Висвітлено питання формування і розвитку особистості, зміст і особливості психіки людини, її природа, можливості її розвитку та становлення. Особливу увагу приділено сучасним психологічним теоріям особистості - фрейдизму, психоаналізу, гуманістичним теоріям особистості, теорії особистості Г.Тама, біхевіоризму, когнітивним теоріям особи, трансперсональній психології.

Вперше здійснено жанровий літературознавчий аналіз урбаністично-психологічного роману В.Підмогильного "Місто". Проведено дослідження образу міста у просторово-часових параметрах та як психологічної та морально-етичної категорії. Розглянуто характерні особливості використання засобів психологічного зображення у створенні образної системи твору. Вперше використано статтю В.Підмогильного "Іван Левицький-Нечуй (спроба психоаналізу творчості)", написану на засадах фрейдизму. Простежено витоки урбаністично-психологічного роману у зарубіжній та українській літературі, зокрема виділено його деякі характерні жанрові ознаки у творах П.Мирного "Повія", І.Нечуя-Левицького "Хмари".

Впервые осуществлен жанровый литературоведческий анализ урбанистично-психологического романа В.Подмогильного "Город". Проведено исследование образа города в пространственно-временных параметрах и как психологической и морально-этической категории. Рассмотрены характерные особенности использования средств психологического изображения в процессе формирования образной системы романа. Впервые проанализирована статья В.Подмогильного "Иван Левицкий-Нечуй (попытка психоанализа творчества)", написанной на основе фрейдизма. Исследованы источники формирования урбанистично-психологического романа в зарубежной и украинской литературе, в частности выделены его характерные жанровые признаки в произведениях П.Мирного "Гулящая" и И.Нечуя-Левицкого "Хмары".

Висвітлено творчість оригінального українського прозаїка 1920 рр. - В.Підмогильного, який на основі досвіду фрейдизму та екзистенціалізму, намагається показати особистість у сплетінні почуттів, переживань та ідей. Розкрито інтелектуальну інтригу, зумовлену можливістю діаметрально протилежних інтерпретацій твору прозаїка "Невеличка драма".

Освещено творчество оригинального украинского прозаика 1920 гг. - В.Подмогильного, который на основании опыта фрейдизма и экзистенциализма, пытается отыскать личность в сплетении чувств, переживаний и идей. Раскрыта интеллектуальная интрига, обусловленная возможностью диаметрально противоположных интерпретаций произведения прозаика "Небольшая драма".

Наведено результати психоаналітичного дослідження художньої творчості та інтелектуальної концепції О.Кобилянської на тлі європейського феміністичного руху. Розглянуто сучасні гендерні та постмодерні теорії, ідеї Ніцше, платонізму і фрейдизму. Розкрито особливий меланхолійний контекст творчості О.Кобилянської, який є основним об'єктом психоаналітичної інтерпретації. Проаналізовано аполлонівський тип "нової жінки", колізії високої культури та гендерну утопію, яка об'єднує у творах української письменниці фемінізм, націоналізм і модернізм.

Приведены результаты психоаналитического исследования художественного творчества и интеллектуальной концепции О.Кобылянской на фоне европейского феминистического движения. Рассмотрены современные гендерные и постмодерные теории, идеи Ницше, платонизма и фрейдизма. Раскрыт особый меланхолический контекст творчества О.Кобылянской, который является основным объектом психоаналитической интерпретации. Проанализированы аполлоновский тип "новой женщины", коллизии высокой культуры и гендерная утопия, объединяющая в произведениях украинской писательницы феминизм, национализм и модернизм.

Висвітлено джерела інтерсуб'єктності і транссоцієтальності в теоріях засновників глибинної психології. Проаналізовано психологічні особливості особистої релігійності, концепти фрейдизму в контексті теорії групової рефлексії. Розглянуто питання застосування психоаналітично-орієнтованої методики в рефлексивному моделюванні політичної соціалізації молоді, соціально-психологічні аспекти вивчення проблем соціального захисту населення. Викладено концепцію духовного саморозвитку особистості.

Освещены источники интерсубъектности и транссоциетальности в теориях основателей глубинной психологии. Проанализированы психологические особенности личностной религиозности, концепты фрейдизма в контексте теории групповой рефлексии. Рассмотрены вопросы применения психоаналитическо-ориентированной методики в рефлексивном моделировании политической социализации молодежи, социально-психологические аспекты изучения проблем социальной защиты населения. Изложена концепция духовного саморазвития личности.

Запропоновано авторську точку зору на теорію З. Фрейда. Надано аналіз взаємозв'язку методу психоаналізу і особливостей уявлень фрейдизму про свідомість і несвідоме. Виявлено "психотехнічний" та ідеологічний характер значної частини положень цієї теорії.

Проаналізовано течії феміністської критики США, зокрема, "чорної" і "лесбійської", які загострили увагу до проблем расової дискримінації, боротьби до визнання афро-американської літератури та критики, на противагу чоловічій позиції, європейській і білих американців (Б. Сміт, Е. Моерс), які закликають до розробки та затвердження лесбійського канону (Б. Циммерман). Розглянуто теорію та практику гендерного підходу в контексті еволюції феміністської критики, смисл якої вбачається у зміщенні акценту від сексу до гендера. Розкрито характер впливу фрейдизму та неофрейдизму, специфіка марксистської, психоаналітичної та постструктуралістичної орієнтації, а також вплив французької феміністської критики на американську.

Висвітлено історію світової та української філософії. Розкрито основні проблеми сучасної філософії, зокрема, онтології, вчення про свідомість, гносеології, соціальної філософії та філософської антропології. Розглянуто особливості філософії Стародавньої Індії, класичної античної філософії, апологетики та патристики, марксизму, фрейдизму, неопизитивізму, релігійної філософії. Увагу приділено структурі та функціям світогляду, принципам пізнавального процесу, сутності людини, основним підсистемам суспільства, класифікації цінностей, філософському осмисленню майбутнього.

Освещена история мировой и украинской философии. Раскрыты основные проблемы современной философии, в частности, онтологии, учения о сознании, гносеологии, социальной философии и философской антропологии. Рассмотрены особенности философии Древней Индии, классической античной философии, апологетики и патристики, марксизма, фрейдизма, неопозитивизма, религиозной философии. Уделено внимание структуре и функциям мировоззрения, принципам познавательного процесса, сущности человека, основным подсистемам общества, классификации ценностей, философскому осмыслению будущего.

Проведено історико-філософське дослідження теорії революції Питирима Сорокіна. Виділено філософську складову сорокінської теорії революції, яка є підсумком його наукових пошуків у російський період життя і творчості. Доведено, що у цій теорії знайшли віддзеркалення ідеї ряду філософських теорій і вчень межі XIX - XX ст. (фрейдизм, ніцшеанство, російська релігійна філософія, позитивізм, марксизм та ін.), як синтез раціональної та ірраціональної філософії. Зауважено, що теорія революції є першою апробацією сорокінської філософії інтегралізму.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч111.156 + Ю3(0)6-674

Рубрики:

Культура та інші явища суспільного життя

Історія філософії

Шифр НБУВ: Ж15184 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Здійснено філософсько-антропологічну концептуалізацію сучасного бачення психоаналітичної традиції (3. Фройд, К. Г. Юнг, Ж. Лакан) як одного з методологічних підгрунть і джерел у сфері дослідження свідомості. Обгрунтовано авторське бачення еволюції поглядів на проблему свідомості у психоаналітичній філософії. Досліджено методологічні аспекти психоаналітичного вчення, його взаємозв'язки з філософією та наукою. Визначено місце до психоаналізу в системі міф - філософія - наука. Проаналізовано комплекс питань, пов'язаних із розумінням та інтерпретацією концепту "свідомість" у класичному психоаналізі 3. Фройда, з його виникненням і функціонуванням. Розкрито засади для дебіологізації фрейдизму в структуралізмі в контексті пріоритету мовної свідомості. Експліковано філософську позицію Ж. Лакана стосовно проблеми свідомості та її вплину на сучасні інформаційно-комунікаційні технології. Показано спадкоємність концепцій свідомості класичного психоаналізу 3. Фройда, аналітичної психології К. Г. Юнга і структурного психоаналізу Ж. Лакана.

Розглянуто особистість як об'єкт психологічних досліджень. Обгрунтовано концепції особистості фрейдизму та неофрейдизму. Подано інформацію про диспозиційний і гуманістичний напрями у психології особистості. Приділено увагу теорії особистісних конструктів Дж. Келлі. Надано характеристику особистості у логотерапії В. Франкла.