Розглянуто проблему залежності головних тенденцій в еволюції західної правосвідомості від специфічного рішення проблеми свободи. Центральним моментом дослідження є нове її розуміння, яке сприяє формуванню особистості як справжнього суб'єкта права, появі феномена правосвідомості, яка базується на цінностному підході до права. Це веде до появи норми як моделі, що накладається на соціальну реальність. Нормативна структура перестає бути чистою репресією, навпаки - створює простір свободи особистості, привносить різноманітність у потенційну практику поведінки. Виникає внутрішня дихотомія в сприйнятті влади. Якщо вона обожнена, то є потенційно небезпечною і західна правосвідомість еволюціонує в бік необхідності її внутрішнього розподілення, що є основою позитивного рішення проблеми свободи. Нове вирішення проблеми свободи, що формується у християнському соціокультурному контексті, спонукає еволюцію західної правосвідомості і практичному закріпленню її результатів, що обумовлює соціальний прогрес західної цивілізації.

Визначено, що формування правової культури є важливим чинником демократизації суспільства, актуальним напрямком гуманізації навчального процесу у вузах неюридичного профілю. Проаналізовано роль юридичних дисциплін як форми впливу на правосвідомість майбутніх випускників технічного університету, запропоновано шляхи його поглиблення.

Висвітлено науково-методичні орієнтири формування правосвідомості особистості як регулятора її морально-правової поведінки. Описано модульно-рейтингову систему навчання студентів основ права України. Наведено загальну характеристику активних засобів формування позитивної правосвідомості особистості.

Проведено комплексне загальнотеоретичне дослідження специфічного правового феномену правосвідомості учасників дорожнього руху. Здійснено дослідження чинного законодавства у галузі дорожнього руху. Окремо розглянуто вплив процесу реалізації права на керування транспортним засобом на формування правосвідомості водіїв та інших учасників дорожнього руху. Сформульовано рекомендації щодо підвищення рівня правосвідомості та правової культури учасників дорожнього руху.

Досліджено вплив християнства на формування давньоруського права епохи Київської Русі наприкінці Х - середини ХІІІ ст. Висвітлено правові явища, що сформувались під впливом християнства та соціальні механізми, які забезпечували даний вплив. З'ясовано шляхи становлення церковної системи права та розглянуто її взаємодію зі світською системою права. Визначено етапи розвитку церковної юрисдикції та вплив християнства на правосвідомість і правову культуру Київської Русі.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х891.9(4Укр)931.6-8

Рубрики:

Судоустрій окремих країнах

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х2(4Укр)414

Рубрики:

Історія держави і права

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х891.9(4Укр)1-5

Рубрики:

Судоустрій окремих країнах

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто аспекти правової культури, зокрема, правосвідомість як специфічну форму соціальної свідомості.

Рассмотрены аспекты правовой культуры, в частности, правосознание как специфическую форму социального сознания.

The aspects of legal culture, in particular, legal conscience, as the particular form of social consciousness are reviewed.

На підставі узагальнення матеріалів конкретно-соціологічного дослідження, проведеного на Донеччині та у Ростовській області, проаналізовано стан сучасної правосвідомості слідчих органів внутрішніх справ як системного складного соціально-правового явища. Визначено зміст поняття правосвідомості слідчих, висвітлено її функції, проаналізовано структуру, наведено форми сприяння її виникненню. Визначено фактори утворення деформації професійної правосвідомості слідчих, запропоновано шляхи попередження та усунення означеної деформації.

Розкрито суть основних понять системи міжнародного права, визначено її джерела, суб'єкти правотворного та правозастосовного процесів. Проаналізовано інститути визнання та правозаступництва, історії міжнародного права. Уперше у вітчизняній навчальній літературі охарактеризовано міжнародну правосвідомість та юстицію, а також міжнародні законності та правопорядок.

Раскрыта сущность основных понятий системы международного права, определены ее источники, субъекты правообразующего и правоприменительного процессов. Проанализированы институты признания и правозащитничества, истории международного права. Впервые в отечественной учебной литературе охарактеризованы международные правосознание и юстиция, а также международные законности и правопорядок.

Запропоновано визначення поняття "здоровий спосіб життя", розкрито його співвідношення з поняттям "фізична культура". Установлено соціальні витоки юридичних норм, які регулювали відносини, пов'язані з фізичною культурою та здоровим способом життя українського народу, - народні вірування, обряди, норми моралі, етнографічно-побутові чинники. Визначено, що формування та розвиток норм звичаєвого права, які регламентували фізичну культуру, санітарно-гігієнічні заходи як умови здорового способу життя на українських землях, відбувалися у поєднанні елементів західноєвропейської та східноєвропейської традицій. Виявлено еволюцію в регулюванні фізичної підготовки, санітарії та гігієни в середовищі українського народу від норм звичаєвого права до законодавчих актів. Показано значення регулювання суспільних відносин, пов'язаних з фізичною культурою та здоровим способом життя українського народу. Відзначено, що у XVIII - на початку XX ст. його правосвідомість у сфері санітарії та гігієни, фізичної культури та спорту була дуже високою, що зумовило проведення урядом Московського царату, а з першої чверті XVIII ст. - Російської імперії, у складі якої перебувала значна частина України, законодавчого врегулювання санітарно-гігієнічних проблем за умов великої загрози пошестей. Врегулювання санітарно-гігієнічних заходів було винятково важливим чинником загального комплексу адміністративно-правових відносин. За результатами компаративного аналізу правового регулювання фізичної культури, спорту та здорового способу життя на українських землях у складі Російської та Австро-Угорської імперій показано

Розглянуто історико-еволюційний генезис української правосвідомості, враховуючи її сучасну посттоталітарну динаміку, яка свідчить про її кризовий розвиток, що, як правило, ідентифікується у феномені девіантної правосвідомості як кризовому циклі соціальної активності її спадкоємності на рівні творення єдиної парадигми рефлексивного права пострадянського соціуму.

Рассмотрен историко-эволюционный генезис украинского правосознания с учетом его современной посттоталитарной динамики, которая свидетельствует о его кризисном развитии, устойчиво идентифицируемом в феномене девиантного правосознания как кризисном цикле социальной активности ее наследственности на уровне создания единой парадигмы рефлексивного права постсоветского социума.

The history-developmental genesis of the Ukrainian legal conscience is esteemed in view of its by modern after totalitarian dynamics, which one testifies to its crisis development steadily identify in a phenomenon deviate of the legal conscience as crisis cycle of social activity of its heredity at a level of creation unified paradigm of the reflexive right after Soviet society.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х002.03 + С5*667.2*622

Рубрики:

Право і правосвідомість. Правова культура

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж68385 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено сутність правової культури у контексті структурно-функціонального та аксіологічного підходів та проаналізовано правосвідомість як її якісну характеристику. Розкрито зміст та поняття правової культури виборців. Встановлено зв'язок між правовою культурою особистості виборця та правовою культурою суспільства, національним менталітетом, політичною культурою, функціонуванням засобів масової інформації, діяльністю політичних сил, що створюють виборчі технології. Доведено, що розв'язання проблеми формування правової культури виборців значною мірою залежить від врахування психологічного фактора пострадянських перетворень. Запропоновано комплексну методику впливу на правову культуру виборців, що передбачає активне функціонування в освітньо-виховному процесі всіх трьох сфер особистості: когнітивної, емоційної, поведінкової. Визначено психолого-педагогічні умови, що забезпечують ефективність діяльності з формування правової культури учасників виборів. Встановлено чотири типи виборців за критеріями поваги до морально-правових норм та соціальної активності.

Розкрито суть понять "правосвідомість", "правова культура", "професійна правосвідомість" юристів, співробітників ОВС та дільничих інспекторів міліції на підставі узагальнення та критичного аналізу положень філософії, соціології, культурології, психології та відповідних висновків правових наук. Уперше визначено об'єктивні чинники становлення та еволюції правосвідомості та правової культури. Впроваджено науково обгрунтовані, практично ефективні конкретні рекомендації щодо шляхів, форм і методів формування та вдосконалення даних категорій у дільничих інспекторів міліції. Доведено провідну роль соціально-економічних, політичних, психологічних, етичних і правових чинників формування професійної правосвідомості та правової культури в процесі індивідуальної роботи з ними. Наведено пропозиції та доповнення до проекту Наказу МВС "Про організації індивідуальної роботи з дільничими інспекторами міліції". Запропоновано модель професійно-правової культури дільничого інспектора міліції.

Проаналізовано правосвідомість, її поняття, суть, структуру, функції та зв'язок з правовим менталітетом. Розглянуто правосвідомість як універсальну філософсько-правову категорію, що відіграє стратегічну роль для нашої країни у перехідний період її розвитку, відповідає її європейському вибору. Досліджено механізм формування правосвідомості та систему правової освіти й правового виховання. Доведено, що розв'язання проблеми формування правосвідомості громадян України значною мірою залежить від ефективності функціонування інститутів громадянського суспільства, правового забезпечення їх діяльності, формування та реформування інститутів народовладдя, впровадження виборчої системи європейського зразка, реформування системи правоохоронних органів. Зроблено висновок, що правовий прогрес в Україні можливий за умови одночасного формування правосвідомості громадян і розбудови громадянського суспільства у процесі здійснення політичної та правової реформ.

Розглянуто питання інтерактивного універсалізму, еволюції архетипу ідеології. Проаналізовано право як засіб екогармонійного перетворення сучасної соціальної системи, правосвідомість як соціальний феномен. Розкрито філософські основи теорії маркетингу. Висвітлено концептуальні засади життєвої компетентності особистості, культурологічні аспекти взаємодії глобального і локального в процесі самоідентифікації особистості, взаємозв'язок між особистісними факторами та рівнем професійної успішності у працівників митниці.

Рассмотрены вопросы интерактивного универсализма, эволюции архетипа идеологии. Проанализированы право как средство экогармонического преобразования современной социетальной системы, правосознание как социальный феномен. Раскрыты философские основы теории маркетинга. Освещены концептуальные основы жизненной компетентности личности, культурологические аспекты взаимодействия глобального и локального в процессе самоидентификации личности, взаимосвязь между личностными факторами и уровнем профессиональной успешности у работников таможни.

Досліджено правовий статус, роль і значення відомчих засобів масової інформації у формуванні професійної правосвідомості працівників органів внутрішніх справ України. Здійснено послідовний та систематизований аналіз особливостей правового регулювання відомчих ЗМІ в інформаційному просторі України, а також теоретичних і практичних засобів впливу мас-медіа на правосвідомість співробітників ОВС за умов формування правової держави. Наведено класифікацію відомчих ЗМІ, досліджено форми, методи та способи їх впливу на правосвідомість співробітників ОВС. Встановлено роль і значення ЗМІ МВС України серед інших національних мас-медіа.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х002.03

Рубрики:

Право і правосвідомість. Правова культура

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ