворювачі для медичних діагностичних ехоскопів, ультразвукових терапевтичних апаратів, які широко використовуються для діагностики і лікування різних захворювань в медицині. Такі п'єзоперетворювачі забезпечують смугу частот, яка охоплює майже увесь робочий діапазон одночастотних електроакустичних перетворювачів, а саме, від 1,4 до 18 МГц для діагностичних приладів - від 1 до 3 МГц для терапевтичних приладів. Використання широкосмугових п'єзоперетворювачів значно розширює можливості ультразвукових приладів. Так, за допомогою сканера із смугою 4,5 - 18 МГц стає можливим одержання зображення каналу хребта, можливість чого до цього навіть не обговорювалася. А терапевтичні апарати стають більш ефективними, і при цьому, підвищується їх безпечність за рахунок виключення можливості утворення стоячих хвиль у широкосмуговому режимі. В роботі вибрано метод розширення смуги п'єзоперетворювача за допомогою акустичних шарів і електричних ланцюгів, та враховано особливості їх медичного застосування: навантаження п'єзоперетворювачів на середовище з малим хвилевим опором і великим загасанням і біологічну тканину і робота в ехорежимі. В усіх згаданих застосуваннях широкосмугових п'єзоперетворювачів важливе значення набуває такий параметр, як їх передавальна функція, тобто відношення вхідного впливу до вихідного. Мета роботи - одержання виразів для передавальних функцій широкосмугових п'єзоперетворювачів різних конструкцій з одним або двома перехідними шарами. Розрахунок передавальних функцій п'єзоперетворювача виконано за двома методами: за допомогою методу хвильового рівняння, характерним для якого є необхідність розв'язання системи, що складається зі значної кількості рівнянь навіть за невеликого числа перехідних шарів, і на основі A-матриць відрізку регулярної лінії. Показано, що два методи надають однакові розрахункові співвідношення, але другий є більш зручним для розрахунків.

Україна має унікальний природно-ресурсний потенціал і за якісним складом грунтів та біопродуктивністю угідь є однією з найбагатших аграрних держав світу. Понад 2/5 сільськогосподарських угідь припадає на степову зону і зону нестійкого і недостатнього зволоження. У посушливих умовах виробництво сільськогосподарської продукції значною мірою залежить від вирішення проблеми штучного зрошення сільгоспугідь. У зв'язку з цим, починаючи з 60-х рр. XX ст. на півдні України було розпочато великомасштабне спорудження меліоративних об'єктів, зокрема побудовано Каховське водосховище - найбільшу в Європі Каховську зрошувальну систему. Якість води, призначеної для зрошування, залежить від джерела надходження та внутрішніх фізико-хімічних і біологічних процесів у меліоративній системі. Важливим біотичним компонентом гідромеліоративних систем є прикріплені двостулкові молюски, що утворюють щільні поселення на твердих штучних субстратах і зазвичай розглядаються як джерело біологічних перешкод, з якими проводять постійну боротьбу. Проте їх фільтраційна та седиментаційна роль може впливати на процеси самоочищення води. Мета роботи - оцінка ролі обростань молюсків-фільтраторів у очищенні зрошувальних вод від зависів та виведенно з товщі води деяких важких металів. Робота грунтується на матеріалах польових досліджень процесів осідання зависів з водної товщі за допомогою седиментаційних пасток на 5 станціях вздовж Каховського магістрального каналу. Встановлено, що загальна біомаса поселень прикріплених двостулкових молюсків Dreissena рolymorpha (Pall., 1771) та Dreissena bugensis (Andr., 1897) в каналі становить 370 і 463 т, які протягом літніх місяців осаджують до донних відкладів 11,6 і 27,5 т зависів, що проявляється у зменшенні концентрації зависів у воді вздовж течії каналу. Разом із зависами до донних відкладів щомісяця осаджується 1,8 - 3,9 кг Cr, 0,3 - 0,6 кг Ni, 0,09 - 0,24 кг Co, 0,08 - 0,18 кг Pb, 0,088 - 0,144 кг Cd. Таким чином, поселення прикріплених молюсків на гідротехнічних спорудах можуть розглядатися як біологічні меліоратори, функціонування яких сприяє покращанню якості зрошувальних вод.

Solving the hydroelastic problem by using Ansys System Coupling (Mechanical and CFX) for floating and fixed rings of a deformable annular seal made it possible to analyze the influence of the cylindrical shell thickness, the inlet and outlet edge dimensions, inlet pressure, and shaft radial displacement on the hydrostatic pressure distribution and the clearance value on length, leakages, stress-strain state, and radial force. The analysis of static stability at an inlet pressure of 10 MPa for the basic seal design showed that the static radial force in the range of radial movements of the shaft from 0 to 50 % of the clearance is centering, even though the inlet part of the seal clearance has a confusor, and the outlet part has diffuser form. However, the dynamic coefficients of the fixed sealing ring have a negative value of direct stiffness but positive values of direct and cross-coupled damping and cross-coupled stiffness. Verifying computational 2D and 3D models with experimental results from the literature showed that the maximum relative error does not exceed 10,7 % for the hydrostatic pressure, 18 % for the clearance, and 8,6 % for the leakage value. Simultaneously, according to the trend, all calculated dependencies are identical to the experimental results.

Увагу приділено вдосконаленню технології хлібобулочних виробів діабетичного призначення з метою збагачення їх фізіологічно-функціональними інгредієнтами та розширення асортименту виробів для діабетичного харчування. Досліджено хімічний склад і встановлено вплив джерел повноцінного білка (казеїн), харчових волокон (порошок топінамбуру, клітковина висівок гречки) і мінеральних речовин (цитрати кальцію, магнію, цинку та заліза) на технологічний процес виготовлення та якість готових виробів із фруктозою. Встановлено, що висока якість виробів при сумісному внесенні досліджуваних добавок досягається при застосуванні технологічних заходів, зокрема приготування суспензії казеїну, внесення олії для покращення еластичності тіста. Досліджено різні способи тістоприготування. Зазначено, що розроблені вироби містять на 11 - 13 % більше білків, на 14 - 28 % харчових волокон, значно підвищується вміст мінеральних речовин. Показник глікемічності цих виробів на 4,6 од. та 5,0 од. нижчий за контрольний зразок.

Науково обґрунтовано використання солюбілізованих речовин (триацилгліцерини олії соняшникової рафінованої дезодорованої, β-каротин) і рослинних добавок антоціанової природи (кріас-порошки із суданської троянди та чорноплідної горобини) у технології маршмелоу для підвищення його харчової цінності та покращення органолептичних показників. Експериментально встановлено, що використання як структуроутворювача желатину із солюбілізованими речовинами та як барвника екстракту кріас-порошку із суданської троянди та чорноплідної горобини приводить до одержання маршмелоу з високими органолептичними, фізико-хімічними, мікробіологічними показниками та підвищеною харчовою цінністю. Доведено, що маршмелоу нової рецептури має антиоксидантні властивості, стабільні протягом гарантованого терміну зберігання. На основі результатів експериментальних досліджень розроблено технологію та асортимент маршмелоу, на які затверджено нормативну документацію. Технологію апробовано й упроваджено на кондитерських підприємствах і в навчальний процес ХДУХТ. Розраховано економічну ефективність від їх реалізації.

Представлено результати теоретичного обґрунтування та розробки технологій зберігання і консервування ягід суниці садової залежно від абіотичних та агротехнологічних факторів, холодильного зберігання, заморожування і консервування. Вперше встановлено комплекс об'єктивних показників споживної стиглості ягід суниці різних помологічних сортів, вирощених в умовах Правобережного Лісостепу України, що включає агрокліматичні показники, забарвлення та вміст компонентів хімічного складу. Науково обґрунтовано строки збирання врожаю на основі досліджень впливу абіотичних факторів. Доведено, що ягоди суниці, вирощені без мульчування ґрунту, мають переваги під час зберігання внаслідок зниження втрат маси й інтенсивності дихання, підвищення виходу товарної продукції. Показано, що вирощування рослин суниці смугою, завширшки 90 см, і застосування розрахункової дози удобрення, скоригованої за аналізом ґрунту та листковою діагностикою, знижує втрати маси, витрати органічних речовин за вищого виходу товарної продукції під час зберігання ягід. З'ясовано зміни вмісту летких і фенольних сполук ягід суниці під час холодильного зберігання, що полягають у зменшенні вмісту складних ефірів, фуранових сполук та антоціанів. Установлено кореляційний зв'язок між втратами маси ягід суниці під час зберігання та зміною ознак свіжості. Доведено вплив заморожування на якість ягід суниці залежно від агротехнологічних прийомів вирощування. Виявлено, що втрати маси та кріорезистентність заморожених ягід залежать від їх розміру за найбільшим поперечним діаметром, оптимальний розмір ягід - 18 … 25 мм. Досліджено зміну кольору продуктів переробки з ягід суниці різних помологічних сортів упродовж 18 міс. зберігання. Науково обґрунтовано строки зберігання соку суничного натурального неосвітленого до 6 міс., джему та компоту - 12 міс., варення - 18 міс. Поглиблено вивчення взаємозв'язку абіотичних факторів із накопиченням компонентів хімічного складу методом кореляційних плеяд, а також дослідження товарної якості ягід суниці залежно від затримування охолодження, що після збирання врожаю не повинно перевищувати 0,5 год.

Вивчено частоту зустрічаємості гіперестезії зубів (далі – ГЗ) у дітей 13-18 років та осіб молодого віку. Встановлено, що основною причиною виникнення ГЗ у даної категорії осіб є зловживання продуктами з надмірним вмістом вуглеводів та солодкими напоями з підвищеною кислотністю. Розроблено спосіб експериментального моделювання демінералізації зубів та в його умовах доведено здатність препаратів "Остеовіт" та "Кальцит" зменшувати процеси демінералізації твердих тканин зубів, нормалізувати фізіологічні процеси в порожнині рота щурів. Доведено високу ефективність використання комплексу заходів дітьми та особами молодого віку з ГЗ, що підтверджується зменшенням її проявів, зменшенням кількості рецидивів захворювання, нормалізацією вмісту кальцію та неорганічних фосфатів в ротовій рідині, покращенням мінералізації твердих тканин зубів.