Розглянуто політичні проблеми міжнародних відносин, сучасну систему міжнародного права. Висвітлено особливості розвитку світового господарства та міжнародних економічних відносин, зокрема, економічні концепції та моделі переходу пострадянських країн до ринку, пріоритети зовнішньоекономічної діяльності України за умов глобалізації світової економіки, функції та основні напрямки діяльності комерційних банків на українському ринку цінних паперів.

Розглянуто основні закономірності виникнення та генезису інституту прокурорського нагляду, проблеми горизонтального розмежування прокурорської компетенції в органах прокуратури, теоретичні засади геополітики, а також історико-правові аспекти становлення та розвитку системи європейської безпеки. Висвітлено об'єктивні умови формування громадянського суспільства у сучасній Україні. Детально проаналізовано роль політичних партій в українській суспільно-політичній структурі Австралії, основні тенденції формування політичного лідерства на пострадянському просторі, проблеми місцевого самоврядування тощо. Окреслено шляхи удосконалення податкового законодавства.

Висвітлено труднощі геополітичного вибору України за умов демократизації суспільства. Значну увагу приділено становленню та функціонуванню самоврядування у нашій державі, екополітичній радикальній ініціативі, вільним економічним зонам, політичним ідеям М.Сціборського, політичній культурі, правовому забезпеченню гегемонії особистості над державою, а також політичним партіям України.

Визначено геополітичний, цивілізаційний та етнічний підходи до розуміння структури всесвітнього цивілізаційного процесу. Розглянуто ідейні та наукові основи євразійства, цивілізаційну структуру пострадянського простору, Євразію як квазіцивілізацію. Зроблено висновок про необхідність нового осмислення проблем Євразії та євразійства у світлі концептуальних розробок та історичного досвіду сучасності.

Систематично розглянуто проблеми історії, теорій та методів дослідження електоральної поведінки й електоральних установок. На матеріалах вторинного аналізу електоральних досліджень у країнах Заходу, України та Росії визначено можливості соціологічного прогнозування виборів, обгрунтовано "ідеологічно-економічну" концепцію факторів електоральної поведінки виборців пострадянських країн, розкрито можливості та межі методів електоральних досліджень.

Розглянуто основні питання комерціалізації науки в пострадянських країнах. Обгрунтовано принцип регульованої приватної ініціативи вчених і принцип пропорційного володіння об'єктами інтелектуальної власності.

Досліджено тенденції входження закритих локалізованих господарських систем у глобальне світове господарство. З позицій загальної економічної теорії проаналізовано концепцію "ринкового фундаменталізму", сформульовану Дж.Соросом у книзі "Криза світового капіталізму". Розглянуто позиції провідних економістів різних країн світу щодо визначення ними економічної політики держави. Зазначено, що ринковий фундаменталізм зумовив необхідність політичного втручання в економіку. Охарактеризовано діалектичність розвитку перехідних економічних систем у пострадянських країнах. Наголошено на відмінності процесів, що відбуваються, в порівнянні з характеристикою взаємодії економіки та політики в країнах традиційного ринкового господарства. Зроблено висновок про необхідність впровадження економічної моделі, яка відповідає фундаментальним духовно-моральним та економічним цінностям, що притаманні даній країні, її народу.

Розглядаються особливості визначення наземних черевоногих молюсків, описується будова черепашки (турбоспіральної нерудиментарної та рудиментарної) та радули. Представлена таблиця для визначення родин, деяких родів та видів, а також таблиці для визначення видів у межах родин.

Викладено результати грунтовних досліджень стану і розвитку політології в Україні на сучасному етапі. Зроблено порівняльний аналіз категорій "авторитарна" та "правова" держава. Висвітлено деякі тенденції розвитку політичного лідерства в пострадянський період. Наведено моделі державно-церковних відносин. Опубліковано перші результати досліджуваної теми "Україна - держави Центральної та Східної Європи в новому геополітичному просторі: варіанти політичної модернізації". Досліджено проблему пріоритетів зовнішньої політики України. Розкрито економічні інтереси України у контексті сучасної геоекономіки. Охарактеризовано конституційний процес в Україні та деяких державах Центральної та Східної Європи. Розглянуто геополітичні проблеми сучасної Європи у контексті соціальної доктрини Римсько-католицької церкви. Окреслено зовнішньополітичні аспекти взаємодії України з діаспорою. Висвітлено проблеми політичної соціалізації особистості у політологічному аспекті, тенденції становлення політичної системи українського суспільства, виборчі системи Англії, Франції, Бельгії та Німеччини.

Проаналізовано одну з ключових проблем сучасного державного будівництва в Україні - реформу виконавчої влади, зокрема, органів центральної виконавчої влади. Висвітлено особливості розвитку виконавчої гілки влади в пострадянській Україні з погляду політичної науки. Розкрито глибинні чинники відставання в державі реформування політичної системи. Викладено теоретичні роздуми про сутність виконавчої влади в пострадянському суспільстві та запропоновано практичні рекомендації щодо шляхів подолання існуючих проблем у реалізації державної влади.

Представлено спробу узагальнюючого аналізу такого складного й багатогранного явища, як національна ідеологія (особливо - її міфологічні аспекти) й увесь комплекс так званої "громадянської релігії" українського суспільства XIX-ХХ століть - періоду, коли розгорталися процеси формування сучасної української нації. Розглядаються аспекти міфологічного в українській культурі, шляхи зародження та формування національної міфології. Дано опис радянської міфології в Україні (від пролетарського месіанізму до "радянського націоналізму"). Визначено сучасні пострадянські міфології: державництво, популізм, лівий консерватизм, окциденталізм.

Проаналізовано різні підходи до визначення націоналізму, що існують у західній соціології та серед представників українського націоналізму. Розглянуто співвідношення націоналізму та демократії, роль національної ідеї, її втілення в пострадянських країнах. Визначено конфліктний потенціал національної ідеї, яка може виражати стратегічні, тактичні та повсякденні інтереси нації. Зроблено висновок, що у сучасному суспільстві тільки демократична ідеологія спроможна виразити інтереси та цінності всіх етносів, з яких складається держава. Національна ідея має грунтуватись на громадянському та етнічному націоналізмі.

Розглянуто соціально-культурну динаміку в країнах пострадянського простору, перспективи становлення електоральної соціології в Україні у контексті західної соціологічної думки. Проаналізовано особливості взаємодії та взаємовідносин між етнічними групами населення Харкова. Висвітлено систему соціального захисту населення України, проблему наркоманії, феномен соціально-психологічної залежності особистості та перспективи розвитку громадянського суспільства.

Аналізується транспортна політика пострадянських держав у нових геополітичних умовах. Показано прагнення Росії, України та інших нових незалежних держав до максимального самозабезпечення міжнародними транспортними комунікаціями та використання транзитних можливостей сусідніх країн. Робляться висновки щодо необхідності структурних змін у транспортних комплексах та підвищення конкурентоспроможності транспортних організацій.

Роботу присвячено українським емігрантам, які за умов багатоетнічного оточення зуміли зберегти українську мову, народні звичаї, культурні, мистецькі, побутові традиції, зрештою, свою національну самобутність та емоційну прив'язаність до історичної батьківщини. Проаналізовано джерела та етапи формування української діаспори, а також типологію основних діаспорних поселень українців. Значну увагу відведено питанням розселення та самоорганізації української діаспори в США, Канаді, Аргентині, Бразилії, Австралії, Данії, Іспанії, Румунії, Польщі та колишній Югославії; в пострадянських країнах - Росії, Молдові, Вірменії, Грузії, Естонії, Латвії, а також в Азії та Африці. По-новому розкрито роль української діаспори, висвітлено нові тенденції впливу на її розвиток та розкрито політику Української держави щодо зарубіжних українців.

Досліджено світоглядне, історичне й культурне коріння популізму. Розглянуто популізм пострадянських політичних еліт, білоруський феномен політичного популізму, а також популізм як технологію театралізованого політичного дійства.

Розглянуто причини встановлення після розвалу СРСР і світової соціалістичної системи у більшості колишніх соціалістичних країн інституту президентсько-парламентських республік. Особливостями фактичного статусу президента в таких країнах є те, що він наділений більшою владою, ніж це визначено положеннями конституції.

Проаналізовано події кінця 1980-х - початку 1990-х рр. та доведено, що у розпаді світової соціалістичної системи та СРСР діяльність Заходу та дисидентів не відігравали вирішальної ролі. Аргументовано тезу про те, що суспільство може існувати лише у ритмі змін і не зовсім правомірно виділяти з цього процесу "перехідні" періоди. Зазначено, що політичні процеси останніх десяти років в Україні, Білорусі, Росії, інших країнах СНД протікають всупереч логіці "перехідного періоду", їх змістом визначено зміцнення політичного процесу в країнах СНД та антидемократичного вектора. Запропоновано скоригувати парадигму бачення посткомуністичних трансформацій в СНД, а використання терміна "перехідне суспільство" щодо країн СНД і України вважати неправомірним.

Проведено соціально-філософське дослідження ідеологічного процесу в перехідному українському суспільстві. Розглянуто динаміку і спрямованість ідеологічного процесу в сучасній Україні через переосмислення теоретико-методологічних основ ідеологічного феномену та виявлення особливостей формування провідних суб'єктів ідеологічних відносин за умов трансформації суспільно-політичної системи, зміни ціннісно-світоглядних орієнтацій в українському соціальному просторі й активного державотворчого процесу в країні.

Розглянуто проблеми культурологічної освіти, підготовки соціальних педагогів, філософські та соціально-політичні проблеми підготовки фахівців соціокультурної сфери, фахівців-мистецтвознавців. Висвітлено проблеми політичної культури пострадянського українського соціуму, культурний сенс навчального етнографічного музею, компоненти педагогічної системи за умов інформатизації суспільства, актуальні питання методології сучасної музичної освіти тощо.