Розглянуто лінгвістичні та екстралінгвістичні чинники, які впливають на побудову та стандартизацію термінів у національних терміносистемах, а також на їх зовнішню та внутрішню форми. З'ясовано механізми термінологічного планування на засадах соціолінгвістики, роль свідомого та підсвідомого у втручанні в мову з метою лексичної модернізації та стандартизації. Систематизовано способи побудови зовнішньої форми термінологічних одиниць, а також проаналізовано зовнішню форму в ракурсі її етимологічного та графічного аспектів. Висвітлено досвід термінологічного планування в розвинених країнах Заходу, у постколоніальних країнах третього світу, а також у Радянському Союзі та в Україні. Досліджено особливості термінологічного планування в англійській, німецькій та російській мовах на прикладі економічної термінології. Наведено рекомендації щодо формування зовнішньої форми нових термінологічних одиниць в українській мові.

Розглянуто словоскладання як спосіб і різновид словотвору. Охарактеризовано композитні утворення у вітчизняному мовознавстві та зарубіжній славістиці. Запропоновано методологію мовних словоутворень у концепції "золотої" пропорції. Проаналізовано семантику, морфемну структуру композитів і юкстапозитів. Досліджено параметри композитів у різних терміносистемах.

Проаналізовано зв'язок інноваційної педагогічної термінології з терміносистемами інших наук, питальні речення в українській мові, явище енантіосемії у сучасній українській літературній мові. Розглянуто семантичну структуру метафор у художньому мовленні П.Загребельного, мовотворчість Л.Костенко, іншомовні слова з експресивним значенням у поезії Є.П.Гуцала, дієслова "звучання" у прозових творах М.Коцюбинського, мовні засоби експресії у сатиричних і гумористичних віршах А.А.Бортняка, способи вираження порівнянь у поетичному мовленні Т.Г.Шевченка. Охарактеризовано суспільно-політичну лексику іншомовного походження у сучасних періодичних виданнях України, трансформацію фразеологізмів у прозі 90-х рр. XX ст. тощо.

Висвітлено проблеми розвитку сучасної української наукової термінології. Проаналізовано випадки відступу від національних засад у процесі творення українських термінів з різних галузей науки, викликаних позамовними чинниками. У контексті складного поняття екології мови розглянуто проблеми сучасної української термінографії, визначено причини її недосконалості. Проаналізовано універсальність іменника для творення наукових назв. Доведено, що використання слова в первинному значенні у загальновживаній лексиці - одна з загальних закономірностей розвитку лексичного значення слова та терміна. Розглянуто слова з міжнародними терміноелементами, які уживаються на позначення кількості, розміру, сукупності в українських терміносистемах. Наведено когнітивно-лінгвальну характеристику греко-латинських одиниць, а також досліджено процес їх запозичення у різних мовах, зокрема, німецькій підмові.

Освещены проблемы развития современной украинской научной терминологии. Проанализированы случаи отступления от национальных основ в процессе создания украинских терминов по различным отраслям науки, вызванных внеязыковыми факторами. В контексте сложного понятия экологии языка рассмотрены проблемы современной украинской терминографии, определены причины ее несовершенства. Проанализирована универсальность существительного для образования научных названий. Доказано, что использование слова в первичном значении в общеупотребляемой лексике - одна из общих закономерностей развития лексического значения слова и термина. Рассмотрены слова с международными термоэлементами, употребляемые для обозначения количества, размера, совокупности в украинских термосистемах. Приведены когнитивно-лингвальные характеристики греко-латинских единиц, показан процесс их заимствования в различных языках, в частности, немецком подговоре.

Виявлено і досліджено семантичні і словотвірні особливості спортивних термінів жіночого роду. Це дасть можливість удосконалити сучасну українську наукову спортивну термінологію та обгрунтувати основні шляхи її стандартизації.

Выявлены и исследованы семантические и словообразовательные особенности спортивных терминов женского рода. Это предоставит возможность усовершенствовать современную украинскую научную спортивную терминологию и обосновать главные пути ее стандартизации.

Symantec and word-formational peculiarities of sport terms of feminine gender are investigated and found out in this article. This will give the possibilities to offer principles of modern scientific sport terminology improvement and to substantiate the main ways of its standardization.

Зазначено, що в російській і українській мовах XVII - XVIII ст. для позначення хвороби, яка супроводжується змертвінням тканин організму з подальшим їх гниттям, використовувалися лексема гангрена й словосполучення "антонов огонь" і "пекельний огонь". Словосполучення "антонов огонь" з семантикою "гангрена" у сучасних російській і українській мовах функціонує в розмовному стилі. Лексема гангрена функціонує у сучасних медичних терміносистемах української і російської мови з семантикою "змертвіння тканин організму, що супроводжується гниттям".

Указано, что в русском и украинском языках XVII - XVIII ст. для обозначения болезни, сопровождающейся омертвлением тканей организма с дальнейшим их гниением, использовались лексема гангрена и словосочетания "антонов огонь" и "адский огонь". Словосочетание "антонов огонь" с семантикой "гангрена" в современных русском и украинском языках функционирует в разговорном стиле. Лексема гангрена функционирует в современных медицинских терминосистемах украинского и русского языка с семантикой "омертвление тканей организма, сопровождающихся гниением".

Викладено термінологічні підходи до визначення термінів у бібліографії літератури для дітей. Висвітлено проблеми формування термінологічної культури сучасного видавця. Описано кодифікаційні процеси в сучасних терміносистемах. Проаналізовано шляхи розвитку терміносистеми документознавства. Визначено співвідношення термінів "електронний ресурс" та "електронний каталог", а також "образотворчий документ".

Изложены терминологические подходы к определению терминов в библиографии литературы для детей. Освещены проблемы формирования терминологической культуры современного издателя. Описаны кодификационные процессы в современных терминосистемах. Проанализированы пути развития терминосистемы документоведения. Определены соотношения терминов "электронный ресурс" и "электронный каталог", а также "изобразительный документ".

Наведено результати дослідження фольклору південних слов'ян в Україні. Проаналізовано слов'янські рукописи з Македонії з фондів Одеської державної наукової бібліотеки ім. О.М. Горького. Розглянуто питання розвитку галузевої термінології української мови (УМ) в найпоширеніших терміносистемах у Словниках УМ, описано лексику Святого Письма Старого та Нового Завіту в даному Словнику. Визначено наступництво традицій літературної мови у контексті слов'янознавства, національну та релігійну ідентичність України та Македонії.

Приведены результаты исследования фольклора южных славян в Украине. Проанализированы славянские рукописи из Македонии с фондов Одесской государственной научной библиотеки им. А.М. Горького. Рассмотрены вопросы развития отраслевой терминологии украинского языка (УЯ) в наиболее распространенных терминосистемах в Словарях УЯ, описана лексика Святого Письма Старого и Нового Завета в данном Словаре. Определены преемственность традиций литературного языка в контексте словяноведения, национальная и религиозная идентичность Украины и Македонии.

Висвітлено еволюцію латинських префіксальних дієслів (ПД) просторової семантики у романських мовах в діахронічному аспекті, становлення і розвиток системи ПД у грецькій мові, семантику антропоніму в англійській фразеології у варіантологічному аспекті. Визначено лінгвістичний статус міфологеми в лексикографічному аспекті. Проаналізовано соматичну лексику як засіб просторової номінації в українській, англійській та іспанській мовах. Описано фінно-угорські субстратні елементи в сучасній польській мові. Розглянуто проблеми синонімії в природничих терміносистемах, англійській маркетинговій термінології та перекладу термінів-синонімів українською мовою. Розкрито лінгвістичні аспекти аргументації у сучасному французькому політичному дискурсі.

Освещены эволюция латинских префиксальных глаголов (ПГ) пространственной семантики в романских языках в диахроническом аспекте, становление и развитие системы ПГ в греческом языке, семантика антропонима в английской фразеологии в вариантологическом аспекте. Определен лингвистический статус мифологемы в лексикографическом аспекте. Проанализирована соматическая лексика как средство пространственной номинации в украинском, английском и испанском языках. Описаны финно-венгерские субстратные элементы в современном польском языке. Рассмотрены проблемы синонимии в природоведческих терминосистемах, английской маркетинговой терминологии и перевода терминов-синонимов на украинский язык. Раскрыты лингвистические аспекты аргументации в современном французском политическом дискурсе.

З'ясовано роль і місце трьох типів термінів-росіянізмів, англіцизмів та інтернаціоналізмів у різних терміносистемах сучасної української мови, здійснено спроби виявити способи та засоби їх можливої заміни українськими відповідниками з урахуванням специфіки української мови.

Розглянуто семантичну структуру терміна, особливості виявлення його структурно-семантичного потенціалу у спеціальному тексті. Простежено процес узагальнення, абстрагування та виділення комунікативно-релевантної диференційної ознаки з сем, які формують семантичний компонент інваріанта у різних вживаннях слова-терміна. Висунуто ідею про те, що інваріант як спільний компонент виконує роль семантичного диференціала у різних терміносистемах та забезпечує взаєморозуміння комунікантів у спеціальній сфері.

Досліджено англійську терміносферу ринкових взаємин, синтаматичні та парадигматичні особливості. Розглянуто соціолінгвістичні аспекти термінології, проблеми нормалізації англійських термінів даної фахової субмови. На підставі описово-аналітичного, контрастивного, статистичного методів дослідження висвітлено питання термінопланування та нормалізації термінології, подано класифікацію мовних інтерференцій. Розглянуто явища синонімії, полісемії, омонімії, антонімії, словотворчі моделі термінологічних одиниць та проблеми інтернаціоналізації даної терміносистеми. Визначено статус терміна, проаналізовано лексичну спряженість термінів англійської, німецької та української мов даної терміносфери, а також висвітлено особливості прагматичної реалізації термінологічних одиниць та питання реферування фахових текстів.

Удосконалено концепцію про діалоговий та екзистенційний характер української філософської думки. Виокремлено й охарактеризовано чотири екзистенційні тенденції - у професійній філософії, літературі, освітній і термінографічній практиці. Акцентовано увагу на лінгвофілософському дискурсі, висвітлено етапи формування та культурологічні проблеми української наукової термінології. Проведено вивчення терміна як межового феномену, розкрито зміст і теоретико-методологічні засади поняття "екзистенційність" терміна. Доведено, що екзистенційне філософування є основною базою, на якій формувалася українська наукова термінологія. На підставі аналізу деформацій сучасного українського математичного терміно-поняттєвого простору показано, що інтернаціоналізація та русифікація наукової термінології здискредитували природні мовні засоби розгортання пізнання. Зокрема, виявлено, що ізоморфізм, який штучно намагалися встановити між російською й українською терміносистемами, призвів до звуження кола математичних понять і порушення системності. Відзначено, що результати аналізу суттєво впливають на зближення когнітивного й екзистенційного аспектів пізнання, що демонструє їх тісний взаємозв'язок і взаємообумовленість.

Проаналізовано системно-мовне і мовленнєве функціонування термінів греко-латинського походження у межах термінологічних одиниць, що належать сучасним терміносистемам юридичних і економічних наук індоєвропейських і фінно-угорських мов. Описано відбиття у відповідних термінах ряду мов (української, російської, німецької, французької, англійської) семантичних процесів: синонімії, полісемії, антонімії. Вивчено участь у цих процесах терміноелементів класичного походження. Афікси та афіксоїди розглянуто як компоненти повного або часткового обрамлення сучасних термінів, структурна будова яких утворює ініціально-фінальний формантний код.

Проаналізовано сучасні наукові підходи щодо визначення сутності таких базових понять дослідження, як терміносистема та термінологія, статус метамови, її онтологічні ознаки та взаємозв'язок з лінгвістичною термінологією. Сформульовано визначення понять "термін", "термінологія", "терміносистема", "номенклатура". Описано динамічні процеси у лінгвістичній терміносистемі кримськотатарської мови, визначено коло джерел, які можна використати у процесі діахронічного дослідження даної проблеми. Зроблено періодизацію формування лінгвістичної термінології у кримськотатарській мові, яка корелює з етапами життя кримськотатарського народу, а також з періодами розвитку лінгвістичної термінології в інших тюркських мовах. На підставі аналізу лінгвістичної термінології кримськотатарської мови встановлено її системний статус. Виявлено й охарактеризовано різноманітні системні відношення: парадигматичні (синонімія, антонімія, гіперо-гіпонімія, омонімія, полісемія, партитивні зв'язки, генетичні пласти, структурно-граматичні типи термінів, частиномовні розряди, термінологічні блоки) й епідигматичні, зокрема, дериваційні, які формують термінологічні гнізда.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості відображення іншомовної термінології менеджменту російської та української мов. Розкрито зміст базових понять сучасного термінознавства, принципи та шляхи формування терміносистем. Показано роль і місце запозичення в утворенні терміносистем спеціальних галузей знань. Виявлено екстралінгвістичні та лінгвістичні чинники запозичення в терміносистемах менеджменту російської та української мов. Розглянуто структурну організацію концептосфери й терміносфери менеджменту на матеріалі гніздової структурації та парадигматики. Досліджено системотвірний потенціал запозичень, з'ясовано роль метафоричних кальок у творенні терміносистем менеджменту російської та української мов. Особливу увагу приділено розгляду сучасних способів прийняття запозичень та особливостей їх структурної та семантичної адаптації у мовах-реципієнтах. Виділено й охарактеризовано основні етапи формальної адаптації запозичень у системах-реципієнтах, визначено рівень їх поняттєвої адаптації у мові та мовленні.

Вперше у контексті наратології досліджено оригінальні та перекладні версії прози М.Вінграновського. Здійснено порівняльне вивчення декількох сформованих і усталених літературознавчих парадигм, які функціонують в українському академічному та літературно-критичному дискурсах, обгрунтовано можливості та умови їх евристичного використання. Виділено із праць авторитетних сучасних зарубіжних наратологів (Ж.Женетт, В.Шмід) ключові концепти та слова-терміни наратологічного дискурсу. Зіставлено українськомовні терміносистеми з галузі рефлексії з відповідними терміносистемами зарубіжних наратологів і знайдено суміжні відповідники. З застосуванням наратологічного поняттєво-термінологічного ресурсу проаналізовано оповідання та повісті М.Вінграновського, визначено перспективи генологічного осмислення роману "Северин Наливайко". Експліковано поняття "художня майстерність прозаїка" наратологічними засобами. Трансформовано понятійно-термінологічну "мову" традиційних літературознавчих шкіл (культурно-історичної, психологічної) та здійснено її адаптацію у парадигмах новітніх шкіл структурального, рецептивно-комунікативного та міфопоетикального спрямування. Простежено збереження або модифікацію наративних особливостей тексту оригіналу М.Вінграновського в англомовних перекладах. Обрані для аналізу тексти розглянуто як величезний наративний потенціал творчості письменника, що увиразнює, експлікує проблеми художньої майстерності.

Досліджено семантику лінгвістичної термінологічної лексики української та англійської мов і виявлено її співвідношення з іншими терміносистемами у межах віддаленоспоріднених мов, а також загальновживаною лексикою. Проаналізовано семантичну структуру слова як загальновживаної та термінологічної одиниці, описано різноманітні зв'язки між лексичними значеннями, встановлено якісно-кількісну характеристику семного та лексичного складів лінгвістичних термінів. Методологічною основою до вивчення мови запропоновано антропоцентристський підхід, положення стосовно взаємозв'язку мови і мислення. Зіставне вивчення української та англійської лінгвістичної термінології проведено на основі спеціально розробленої методики їх семантичного аналізу, що дає можливість використовувати семантичний простір як одну з важливих ознак структурної організації лексичних значень окремих слів та лексико-семантичних систем у цілому.

Досліджено когнітивно-номінативний аспект термодериватів науково-технічної термінології, що базуються на принципі пріоритетності поняттєво-концептуального та предметно-практичного складника термінологічної деривації. Здійснено системне й цілісне вивчення дериваційних процесів у сучасній природничій і технічній терміносистемах. Виявлено специфіку термінологічної деривації у науково-технічній сфері, зокрема з'ясовано когнітивно-інформаційну природу терміна. Доведено роль словотвору в оптимізації професійного спілкування, показано роль дериватології у розвиткові інформаційно-мовної культури суспільства.