Розглянуто питання хірургічної патології, акушерства та гінекології, фтизіатрії, дерматовенерології, педіатрії, неврології та психіатрії, онкології та радіаційної медицини, експериментальної медицини, морфології, фармакології та фармації, клінічної імунології та алергології, остеопорозу, офтальмології, стоматології, ЛОР-патології, біології та мікробіології, профілактичної медицини, соціальної медицини. Розглянуто ефективність беротеку в комплексній терапії хворих з декомпенсованим хронічним легеневим серцем. Запропоновано шляхи визначення рівня токсичності інтерстиціальної рідини у хворих на негоспітальну пневмонію. Висвітлено вплив розвантажувально-дієтичної терапії та мікрохвильової резонансної терапії на вегетативний гомеостаз у хворих на ішемічну хворобу серця. Викладено клінічні особливості дилятаційної кардіоміопатії. Доведено ефективність статинів у лікуванні гіперхолестеринемії. Досліджено стан центральної гемодинаміки у населення репродуктивного віку, яке мешкає на радіоактивно-забрудненій території. Зроблено порівняльний аналіз ефективності препарату літію глуталіту та мерказолілу у випадку дифузного токсичного зоба. Наведено віддалені результати хірургічного лікування пахових гриж, а також оперативного лікування посттравматичної променевої косорукості. Надано порівняльну характеристику різних методів лікування фонових та передракових захворювань шийки матки.

Обобщены результаты работы международных исследовательских групп и отдельных авторов по изучению лечебного действия рекомбинантных препаратов интерферона-альфа при неходжкинских лимфомах различной степени злокачественности, Т-клеточной лимфоме кожи, болезни Ходжкина и при различных формах лейкозов (хронический миелолейкоз, волосатоклеточный лейкоз, множественная миелома). В обзоре отражены также современные представления о некоторых механизмах противоопухолевого и противолейкозного действия интерферонов и перспективах их применения в виде монотерапии и совместно с некоторыми цитостатиками.

При культивировании родительской линии Jurkat (Jurkat/WT) с апоптоз-индуцирующими мкАТ к антигену CD95 (клон IРО-4) получена сублиния клеток Jurkat/A4. В отличие от клеток линии Jurkat/WT, на поверхности которых экспрессируется антиген CD95 (60 - 80 % антигенположительных клеток), доля CD95-пoлoжитeльных клеток сублинии Jurkat/A4 снижается до 4 %. Клетки сублинии Jurkat/A4 резистентны к индукции апоптоза не только агонистическими aнти-CD95 мкАТ, но и противоопухолевыми цитостатиками разных классов, которые индуцируют апоптоз клеток родительской линии Jurkat/WT. Полученные результаты не противоречат гипотезе о возможной роли рецептора CD95 и его лиганда в реализации цитотоксического действия противоопухолевых препаратов различных классов и механизмов действия.

Индукцию апоптоза цисплатином, циклоплатамом, доксорубицином и этопозидом в клетках Jurkat исследовали с помощью метода проточной цитометрии в препаратах, окрашенных йодистым пропидием, а также методом TUNEL и по связыванию с меченым аннексином V. Несмотря на различия внутриклеточных мишеней, действие исследованных противоопухолевых препаратов на клетки во всех случаях приводило к развитию апоптоза, эффективность индукции которого зависела от дозы препарата и времени инкубации. Процент апоптических клеток, определяемых по методу TUNEL и по связыванию с меченым аннексином V, был выше такового, определяемого по связыванию с йодистым пропидием.

С помощью специфических иммунных сывороток против опухолеассоциированного белка pp23 из клеток гепатомы Зайдела и клеток почек интактных крыс при использовании иммуноблоттинга и аффинной хроматографии удалось установить иммунологическое сходство этих белков. Инкубация препаратов pp23, выделенных из клеток почек и гепатомы Зайдела, с культурой гепатоцитов интактных крыс в одинаковой степени способствует экспрессии мембранных опухолеассоциированных белков на поверхности гепатоцитов. На основании этих данных можно считать, что белки pp23, выделенные из клеток почек крыс и клеток гепатомы Зайдела, практически идентичны. Возможные отличия на молекулярном уровне не сказываются на их иммунологических и функциональных свойствах.

Изучено влияние допамина (ДА) на гематотоксичность, обусловленную циклофосфамидом (ЦФ). ДА вводили мышам линии Swiss через 12 часов после ЦФ (200 мг/кг) в дозе 50 мг/кг в сутки на протяжении 5 суток показано, что при введении ДА нейтропения носит менее выраженный характер. Применение ДА снижает выраженность миелосупрессии, вызванной ЦФ. Результаты исследования свидетельствуют о том, что ДА способствует восстановлению кроветворения, угнетенного действием ЦФ, ускоряя возвращение гематологических параметров к норме. Таким образом, ДА может найти применение как препарат, восстанавливающий кроветворение, при цитотоксической химиотерапии пациентов с онкологическими заболеваниями.

Полиреактивные антитела (ПРАТ) сыворотки крови мышей, способные неспецифически связываться с разнообразными серологически неродственными антигенами, оказывают существенное влияние на пролиферативные свойства трансформированных 3-метилхолантреном фибробластов мыши линии L929. Кратковременная обработка клеток L929 препаратом ПРАТ или их совместное культивирование приводит к подавлению зависимого от плотности культуры торможения деления клеток и, как следствие, к значительному увеличению (по сравнению с контролем) митотического индекса в поздние сроки культивирования. При этом количество гигантских клеток оставалось на уровне контроля. ПРАТ способен оказывать существенное влияние и на развитие опухоли, индуцированной у мышей C57Bl введением им подкожно клеток карциномы Льюис (КЛ). Предварительная обработка клеток КЛ препаратом ПРАТ приводила к значительному ускорению развития опухоли по сравнению с контролем. К подобному эффекту приводило также внутримышечное и/или подкожное введение ПРАТ мышам перед или после инъекции им клеток КЛ.

Простежується вплив добавок в годівлі молодняка на мінливість прояву їх генетичного потенціалу. Наведено санітарно-гігієнічну оцінку умов утримання корів на фоні нормування годівлі та контролю мікроклімату приміщень. Запропоновано використання ферментних препаратів у раціонах молодняка свиней на відгодівлі, а також розглянуто деякі особливості росту великої рогатої худоби і молочної продуктивності корів в залежності від тривалості ембріонального періоду розвитку. Визначено епізоотичний стан господарства щодо туберкульозу великої рогатої худоби, обгрунтована необхідність застосування деяких фітонцидів для лікування кон'юнктивітів у тварин. Висвітлюються методи профілактики і засоби боротьби з плісеневими грибами, їх мікотоксинами в кормах тощо.

Теоретически, экспериментально и клинически обоснована адаптационная концепция профилактики и лечения основных стоматологических заболеваний у детей. Концепция основана на сочетании специфической терапии с переводом с помощью адаптогенных препаратов растительного происхождения и квази адаптогенных физических факторов воздействия физиологической величины защитно-приспособительных реакций в организме и полости рта в нормальное физиологическое состояние с низкой энтропией клеток для обеспечения высокой неспецифической резистентности, в том числе, кариес- и пародонтиторезистентности. При этом существенно повышается эффективность и пролонгируется действие лечебно-профилактических мероприятий, снижаются рецидивы.

Наведено результати лікування саркоптозу свиней дектомаксом, баймеком, бутоксом та аміцидом. Доведено високу ефективність застосування дектомаксу у разі тотальної і вушної форм саркоптозу.

Представлено сучасні знання з систематики, морфології і життєвого циклу кліщів. Викладено методи акарологічних досліджень свійських і промислових тварин. Дано коротку характеристику акарицидних препаратів, які застосовують при інвазійних хворобах тварин.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.148-588.3

Рубрики:

Пошкодження кісток і суглобів

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Лікування хворих цукровим діабетом з гнійно-некротичними захворюваннями м'яких тканин здійснено за принципами активної хірургічної тактики. Для попередження післяоперційних нагноєнь виконувалось активне дренування рани, яке доповнювалось місцевим використанням пінних аерозольних препаратів, призначених для застосування в першій фазі ранового процесу. Підсумки порівняльного аналізу результатів лікування запропонованим методом доводять, що поєднання активного дренування рани з місцевим застосуванням пінних аерозолей після радикальної санації осередку гнійно-некротичної деструкції дозволяє стабілізувати процес загоєння, ефективно приглушує ранову мікрофлору і надійно запобігає розвитку місцевого запалення. Хірургічне лікування хворих цієї категорії повинно проводитися в умовах обов'язкового адекватного антидіабетичного лікування і корекції порушень у системі гомеостазу.

На основі встановлення закономірностей зв'язку структура ліганду - біоактивність ліганду - термодинамічні параметри комплексоутворення, дисоціації та сольватації запропоновано концепцію синтезу, комп'ютерного дизайну, пошуку та відбору ефективних лігандів (біологічно-активні речовини, лікарські препарати).

Викладено деякі медико-соціальні аспекти творчості хворих на епілепсію. Застосовано психоаналітичну терапію в корекції постстресорних психосоматичних розладів. Відображено особливості формування депресії у жінок похилого віку. Описано заходи щодо впорядкування та підвищення ефективності профілактики суспільно небезпечних дій психічно хворих. Створено реєстри основних неврологічних захворювань. Висвітлено клінічну ефективність препарату "Ербісол" у комплексному лікуванні хворих на розсіяний склероз, а також терапевтичну ефективність методів традиційної та нетрадиційної терапії розсіяного склерозу. Проаналізовано соціально-біологічні фактори ризику остеохондрозу хребта. Підвищено ефективність реабілітації хворих на поперековий остеохондроз шляхом застосування намагнічених сульфідних ванн. Визначено шляхи реформування служби швидкої та невідкладної медичної допомоги. Досліджено особливості формування залежності від психоактивних речовин у підлітковому віці. Розглянуто питання надання стандартизованої медичної допомоги хворим з ургентним наркологічним станом у центрі інтенсивної терапії та реанімації психозів.

Рассмотрена актуальная проблема - анатомия сложных врожденных пороков сердца. Представлена детальная характеристика межпредсердной перегородки при отсутствии межжелудочковой. Доказана высокая частота сочетанных пороков развития различных структур сердца, что имеет прикладное значение в кардиохирургии, а также в патологоанатомической службе. Детально исследованы коронарные артерии и на большом материале (свыше 250 препаратов сердец) установлено, что при врожденных пороках сердца встречаются дополнительные венозные артерии, аномальное их отхождение от легочного ствола и др. Приведены трактовка коронарографии и выбор тактики лечения таких детей. Изложены факты изучения венозной системы и коронарного синуса, аномалии развития, влияющие на внутрисердечную генодинамику.

Наведено огляд праць, присвячених вивченню негативної дії мутагенних факторів - пестицидів, забруднювачів повітря, води і продуктів харчування, а також використанню антимутагенів природного походження для зменшення мутагенної активності та шкідливого навантаження на біологічні об'єкти.

Представлены результаты исследования ДНК-топоизомеразы I (Топо I) как аутоантигена при хроническом панкреатите. Препарат Топо I был очищен до гомогенности из ядер плаценты здоровых рожениц методом трехстадийной колоночной хроматографии. Энзиматическую активность Топо I контролировали в реакции релаксации суперскрученной плазмиды pBR322. Иммунореактивность Топо I определяли в реакции ELISA и методом иммуноблоттинга. Уровень аутоантител против Топо I во всех исследованных пробах сыворотки крови 12 пациентов с хроническим панкреатитом был достоверно выше, чем у здоровых людей-доноров.

Розглянуто основні положення технології лікарських форм аптечного виробництва. Особливу увагу приділено сучасним вимогам, які висуваються до лікарських форм, лікарських і допоміжних речовин, що використовуються для виготовлення лікарських препаратів.

На современном уровне изложены основные вопросы биохимии и молекулярной биологии. Значительное внимание уделено медико-биологической и фармацевтической направленности изложения представленного материала. В частности, рассмотрены структура и функции сложных белков (хромопротеины, гликопротеины, липопротеины, фосфопротеины, нуклеопротеины, металлопротеины), нуклеиновых кислот (дезоксирибонуклеиновые кислоты (ДНК), рибонуклеиновые кислоты (РНК)), ферментов, углеводов и липидов. Большое внимание уделено переносу генетической информации и биосинтезу белка в клетках, которая представляет исключительно ценную возможность изменять генетическую программу бактериальных, растительных и животных клеток, что является чрезвычайно важным для создания новых лекарственных препаратов. В работе представлена номенклатура витаминов, а также дана общая характеристика и классификация гормонов. Отдельные главы отражают особенности биохимических исследований в клинико-биохимических лабораториях; принципы биохимической диагностики заболеваний и определение функционального состояния органов. Сформулированы некоторые положения биохимии отдельных органов и тканей, а также основные пути превращения лекарственных веществ в организме.