Представлено розроблену методичну систему прийомів активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів VII - IX класів ЗОШ у процесі засвоєння курсу геометрії. Викладено основні напрямки активізації навчання геометрії в ЗОШ у ході формування умінь учнів оперувати математичними поняттями, розв'язувати задачі на основі емпіричного й теоретичного мислення. Визначено низку умов для стимуляції навчально-пізнавального процесу, дотримання яких забезпечує формування, розвиток та зміцнення пізнавального інтересу школярів - одного з факторів, що сприяють підвищенню активності і самостійності учнів у навчанні. Подано класифікацію форм, методів та прийомів навчання. Наведено приклади операційної діяльності учнів, спрямованої на активне засвоєння планіметрії в ЗОШ.

Представлена разработанная методическая система приемов активизации учебно-познавательной деятельности учащихся VII - IX классов общеобразовательной школы при усвоении курса геометрии. Изложены основные направления активизации обучения геометрии в общеобразовательной школе при формировании умений учащихся оперировать математическими понятиями, решать задачи на основе эмпирического и теоретического мышления. Определен ряд условий для стимуляции учебно-познавательного процесса, соблюдение которых обеспечивает формирование, развитие и укрепление познавательного интереса школьников - одного из факторов, способствующих повышению активности и самостоятельности учеников при обучении. Представлена классификация форм, методов и приемов обучения. Приведены примеры операционной деятельности учащихся, направленной на активное усвоение планиметрии в общеобрзовательной школе.

Relying on scientific literature and research, the article demonstrates the system of techniques of developing pupils' mental activity in the process of studying planimetry on the basis of empiric and theoretic thinking. It suggests classification of mental techniques; exemplifies pupils' operational activity necessary for active mastering planimetry at comprehensive school.

В експерименті на білих щурах вивчено вплив амізону на макрометричні зміни (вага та планіметрія) в організмі піддослідних тварин, кількісний склад мікрофлори в гнійній рані та цитологічні зміни в рані. У ході експерименту спостережено позитивний вплив амізона на процеси заживлення рани. Спостережено нормалізацію показників, які вивчено.

Хребетно-спинномозкова травма (ХСМТ) - одна з найскладніших проблем сучасної медицини. Мета роботи - визначення планіметричних показників за наявності наслідків травм хребта та спинного мозку в шийному відділі хребта для допомоги в прийнятті правильного експертного рішення. Робота базується на 120-ти спостереженнях, яких було розподілено на 4 окремі групи по 30 пацієнтів кожна. Всі пацієнти були на лікуванні або експертизі в відділеннях неврології чи травматології та ортопедії ДУ "УкрДерж НДІ МСП" МОЗ України із 2012 по 2015 рр. Планіметричні рентгенологічні показники розраховували згідно з загальновідомими індексами, розробленими для спондилографії, КТ та МРТ. Найкращі показники виявлено у пацієнтів першої групи, гірші - у пацієнтів 3-ої групи. Найгірші показники виявились у пацієнтів 2-ої та 4-ої груп. Висновки: у пацієнтів, оперованих в гострому періоді ХСМТ, спостерігаються найменші показники деформацій хребта за даними рентгенпланіметрії через 2 роки. Магнітно-резонансні та КТ діагностичні індекси, засновані на даних планіметричних показників, надають змогу з високою достовірністю об'єктивізувати інтерпретацію та оцінку планіметричних показників за наслідків травм в шийному відділі хребта та спинного мозку.

Мета роботы - створення способу планіметрії рентгенівського зображення м'яких тканин обличчя та зокрема слинних залоз. Прототипом був спосіб планіметрії, який попередньо використовували виключно для вимірювання щелеп. Проекційне спотворення рентгенівського зображення може бути причиною помилкової інтерпретації розмірів діагностованого об'єкта. Ефективність запропонованого способу планіметрії досліджували у 5 пацієнтів зі слинокам'яною хворобою, клінічну доцільність - у пацієнтів із незміненими слинними залозами та різними захворюваннями за результатами аналізу 44 цифрових субтракційних сіалограм. Порівняльний аналіз результатів передопераційної планіметрії запропонованим способом і результати вимірювання розмірів віддалених слинних каменів збіглися у всіх 5 випадках. Представлено ймовірні варіанти використання планіметрії структурних і патологічних елементів сіалограм у пацієнтів із різними захворюваннями слинних залоз. Висновки: спосіб планіметрії контрастного зображення слинних залоз прецизійний і простий у виконанні. За запропонованою методикою автор рекомендує використовувати шаблон в усіх випадках рентгенографії, що дозволить зберегти її інформативність і виключить довільну інтерпретацію кількісних характеристик об'єкта, який становить діагностичний інтерес.

Експертиза наслідків хребетно-спинномозкових травм - актуальна проблема сучасної медицини. Наслідки хребетно-спинномозкових травм відрізняються стійкістю та складно піддаються реабілітації, під час прийняття експертного рішення стосовно таких пацієнтів часто керуються суб'єктивними даними, бо об'єктивних специфічних показників розроблено недостатньо. Мета роботи - визначення планіметричних показників у разі наслідків травм поперекового відділу хребта та спинного мозку у пацієнтів з наявністю груп інвалідності. Робота базується на спостереженнях 160-ти хворих, яких було розділено на 4 окремі групи. Першу групу пацієнтів становили хворі, оперовані в гострому періоді хребетно-спинномозкової травми (n = 40); другу групу - неоперовані хворі (n = 40); третю - оперовані в гострому періоді та реоперовані згодом (n = 40); четверту групу - не оперовані в гострому періоді й оперовані згодом (n = 40). Планіметричні рентгенологічні показники розраховували згідно з розмірами тіла хребця, міжхребцевого диска, міжхребцевого отвору. Обчислювали планіметричні показники згідно з комп'ютерною томографією: поперечний і передньозадній розмір тіла хребця, поперечний і передньозадній розмір хребтового каналу, ширину ніжки хребця, косий розмір тіла хребця; а також згідно з магнітно-резонансною томографією: інтрадуральний простір; спинний мозок; площу резервного простору та міжхребцевих отворів. Найкращі показники виявлено у пацієнтів першої групи, гірші - у пацієнтів третьої групи. Найгірші показники виявились у пацієнтів другої та 4-ї груп.

Проведено аналіз наявних класифікацій ранових дефектів і методів вимірювання розмірів ран. На сьогодні не існує єдиного методу обчислення площі та об'єму ранового дефекту та уніфікованого алгоритму пластичного закриття вогнепальних дефектів м'яких тканин. Визначено методику обчислення площі та об'єму ранового дефекту, на основі якої запропонована класифікація дефектів м'яких тканин з урахуванням їх лінійних характеристик та локалізації. Запропонований комплексний клінічно-організаційний підхід щодо пластичного закриття дефектів м'яких тканин із застосуванням адаптованої для етапів медичної евакуації концепції "реконструктивної драбини". Висновок: впровадження уніфікованого алгоритму пластичного закриття вогнепальних дефектів м'яких тканин дозволить скоротити терміни лікування, зменшити кількість ускладнень і покращити функціональні результати лікування поранених і травмованих.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р456.141-5

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описано методи побудови стереозображень геометричних фігур. Оглядово розглянуто можливості 3D-редакторів, але вони потребують потужної мультимедійної системи та комп'ютерної техніки. Мета роботи - огляд методів побудови 3D-зображень, їх оцінювання, вибір оптимального методу для реалізації в умовах закладів загальної середньої освіти. Праця може використовуватися вчителями для розширення методології викладання предмета. У роботі використовувалися: оптика, стереометрія, планіметрія, програмування.