Розглядаються напрямки, проблеми та перспективи розвитку птахівництва України, шляхи впровадження у птахівництво передових технологій та їх удосконалення, особливості фермерського та присадибного птахівництва, еколого-економічні аспекти утилізації та переробки відходів птахівництва, шляхи підвищення життєздатності і збереження птиці. Аналізуються питання підвищення ефективності птахівничої галузі на прикладі передових підприємств України і досвіду зарубіжних птахівників, наводяться конкретні науково-обгрунтовані пропозиції по удосконаленню структури підприємств м'ясного і яйценосного напряму, технології, організації і ветеринарно-санітарного захисту. Представлені дані економічних розрахунків ефективності впроваджуваних заходів.

Наведено результати досліджень генетичного поліморфізму білків крові гусей та курей, визначено шляхи використання даного потенціалу для проведення практичної селекції. Вивчено динаміку генетичної структури, інтенсивність формотворчих процесів у деяких популяціях курей та генетичні маркери, які контролюють якість шкаралупи яєць. Детально розглянуто проблеми розведення та підвищення несучості в індиківництві. Проаналізовано дію каротиноїдів на процеси пероксидації в їх організмі, доведено ефективність використання різних пробіотиків у разі Т-2 токсикозу та визначено біохімічні критерії фузаріотоксикозів. Описано фізіолого-біохімічні зміни в організмі курей, зумовлені А-гіпервітамінозом, запропоновано засоби підвищення рівня обмінної енергії та сирого протеїну в комбікормах для індиків та курей з використанням мультимедійних композицій ферментів.

Розглянуто продуктивні ознаки, генетичний потенціал за індексами продуктивності та яйцемаси десяти порід і популяцій курей селекції Інституту птахівництва УААН. Досліджено вплив взаємодії "генотип середовище" на енергію росту молодняка бройлерних кросів. Доведено ефективність генеалогічного прийому елімінації летальних генів у сільськогосподарської птиці. Удосконалено методику визначення селекційної цінності плідників індиків та гусей за скорочений продуктивний період. Висвітлено інформаційно-статистичні аспекти вивчення фенотипової експресії полігенних ознак особин у популяціях сільськогосподарської птиці. Визначено шляхи розвитку вітчизняного птахівництва. Запропоновано методи підвищення рівня несучості та маси яєць яєчних курей. Висвітлено основні тенденції розвитку селекції яєчних курей. Наведено результати використання автолізату, виробленого з пекарських дріжджів під час годівлі курей різного віку. Розкрито фізіолого-біохімічні аспекти впливу ячмінно-бобового раціону на організм курей-несучок. Установлено причини виникнення діареї у сільськогосподарської птиці. Проведено моніторинг мікоплазменних інфекцій птиці.

Проаналізовано стан птахівництва в Україні та світі. Висвітлено питання розведення, селекції та технології інтенсивного виробництва та переробки яєць, м'яса курей, бройлерів, качок, гусей, індичок, перепелів, голубів. Проаналізовано біологічні особливості відтворних якостей і способи парування птиці, а також особливості забою та переробки перепелів. Наведено технологію вирощування гусей для одержання жирної печінки.

Проанализировано состояние птицеводчества в Украине и мире. Освещены вопросы разведения, селекции и технологии интенсивного производства и переработки яиц, мяса курей, бройлеров, уток, гусей, индюков, перепелов, голубей. Проанализированы биологические особенности воспроизводительных качеств и способы спаривания птицы, а также особенности забоя и переработки перепелов. Приведена технология выращиваний гусей для получения жирной печенки.

Розкрито теоретико-методологічні основи розвитку птахівництва за ринкових умов. Проаналізовано стан фінансового забезпечення аграрного сектору економіки. Описано специфіку та особливості розвитку птахівництва, характерні риси інтеграційних процесів, економічний механізм функціонування галузі та визначено напрями підвищення ефективності її функціонування.

Раскрыты теоретико-методологические основы развития птицеводства в рыночных условиях. Проанализировано состояние финансового обеспечения аграрного сектора экономики. Описаны специфика и особенности развития птицеводства, характерные черты интеграционных процессов, экономический механизм функционирования отрасли и определены направления повышения эффективности её функционирования.

Досліджено сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку галузі вітчизняного птахівництва у пореформеному агропромисловому комплексі країни, узагальнено особливості світового розвитку даної галузі. Визначено напрями підвищення конкурентоспроможності продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках. Обгрунтовано тезу про можливість самостійного ефективного розвитку птахівництва на основі великих господарств за схемою: селекція - виробництво - переробка - кінцева продукція - споживач. Встановлено найбільш раціональні організаційні напрями його розвитку за умов ринкових відносин на основі кооперації, концентрації, інтеграції та внутрішньогосподарської спеціалізації сільськогосподарських товаровиробників. З'ясовано, що найбільш ефективно галузь сприймає інноваційні рішення (селекцію у птахівництві, якість та збалансованість кормів, науково-технічний прогрес).

Проаналізовано сучасний стан і перспективи розвитку м'ясного птахівництва у світі та в Україні. Охарактеризовано передові технології виробництва м'яса курей, індиків, качок, гусей. Увагу приділено енерго- та ресурсозберігальним технологіям виробництва м'яса птиці, питанням якості продукції, проблемам безпеки птахопродуктів, ветеринарно-санітарним вимогам утримання птиці в особистих селянських господарствах. Надано характеристику найбільш поширеним інфекційним хворобам птиці.

Визначено технолого-економічну ефективність застосування алунітового борошна у раціонах гусей, фактори продуктивності курей-несучок за умов кліткового утримання. Проаналізовано вплив кормової домішки нового покоління гумілід на кількісні й якісні показники страусиного м'яса, різного рівня марганцю у комбікормах на продуктивність молодняку качок. Описано енергозберігальні технології та пристрої для утримання птиці у приватних та фермерських господарствах. Висвітлено особливості використання екструдованої та повножирової сої у годівлі сільськогосподарської птиці. Розглянуто питання оптимізації годівлі перепілки японської з урахуванням результатів морфологічних досліджень кишечника. Розкрито внесок вчених Херсонського державного аграрного університету в розвиток птахівництва.

Наведено понад 850 термінів і визначень з птахівництва, які пов'язані з практичною діяльністю спеціалістів сільського господарства цієї галузі. Поряд із загальногалузевими зоотехнічними термінами подано терміни з технології утримання, годівлі, забою й обробки птиці, а також для опису яєчних продуктів і перо-пухової сировини.

На підставі аналізу літератури та роботи птахівницьких господарств України проаналізовано інвестиційну привабливість галузі м'ясного птахівництва. Представлено сучасні підходи до проблеми втілення інвестицій у виробництво м'яса курей. Зазначено, що особливої уваги заслуговують питання оцінки інвестиційної привабливості у процесі виробництва продукції за умов птахопідприємств різного типу. М'ясне птахівництво - це, в першу чергу, бройлерне птахівництво. Бройлерне птахівництво, як одна з науково-ємких галузей АПК, значною мірою залежить від ефективності інноваційних процесів, визначається рівнем інвестиційної активності його підприємств і галузі.

Розглянуто інформаційне забезпечення в галузі охорони праці. Досліджено особливості створення оптимальних режимів праці та відпочинку. Розкрито проблеми фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії у тваринництві та птахівництві. Викладено вимоги до розміщення виробничого обладнання й організації робочих місць. Висвітлено особливості догляду й утримання великої рогатої худоби. Акцентовано увагу на безпеці праці під час експлуатації холодильного обладнання та посудин, що працюють під тиском. Наведено принципи побудови системи управління пожежною безпекою промислових підприємств.

Розглянуто теоретико-методологічні засади конкурентоспроможності агропродовольчої продукції. Уточнено систему показників, які характеризують конкурентоспроможність на різних рівнях її дослідження. Визначено індикатори, що використовуються для управління конкурентоспроможністю, а також узагальнено методику її аналізу з урахуванням особливостей продукції птахівництва. Обгрунтовано основні напрями підвищення конкурентоспроможності продукції птахівництва в контексті забезпечення попиту на неї на вітчизняному та світовому ринках.

Промислове птахівництво характеризується високою концентрацією птиці на обмеженій площі пташників, поточною системою вирощування та збільшення щільності посадки в приміщеннях. Все це може створювати сприятливі умови для розмноження мікроорганізмів, накопичення їх у високих концентраціях, зростання їх патогенних властивостей і негативно впливає на розвиток птиці, збереженість та продуктивність. За таких умов необхідно застосовувати раціональні схеми профілактичних заходів щодо мікробного пресінгу. Як вказують ряд авторів, в цьому разі важливим є проведення дезінфекції пташників в присутності птиці мінімально токсичними дезінфектантами. Причому, ефективність дезінфекції буде залежати і від застосування заходів протидії бактеріям в самому організмі птиці. Отже, необхідний комплексний підхід у подоланні мікробної агресії.

Птахівництво, як і будь-яка інша галузь тваринництва, передбачає загибель птиці, оскільки має справу з живими організмами. Причин, які спричиняють загибель птиці, може бути чимало, наприклад, недобросовісна праця працівників підприємства, стихійні лиха чи хвороби. Віддзеркалення даних процесів у бухгалтерському обліку є досить неоднозначним, що пов'язано з відсутністю єдиного правового підходу до регулювання облікового відображення падежу птиці. Запропоновано узагальнення, систематизацію та обгрунтування облікового процесу падежу птиці відповідно до причин її загибелі, наведено теоретичні визначення всіх категорій у процесі падежу птиці. Розглянуто питання страхування птиці (як можливість зменшення ризиків виробництва) і процес утилізації птиці, яка вже загинула, з можливим одержанням побічної продукції для подальшого її використання (корм для тварин).

Загострення проблеми забруднення навколишнього середовища органічними відходами тваринницької галузі, а також зростаючий дефіцит енергетичних ресурсів є головними мотивами інтенсифікації європейських розробок у галузі виробництва й ефективного використання біогазу. Виробництво біогазу, який є продуктом анаеробного зброджування гною та інших органічних відходів, надає не лише відновлювану енергію, але є ефективним шляхом боротьби із забрудненням води й повітря шкідливими відходами. У галузі виробництва біогазу європейське тваринництво, зокрема свинарство та птахівництво, має величезний потенціал. Останні десятиріччя характеризувалися стійкою тенденцією до укрупнення тваринницького виробництва, внаслідок чого пересічна європейська ферма щороку збільшувала кількість органічних відходів та підвищувала вимоги щодо енергозабезпечення.

Мета роботи - аналіз стану сільськогосподарського виробництва в Київській області на основі дослідження його динаміки та структури. Застосовано системний підхід та методології економічного, статистичного аналізу для вивчення тенденцій основних факторів, що впливають на конкурентоспроможність та потенціал галузі в регіоні. Сільське господарство залишається однією із найголовніших галузей в економіці України. Тому економіка країни значною мірою залежить від рівня економічного розвитку агропромислового комплексу. Київщина зі своїми сприятливими кліматичними умовами та інвестиційним потенціалом може нарощувати сільськогосподарське виробництво тим самим забезпечувати зростаючу власну потребу та міста Києва у сільськогосподарський продукції. Висновки: cтруктура сільськогосподарського виробництва області значною мірою є орієнтованою на зернове виробництво та птахівництво, як найбільш рентабельні галузі. Проте така структура виробництва не є оптимальною для збереження земель та створення і збереження робочих місць у сільських територіях. Серед виробників домінують великі сільськогосподарські підприємства, концентрація земель у таких виробників є досить значною, що створює додатковий тиск на ринок зайнятості в регіоні. Подальший розвиток аграрного сектору потребує якісних перетворень, спроможних забезпечити підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарського виробництва на внутрішньому та зовнішньому ринках та продовольчу безпеку держави.

Проведено критичний огляд та ретроспективний аналіз вітчизняної та іноземної літератури щодо поширення та еколого-біологічних особливостей Dermanyssus gallinae (червоного пташиного кліща). Розглянуто його основні морфолого-біологічні характеристики, систематичне положення, цикл розвитку, розмноження. Узагальнено оптимальні екологічні параметри, сприятливі для його розвитку. Проаналізовано негативний вплив та наслідки поширення D. gallinae за умов виробництва птахівничої продукції та перспективи екологічних досліджень в Україні.

Наведено результати проведення еколого-епізоотологічного обстеження індивідуальних господарств з розведення водоплавної птиці (качок і гусей), за дрібнотоварного ведення галузі, на предмет ураження постійними ектопаразитами - малофагами. На обстеженому поголів'ї встановлено паразитування малофаг декількох видів, домінуючими серед яких в качок був вид Trinoton guergueduiae, в гусей - Anaticola crassicornis. Встановлено наступні улюблені місця локалізації ектопаразитів: область клоаки, задня, нижня і бічні області, рідше - підкрильні ділянки. Високу інтенсивність інвазії на обстеженому поголів'ї у період жовтня - березня авторами не встановлено, проте вдавалося виділяти з окремих особин птахів, із різних частин тіла, малофаг різних видів.

Висвітлено питання якості води для напування сільськогосподарських тварин і птиці. Доброякісна вода - це той компонент живлення, значення та важливість якого у тваринництві часто недооцінюють. Без неї не відбуваються біохімічні, фізіологічні та фізико-хімічні процеси обміну речовин і енергії. Крім того, вода в організмі транспортує поживні речовини, бере участь у процесах окиснення, гідролізу та інших реакціях міжклітинного обміну, формує середовище для підтримки здорової мікрофлори травного тракту, що забезпечує ефективне розщеплення поживних речовин за оптимальної кількості ферментів. Наявність у воді патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів створює умови для розвитку і поширення шлунково-кишкових захворювань. У зв'язку з вищенаведеним, однією з першочергових проблем ветеринарної медицини, є пошук та розробка нових високоефективних, екологічно чистих, безпечних і доступних для споживача дезінфікуючих засобів для обробки води.

Розглянуто проблему розвитку основних галузей тваринництва Полтавської обл., якими є скотарство, свинарство, птахівництво, а також популярні останніми роками конярство, бджільництво, хутрове звірівництво, ставкове рибництво. Наведено динаміку (1991 - 2015 рр.) поголів'я великої рогатої худоби, у т.ч. корів, а також свиней, овець та кіз у розрізі сільськогосподарських підприємств, господарств населення та всіх категорій господарств, що свідчить про значне зменшення поголів'я цих тварин у порівнянні з 1991 р. З метою забезпечення стабільного зростання обсягів виробництва продукції тваринництва запропоновано низку заходів з відновлення поголів'я тварин.