Розглянуто актуальні проблеми філологічної науки, деякі питання української, російської та зарубіжної літератур, журналістики, а також сучасні комунікативні технології. Досліджено особливості комунікаційного впливу на масову свідомість, психологічні аспекти впливу реклами. Викладено типологію літературного процесу, культурологічні аспекти вивчення художньої творчості, історико-культурні дослідження тощо.

Запропоновано перекладений українською та англійською мовами науково обгрунтований та уніфікований перелік анатомічних термінів, що вживаються в медицині, укладений за системним принципом будови організму людини, з урахуванням нових термінів, уточнень, додатків та коментарів до нововведених термінів, внесених Федеративним Комітетом з Анатомічної Термінології у Новому Орлеані 5 - 9 квітня 1997 р.

Розглядаються концептуально-теоретичні засади функціонування журналістики у політичній системі суспільства, зроблено акцент на журналістиці як предметові вивчення і сфері творчої діяльності. Значна увага приділяється розгляду співвідношень теорії і практики, формуванню методологічних основ вивчення журналістських дисциплін, ролі наукового знання про закономірності функціонування преси. Висвітлюються системи журналістики у процесі її функціонування і розвитку, у єдності масово-інформаційних завдань при своєрідності окремих частин, видів і типів. Досліджуються проблеми інформаційного забезпечення життєдіяльності суспільства, насамперед становлення суверенної України, адже економічне, політичне і духовне життя України в процесі утвердження її державності передбачає інформаційне забезпечення консолідації суспільства.

Вперше у світовій історико-журналістській науці системно розглянуто основні етапи становлення і розвитку української військової журналістики як нового типу української преси у національно визвольних змаганнях українського народу за утворення самостійної держави в період розпаду російської та австро-угорської імперій. Значна увага приділяється аналізу тематики та змісту публікацій, основних форм та видів української військової журналістики, а також її ролі у формуванні та ідейному вихованні вояків українських військових формувань.

Системно розглянуто основні етапи становлення і розвитку української військової журналістики у національно-визвольних змаганнях українського народу за утворення самостійної держави. Значна увага приділяється аналізу тематики та змісту публікацій, ролі преси у формуванні та ідейному вихованні вояків українських військових формувань. Робиться всебічний аналіз кількох десятків наукових робіт, назв українських військових часописів, що охоплює сотні номерів. Зокрема, розглянуто пресу Українських Січових Стрільців, пресу Української Галицької Армії, військову журналістику армії Української Народної Республіки, таборову пресу, журналістсько-пропагандистську діяльність Української Повстанської Армії та ін.

Розглянуто основи масового спілкування як духовного єднання та порозуміння. Висвітлено правові засади діяльності українських мас-медіа. Охарактеризовано здобутки та недоліки дослідників української преси. Досліджено проблеми політичного маркетингу в Україні. Проаналізовано роль місцевого телебачення у створенні іміджу політичного лідера. Визначено шляхи оптимізації функціонування преси Збройних Сил України. Викладено концепції функціонування якісної преси в Україні. Розкрито деякі аспекти типолого-технологічних особливостей нових медіа в Україні. Описано принцип історичної ретроспекції як інноваційний змістовий аспект передач Національної радіокомпанії України. Відображено проблеми вивчення історії української журналістики.

Розглянуто актуальну наукову проблему розвитку герменевтики (науки про розуміння та, зокрема, зрозуміння й інтерпретацію) в напрямку до журналістики, а також філологічні аспекти поєднання герменевтики і масового спілкування. Зроблено спробу застосування філології, філософії та історії з метою розуміння того, що таке розуміння.

Розглянуто ідеологічну, естетичну, журналістську, політичну та організаційну діяльність головного редактора "Літературно-Наукового Вістника" (1922 - 1932 рр.) і "Вістника" (1933 - 1939 рр.) - Д.Донцова. Порушено проблеми історії української літератури та журналістики ХХ ст., актуальні питання сучасних естетичних дискусій, філософії й теорії літератури. Розкрито методологічне значення донцовської спадщини для культурного та політичного життя сучасної України.

Розглядаються загальні положення, основні поняття, терміни та термінологія ринку праці, характеризується його сучасний стан та проблеми. Висвітлюються питання правового регулювання зайнятості населення в Україні, міжнародні правові акти про зайнятість, соціально-економічні та правові проблеми зайнятості неповнолітніх та молоді і шляхи їх вирішення. Звертається увага на важливість забезпечення рівних соціальних прав жінок та чоловіків на ринку праці.

Аналізується розвиток преси XIX-XX століть, розглядаються проблеми становлення та функціонування сучасної української журналістики, досліджується творчість українських публіцистів. Серед висвітлених питань - українська преса Північної Буковини доби національно-культурного поступу (1885-1900 рр.); періодичні видання українських студентів у Празі (20-30 рр. XX ст.); "Український вісник" (1970-1974 рр.) в контексті історії української нелегальної періодики; преса як засіб міжнародного спілкування (журналістика і дипломатія); українська суспільно-політична думка початку ХХ ст. і проблема збройної боротьби; соціально-економічне реформування ідеології українського націоналізму та ін.

Проаналізовано питання розвитку преси ХІХ - ХХ ст., зокрема, архівної періодики 1919 - 1938 рр., видавничої справи у деяких регіонах, проблеми становлення та функціонування сучасної української журналістики, творчість українських публіцистів (Д.Донцова, В.Шашкевича, В.Старосольського, М.Євшана, О.Барвінського). Розглянуто тематику окремих періодичних видань вказаного періоду , у т.ч. "Літопису політики, письменства і мистецтва", "Вісника Марійських товариств", часописів "Молода Україна", "Дзвони", "Киевская старина" тощо.

Проаналізовано розвиток преси XIX - XX ст. Значну увагу приділено формуванню українського інформаційного простору Наддніпрянської України та його ролі у суспільно-політичному житті нації (1900 - 1907 рр.), пропагандистській діяльності ОУН-УПА у період Другої світової війни на території нашої держави. Детально охарактеризовано проблеми становлення та функціонування сучасної української журналістики. Всебічно досліджено творчість визначних українських публіцистів: П.Г.Лебединцева, І.Г.Малишевського, О.Д.Воронова, М.І.Петрова, Ф.І.Тітова та ін.

Розглянуто актуальні проблеми філології, зокрема іноземної, та журналістики. Висвітлено концептуальні питання історії української літературної мови та слов'янської філології в Київському університеті, основні положення теорії оптимальності, завдання та перспективи розвитку нормативного курсу "Лінгвоукраїнознавство". Розкрито особливості функціонування італійської мови у сучасному суспільстві в світлі культурних відносин між Україною та Італією, правові умови діяльності українських засобів масової інформації, деякі аспекти політичного лідерства в державній пресі тощо.

Викладено теоретичні основи комп'ютерної журналістики. Пропонується знайомство з персональним комп'ютером, його складовими частинами, видами пам'яті, програмами. Наведено концепцію автоматизованих редакторів тексту, що охоплює функції набору й коректури тексту, графічного відображення інформації. Характеризуються видавничі системи макетування й верстки. Розглядаються комп'ютерні мережі і банки (бази) даних, висвітлюються особливості платформи WINDOWS.

Викладено практичні основи комп'ютерної журналістики. Розглядаються внутрішні та зовнішні команди операційної системи MS-DOS, команди для форматування гнучких магнітних дисків. Описується сервісна оболонка Norton Commander. Характеризуються програми-архіватори, програма Norton Disk Doctor, а також текстовий процесор з елементами верстки Word for WINDOWS.

Розглянуто граматичний матеріал та лексику анатомічного, фармацевтичного та клінічного профілю, основи рецептури та клінічна термінологія. Описано тверді, м'які та рідкі лікарські форми, а також лікарські форми, які виробляються за кордоном. Значну увагу приділено виробленню орфографічних навичок; висвітлено деякі культурологічні аспекти; подано словниковий матеріал, таблиці, схеми, ілюстрації.

Розглядаються питання історії й теорії літератури, суспільного й наукового життя колишньої радянської держави у другій половині XX століття. Особлива увага приділяється питанням історії російської літератури, літературної критики й журналістики, історії української літератури, російсько-українським і українсько-російським літературним взаєминам, історії української діаспори. Висвітлюються актуальні питання загального літературознавства, теорії словесно-художнього твору, теоретичні аспекти літературознавчої спадщини XX століття, проблеми методики викладання літератури у вузі та школі.

Досліджується взаємозв'язок моралі та права, складні проблеми правової моралі, законності та законодавства, справедливості й ефективності законів. Висвітлюється термінологія моралі, мораль обов'язку та мораль прагнення. Розкривається "концепція права" Харта, мінімальний зміст суттєвого природного права. Розглядаються проблеми інституційного планування, визначення моральної спільноти, а також проблема меж ефективної правової діяльності. Аналізується структура аналітичного правового позитивізму, деякі приховані аспекти дискусії та ін.

Наведено уніфікований перелік анатомічних термінів, затверджених Міжнародною асоціацією анатомів. Уперше такий список термінів прийнято 1895 р. (Базельська анатомічна номенклатура). У 1955 р. затверджено Паризьку анатомічну номенклатуру. У 1977 р. у Сан-Пауло (Бразилія) створено нову сучасну номенклатуру. Вміщено оригінал зазначеної номенклатури та перелік українських еквівалентів. Розглянуто нову анатомічну номенклатуру як міжнародний та національний стандарт, обов'язковий для позначення анатомічних структур у підручниках, навчальних посібниках, практикумах, монографіях, довідниках, словниках, лекціях, статтях з анатомії людини та з усіх медичних дисциплін, де використовується анатомічна термінологія (терапія, хірургія, педіатрія, акушерство).

Исследовано влияние природной среды на процесс формирования волынской топонимии. В этом контексте выделены три основные типы топонимов: связанные с гидрографическими, орографическими и геоботаническими терминами. Дана их характеристика на примере многих географических названий Волыни. Это направление исследования позволяет использовать географическое название в качестве информационного источника об изменениях природных ландшафтов от их первичного состояния до нынешнего антропогенно преобразованного.