Розглянуто Другий Литовський Статут (ДЛС) як один з правових кодексів Великого князівства Литовського, що діяли й на українських землях. Показано, що ДЛС, прийнятий у 1566 р., після Люблінської унії (1569 р.) використовувався у Волинському, Брацлавському та Київському воєводствах Речі Посполитої. Проаналізовано всі відомі кириличні списки ДЛС.

Рассмотрен Второй Литовский Устав (ВЛУ) как один из правовых кодексов Великого княжества Литовского, действовавших и на украинских землях. Показано, что ВЛУ, принятый в 1566 г., после Люблинской унии (1569 г.) применялся в Волынском, Брацлавском и Киевском воеводствах Речи Посполитой. Проанализированы все известные кирилличные списки ВЛУ.

Подано наукові терміни та поняття з проблем історії культури українського народу з давніх часів до сьогодення. Розкрито сутність таких понять, як аккайська культура, антропогенез, берестяні грамоти, вексилологія, декадентство, енеоліт, міфологія, палеографія, першодруки, салтівська культура, хлопомани, язичництво.

Розглянуто османську палеографію, використання тюрками різних систем письма, мова яких є багатшою у порівнянні з арабською. В османській мові використано різні види графіки. Зокрема, графікою "Rika'", одним зі згаданих видів письма, було дуже зручно швидко писати завдяки притаманним їй скороченням кінцівок (kavs) та гострих згинів (meyil) букв. Винахід цієї конфігурації належить тюркам, що визнається перськими й арабськими вченими. Офіційною державною османською графікою вважалась "Divani", якою користувалися під час написання документів, наказів, листів, рішеннь, зверненнь, свідоцтв тощо.

Наведено відомості про маловідому і малодосліджену у славістиці студію С. М. Кульбакіна, написану в 1920-х рр., а опубліковану лише у 2008 р. Наголошено, що ця розвідка з глаголичної палеографії й до сьогодні не втратила свого значення, є однією з найкращих узагальнювальних праць з цієї проблематики, хоча й потребує сучасного науково-критичного осмислення та уточнення палеографічних даних.

Подано матеріал із курсів "Палеографія" та "Неографія", "Документознавство", "Історична метрологія", "Нумізматика" та "Боністика", "Історична геральдика", "Фалеристика" та "Вексилологія", "Історична географія", "Історична топоніміка", "Музеєзнавство", "Колекціонування, що здебільшого стосується України та її історичних земель.

Висвітлено історію грецької рукописної справи. Наведено типи грецького письма й оформлення тексту в різні історичні періоди (крито-мікенський, архаїчний, класичний, елліністичний, візантійський) та на різних видах матеріалу (камінь, кераміка, метал, вощені таблички, папірус, пергамент, папір). Викладено основи критики та герменевтики написів. Розглянуто діалектні особливості написів і алфавітів. Увагу приділено історії та теорії тексто-, папіро- та кодикології. Книга ілюстрована відомими та показовими в навчальному аспекті епіграфічними та палеографічними джерелами, таблицями графіки грецького унціалу та мінускула різних періодів.