Продемонстровано, як В. О. Сухомлинський у своїй „Школі радості” виховував та навчав дошкільнят шестирічного віку. Акцентовано увагу на великій, вирішальній ролі початкової школи, в якій закладається фундамент знань і відбувається становлення людини. У цей інтенсивний відрізок людського життя дитина повинна жити багатим духовним життям.

Продемонстрировано, как В. А. Сухомлинский в своей „Школе радости” воспитывал и обучал дошкольников шестилетнего возраста. Акцентировано внимание на большой, решающей роли начальной школы, в которой закладывается фундамент знаний и происходит становление человека. В этот интенсивный отрезок человеческой жизни ребенок должен жить богатой духовной жизнью.

The author in the report shows how V. O. Sukhomlyns’kyi in his book „The School of Joy” brought up and trained preschool children of six-year age. Further he focuses attention on a big, decisive role of an elementary school in which the base of knowledge has been formed and the formation of the personality takes place. During this intensive period of a human life the child should lead a rich spiritual life.

Наголошено, що розроблена В. О. Сухомлинським система шкільно-сімейного виховання, спрямована в наше сьогодення і майбутнє, повинна знайти утвердження і подальший розвиток у сучасній школі.

Подчеркнуто, что разработанная В. А. Сухомлинским система школьно-семейного воспитания актуальна в наши дни и должна найти дальнейшее развитие и применение в современной школе.

The system of family and school upbringing developed by V. O. Sukhomlyns’kyi is actual at present and must find further development and application in modern school.

Розкрито погляди В. О. Сухомлинського на актуальні проблеми взаємодії дошкільного навчального закладу, школи та родини.

Рассмотрены взгляды В. А. Сухомлинского на актуальные проблемы взаимодействия детского сада, школы и семьи.

The point of view on actual problems of cooperation of pre-school educational establishment, school and family expressed by V. Sukhomlyns`kyi is revealed in the article.

Розкрито принципи, складові та шляхи реалізації дитиноцентричної концепції сімейного виховання В. Сухомлинського.

Раскрыты принципы, составляющие и пути реализации детоцентрической концепции семейного воспитания В. Сухомлинского.

The article covers the principles, elements and ways to implementation of the concept of family education of V. O. Sukhomlyns’kyi.

Розкрито проблему здійснення соціально-педагогічного патронату за умов сім’ї у контексті узагальнення теоретичних засад. Висвітлено основні дефініції проблеми, принципи та функції соціально-педагогічного патронажу, співвіднесено соціальний патронаж ізсоціально-педагогічним, розкрито особливості діяльності соціального педагога сім’ї.

Раскрыта проблема осуществления социально-педагогического патронажа в условиях семьи в контексте обобщения теоретических принципов. Отражены основные дефиниции проблемы, принципы и функции социально-педагогического патронажа, соотнесен социальный патронаж с социально-педагогическим, раскрыты особенности деятельности социального педагога семьи.

The problem of realization social-pedagogical patronage under the family conditions in the context of theoretical principles generalization is revealed in the article. Main definitions of the problem, principles and functions of socialpedagogical patronage are reflected, social patronage and social-pedagogical patronage are correlated, peculiarities of work of family social pedagogue are revealed.

Розкрито особливості виховання єдиної дитини в родині, позитивні та негативні характеристики виховання в багатодітній родині. Виділено типові труднощі виховання дитини в неповній родині. Охарактеризовано принципи родинного виховання: діалогічності у спілкуванні, прийняття дитини, незалежності дитини.

Раскрыты особенности воспитания одного ребенка в семье, положительные и отрицательные характеристики воспитания в многодетной семье. Выделены типичные трудности воспитания ребенка в неполной семье. Охарактеризованы принципы семейного воспитания: диалогичности в общении, принятия ребенка, независимости ребенка.

The peculiarities of education of one child in a family, positive and negative characteristics of education in large family are revealed in the article. Typical difficulties of education of a child in one-parent family are also selected. The principles of family education are described: dialogue in communication; acceptance of a child; independences of a child.

Розглянуто проблему фізичного виховання підлітків у сучасній сім’ї. Розкрито потенційні можливості підвищення ефективності впливу родини на фізичний розвиток учнів VII - IX класів.

Рассмотрена проблема физического воспитания подростков в современной семье. Раскрыты потенциальные возможности повышения эффективности влияния семьи на физическое развитие учеников VII - IX классов.

The article examines the problem of physical education of teenagers in the modern family. The author reveals the potential possibilities of improving of the family impact onto the physical development of VII - IXth-form pupils.

Досліджено особливості сучасної сім’ї як осередку душевно-духовного виховання дитини дошкільного віку. З’ясовано суть понять «душевне», «духовне». Виокремлено психолого-педагогічні особливості розвитку душевно-духовної сфери батьків і дітей.

Исследованы особенности современной семьи как центра душевно-духовного воспитания ребенка дошкольного возраста. Определена суть понятия «душевное» «духовное». Выделены психолого-педагогические особенности развития душевно-духовной сферы родителей и детей.

The features of a modern family as a cell of sincerely spiritual education of the child of preschool age are investigated. The essence of concepts «sincere» «spiritual» is found out. Psychology-pedagogical features of development of sincerely spiritual sphere of parents and children are allocated.

Висвітлено роль та особливості впливу сім’ї як соціального інституту на естетичне виховання дітей на Закарпатті у 1920–1930-ті рр. та участь батьків у мистецькій діяльності школярів. Акцентовано увагу на форми та зміст естетичного виховання дітей в родині, що стали вирішальним фактором впливу на формування їх естетичних смаків. Розкрито взаємодію школи та родини у формуванні естетичної культури школярів. Узагальнено історичний досвід педагогічної просвіти батьків, сімейних традицій і звичаїв щодо виховання особистості та забезпечення її естетичного розвитку.

Освещены роль и особенности влияния семьи на эстетическое воспитание детей на Закарпатье в 1920–1930-е гг. и участие родителей в творческой деятельности школьников. Акцентировано внимание на формы и содержание эстетического воспитания детей в семье, которые влияют на формирование их эстетических вкусов. Раскрыто взаимодействие школы и семьи в формировании эстетической культуры школьников. Обобщен исторический опыт педагогического просвещения родителей, семейных традиций и обрядов относительно воспитания личности и обеспечение ее эстетического воспитания.

The article deals with the role and impact of family characteristics as a social institution on the aesthetic education of children in Transcarpathia in 20–30-years of the twentieth century and parental involvement in artistic activities of students. The attention is drawn to the form and content of the aesthetic education of children in the family that have crucial influence on the formation of their taste. The interaction of school and family in the formation of aesthetic culture of students is revealed. The historical experience of pedagogical education of parents, family traditions and customs of individual education and provision of aesthetic development are generalized.

Відзначено, що педагогічна спадщина В. О. Сухомлинського має різноплановий і багатоаспектний характер. Звернено увагу на те, що сім’я є первинним природним виховним соціальним осередком формування найглибших людських почуттів. Зроблено висновок, що педагогічні концепти В. О. Сухомлинського є теоретичними засадами виховання і навчання дітей молодшого дошкільного віку.

Отмечено, что педагогическое наследие В. А. Сухомлинского имеет разноплановый и многоаспектный характер. Обращено внимание на то, что семья является первичным природным воспитательным социальным центром формирования наиболее глубоких человеческих чувств. Сделан вывод о том, что педагогические концепты В. А. Сухомлинского являются теоретическими основами воспитания и обучения детей младшего дошкольного возраста.

The article classifies pedagogical concepts of V.A. Sukhomlynskiy, namely: childcentrizm, cultural, naturally to necessary, lingvodidactic, family educational concepts that have been transformed into the methodology and practice of early childhood education.

Зазначено, що основним завданням педагогів і батьків є пошук засад гармонізації суспільних та особистісних інтересів вихованців, їхніх актуальних особистісних позицій та майбутніх соціальних перспектив. Проаналізовано проблему соціалізації дітей старшого дошкільного віку та визначено вплив сім’ї на цей процес. Зроблено висновок про те, що сім’я є джерелом і природною ланкою передачі дитині соціально-історичного досвіду, і, перш за все, досвіду емоційних і ділових взаємостосунків між людьми.

Указано, что основной задачей педагогов и родителей является поиск принципов гармонизации общественных и личностных интересов воспитанников, их актуальных личностных позиций и будущих социальных перспектив. Проанализирована проблема социализации детей старшего дошкольного возраста и определено влияние семьи на этот процесс. Сделан вывод о том, что семья является источником и естественным звеном передачи ребенку социально-исторического опыта, и, прежде, всего опыта эмоциональных и деловых взаимоотношений между людьми.

The article deals with the problem socialization of children of preschool age and determines family’s role in this process.

Проаналізовано нормативно-законодавче забезпечення взаємодії школи, сім’ї та громадськості в Україні у другій половині ХХ ст. Доведено, що з боку держави ця взаємодія регулювалася великою кількістю наказів і постанов, у яких пропонувалося багато різноманітних форм роботи для активної взаємодії між сім’єю, школою та громадськістю. З’ясовано, що освіта досліджуваного періоду базувалася на єдності навчання й виховання, співпраці школи, сім'ї та громадськості у вихованні дітей і молоді. Для здійснення узгодженого впливу на учнів, спільної виховної роботи школою залучалися батьки, державні підприємства, організації та установи, колгоспи, профспілкові, кооперативні, комсомольські та інші громадські організації. Віднайдено матеріали про популярність в ті роки педагогічної пропаганди серед батьків, озброєння їх знаннями основ педагогічної науки, координацію роботи батьківських комітетів на підприємствах та установах шляхом створення рад сприяння школі й сім'ї. Окреслено функції батьківського комітету. Оцінено позитивний вплив взаємодії сім’ї, школи та громадськості у другій половині ХХ ст. на розвиток сучасної освіти та виховання підростаючого покоління.

Проанализировано нормативно-законодательное обеспечение взаимодействия школы, семьи и общественности Украины во второй половине ХХ в. Доказано, что со стороны государства это взаимодействие регулировалось очень большим количеством приказов и постановлений, в которых предлагалось много разнообразных форм работы для активного взаимодействия семьи, школы и общественности. Выяснено, что система образования исследуемого периода базировалась на единстве обучения и воспитания, сотрудничества школы, семьи, общественности в воспитании детей и молодежи. Для координированого влияния на учеников, общей воспитательной работы, школа привлекала к сотрудничеству родителей, государственные предприятия, организации, колхозы, профсоюзные, кооперетивные, комсомольские и другие общественные организации. Найденные материалы засвидетельствовали популярность в те годы педагогическоей пропаганды среди родителей, вооружение их знаниями основ педагогической науки, координации работы родительских комитетов, создания советов содействия школы и семьи. Очерчены функции родительского комитета. Оценено позитивное влияние семьи школы и общественности во второй половине ХХ ст. на развитие современного образования и воспитания подрастающего поколения.

Proanalizirovano regulatory and legislative support for the interaction of school, family and community in Ukraine in the second half of the twentieth century. It is proved that from the state this interaction is regulated by a very large number of orders and judgments, which offered a great variety of forms of work for the active cooperation of family, school and community. It was found that the education system of the investigated period, based on the unity of education and training, cooperation ofschool, family and community in the education of children and youth. To coordinate the impact on students, the general educational work, the school attracted the cooperation of parents, state enterprises, organizations, farms, labor kooperetivnye, Komsomol and other public organizations. Found materials have witnessed popularity in those years pedagogicheskoey advocacy among parents, equipping them with knowledge of the fundamentals of pedagogy, the coordination of parent committees, councils promote the creation of school and family. Outlines the functions of the parent committee. Estimated positive impact of the family and the public schools in the second half of the twentieth century, the development of modern education and upbringing of the youngergeneration.

Розглянуто провідний напрям виховної роботи в Харківській Народній українській академії – моральне виховання. Відзначено, що академія одна з перших в Україні почала реалізовувати модель безперервної освіти. Висвітлено положення Концепції виховної роботи, яка заклала основні принципи, форми та методи роботи. Підкреслено, що в основу виховної роботи покладені такі цінності як сім’я, дружба, почуття глибокої пошани до вчителя, а також цінності, що сприяють демократичному розвитку особи. Вміщено відомостіпро конкурс „Історія моєї сім’ї”, який сприяє формуванню сімейних цінностей. Констатовано, що моральне виховання за умов застосування моделі безперервної освіти дає змогу швидше виявляти недоліки, прорахунки в її проведенні, фіксувати ефективні форми та методи роботи.

Рассмотрено ведущее направление воспитательной работы в Харьковской Народной украинской академии – нравственное воспитание. Отмечено, что академия одна из первых в Украине начала реализовывать модель непрерывного образования. Освещены положения Концепции воспитательной работы, которая заложила основные принципы, формы и методы работы. Подчеркнуто, что в основу воспитательной работы положены такие ценности как семья, дружба, чувство глубокого уважения к учителю, а также ценности, способствующие демократическому развитию личности. Помещены сведения о конкурсе "История моей семьи", который способствует формированию семейных ценностей. Констатировано, что нравственное воспитание в условиях применения модели непрерывного образования позволяет быстрее выявлять недостатки, просчеты в ее проведении, фиксировать эффективные формы и методы работы.

Are considered the leading direction of educational work in the Kharkov National Ukrainian Academy – Moral education. It is noted that the academy is one of the first in Ukraine began to implement a model of continuous education. Highlights of the Concept of educational work, which laid the basic principles, forms and methods of work. It is emphasized that the basis for educational work put values such as family, friendship, a sense of deep respect for the teacher, as well as the values that contribute to the democratic development of the individual. Contain information about the competition "The history of my family", which promotes family values. It was stated that moral education in terms of a model of continuous education makes it easier to identify the weaknesses, shortcomings in its carrying out, fix the effective forms and methods of work.

Досліджено духовні джерела сімейної педагогіки, яка відіграє ключову роль у формуванні та розвитку дитячої особистості. З позицій провідних педагогів-гуманістів обгрунтовано роль сім’ї і школи у розвитку та вихованні дитини.

Исследованы духовные источники семейной педагогики, которая играет ключевую роль в формировании и развитии детской личности. С позиций ведущих педагогов-гуманистов обоснована роль семьи и школы в развитии и воспитании ребенка.

The spiritual sources of domestic pedagogic which plays a key role in forming and development of child’s personality are Investigational. From positions of leading teachers-humanists the role of family and school is grounded in development and education of child.

Висвітлено досвід надання матеріальної, педагогічної та культурологічної допомоги сім’ям колективом Великоканівецького навчально-виховного комплексу Чорнобаївського району, проведений у ході громадських оглядів. Наведено мету та завдання виховання дитини в сім’ї і в школі як єдиного цілісного процесу.

Отражен опыт предоставления материальной, педагогической и культурологической помощи семьям коллективом Великоканивецкого учебно-воспитательного комплекса Чернобаевского района, проведенного в ходе общественных осмотров. Приведены цель и задачи воспитания ребенка в семье и в школе как единого целостного процесса.

Розглянуто діяльність соціальних інституцій, їх ефективну соціально-педагогічну взаємодію у формуванні суспільної моралі на Півдні України наприкінці ХVІІІ – початку ХХ ст.

Рассмотрены деятельность социальных институтов, их эффективное взаимодействие в формировании общественной морали на Юге Украины в конце ХVIII – начале ХХ вв.

Regarded activities of social institutes, their effective social-pedagogical co-operation in the formation of public moral on the South of Ukraine at the end of the ХVІІІth – the beginning of the ХХth centuries.

Розглянуто почуття гідності як важливу моральну якість, за якої людина чинить так, як належить її сутності та призначенню, як повинна чинити саме людина. Зазначено, що основними чинниками, які забезпечують виховання культури гідності молодших підлітків у сім'ї є повага до особистості дитини, її розуміння та прийняття, підтримка та педагогічна допомога, індивідуальність і неповторність виховних умов кожної сім'ї. Проаналізовано наукові дослідження зарубіжних учених Р. Дайлі, С. Леві, Ш. Куперфіш, Р. Гайя, М. Галвінхіла щодо виховання культури гідності підлітків у сім’ї. Виявлено, що у роботах західних науковців культура гідності розкривається переважно через самоповагу, самооцінку та самоставлення. Констатовано, що актуальність окресленої проблеми, недостатнє вивчення передового зарубіжного досвіду та нагальна потреба створення відповідних умов для виховання у молодших школярів культури гідності у сучасній сім'ї, обумовлюють пошук адекватних часових виховних методик і технологій, розробки відповідного змісту та використання доцільних форм і методів у вихованні культури гідності підростаючого покоління.

Проаналізовано питання легалізації статусу прийомного батьківства. Констатовано, що прийомна сім’я, як і раніше, вважається інноваційним явищем в контексті організації замісної опіки над дитиною. Наразі найменш вивченими виявилися саме відношення прийомних батьків у подружній парі, що відзначається не лише у вітчизняних дослідженнях, а й у зарубіжних. Зроблено спробу перевірити можливість створення певної категоризації прийомних сімей та виявити особливості їх функціонування як подружньої пари впродовж терміну існування прийомної сім’ї. Для вирішення поставлених завдань було обрано діагностичний інструментарій, який порівнює показники особистісної зрілості прийомних батьків, стан і прояви їхніх психологічних захистів в процесі спілкування. Зауважено, що застосування типологічного підходу для опису прийомних сімей можливе лише за умови проведення взаємного оцінювання уявлень партнерів в подружній парі.

Наведено ретроспективний аналіз науково-педагогічної літератури, систематизовано теоретичні ідеї й узагальнено практичні здобутки організації позааудиторної виховної роботи у вищих технічних навчальних закладах в Україні у другій половині ХХ ст.

Приведен ретроспективный анализ научно-педагогической литературы, систематизированы теоретические идеи и обобщены практические достижения организации внеаудиторной воспитательной работы в высших технических учебных заведениях в Украине во второй половине ХХ в.

The article showed the retrospective analysis of scientifically-pedagogical literature. The author systematized theoretical ideas and summarized practical achievements of organization of extra auditorium educator work in higher technical educational establishments in Ukraine in the second half of ХХ of century.

Розглянуто питання забезпечення сучасної дошкільної освіти висококваліфікованими фахівцями. Проаналізовано нормативно-правові документи, пов’язані з моральним аспектом особистісного зростання дітей дошкільного віку. Визначено основні складові психолого-педагогічної підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до здійснення процесу морального виховання дітей. На підставі аналізу навчальних планів стверджено, що найбільшою мірою формування знань про моральне виховання дітей забезпечують дисципліни професійної та практичної спрямованості. Зауважено, що складність здійснення процесу морального виховання дошкільників зумовлена тим, що в сім’ях це питання не є важливим, оскільки акцент робиться на інтелектуальному розвитку дитини.

Рассмотрен вопрос обеспечения современного дошкольного образования высококвалифицированными специалистами. Проанализированы нормативно-правовые документы, связанные с моральным аспектом личностного роста детей дошкольного возраста. Определены основные составляющие психолого-педагогической подготовки будущих воспитателей дошкольных учебных заведений к осуществлению процесса морального воспитания детей. Анализ учебных планов дал основание утверждать, что в наибольшей степени формирование знаний о нравственном воспитании детей обеспечивают дисциплины профессиональной и практической направленности. Отмечено, что сложность осуществления процесса нравственного воспитания дошкольников обусловлена тем, что в семьях этот вопрос не является важным, поскольку акцент делается на интеллектуальном развитии ребенка.

Pressing questions of higher education to provide a modern preschool education by qualified personnel. Analyze legal documents related to the moral aspect of personal growth of preschool children. The main components of the psychological and pedagogical training of future educators of preschool education on a process of moral education of children. Analysis of the curriculum gave reason to believe that the greatest generation of knowledge about the moral education of children Discipline provide professional and practical orientation. It is noted that the complexity of the process of moral education of preschool children due to the fact that families this question is important because the emphasis is on the child's intellectual development.