На підставі детального вивчення листів Ф.Кафки до батька зроблено висновок, що стосунки з батьком ілюструють ставлення Кафки до трансцедентної сили та власного письменництва. Розкрито трагічність внутрішнього діалогу та неможливість для творця "зняти" даний конфлікт з залученням до інтерпретації праць З.Фрейда, Е.Фромма, Е.Канетті, Ж.Батая, М.Бланшо, творів, щоденників і листів Кафки.

Представлены основные термины, разработанные в рамках психоанализа, аналитической психологии, индивидуальной психологии и иных теорий неопсихоаналитической ориентации. Кроме этого содержатся биографические сведения об ученых, внесших значительный вклад в развитие глубинной психологии: Карл Абрахам, Альфред Адлер, Эрик Берн, Йозеф Брейер, Вильгельм Райх, Отто Ранк, Зигмунд Фрейд, Эрих Фромм, Карл Густав Юнг и др. Термины иллюстрируются цитатами из работ ведущих психоаналитиков.

Досліджено чинники, які визначають траєкторію та вектор політичного розвитку. Виділено в історіографії даного питання три групи теорій, кожна з яких формувалася за різних історичних умов: визначальна роль у політичному процесі належить об'єктивним, незалежним від волі людини факторам (Ф.Аквінський, Ж.Боден, Д.Віко, К. Маркс та ін.); людський фактор є вирішальним у впливі на політичну дійсність (Г.Сковорода, В.Парето, З.Фрейд та ін.); політична дійсність є функцією, залежною від двох змінних - об'єктивної та суб'єктивної (Н.Макіавеллі, Ш.Монтеск'є, В.Винниченко, М.Вебер та ін.).

Вивчається історичний період в 2,5 тисячоліття, починаючи з часу виникнення найперших філософських систем і аж до другої половини ХХ ст. У ньому викладаються основні філософсько-правові ідеї мислителів минулого і теперішнього, в тому числі тих, котрі, як правило, майже не згадуються у виданнях з історії правових вчень (Д.Андреєв, З.Фрейд, Й.Хейзінга, Х.Ортега-і-Гассет, А.Камю, Е.Фромм, М.Фукко та ін.). Додаток містить низку творів або фрагментів з тематики, що вивчається.

Рассматривается традиция мифотворчества в европейской культуре, показаны основные черты мифа, а также его роль в повседневной жизни народов мира в эпоху древности, на заре человеческой культуры (архаический миф). Дана характеристика мифа и мифопоэтического мышления в позднейшие эпохи, в частности, средневековой христианской мифологии, мифологии нового времени, эпохи Просвещения. Проведено исследование мифа и его роли в начале ХХ в., в эпоху кризиса классической рациональности, а также мифологического влияния на творчество К.Моне, З.Фрейда, К.Г.Юнга.

Автор, відхиляючи ідеї К.Маркса, З.Фрейда, логічного позитивізму та політичного егалітаризму, демонструє шкідливість і хибність наївного застосування наукових методів у культурі та освіті, що призвело не до панування розуму та культури, а до омани. Розглянуто основні концепції, необхідні для критичного аналізу найпоширеніших теорій справедливості та умов, яким має задовольняти конституція для забезпечення індивідуальної свободи.

На підставі відхилення ідей К.Маркса, З.Фрейда, логічного позитивізму та політичного егалітаризму продемонстровано шкідливість та хибність застосування наукових методів у культурі та освіті. Показано, яку небезпеку становлять для демократичного ідеалу сплутування егалітаризму з демократією, хибні припущення про можливість існування моральних норм без моральної дисципліни та нехтування традиціями в планах перебудови суспільства.

Работа содержит классические философские тексты с вопросами и заданиями к ним, адаптированные для работы на семинарских занятиях и самостоятельной работы по курсам философского цикла. Большое внимание уделено деятельности известных философов: Платона, Аристотеля, Гесиода, Конфуция, Ф.Ницше, Р.Декарта, И.Канта, З.Фрейда, А.Камю, Н.Бердяева, П.Юркевича и др., которые представляют различные направления, течения и школы.

В основу словаря положен многолетний опыт личной аналитической практики, а также работы Фрейда, Юнга, Штекеля, Холла, Адлера, Якоби, Уитмонта, Лайярда, Лакана, Гутейла, Э.Эриксона, Монегетти и представителей школ семиологического, мифологического и структурно-антропологического анализа. Анализируются символы сновидений, дается смысловая интерпретация сюжета сновидения или фантазии. В основе интерпретации символов лежат психологический, биологический, этнологический и традиционный психоаналитический подходы. Приводятся методики трансформации сновидений при ночных ужасах и кошмарах.

Розглянуто важливі психолого-педагогічні проблеми формування особистості у процесі навчання і виховання. Значну увагу приділено теоретико-методологічному аналізу основних концепцій психології та типології особистості вітчизняних і зарубіжних психологів. Обгрунтовано необхідність розробки комплексної методології викладання предметів психолого-педагогічного циклу: загальної психології, психології особистості, психодіагностики, педагогіки, педагогічної та вікової психології з урахуванням концептуальних поглядів вітчизняних (С.Л.Рубінштейна, К.К.Платонова, О.В.Петровського, Р.С.Нємова, Б.С.Братуся) і зарубіжних (З.Фрейда, К.Юнга, Е.Берна, А.Адлера, А.Маслоу, Р.Ассаджолі та ін.) вчених. Узагальнено експериментальні дослідження у галузі формування творчих здібностей учнів, розкриття закономірностей і шляхів оптимізації адаптації студентів у вузі. Зроблено психологічний і порівняльний аналіз основних концепцій навчання, а також розкрито психологічний зміст процесу професійного навчання.

Висвітлено питання формування і розвитку особистості, зміст і особливості психіки людини, її природа, можливості її розвитку та становлення. Особливу увагу приділено сучасним психологічним теоріям особистості - фрейдизму, психоаналізу, гуманістичним теоріям особистості, теорії особистості Г.Тама, біхевіоризму, когнітивним теоріям особи, трансперсональній психології.

Символдрама (известная также как Кататимное переживание образов, метод "сновидений наяву" и Кататимно-имагинативная психотерапия) - это метод глубинно-психологической ориентированной психотерапии, который оказался клинически высокоэффективным при краткосрочном лечении неврозов и психосоматических заболеваний, а также при психотерапии нарушений, связанных с невротическим развитием личности. В работе предпринята попытка осветить основные этапы техники проведения этого вида психотерапии, описываются стандартные мотивы, предлагаемые пациенту для кристаллизации его образной фантазии. Показана диагностика внутрисемейных отношений при помощи проективной методики "Три дерева", рассказывается о детской агрессивности и проблеме анального характера в концепции Анны Фрейд, значении первого года жизни для последующего развития ребенка, а также глубинно-психологическом подходе в психотерапии психосоматических заболеваний.

Проанализирована история возникновения, становления и развития наиболее важных направлений и тенденций в литературоведении. Значительное внимание уделено герменевтике, структурализму, деконструкции, новому историзму, интертекстуальности и т.д. Отдельные главы посвящены психоанализу Фрейда, Лакана, а также англосаксонской психоаналитической школе.

Визначено роль традиційних літературних образів Едіпа, Юди, Прометея, Фауста та інших у процесі формування глибинної психології. На прикладі фундаментальних праць З.Фрейда, А.Адлера та К.Г.Юнга досліджено два принципово різні підходи до проблеми психологічного тлумачення літературних образів: алегоричного і символічного. Стисло подано основні положення психоаналізу, індивідуальної та аналітичної психології. Детально розглянуто співвідношення понять "архетип" та "образ".

Рассмотрены предмет истории социологии как науки, ее методологические проблемы. Охарактеризованы особенности социально-психологических идей Г.Тарда, формальной социологии Г.Зиммеля, понимающей социологии М.Вебера, социологизма Э.Дюркгейма, социологической концепции В.Парето, эмпирической социологии, а также социологические проблемы психоаналитической концепции З.Фрейда.

Висвітлено актуальні проблеми з історії вітчизняної та зарубіжної філософії, соціальної філософії, релігієзнавства. Проаналізовано формування та розвиток філософсько-правових поглядів Гегеля. Розглянуто проблему агресії у філософії життя Ніцше, Лоренца і Фрейда, екзистенційну проблематику у творчості іспанського філософа Мігеля де Унамуно, питання двоїстості людської природи. Викладено концепцію софійності в християнській культурі, описано культурно-естетичний феномен ікони в контексті сьогодення.

Освещены актуальные проблемы по истории отечественной и зарубежной философии, социальной философии, религиоведению. Проанализированы формирование и развитие философско-правовых взглядов Гегеля. Рассмотрены проблема агрессии в философии жизни Ницше, Лоренца и Фрейда, екзистенционная проблематика в творчестве испанского философа Мигеля де Унамуно, вопросы двойственности человеческой природы. Представлена концепция софийности в христианской культуре, описан культурно-эстетический феномен иконы в контексте современности.

На основі текстів голосінь, з використанням логіко-графічного методу розкрито уявлення прадавніх українців про "той світ", шляхи повернення з нього та можливі варіанти перевтілення. Висвітлено погляди дослідників В.Данилова, Н.Велецької, В.Борисенко, О.Фрейденберг, Б.Рибакова, І.Коваль-Фучило щодо вказаних питань.

На основании текстов причитаний, с использованием логико-графического метода раскрыты представления древних украинцев о "том мире", пути возвращения из него и возможные варианты перевоплощения. Освещены взгляды исследователей В.Данилова, Н.Велецкой, В.Борисенко, О.Фрейденберг, Б.Рыбакова, И.Коваль-Фучило относительно указанных вопросов.

Вперше здійснено жанровий літературознавчий аналіз урбаністично-психологічного роману В.Підмогильного "Місто". Проведено дослідження образу міста у просторово-часових параметрах та як психологічної та морально-етичної категорії. Розглянуто характерні особливості використання засобів психологічного зображення у створенні образної системи твору. Вперше використано статтю В.Підмогильного "Іван Левицький-Нечуй (спроба психоаналізу творчості)", написану на засадах фрейдизму. Простежено витоки урбаністично-психологічного роману у зарубіжній та українській літературі, зокрема виділено його деякі характерні жанрові ознаки у творах П.Мирного "Повія", І.Нечуя-Левицького "Хмари".

Впервые осуществлен жанровый литературоведческий анализ урбанистично-психологического романа В.Подмогильного "Город". Проведено исследование образа города в пространственно-временных параметрах и как психологической и морально-этической категории. Рассмотрены характерные особенности использования средств психологического изображения в процессе формирования образной системы романа. Впервые проанализирована статья В.Подмогильного "Иван Левицкий-Нечуй (попытка психоанализа творчества)", написанной на основе фрейдизма. Исследованы источники формирования урбанистично-психологического романа в зарубежной и украинской литературе, в частности выделены его характерные жанровые признаки в произведениях П.Мирного "Гулящая" и И.Нечуя-Левицкого "Хмары".

Зазначено, що розгляд історико-культурологічних аспектів психоаналізу, дослідження його ролі у розвитку культури, художньої творчості виявляють нові можливості духовного піднесення людини. Сьогодні висвітлення нових можливостей духовного удосконалення людини має пріоритетне, стратегічне значення для розвитку людства.

Указано, что рассмотрение историко-культурологических аспектов психоанализа, исследования их роли в развитии культуры, художественного творчества обнаруживают новые возможности духовного подъема человека. Сегодня освещение новых возможностей духовного усовершенствования человека имеет приоритетное, стратегическое значение для развития человечества.

Consideration history-cultural aspects of the psychological analysis, research of their role in development of culture, art creativity is found out with new opportunities of spiritual rise of the person. Today illumination of new opportunities of spiritual improvement of the person has priority, strategic value for development of mankind.

Висвітлено питання щодо ролі психоаналізу для розвитку культури та її творця і носія - людини. Особливу увагу приділено історико-культурологічним аспектам вчення З.Фрейда, його послідовників та опонентів. Визначено роль психоаналізу в творчому розвитку людини, суспільства, їх взаємини між собою та природою. Акцентовано увагу на взаємозв'язку, взаємовпливі, психоаналізі та художній творчості.