Індекс рубрикатора НБУВ: Х892.18

Рубрики:

Особливості провадження окремих цивільних справ

Шифр НБУВ: ДС47196 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х892.18

Рубрики:

Особливості провадження окремих цивільних справ

Шифр НБУВ: ДС47196 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х892.18

Рубрики:

Особливості провадження окремих цивільних справ

Шифр НБУВ: ДС47196 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дисертація присвячена питанням психопрофілактики міжособистісних конфліктів у сім'ях військовослужбовців Прикордонних військ. Проведено психолого-педагогічний аналіз проблеми, обгрунтовано основні умови надання психологічної допомоги сім'ям в залежності від їх типу сімейно-шлюбної взаємодії. Автором розроблено методику психопрофілактики міжособистісних конфліктів у сім'ях військовослужбовців, ефективність якої обгрунтовано теоретично і підтверджено практично. Встановлено, що проведення індивідуальних та групових психопрофілактичних заходів з шлюбними партнерами значно підвищує рівень психологічної готовності подружжя до конструктивного вирішення конфліктних ситуацій у сім'ї. Запропоновано конструктивні форми та методи психопрофілактичної роботи з членами подружніх пар.

Демографічні аспекти біології птахів вивчались на прикладі берегової ластівки. Основний метод досліджень - масове кільцевання та кольорове мічення птахів. Вік, у якому птахи вперше починають розмножуватися наближається до одного року, самки починають розмножуватися в віці 352 днів (n = 20), самці - 362 днів (n = 77), тобто на 10 днів пізніше (різниця достовірна при t = 2,112, p = 0,048). Берегові ластівки не є суворими моногамами в період спарювання, але після завершення відкладки яєць полігамні реакції припиняються. Шлюбні пари непостійні з року в рік, не зберігаються вони і під час повторного гніздування протягом одного сезону. Другі кладки після нормального завершення перших не зареєстровані. Виду притаманна незначна доля холостих птахів в популяції. Смертність самців менша, ніж самок. Смертність птахів в перший рік життя значно вища, ніж у птахів більш старшого віку, що співпадає з поглядом інших фахівців. Середня тривалість життя самок 0,85 року, самців - 1,17, що значно нижче тих показників, що одержали інші автори. Максимальна тривалість життя - понад 7 років.

На підставі використання статистичного матеріалу, наданого Держкомстатом України, емпіричних даних соціологічних досліджень висвітлено соціально-демографічні, економічні та психологічні проблеми сучасної української сільської родини. Подано загальну соціально-економічну характеристику сучасного українського села. Розглянуто шлюбно-сімейні відносини в сільських поселеннях України, ціннісні орієнтації, соціальний статус сільської сім'ї.

Вивчення записів шлюбів, які були зареєстровані в 1960, 1985 та 1992-95 рр. в урбанізованих популяціях східної України (Харків, Донецьк, Полтава), показало, що в 90-і роки змінилась динаміка генетико-демографічного процесу. Якщо з 1960 по 1985 рр. у цих популяціях збільшувався аутбридинговий компонент (підвищення національного різноманіття, відсотка міжнаціональних шлюбів, дальності міграції та шлюбної відстані), то в 90-і роки почався зріст інбридингового компонента (зменшення коефіцієнта міграції, етнічного різноманіття, шлюбної відстані, підвищення відсотка однонаціональних шлюбів, тенденція до моноетнічності). За ознаками "національність" та "місце народження" міські популяції східної України наближаються до панміксії, за соціально-професійними ознаками (освіта, професія) вивчені популяції залишаються репродуктивно підрозділеними.

Висвітлюється чинне шлюбно-сімейне законодавство України. Розглядаються поняття шлюбу, сім'ї, особисті та майнові права й обов'язки подружжя, правовідносини між батьками і дітьми. Проаналізовано основні положення законодавства щодо усиновлення (удочеріння), опіки й піклування, а також шлюбно-сімейні права іноземних громадян та осіб без громадянства в Україні та використання в Україні законів про шлюб та сім'ю іноземних держав і норм міжнародних договорів. Особлива увага приділяється проблемним питанням сімейного законодавства. У додатку друкуються схеми, на яких зображені зв'язки між вузловими поняттями й нормами шлюбно-сімейного законодавства.

Розглянуто основні поняття, предмет і структуру сучасної соціології, методи соціологічного дослідження, основи соціологічної теорії, а також мікро- та макросоціології. Викладено проблеми суспільної взаємодії, повсякденного життя, сім'ї, шлюбу, економічного життя, держави, політичної влади, освіти, релігії та суспільних рухів. Досліджено ймовірні тенденції майбутнього розвитку етнічних відносин, тенденції у системі зайнятості, проблеми регулювання мас-медіа, особливості гендерної соціалізації. Висвітлено системи соціальної стратифікації, риси сучасного урбанізму, теорії злочинності та девіантної поведінки, сучасні соціальні зміни тощо.

Розглядаються предмет та об'єкт соціологічної науки, основні етапи і тенденції розвитку соціологічної думки, структура і функції соціологічної системи знання, соціальні інститути і спільноти. Висвітлюються соціальні процеси, види і шляхи їх пізнання, соціальна структура суспільства і тенденції її розвитку, соціологічне прогнозування явищ і подій. Характеризуються особливості соціологій особистості, молоді, шлюбу і сім'ї, освіти, культури, релігії, праці, вільного часу, громадської думки, а також економічної соціології. Аналізується методика і техніка соціологічних досліджень, розкривається їх сутність та описуються їх різновиди.

Розглянуто рух населення в Україні протягом останніх 8 років, зокрема, міграцію таі природний рух населення, структуру мігрантів, коефіцієнти шлюбності, розлучень й інші демографічні показники.

Дисертація грунтується на ретроспективному аналізі 438 випадків злоякісних пухлин у дітей різного віку, які проживають у західному регіоні України (Львівська, Рівненська і Волинська області), та клініко-генеалогічному дослідженні спектра онкологічної патології за методом випадок - контроль у 358 сім'ях. З'ясовано, що лейкемії і лімфоми є найчастішими онкологічними процесами, які складають від 58,8% до 89,0% усіх випадків злоякісних пухлин у дітей різних областей. Частота природжених вад розвитку (ПВР) в аналізованих областях складає від 3,6% до 8,0% і характеризується поліморфністю і гетерогенністю. Клініко-генеалогічний проспективний аналіз сімей, де діти хворі на онкологічну патологію, показав, що злоякісні пухлини відносяться до мультифакторної патології: співвідносний внесок генетичних факторів і факторів довкілля у виникненні солідних пухлин складає 10,7% і 89,3%, у випадку гемобластозів - 15,3% і 84,7%. Визначено коефіцієнт успадкування злоякісних пухлин у сім'ях пробандів обстежених груп, який для родичів I ступеня спорідненості складає 15,5% та 5,8% для гемобластозів і солідних пухлин відповідно. З'ясовано більшу частоту споріднених шлюбів між батьками в дітей із онкологічною патологією. Виявлено 8 сімей, де зустрічалися ПВР серед сибсів пробандів із злоякісними пухлинами. Рекомендовано проводити поглиблене медико-генетичне консультування для сімей пробандів із онкологічною патологією в потомстві та доведено необхідність утворення комп'ютеризованих реєстрів в Україні у спеціалізованих онкологічних відділеннях усіх лікарень України.

Проведено клініко-генеалогічний аналіз 328 родоводів хворих на колоректальний рак з метою встановлення частки внеску спадкових чинників та факторів навколишнього середовища у виникнення цих новоутворень. Частка генетичної компоненти у загальну схильність до захворювання на колоректальний рак становить (74,8 +- 4,8) %, випадкової - (25,2 +- 4,8) %. На основі одержаних даних розроблено таблиці рекурентного ризику розвитку колоректального раку у родичів хворих залежно від типу шлюбу (здорові батьки чи хворі на рак), кількості хворих на рак родичів і порядкового номеру пологів.

Розглянуто питання перебігу сімейної кризи у молодого подружжя. Доведено, що подолання подружньої кризи є складним інтегративним процесом, що здійснюється у двох лініях (захисній та долаючій) та чотирьох формах реагування на подружню кризу. Встановлено критерії класифікації подружжя: зовнішня межа, емоційна близькість подружжя, конфліктність, влада, підтримка, внутрішня межа, тип подружнього контролю. Виявлено часову динаміку форм подружжя протягом перших семи років подружнього життя. Протягом перших років подружнього життя послаблюється суперництво, яке поступово переростає в ізоляцію, "мертве" подружжя та емоційне відчуження. Визначено, що порушення подружнього спілкування зумовлено, як мінімум, двома синдромами: "токсичне кохання" і "Пітера Пена", спільними симптомами яких є незрілість та безвідповідальність. Виявлено високу ембівалентність у стосунках з батьками, що свідчить про нездорові батьківсько-дитячі взаємини. Із збільшенням шлюбного стажу спостерігається тенденція до відриву від батьків. У чоловіків проявляється тенденція до пошуку нових об'єктів кохання за одночасної прив'язності до попереднього. У жінок достатньо міцним є зв'язок з батьками (зокрема, батьком), який потім послаблюється. На етапі шлюбного стажу 4-7 років незадоволення чоловіком призводить до зростання тенденції пошуку нового кохання, за умов збереження залежності від попереднього партнера. Спостережено цілком закономірне збільшення агресивності у жінок і чоловіків у зв'язку з незадоволенням актуальними подружніми стосунками та збільшення кількості аутоагресивних форм поведінки у чоловіків та жінок. У кризових парах простежується

На підставі сучасних наукових даних розглянуто предмет і завдання судової психіатрії, проаналізовано види судово-психіатричної експертизи, провадження її у кримінальному та цивільному процесах, особливості цього провадження стосовно обвинувачених, потерпілих, свідків та засуджених осіб. Викладено питання профілактики суспільно небезпечних дій, проблеми осудності й неосудності, дієздатності та недієздатності. Висвітлено головні аспекти судово-психіатричної експертизи відповідно до положень Кодексу про шлюб та сім'ю України.

Висвітлюються загальнотеоретичні проблеми розвитку суспільства, аналізуються археологічні та етнографічні джерела, містяться дані про антропосоціогенез, історію розвитку господарства, соціальних відносин, сім'ї, шлюбу, суспільних інститутів. Розкриваються особливості формування первісного суспільства в Україні, зокрема, виникнення передумов політогенезу.

Описано фізіологічні специфічні функції жіночого організму та гінекологічні захворювання, викладено відомості з анатомії та фізіології жіночих статевих органів. Розглянуто сучасні методи діагностики та лікування гінекологічних захворювань (лапароскопія, УЗД, лазерна терапія, ентеросорбція, гемосорбція, плазмоферез, екстракорпоральне запліднення), а також сучасні аспекти фізіології та патології організму жінки поза вагітністю, патологію менструальної функції, специфічні та неспецифічні запальні захворювання жіночих статевих органів, безплідний шлюб з урахуванням порушення генеративної функції в жінки та у чоловіка, аномалії розвитку і положення жіночих статевих органів, передпухлинні стани і передракові захворювання, доброякісні та злоякісні пухлини жіночих статевих органів. Значну увагу приділено проблемам дитячої гінекології, наведено відомості про роль ВІЛ-інфекції у гінекологічних хворих. Викладено питання діагностики, клініки, лікування та профілактики гінекологічної ендокринології, СНІДу, ендометріозу, кандидозу, трихомонозу, туберкульозу жіночих статевих органів, трофобластичних пухлин та ін.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х839(4Укр)733

Рубрики:

Цивільне і торгове право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено структуру і функції малої української селянської сім'ї другої половини XIX - початку XX ст. як основного етнокультурного осередку відтворення нації. Висвітлено питання її генези та еволюції, визначено особливості та специфічні риси даного типу організації шлюбно-сімейних відносин у порівнянні зі складнішими. Розкрито вагоме місце релігії та християнських морально-етичних засад у щоденному житті родини.

Розраховано показники частоти генів систем AB0, Rh і гетерозиготності по них у популяціях Донецької області. З'ясовано нерівномірність зустрічаємості генів і ступеня гетерозиготності популяцій: 0,554-0,573 для AB0 та 0,410-0,499 для Rh. Гетерозиготність населення цієї області виявилася вищою, ніж середньопопуляційна України, що є наслідком інтенсивних міграцій, переваги гетеролокальних шлюбів над гомолокальними.