Розглянуто питання психолінгвістики: розвитку, ЗМІ, дидактичної, рефлексивної, а також прикладної. Проаналізовано місце психолінгвістики серед когнітивно-інформаційних наук, особливості її становлення та розвитку в 1954 - 2006 рр. Розкрито роль психолінгвістики в контексті завдань європейського змісту та компетентнісного підходу у вищій освіті. Висвітлено проблеми психології мовлення дітей дошкільного віку, розвиток мультимедійних технологій у корекційній педагогіці у процесі вивчення української та англійської мов. Описано функціонально-стилістичні особливості оказіоналізмів у мові сучасної преси.

Рассмотрены вопросы психолингвистики: развития, СМИ, дидактической, рефлексивной, а также прикладной лингвистики. Проанализированы место психолингвистики среди когнитивно-информационных наук, особенности её становления и развития в 1954 - 2006 гг. Раскрыта роль психолингвистики в контексте заданч европейского содержания и компетентностного подхода в высшем образовании. Освещены проблемы психологии речи детей дошкольного возраста, развитие мультимедийных технологий в коррекционной педагогике в процессе изучения украинского и английского языков. Описаны функционально-стилистические особенности окказионализмов в языке современной прессы.

Розглянуто мовлення як об'єкт дослідження різних гуманітарних галузей знань, запропоновано сучасні психолінгвістичні концепції щодо мови та мовлення. Визначено якісні ознаки мовленнєвої діяльності. Висвітлено проблему формування мовної компетенції у психолого-педагогічних науках (сучасній дитячій і лінгвопедагогічній психології, рефлексивній психолінгвістиці, лінгводидактиці). Розкрито суть понять психолінгвістики. Увагу приділено факторам мовленнєвого розвитку (МР) дитини, періодизації МР, розвитку мовлення в онтогенезі (розвитку конкретного індивіда).

Рассмотрена речь как объект исследования разных гуманитарных областей знаний, предложены современные психолингвистические концепции о языке и речи. Определены качественные признаки речевой деятельности. Освещена проблема формирования языковой компетенции в психолого-педагогических науках (современной детской и лингвопедагогической психологии, рефлексивной психолингвистике, лингводидактике). Раскрыта сущность понятия психолингвистики. Внимание уделено факторам речевого развития (РР) ребенка, периодизации РР, развитию речи в онтогенезе (развитию конкретного индивида).

Проаналізовано психолінгвістичний інструментарій ЗМІ в контексті формування іміджу політиків. Розглянуто мовознавчі та маркетингові складові моделі інструментарію ЗМІ, маніпулятивні інструменти ЗМІ, іміджологічні та методологічні основи інструментарію ЗМІ. Розкрито функції інструментарію ЗМІ під час створення іміджу українських політиків у період продовольчої кризи 2003-го р. в Україні.

Проанализирован психолингвистический инструментарий СМИ в контексте формирования имиджа политиков. Рассмотрены языковедческие и маркетинговые слагаемые модели инструментария СМИ, манипулятивные инструменты СМИ, имиджелогические и методологические основы инструментария СМИ. Раскрыты функции инструментария СМИ при создании имиджа украинских политиков в период продовольственного кризиса 2003-го г. в Украине.

Приведены результаты психолингвистического исследования инмутационных процессов в СМИ. Раскрыто взаимодействие реалий в диаде "гражданское общество - массмедиа". Рассмотрены психокорректирующие элементы в СМИ, специфика социокультурных маркеров политического дискурса в массмедиа, лингвистические средства интернета при формировании имиджа политиков, особенности применения инструментов риторической манипуляции СМИ.

Наведено текст навчального посібника "Соціальні комунікації: соціо- та психолінгвістичний аналіз", де подано загальні положення навчального курсу, основи теорії соціальних комунікацій, праксиологію теорії соціальних комунікацій, інноваційні дослідження в соціальних комунікаціях і методичне забезпечення курсу. Увагу приділено структурі та видам соціальних комунікацій, історії соціолінгвістичних ідей і концепцій, соціокультурним маркерам політичного дискурсу України, проблемі однобічної політичної орієнтації журналістів регіональних друкованих ЗМІ.

Приведен текст учебного пособия "Социальные коммуникации: социо- и психолингвистический анализ", где даны общие положения учебного курса, основы теории социальных коммуникаций, праксеология теории социальных коммуникаций, инновационные исследования в социальных коммуникациях и методическое обеспечение курса. Уделено внимание структуре и видам социальных коммуникаций, истории социолингвистических идей и концепций, социокультурным маркерам политического дискурса Украины, проблеме односторонней политической ориентации журналистов региональных печатных СМИ.

Розглянуто питання розвитку мовленнєвої здатності школярів у складі комунікативної культури. Описано психолінгвістичні механізми формування мовлення під час викладання іноземних мов за моделлю онтогенезу. Наведено результати досліджень виявів індивідуальності особистості в мовленні. Проаналізовано психологічні умови розвитку рефлексії у студентів перших курсів ВНЗ. Висвітлено особливості психолінгвістичної діагностики ксенофобії у газетних текстах, розвитку типологічної парадигми гендерно маркованих журналів в Україні.

Рассмотрены вопросы развития речевой способности школьников в составе коммуникативной культуры. Описаны психолингвистические механизмы формирования речи при преподавании иностранных языков по модели онтогенеза. Приведены результаты исследований проявлений индивидуальности личности в речи. Проанализированы психологические условия развития рефлексии у студентов первых курсов ВУЗ. Освещены особенности психолингвистической диагностики ксенофобии в газетных текстах, развития типологической парадигмы гендерно маркированных журналов в Украине.

Висвітлено історію виникнення, основні поняття, методи, концепції сучасної психолінгвістики. Розглянуто фізіологічні передумови мовлення, основи теорії мовленнєвої діяльності, моделі породження та сприймання мовлення.

Обгрунтовано специфіку навчання другої іноземної мови за умов трилінгвізму. Розглянуто класифікацію лексичних одиниць за рівнем складності. Висвітлено психолінгвістичні аспекти формування лексичної компетентності у процесі навчання англійської мови після німецької.

Обоснована специфика обучения второму иностранному языку в условиях трилингвизма. Рассмотрена классификация лексических единиц за уровнем сложности. Осветлены психолингвистические аспекты формирования лексической компетентности в процессе обучения английскому языку после немецкого.

The peculiarities of teaching the second language in the conditions of multilingualism have been founded. Psycholinguistic aspects of forming lexical competence in teaching English as a second foreign language after German have been shown.

Обгрунтовано необхідність визначення місця й ролі психолінгвістики в структурі державних стандартів освіти у ВНЗ України згідно з комунікативно-компетентнісним підходом. В контексті Болонського процесу розглянуто значення впровадження психолінгвістики як навчальної дисципліни в освітній процес вищих педагогічних (дошкільних) закладів. Зазначено, що міждисциплінарна наука є провідною в Лондонському, Сорбонському, Гарвардському, Мічиганському та Каліфорнійському університетах. Охарактеризовано програму з психолінгвістики професора Каліфорнійського університету Дена Слобіна. Визначено роль психолінгвістики у формуванні загальних та спеціальних компетенцій, які визначені в матеріалах європейського освітнього співтовариства як обов'язкові для якісного, повноцінного становлення фахівців з вищою освітою. З огляду на те, що вітчизняна психолінгвістика формувалась з психології, окреслено її розгалуження на сучасному етапі. Висловлено занепокоєння щодо ігнорування вітчизняними ВНЗ психолінгвістики як практичного засобу, що допомагає педагогу бачити й розуміти внутрішній механізм сприймання інформації дитиною, передбачає пошук причин складнощів, які відчувають діти в процесі сприйняття й розуміння певного тексту, у вираженні своїх думок під час побудови розгорнутих усних висловлювань тощо.

Розкрито сутнісні ознаки художньо-вираженого національно-екзистенціального типу тезауруса в поезії В. Стуса, М. Вінграновського, В. Симоненка. Проаналізовано специфіку розвитку українського художньо-герменевтичного мислення з точки зору психолінгвістики як глибоко національного буттєво-історичного розуміння. Теоретично окреслено іманентний українському буттю національно-екзистенціальний тип передзнання.

Раскрыты сущностные признаки художественно-выраженного национально-экзистенциального типа тезауруса в поэзии В. Стуса, Н. Винграновского, В. Симоненко. Проанализирована специфика мышления с точки зрения психолингвистики как глубоконационального бытийно-исторического понимания. Теоретически очерчен имманентный украинскому бытию национально-экзистенциальный тип предзнания.

Рассмотрено развитие идей взаимосвязи языка и типа личностной организации и адаптации этих идей к современной украинской психологической научной традиции и их проверки практикой. Описано экспериментальное исследование характерологических особенностей дискурса субъекта с истерическим типом личностной организации. Конкретизированы теоретические представления о взаимосвязи между истерической невротической структурой характера субъекта и особенностями его дискурса.

Розглянуто розвиток ідей взаємозв’язку мови та типу особистісної організації й адаптації цих ідей до сучасної української психологічної наукової традиції й їх перевірки практикою. Описано експериментальне дослідження характерологічних особливостей дискурсу суб’єкта з істеричним типом особистісної організації. Конкретизовано теоретичні уявлення про взаємозв’язок між істеричною невротичною структурою характеру суб’єкта та особливостями його дискурсу.

Розглянуто найважливіші чинники вербальної комунікації, проаналізовано труднощі опанування іншомовним усним мовленням, охарактеризовано передумови для навчання усного мовлення вищого комунікаційного рівня студентів мовних спеціальностей, пояснено цінність монологу-міркування як засобу формування комунікативної компетенції.

Наведено методику обстеження тих функцій та операцій, які входять до психічної структури читання. Відзначено важливість диференційованого підходу в процесі діагностики для подальшої успішної корекції та запобігання проблемам читання у дітей з порушенням мовленнєвого розвитку. Розглянуто зміст напрямів обстеження, поданих окремими блоками, завдання, мету та інструкції обстеження.

Представлена методика обследования тех функций и операций, которые составляют психическую структуру чтения. Отмечена важность дифференцированного подхода в процессе диагностики для дальнейшей успешной коррекции и предупреждения проблем чтения у детей с нарушением речевого развития. Рассмотрены содержание направлений обследования, представленных в отдельных блоках, задачи, цели и инструкции обследования.

The technique of examination of the functions and operations that constitute reading psychic structure . Highlighted differentiated approach in the diagnostic process for the further successful correction and prevention of reading problems in children with impaired speech development . Survey examined the content areas presented in separate blocks , tasks, goals and directions of the survey.

Розглянуто теоретичні підходи щодо сутності та значення психолінгвістики як наукової дисципліни, визначено предмет, завдання та методи психолінгвістичних досліджень. Проаналізовано підходи сучасних психологів і мовознавців щодо мовленнєвої діяльності як психолінгвістичного феномену.

Рассмотрены теоретические подходы к сущности и значению психолингвистики как научной дисциплины, определен предмет, задачи и методы психолингвистических исследований. Проанализированы подходы современных психологов и языковедов к речевой деятельности как психолингвистического феномена.

The theoretical approaches to the nature and value of psycholinguistics as a scientific discipline, defined the subject, objectives and methods of psycholinguistic research. It’s approached modern psychologists and linguists to speech activity as a psycholinguistic phenomenon.

Актуалізовано психолінгвістичний підхід до розвитку мовлення дітей, оскільки психолінгвістика, окрім іншого, описує, яким чином мовлення дитини дозволяє їй оволодіти мовною й немовною «картиною світу». Розглянуто фізіологічні аспекти, що впливають на розвиток мовленнєвої діяльності дітей переддошкільного віку, теоретично обґрунтовано необхідність врахування рівня розвитку сенсорної системи в процесі формування мовленнєвої діяльності.

Актуализирован психолингвистический подход к развитию речи детей, поскольку психолингвистика, помимо прочего, описывает, каким образом речь ребенка позволяет ему овладеть языковой и неязыковой «картиной мира». Рассмотрены физиологические аспекты, которые влияют на развитие речевой деятельности детей преддошкольного возраста, теоретически обоснована необходимость учета уровня развития сенсорной системы в процессе формирования речевой деятельности.

Physiology aspects which influence on development of vocal activities of children of preschool age are examined. The necessity of account of level of development of the sensory system in the process of forming of vocal activity is grounded in theory.

У статті, інтердисциплінарній за своєю сутністю (авторка послуговується надбаннями кількох наук - комплексної теорії моделей спілкування, лінгвістичної філософії, психології), подано інтерпретацію понять спілкування, мовленнєве спілкування, комунікація, комунікативний акт, колектив, що є засадничими для вивчення особливостей спілкування людей. Аналізовані терміни розглянуто в широкому й вузькому розумінні. Термін "комунікація" витлумачено як систему актуалізованих за допомогою мовної діяльності й додаткових знакових засобів соціальних контактів. Констатовано, що створення теоретичних моделей, які репрезентують залежність змісту висловлень від різних параметрів комунікативної ситуації, і навпаки, вплив висловлень на зміну цієї ситуації, становить інтерес для дослідників у царині функціональної граматики, а також для таких сіинтетичнихі дисциплін, як психолінгвістика, соціолінгвістика й сучасна лінгвістика тексту.

Висвітлено актуальні питання, пов'язані з об'єктом, задачами, методами прикладної лінгвістики, термінознавством, функціонуванням мови як засобу впливу. Розкрито особливості змісту та побудови електронного посібника для самостійної роботи студентів з дисципліни "Українська мова (за професійним спрямуванням)". Розглянуто іншомовну термінолексику в романі Л. Костенко "Записки українського самашедшого". Проведено контрастивний аналіз фраз "дієслово + іменник з дієсловом to have - мати" в англійській і українській мовах. Висвітлено методичні засади використання відеоматеріалів під час самостійної підготовки студентів до занять з лінгвокраїнознавства. Розглянуто питання створення електронного навчального словника-посібника "Психолінгвістика". Розкрито проблеми розвитку української військової терміносистеми. Проаналізовано метафоричний метод утворення пожежно-технічних термінів. Увагу приділено історії формування та сучасним тенденціям розвитку нейролінгвістичного програмування. Охарактеризовано засоби мовної маніпуляції свідомістю споживача (на матеріалі сучасної української телевізійної реклами). Розкрито комунікативні цілі політичного дискурсу. Розглянуто контент-аналіз як кількісно-якісний метод політичної лінгвістики. Показано можливості застосування корпусних технологій у дослідженнях фольклорних текстів.

Розглянуто деякі питання процесу мислення людини та переробки нею інформації, а також аспекти мовної, комунікативної та когнітивної свідомості. До когнітивних наук сьогодні відносять експериментальну психологію, психологію пізнання, нейронауку, когнітивну географію, психолінгвістику, нейролінгвістику тощо. Вивчаючи функціонування кібернетичних пристроїв, вчені доходять висновку, що мовне спілкування є одним із типових кібернетичних процесів, а мову з точки зору теорії інформації можна розглядати як одну з кодових систем, що використовується для передачі та зберігання інформації. При формуванні професійної мовної особистості на заняттях з англійської мови в університеті важливо враховувати певні чинники психолінгвістики. Поняття концепту відповідає уявленню про ті сенси, якими оперує людина в процесі мислення і які відображують зміст досвіду і знання, зміст результатів усієї людської діяльності та процесів пізнання світу у вигляді "квантів" знання.

Досліджено мовну особистість крізь призму її асоціацій з урахуванням функціонально-семантичної, соціальної та етнокультурологічної сторін. Проаналізовано вплив соціально-політичних зрушень, умов життя на мовну свідомість, світобачення й світосприйняття шляхом вербалізації асоціацій свідомості реципієнтів. Встановлено, що до теперішнього часу питання опису механізмів асоціювання хоча й приваблюють лінгвістів, але детально не розроблені, не узагальнені. Узагальнено точки зору на історію та сучасний стан вивчення проблеми у русистиці та україністиці. Розглянуто результати асоціативного експерименту, описані ключові поняття, процедура і етапи дослідження. Матеріал дослідження - дані асоціативного експерименту (2013 - 2014 рр.), які дозволяють одержати уявлення про реальне психологічне сприйняття значення досліджуваних понять носіями певної культури. З'ясовано, якими мовними засобами (лінвістичні маркери) позначають мешканці Черкащини соціально значущі поняття влада, вибори, виборець, депутат, народ, держава, громадянин, чиновник, службовець, мер, губернатор, толерантність, інтолерантність тощо. Репрезентовані результати опису слів-стимулів, які одержали найвищий показник реакцій: влада, вибори, виборець. Зіставлено словникове тлумачення слів влада, вибори, виборець та асоціативне поле кожного з них. Встановлено, що образ влади у мовній свідомості українців асоцiюється переважно з негативними реакцiями. Образи вибори, виборець характеризуються узгодженими та одиничними асоціаціями з високим ступенем емоційності та оціночності. Окремі поодинокі реакції-асоціати не піддаються однозначному описові й залишилися межами проаналізовани груп.

Проаналізовано стан лінгвістичних досліджень інтернету англійською та східнослов'янськими мовами. Динаміка досліджень проілюстрована на графіку. Порівнюється значення та написання термінів "інтернет" та "Інтернет". Наголошено необхідність психолінгвістичного вивчення сучасної Інтернет-комунікації українською та російською мовами. Наведено факти, що підтверджують потребу та практичну значущість психолінгвістичного опису Інтернет-комунікації, зокрема аргументи щодо необхідності врахування психологічних очікувань реципієнтів, з якими неможливо встановити безпосередній контакт; впливу інтернету на звичну манеру спілкування та поведінки, ставлення до знань; залежності орієнтації у гіперпросторі від специфіки розуміння попередньої інформації, довжини гіпертекстового ланцюжка, принципу "перевернутої піраміди" тощо.