Механізм соціального партнерства на ринку праці України перебуває на початковому етапі становлення внаслідок, по-перше, недостатнього розвитку самого об'єкта ринку праці, де відсутній масовий попит на робочу силу, не створено розгалуженої інфраструктури, має місце зайва регламентація з боку держави; по-друге, недостатнього розвитку організацій працівників і роботодавців; а по-третє, традицій державного патерналізму, які довгі роки панували в сфері праці і соціально-трудових відносин. З огляду на це, головна мета посібника - надання в стислій формі уявлення про ринок праці та зайнятість населення, основні процеси, що здійснюються в цих сферах, зміст і систему соціального партнерства на ринку праці, роль профспілок і організацій роботодавців. Проблеми розглядаються з погляду сучасних теоретичних уявлень про них у світовій економічній науці. Процеси та явища, що відбуваються в Україні, висвітлюються в порівнянні з тими, що є в країнах Заходу.

Висвітлено життєвий світ людини у взаємодії культур в епоху глобалізації. Розглянуто систему внутрішньофірмових цінностей як об'єкт соціально-філософського аналізу. Описано архетипи і символізм в українській культурі. Розкрито значення гуманістичних цінностей. Проаналізовано роль патерналізму в суспільній свідомості сучасної України, формування глобального інформаційного суспільства. Значну увагу приділено проблемі політичної фрагментації за умов функціонування партійних систем, проблемі змісту громадянської та політичної освіти в сучасному демократичному українському суспільстві.

Освещен жизненный мир человека во взаимодействии культур в эпоху глобализации. Рассмотрена система внутреннефирмовых ценностей как объект социально-философского анализа. Описаны архетипы и символизм в украинской культуре. Раскрыто значение гуманистических ценностей. Проанализированы роль патернализма в общественном сознании современной Украины, формирование глобального информационного общества. Значительное внимание уделено проблеме политической фрагментации в условиях функционирования партийных систем, проблеме содержания гражданского и политического образования в демократическом современном украинском обществе.

Висвітлено концептуальні засади філософії освіти України. Розглянуто питання синергетики правосвідомості, проаналізовано роль патерналізму в культових суспільних утвореннях. Розкрито витоки української політичної нації, описано головні складові демократичного розвитку суспільства, концепцію національних інтересів України у контексті реалізації міжнародної політики, висвітлено вплив партійних, етнічних, релігійних та конфесійних структур на розвиток внутрішньої та зовнішньої політики держави. Розглянуто етапи історичного розвитку економічної ментальності України у соціологічному вимірі.

Освещены концептуальные основы философии образования Украины. Рассмотрены вопросы синергетики правосознания, проанализирована роль патернализма в культовых общественных образованиях. Раскрыты истоки украинской политической нации, описаны главные составные демократического развития общества, концепция национальных интересов Украины в контексте реализации международной политики, изучено влияние партийных, этнических, религиозных и конфессионных структур на развитие внутренней и внешней политики государства. Рассмотрены этапы исторического развития экономической ментальности Украины в социологическом измерении.

Розкрито сутнісні характеристики поняття економічної системи (ЕС), висвітлено її методологію пізнання та моделі. Визначено економічну ефективність традиційної ЕС, а також характерні риси ринкової економіки вільної конкуренції та планової ЕС. Обгрунтовано об'єктивну необхідність змішаної ЕС, наведено її моделі: соціальної, ринкової та класичної економіки, корпоративного патерналізму, державного дирижизму.

Раскрыты сущностные характеристики понятия экономической системы (ЭС), приведены методология ее познания и модели. Определены экономическая эффективность традиционной ЭС, а также характерные черты рыночной свободной конкуренции и плановой ЭС. Обоснована объективная необходимость смешанной ЭС, приведены ее модели: социальной, рыночной и классической экономики, корпоративного патернализма, государственного дирижизма.

Новий патерналізм присутній у соціальних програмах, призначених для розв'язання загальних проблем за напрямками: зменшення кількості випадків підліткової вагітності та допомога неповнолітнім, які вже мають дітей; підтримування дітей, яких кинули батьки; спонукання батьків піклуватися про дітей, яких вони кинули; опікування бездомними на засадах формування у них самовідповідальності; зниження рівня поширеності наркоманії; реалізація спеціальних програм для тих, хто хоче, але не може самотужки впоратися з цією проблемою; допомога учням загальноосвітніх шкіл у розвитку своїх навчальних здібностей.

Проаналізовано соціальні структури 1831 - 1914 рр. на Правобережній Україні, де непримиренно зіштовхнулися імперські, класові, соціальні, економічні та національні протиріччя польсько-російсько-українського трикутника. Увагу приділено часу становлення "шляхетської демократії" (XVI ст.), аналізу ідеологічних і патріотичних аспірацій періоду Великого Сейму 1788 - 1792 рр., поділам Речі Посполитої, виборчому закону 1806 р., Листопадовому польському повстанню 1830 - 1831 рр. Розкрито зміст поняття "шляхетський патерналізм".

Проанализированы социальные структуры 1831 - 1914 гг. на Правобережной Украине, где непримиримо столкнулись имперские, классовые, социальные, экономические и национальные противоречия польско-русско-украинского треугольника. Внимание уделено особенностям становления "шляхетской демократии" (XVI в.), анализу идеологических и патриотических аспираций периода Большого Сейма 1788 - 1792 гг., разделу Речи Посполитой, избирательному закону 1806 г., Ноябрьскому польскому восстанию 1830 - 1831 гг. Раскрыто содержание понятия "шляхетский патернализм".

Індекс рубрикатора НБУВ: С5*665.24*333.395.2

Рубрики:

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж16127 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано основні передумови створення міфів про соціальне партнерство. Означену проблему розглянуто з точки зору впливу міфів на якість втілення механізму партнерства в сучасних суспільних відносинах. Описано місце патерналізму в ефективному функціонуванні соціального партнерства в сучасному суспільстві.

Висвітлено питання типологізації патерналізму як особливого виду соціальних відносин. На найвищому рівні різновиди патерналізму розглянуто в політичній, економічній та культурній сферах. Проаналізовано кваліфікаційні схеми відповідно до форм та ступеня втручання патерналізму в життя його суб'єктів, а також особливостей його впливів на ті чи інші сторони їх повсякденних практик.

Виявлено та проаналізовано категоріальний ряд, що відображає зміст патерналізму у процесі суспільного розвитку. З'ясовано суть механізму його взаємодії з партнерством у сучасних суспільних відносинах, а також особливості відображення цих проявів у суспільній свідомості. Установлено детермінанти оптимізації взаємодії "патерналізм - партнерство", які передбачають стимулювання процесів реорганізації конструкцій обміну ресурсами життєдіяльності та підтримку репрезентації моделі організації суспільних відносин на основі партнерства.

Розкрито суть поняття "патерналізм" і проведено його емпіричну апробацію на грунті мисленнєво-діяльнісних актів громадян сучасної України. Розроблено концептуальні шкали вимірювання ступеня прихильності - неприйняття патерналізму відповідно до концепту "загальний локус контролю", а також традиційного й інноваційного аспектів посткомуністичних трансформацій. Виявлено загальну та контекстуальну динаміку в патерналістських установках і практиках громадян України протягом 1994 - 2006 рр. Зроблено висновок, що антиінноваційний консерватизм переважав креативний традиціоналізм і прагнення до інноваційного розвитку, що є ознакою незавершеності посткомуністичних трансформацій в Україні.

Проаналізовано теоретичні аспекти військового права як комплексної галузі у системі права України. Розглянуто юридичні джерела, структуру та розвиток вітчизняного військового права. Запропоновано концепцію війського права, яка грунтується на інституціональній та функціональній характеристиці системи українського права, її компонентів з визначенням правового режиму як формувальної основи усієї системи права. Показано, що нормативною основою війського права є система юридичних джерел, сутнісні ознаки яких засвідчують їх єдність, ієрархічність, відповідність принципу етатистського патерналізму. Увагу приділено удосконаленню нормативно-правового регулювання військової сфери суспільного життя.

Проанализированы теоретические аспекты военного права как комплексной отрасли в системе права Украины. Рассмотрены юридические источники, структура и развитие отечественного военного права. Предложена концепция военного права, базирующаяся на институциональной и функциональной характеристике системы украинского права, ее компонентов с определением правового режима в качестве формирующей основы всей системы права. Показано, что нормативной основой военного права является система юридических источников, сущностные признаки которых подтверждают их единство, иерархичность, соответствие приципу этатистского патернализма. Уделено внимание усовершенствованию нормативно-правового регулирования военной сферы общественной жизни.

Визначено культурно-специфічні особливості образу світу українців. Емпірично виявлено міжкультурні, міжпоколінні та регіональні особливості розповсюдженості типів соціальних аксіом, визначених М. Бондом і К. Леунгом, зокрема, соціальний цинізм, соціальна гнучкість, нагорода зусиль, контроль долі та релігійність. Наведено культурно-специфічні соціальні аксіоми, імпліцитно притаманні образу світу українців. Розроблено й апробовано опитувальник українських аксіом (УСА), виділено фактори, обумовлені особливостями української культури, зокрема, орієнтація на сімейні стосунки, пасивізм, недовіра, духовість, патерналізм.

Проаналізовано взаємозв'язок менталітету білорусів та їх політичної поведінки в добу незалежності Білорусі. Вважається, що низка зовнішніх обставин життя білоруського суспільства сформували його схильність до державного патерналізму та відповідну політичну культуру.

Рівень патерналістських установок в українському суспільстві є дуже високим, оскільки підсилюється нестабільністю економічної й політичної ситуацій. За даними міжнародних та національних досліджень (ESS, EVS, WVS, УЦЕПД), виявлено: громадяни очікують відповідальності від держави щодо забезпечення добробуту (57,8 %), роботою (87 %), зрівняння доходів (88,7 %); підтримують політичну систему із сильним лідером (66,8 %). На підставі порівняння даних різних років показано, що вплив віку та рівня освіти на патерналістські установки поступово зникає, натомість матеріального стану й сфери зайнятості - лишається ключовим.

Висвітлено питання впливу політики урядового протекціонізму на розвиток економіки та суспільну соціалізацію українських земель кінця ХIХ - початку ХХ ст. Виявлено довгострокові наслідки реалізації державного патерналізму для вітчизняної великомасштабної промисловості, дрібного мануфактурного та сільськогосподарського виробництва, внутрішньої та зовнішньої торгівлі тощо. Обгрунтовано причини неефективності вітчизняної капіталістичної економіки, сформованої за активного впровадження політики протекціонізму.

Вперше для дослідження природи та сутності самоврядування застосовано теорію самодетермінації та автономії особистості в їх політологічному аспекті. Обгрунтовано, що самодетермінація населення є головним чинником щодо виникнення та формування самоврядування суспільства. В даному випадку слід враховувати співвідношення особистого та колективного в комунікативній взаємодії суспільно-політичних процесів. Показано, що місцеве самоврядування є формою самоорганізації населення в межах комунікативної стратегії розвитку суспільства. Держава, так само як і місцеве самоврядування, є за своєю природою соціальним інститутом та однією з форм соціального життя і самоорганізації суспільства. У сучасному розумінні місцеве самоврядування є однією з можливих форм самоорганізації населення на локальному рівні, тобто на рівні поселення або іншої обмеженої території. З використанням концепції "діапазон застосування" визначено місце місцевого самоврядування в механізмі державної та політичної влади як форми існування народовладдя, у першу чергу, в межах концепції консоціоналізму. Проаналізовано завдання місцевого самоврядування, визначено, що головним з них є зниження рівня політичного відчуження держави від суспільства. Зазначено, що місцеве самоврядування потребує від кожної людини певної відповідальності, а тому сприяє подоланню патерналізму, формуванню політичної культури та нового типу відповідальної розвиненої особистості. Набули подальшого розвитку умови та засади транспарентності в діяльності органів місцевого самоврядування.

Обгрунтовано, що активне втручання держави в питання соціальної відповідальності компаній суперечить законам ринкової економіки й обмежує свободу бізнесу, а з іншого боку, така поведінка влади є необхідною умовою вирішення соціальних та економічних завдань. Показано, що у регулюванні державою соціальних процесів є межа, яка відділяє активну соціальну політику, що робить наголос на заходах, котрі стимулюють продуктивну працю як основу самозахисту, від пасивної політики, суть якої полягає у спрямуванні на державний захист, державний патерналізм. Зазначено, що саме активна соціальна політика повинна створити стабільну, надійну соціальну базу для ринкових соціальних перетворень, перетворення соціального чинника - на важливу домінанту прискореного економічного зростання, формування умов, що гарантуватимуть соціальну безпеку населення, яка має створюватись безпосередньо населенням, тобто кожним працюючим.

Проаналізовано соціологічні підходи до розуміння соціальних проблем у конструкціоністській перспективі. Вперше запропоновано трактування соціальної проблеми як соціального конструкту, який виникає в результаті синтезу дискурсивних і недискурсивних елементів у процесі реагування суспільних суб'єктів і носіїв ідентичності на складні соціальні умови. Досліджено специфіку конструювання соціальних проблем у контексті дискурсивних практик на політико-ідеологічному рівні та на рівні масової свідомості. За способом конструювання соціальних проблем у політичних дискурсивних практиках виділено такі типи конструювання: "природне конструювання", "обумовлена актуалізація", конструювання "за ключовим питанням" та "видовищне конструювання". Обгрунтовано, що залежно від цілі функціонування у політичних дискурсивних практиках, соціальні проблеми можуть виконувати такі типи ролей: інтеграційна / дезінтеграційна роль, роль наснаження / демотивації, роль формування позитивного іміджу / негативного іміджу, роль легітимації / делегітимації. За результатами емпіричної верифікації запропонованої теоретичної моделі конструювання соціальних проблем виокремлено дискурсивні та поведінкові практики. Виявлено, що дискурсивні практики, перебуваючи у діалектичних взаємовідносинах з поведінковими практиками самоорганізації та патерналізму формують соціальні практики сегрегації та консолідації.

Досліджено теоретичні засади розвитку корпоративної культури як інституту удосконалення соціально-трудових відносин та розроблено практичні інструменти її регуляторного впливу. Розкрито наукові підходи до розуміння такої культури та надано її визначення як соціального інституту. З'ясовано сутність соціально-трудових відносин та засоби їх регулювання. Систематизовано класифікацію факторів, рівнів, елементів корпоративної культури та соціально-трудових відносин, встановлено взаємозв'язок між ними. Обгрунтовано модель механізму впливу зазначеної культури на соціально-трудові відносини. Запропоновано класифікацію типів корпоративної культури (прогресивний, регресивний, "запозичений") та визначено їх відповідність певним типам соціально-трудових відносин (партнерство, патерналізм, субсидіарність). Сформовано науково-методичні основи комплексного оцінювання стану цієї культури та соціально-трудових відносин, взаємозв'язку між ними. Визначено алгоритм стратегічного управління корпоративною культурою з метою зміни соціально-трудових відносин, наведено альтернативні стратегії розвитку корпоративної культури (адаптації, демократизації та інноватизації) та засоби контролю результатів їх реалізації.