Висвітлено проблеми філософії та поетики щодо однієї з провідних тем у російській та світовій культурі - смерті. Досліджено витоки концепції смерті у російській романтичній літературі. Охарактеризовано символи смерті та безсмертя.

Дослідження присвячено вивченню методологічної доктрини української культурно-історичної школи на основі аналізу фольклористичної спадщини її адептів. Простежено два етапи еволюції цієї школи - романтичний (основні представники - М.Максимович, О.Бодянський, П.Куліш, М.Костомаров) і позитивістичний (у значній частині своїх праць з фольклору - М.Драгоманов, І.Франко, М.Грушевський).

Проаналізовано оповідання М. Левицького "За Коліївщини", в якому реалістичне, історико-конкретне зображення дійсності органічно поєднується з романтичним, умовним.

Висвітлено основні етапи розвитку романтизму. Досліджено художні риси романтичного стилю в українській прозі першої половини XX ст. Значну увагу приділено еволюції романтичного стилю у прозі 40 - 80-х рр. XX ст., зокрема, псевдоромантиці у літературі соціалістичного реалізму. Детально проаналізовано творчість українських письменників-романтиків: О.Довженка, О.Гончара, С.Васильченка, Г.Косинки, І.Дніпровського та ін., а також типологічні явища у зарубіжних літературах.

Висвітлено питання співвідношення методу та жанру в російському романтичному оповіданні 1820 - 1830-х рр. Розкрито особливості образної системи "малої прози" періоду становлення нової російської літератури.

Автори констатують, що "тінізація" економіки та суспільного життя в цілому є наслідком романтичних уявлень про ринкову економіку більшості українських реформаторів. Фетишизація ринку як універсального регулятора економічних відносин спричинила неконтрольований рух капіталу та зміну суспільних процесів у країні.

Подається теорія тематичної будови творів Т.Шевченка, П.Куліша, М.Костомарова, А.Могильницького та інших українських романтиків. Розглянуто основні аспекти історіографії українського романтизму в цілому. Проаналізовано поліфункціональність романтичного тематичного поля. Висвітлено тему і мотив як форми кодування сутнісного, а також романтичну концепцію особистості. Зроблено висновок, що теогонічна образність в системі українського романтизму мала велике значення для наступних епох становлення української літератури. Романтики спромоглись не тільки талановито висвітлити ранні етапи становлення Християнства, але спроектувати його на сучасний їм стан суспільства з метою відшукати істинні шляхи розвитку українського народу. Цій меті вони підпорядкували всі свої художні одкровення.

Розглянуто тематичну і художню своєрідність популярного жанру літератури - фантастики. Досліджено специфіку чеської соціальної, політичної та романтичної фантастики другої половини ХХ ст., її проблематику, своєрідні засоби художнього відображення дійсності. Значну увагу приділено зв'язку наукової фантастики з суспільними процесами. Вперше подано визначення та теоретичну розробку фантастики.

Висвітлюються етапи та стадії оперного процесу, докладно аналізується творчість провідних оперних композиторів, виявляються жанрово-стильові риси ренесансної музичної драми, опери бароко та класицизму, простежуються видозміни та трансформації, притаманні оперному мистецтву романтичної доби. Значна увага приділяється також визначенню місця опери у загальнохудожніх процесах.

Висвітлено головні проблеми теорії та методики джерелознавства історії України, наведено огляд розвитку наукових знань про історичні джерела, запропоновано їх класифікацію. Охарактеризовано періоди розвитку українського джерелознавства, зокрема, початковий (ХІ - початок XVIII ст.), просвітницький (XVIII - початок ХІХ ст.), романтичний (перша половина ХІХ ст.), позитивістський (друга половина ХІХ ст.), неокантіанський (перші два десятиріччя ХХ ст.), радянський або марксистський (початок 1920 - 1991 рр.), пострадянський (з 1991 р.).

Освещены основные проблемы теории и методики источниковедения истории Украины, приведен обзор развития научных знаний об исторических источниках, предложена их классификация. Охарактеризованы периоды развития украинского источниковедения, в частности, начальный (ХІ - начало XVIII ст.), просветительский (XVIII - начало ХІХ ст.), романтический (первая половина ХІХ ст.), позитивистский (вторая половина ХІХ ст.), неокантианский (первые два десятилетия ХХ ст.), советский или марксистский (начало 1920 - 1991 гг.), постсоветский (с 1991 г.).

Розглянуто питання теорії літератури, компаративістики та історії зарубіжних літератур, зокрема, американської, іспанської, німецької, російської, французької, чеської. Проаналізовано жанрову своєрідність казок про тварин в творчості І.Франка, байронічні мотиви в українській романтичній поезії, особливості ритму в ліриці Л.Українки. Висвітлено проблему художнього перекладу в літературознавчій концепції М.Драгоманова.

Рассмотрены вопросы теории литературы, компаративистики и истории зарубежных литератур, в частности, американской, испанской, немецкой, русской, французской, чешской. Проанализированы жанровое своеобразие сказок о животных в творчестве И.Франко, байронические мотивы в украинской романтической поэзии, особенности ритма в лирике Л.Украинки. Освещена проблема художественного перевода в литературоведческой концепции М.Драгоманова.

Розглянуто питання компаративістики, культурно-історичної критики, архетипного, інтертекстуального та наратологічного аналізу. Висвітлено проблеми типології російського та українського літературних романтичних орієнталізмів, жанру історичного роману в українській і польській літературній критиці першої половини ХХ ст. Проаналізовано роль біблійного інтертексту в поетиці другого тому "Мертвих душ" М.Гоголя. Розкрито антропологічну сутність творчості елітарного російського письменника В.Набокова. Визначено потенційні інтерпретаційні чинники "Одіссеї" Гомера.

Рассмотрены вопросы компаративистики, культурно-исторической критики, архетипного, интертекстуального и нарратологического анализа. Освещены проблемы типологии русского и украинского литературных романтических ориентализмов, жанра исторического романа в украинской и польской литературной критике первой половины ХХ ст. Проанализирована роль библейного интертекста в поэтике второго тома "Мертвых душ" Н.Гоголя. Раскрыта антропологическая сущность творчества элитарного российского писателя В.Набокова. Определены потенциальные интерпретационные факторы "Одиссеи" Гомера.

Охарактеризовано ліричний цикл українського поета М.Вороного "За брамою раю", який є відображенням його душевного дисбалансу, викликаного драматичними обставинами долі. Висвітлено характерні риси інтимної лірики поета: нероздільність свідомості та страждання, елегійність, психологізм, інтелектуалізм, звернення до підсвідомого, неземного. Зазначено, що М.Вороний розвиває сугестивну поетику лірики періоду раннього українського модернізму, спираючись на традиції романтичної поезії першої половини ХІХ ст.

Охарактеризован лирический цикл украинского поэта Н.Вороного "За брамою раю", который является отражением его душевного дисбаланса, вызванного драматическими обстоятельствами судьбы. Освещены характерные черты интимной лирики поэта: нераздельность сознания и страдания, элегийность, психологизм, интелектуализм, обращение к подсознательному, неземному. Указано, что Н.Вороной развивает суггестивную поэтику лирики периода раннего украинского модернизма, опираясь на традиции романтической поэзии первой половины ХІХ ст.

Висвітлено питання історичної еволюції фортепіанної педалізації. Наведено акустико-органологічні, виконавсько-технологічні та змістово-стилістичні засади мистецтва педалізації. Проаналізовано місце педалі у сучасній музиці для дітей, творах поліфонічного складу та віденських класиків, клавесинній (XVIII ст.) та романтичній музиці.

Освещены вопросы исторической эволюции фортепианной педализации. Приведены акустико-органологические, исполнительско-технологические и содержательно-стилистические основы искусства педализации. Проанализировано место педали в современной музыке для детей, произведениях полифонического содержания и венских классиков, клавесинной (XVIII ст.) и романтической музыке.

Розглянуто історію написання С.Гощинським поеми "Канівський замок", яка зарахувала його до кола представників "української школи" польської романтичної поезії, здобувши йому заслужену популярність і визнання. Зазначено, що поема поєднала найістотніші риси західноєвропейської романістики, елементи української народної міфології та ранньоромантичні мотиви польської літератури.

Рассмотрена история написания С.Гощинским поэмы "Каневский замок", которая причислила его к кругу представителей "украинской школы" польской романтической поэзии, принеся ему заслуженную популярность и признание. Указано, что поэма соединила наиболее существенные черты западноевропейской романистики, элементы украинской народной мифологии и раннеромантические мотивы польской литературы.

Проаналізовано романтичну архітектуру як протест офіційній класичній архітектурі. Зазначено в кінці ХVІІ - на початку ХІХ ст. на теренах України неоготика була явищем невипадковим. Європейський літературний, науковий, філософський потенціал надихав дворянство звертатися до досить незвичайних і нетрадиційних форм архітектури.

Проанализована романтическая архитектура как протест официальной классицистической архитектуре. Появление в конце XVIII - начале ХІХ в. на землях Украины неоготики было явленим не случайным. Европейский литературный, научный, философский потенциал вдохновлял дворянство обращаться к не совсем обычным и нетрадиционным формам архитектуры.

Author analyses Romantic tendency of Neogothic architecture wich was a protest on the official Classic architecture. Appearing of Neogothic in the and of the XVIII and beginning of the XIX century on the territory of Ukraine was not accidentally. European literary, scientific and philosophical potential inspired the nobility to turn to nontraditional forms of architecture.

У вступній частині охарактеризовано постать Г.Блюменберга (1920 - 1996) - німецького філософа, історика, наукова діяльність якого пов'язана з питаннями теотології, поезії, філософії, епосу, ранньомодерної астрономії, генетики. Уперше наведено перекладений українською мовою твір філософа "Світ як книга", у якому висвітлено барокову тенденцію у контексті європейського класичного та барокового неоплатонізму, а також подальшого розвитку метафори з пізньопросвітницької та романтичної літератури до авангардної новорелігійної естетики початку ХХ ст.

Во вступительной части охарактеризована личность Г.Блюменберга (1920 - 1996) - немецкого философа, историка, научная деятельность которого связана с вопросами теотологии, поэзии, философии, эпоса, ранней модерной астрономии, генетики. Впервые приведено переведенное на украинский язык произведение философа "Мир как книга", в котором освещена барокковая традиция в контексте европейского классического и бароккового неоплатонизма, а также дальнейшего развития метафоры с периода позднепросветительской и романтической литературы до авангардной новорелигиозной эстетики начала ХХ ст.

Висвітлено риси українського національно-романтичного напряму стилю модерн початку ХХ ст., й зокрема його харківські особливості.

Освещены черты украинского национально-романтического направления стиля модерн начала ХХ в., и в частности его харьковские особенности.

The Ukrainian nationally-romantic traits of modern style at the beginning of the ХХ century are outlighted in the article with the accent on its specific Kharkiv features.

Охарактеризовано творчість представників "червоного" символізму - поетів В.Чумака, В.Еллана-Блакитного та прозаїка Г.Михайличенка, які так і не встигли разчаруватися в своїх романтичних революційних ідеях. Наведено текст "Блакитного роману" Г.Михайличенка, який можна вважати найвищим творчим досягненням автора та всього українського модернізму.

Охарактеризовано творчество представителей "красного" символизма - поэтов В.Чумака, В.Эллана-Блакитного и прозаика Г.Михайличенко, которые так и не успели разочароваться в своих романтических революционных идеях. Приведен текст "Голубого романа" Г.Михайличенко, который можно считать наивысшим творческим достижением автора и всего украинского модернизма.

Висвітлено стильові особливості ранньої драматургії Спиридона Черкасенка та розкрито романтичну основу стильової манери, притаманну творчості митця.