Розглянуто специфіку та типологічні риси жанрової системи лірики ХХ ст. у ракурсі застосування категорії особистості як жанроутворювального фактора. Визначено своєрідність та еволюцію жанрової системи ліричних творів Анни Ахматової. Висвітлено жанрово-стилістичні особливості української повісті 1960 - 80-х років. Розкрито семантику епітетарних словосполучень у поезіях О.С.Пушкіна. Викладено деякі сучасні тенденції побутування фольклорних жанрів на Дніпропетровщині.

Здійснено поглиблений аналіз творчості видатного українського поета В.Сосюри з позицій сучасної методології, зокрема, розглянуто особливості його епічного стилю, пейзажну лірику 1920-х рр. Розглянуто проблеми розвитку шевченківської традиції, вияви дієслівної темпоральної транспозиції, мовні засоби поетичного сприйняття, лексико-стилістичну характеристику епітетів, діалектні риси художнього мовлення, функціонування сурядних конструкцій у поезіях митця тощо.

Аналізуються особливості наголошення непохідних іменників жіночого роду в поетичному мовленні Лесі Українки. Поезія Л.Українки є необхідним і невичерпним матеріалом для вивчення й дослідження акцентної системи української мови на певному етапі її історичного розвитку. Акцентні особливості поетичного мовлення Л.Українки значною мірою позначились на процесі становлення акцентної норми української мови.

У покажчику, присвяченому життєвому та творчому шляху відомого київського мистецтвознавця В.П.Підгори, вміщено дані про творчий доробок вченого , якийскладає понад 400 наукових і науково-публіцистичних, поетичних і перекладацьких творів - альбомів, каталогів, буклетів, календарів, есе, статей, віршів, перекладів поезій та інших робіт, що розкривають розмаїття мистецького й архітектурного сьогодення та минулого України, духовне життя самого автора, подано перелік публікацій про нього.

Проаналізовано місце ліричної та ліро-епічної поезії в художній спадщині П.Куліша, його світоглядні позиції, життя і творчість письменника в документах і матеріалах. Охарактеризовано особливості сюжетної будови роману П.Куліша "Чорна рада", поетичні збірки "Хуторна поезія", "Дзвін". Висвітлено деякі аспекти філософських поглядів у творчості митця, його літературні та особисті зв'язки з М.Максимовичем.

Проаналізовано консептизм - один з найбільш впливових напрямів метафізичної поезії у європейській літературі кінця XVI - XVII ст. Досліджено особливості тематики, поетики, стилістики творів даного напряму. Розглянуто типові риси окремих національних варіантів консептизму, перш за все, іспанського й українського (твори Ф. де Кеведо і Л.Барановича), а також частково італійського й англійського. Встановлено моменти подібності та розбіжності у сферах творчості іспанського і українського поетів. За результатами даного зіставлення доведено, що метафізична поезія Л.Барановича є промовистим прикладом консептизму в українській літературі доби бароко.

Висвітлено проблеми діалектології та ономастики Черкащини і суміжних регіонів. Розглянуто ареалогію сільськогосподарської лексики у західнополіських та надбузько-поліських говірках, особливості варіювання діалектної лексики новожитніх говірок Миколаївщини, а також словотворчу структуру назв поселень північно-східної Хмельниччини. Детально проаналізовано концептуальну структуру вітального тексту та її мовне забезпечення, мовну репрезентацію ключових концептів роману М.Бабака "Вільхова кров", стилістичне використання ойконімів у поезіях Ліни Костенко тощо.

Розглянуто структуру метафор із компонентом на позначення квітів у поезії Б.-І.Антонича, антоніми в ліриці В.Симоненка, художньо-інтелектуальний потенціал абстрактних лексем у поезіях Л.Костенко, особливості мовного вираження хронотопу в поезії А.Метлинського. Висвітлено проблеми мовного розвитку, питання про словотвірну валентність, фразеологічне значення у семантичній системі мови. Визначено місце семантико-синтаксичного аналізу в системних дослідженнях складного речення, імпліцитний зміст у структурі складнопідрядних порівняльних речень.

Досліджено питання історії ранньо- та пізньосередньовічних, барокових культур Європи. Охарактеризовано тему стосунків Бога та людини у метафізичних поезіях Л.Барановича, відображення культу землі в києворуській агіографічній прозі. Проаналізовано місце творчості церковників-літописців у суспільному житті України XVІ - XVIII ст., жанрово-творчу роль алегорій у байках Г.С.Сковороди, музичні аспекти віршів Д.Туптала, полемістику кінця XVI - початку XVIII ст. як підсумок минулого та предтечу майбутнього.

Висвітлено власні назви у поетичній мові Яра Славутича. Вивчено язичницьку мітологію у творчості поета. Описано елементи "Слова о полку Ігоревім" у поезіях митця. Досліджено поетичний ономастикон Яра Славутича. Наведено характеристику поетичного ідіостилю.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4Укр)5-4

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто причини, що змусили Лесю Українку звернутися до поезії Г.Гейне. Зіставлено два вірші Гейне з їх перекладами. Проаналізовано референтне та прагматичне значення, метричні системи оригіналу та перекладу. Відзначено, що поетичні твори німецького класика в перекладах Лесі Українки стали невід'ємною частиною української культури.

Акцентовано увагу на існуванні українського варіанта поетичного символізму на національних духовних і філософських засадах. Розглянуто специфіку українського модерністського індивідуалізму, що пояснюється особливостями національного менталітету та світосприйняття. Стверджено, що фольклорний матеріал і філософські концепти Г.Сковороди, допрацьовані П.Юркевичем, покладено в основу українського символізму та визначено його відмінність від західноєвропейських художніх стандартів.

Визначено вузлові проблеми поетики Я.Славутича, талановитого українського поета, професора Альбертського університету в Канаді, наукового й національного діяча. Проаналізовано поетичне мовлення Я.Славутича, зокрема, поетику інтимної лірики, метрику та строфіку, стилістичні функції назв смаку й запаху у поезіях, образно-тропеїчні засоби мови, експресивні засоби поезій.

Українська поезія останньої третини XIX ст. - унікальне явище в духовній культурі українського народу. Вона ознаменувала важливий історико-літературний поступ в українському мистецтві слова, глибоко і гармонійно поєднавши такі важливі для поезії компоненти, як суб'єктивність переживання й об'єктивну предметність, емоційне й раціональне начало. Прийшло нове розуміння суб'ектно-об'єктної структури ліричного тексту, особливого становища суб'єкта, авторської особистості в системі лірики. Пропонований посібник об'єднує коло проблем, ідей, що дають можливість дещо по-новому подивитись на ті внутрілітературні естетичні закони, за якими рухалась і розвивалась українська лірика цієї доби. У ньому висвітлюється естетична стратегія, суб'єктна сфера, характерні тенденції розвитку української поезії 70-90 рр. XIX ст., розглядається її пафос, проблемно-тематичний спектр, образна й жанрова система.

Розглянуто вічні філософські проблеми: сенс буття людини, таємниці "ядра" її свідомості, з'ясовано основні джерела людського щастя. Запропоновано новий підхід до висвітлення природи прекрасного, деяких особливостей художнього образу та предмета мистецтва, співтворчості реципієнта художнього твору. Розкрито головні причини трагедії українського народу, залежності долі українця від долі його Вітчизни.

На проблемно-естетичному і семіотичному рівнях досліджується поезія Ліни Костенко. Художній текст розглядається як явище інтенсіонального, можливого світу семантики, як творіння інтенсіональної індивідуально-художньої мови. Впроваджується поняття інтенсіоналу як опосередкованої мовою художньої інтенсії, що дозволяє глибше осягати сутність авторських модальностей.

Розглянуто питання історії української літератури, зокрема, давньої, класичної, а також поезії та прози ХХ ст. Проаналізовано розвиток сюжетної дії в агіографічних творах Єпіфанія Премудрого "Житіє Стефана Пермського" та "Житіє Сергія Радонежського". Розкрито сутність концепту природи, висвітлено її роль в художній моделі "людина - світ" у творі "Слово о полку Ігоревім". Наведено характеристику типів вираження авторської свідомості в поезії епохи бароко в збірці віршів українського поета І.Величковського. Проаналізовано внесок О.Кобилянської в українську літературу міжвоєнного періоду, художнє осмислення проблеми гармонії природи і людини в поезіях М.Ореста, "новорелігійну" концепцію національного відродження в "Марусі Богуславці" І.Багряного.

Рассмотрены вопросы истории украинской литературы, в частности, древней, классической, а также поэзии и прозы ХХ ст. Проанализировано развитие сюжетного действия в агиографических произведениях Епифания Премудрого "Житие Степана Пермского" и "Житие Сергея Радонежского". Раскрыта сущность концепта природы, освещена её роль в художественной модели "человек - мир" в произведении "Слово о полку Игоревом". Приведена характеристика типов выражения авторского сознания в поэзии эпохи барокко в собрании сочинений украинского поэта И.Величковского. Проанализированы вклад О.Кобылянской в украинскую литературу межвоенного периода, художественное осмысление проблемы гармонии природы и человека в поэзиях М.Ореста, "новорелигиозная" концепция национального возрождения в "Марусе Богуславке" И.Багряного.

Розкрито зміст поняття теодицеї або "виправдання Бога", викладено питання трактування Т.Шевченком проблеми зла в християнському аспекті. Визначено характер Шевченкових текстів - звідки взяте те чи інше судження (поезія, проза, спогади) і в якому контексті воно вживається, з урахуванням думок та формулювань тих відомих філософів, які були йому світоглядно близькими.

Раскрыто содержание понятия теодицеи или "оправдания Бога", изложены вопросы трактования Т.Шевченко проблемы зла в христианском аспекте. Определен характер Шевченковых текстов - откуда взято то или другое суждение (поэзия, проза, воспоминания) и в каком контексте оно употребляется, с учетом мыслей и формулировок тех известных философов, которые были ему мировоззренчески близкими.

Проаналізовано особливості формування Я-концепції США у контексті міжкультурної комунікації. Наведено діахронічну характеристику лінгвокраїнознавчого співвідношення порівняльних структур в американській драмі ХХ ст. Висвітлено роль визначного американського письменника Марка Твена у створенні американської гумористичної літератури. Описано частотну структуру авторського лексикону дієслів у творах англійського письменника Джека Лондона. Розглянуто питання фонемного варіювання дифтонгів американського варіанта англійської мови. Розкрито культурологічний та лінгвістичний аспекти концепту "дім" в американській та українській поезіях, а також національно-культурний аспект американізмів в англійській фразеології.

Проанализированы особенности формирования Я-концепции США в контексте межкультурной коммуникации. Приведена диахроническая характеристика лингвострановедческого соотношения сравнительных структур в американской драме ХХ ст. Освещена роль известного американского писателя Марка Твена в создании американской юмористической литературы. Раскрыта частотная структура авторского лексикона глаголов в произведениях английского писателя Джека Лондона. Рассмотрены вопросы фонемного варьирования дифтонгов американского варианта английского языка. Раскрыты культурологический и лингвистический аспекты концепта "дом" в американской и украинской поэзиях, а также национально-культурный аспект американизмов в английской фразеологии.