В рамках моделі граткового газу з урахуванням взаємодії міжвузловинних атомів в першій та другій координаційних сферах для аустенітного сплаву Fe-C за допомогою комп'ютерного моделювання методом Монте-Карло оцінено енергії взаємодії C-C, що одночасно задовольняють мессбауерівські дані з відносної долі атомів заліза з різним оточенням атомами вуглецю та дані з термодинамічної активності вуглецю.

Кристалічні гратки цементиту мають змінні параметри, і досі причини цього явища вивчено не повністю. До кінця не розв'язано питання про розташування атомів вуглецю в залізних підгратках. Висловлюється припущення, що вони можуть займати як вестгренівські, так і гендрікські позиції альтернативно. Знову показано, що при гартуванні цементиту гратка спотворюється і мікротвердість цієї фази суттєво зростає. Після відпускання ці параметри сплаву повертаються в вихідний стан. На ці характеристики цементиту значно впливає легування хромом.

Представлено узагальнену модель Даркена взаємної дифузії у відкритих системах. Узагальнене рішення дозволяє отримати точний вираз для зміни в часі розподілу компонентів у закритих та відкритих системах. Модель дає можливість вивчати зміну складу сплаву, яка відбувається при тепловій обробці та/або окисленні, тобто дозволяє передбачати концентраційні профілі всіх елементів під сульфідною плівкою, що зростає. Наведено результати моделювання зміни складу сплаву Fe - 18Cr - 8Ni, що відбувається завдяки його селективному та конкуруючому сульфидуванню.

При вивченні напружень, що виникають в матриці внаслідок мікровипучування волокон при стиску однонаправлених композитів, показано, що критерій руйнування волокон, який базується на локальних напруженнях розтягу, що діють на їх випуклому боці, не відповідає дійсності - цей критерій дає деформації зсуву в оточуючій волокно матриці, що значно перевищують експериментальні значення. Продемонстровано, що насправді волокна схильні руйнуватися на їх увігнутому боці при локальному стиску. Наведений критерій добре узгоджується з експериментальними даними. Крім того, дослідження підтверджує, що півхвиля моди мікровипучування дорівнює ширині кінк-моди для даного композиту з вуглецевими волокнами в епоксидній матриці.

Методом електронно-зондового мікроаналізу визначали просторовий розподіл чужорідних атомів в алюмінієвих зразках після впливу на їх поверхню випромінювання лазера, що працював в режимі модульованої добротності. Отримано зображення шліфа у відбитих електронах та характеристичних випроміненнях заліза, вуглецю та кисню, а також оже-спектр, який характеризує елементний склад ділянки шліфа. Показано, що реальні глибини проникнення атомів з поверхні, яка зазнала імпульсного лазерного впливу, значно перевищують розміри, які визначаються при застосуванні радіоактивних ізотопів, але не перевищують меж області механічного впливу лазерного випромінювання.

Представлено чисельний підхід, здатний описати дифузійні процеси в бінарних дифузійних зчленуваннях, а саме: переміщення фазових меж та еволюцію концентраційних профілів. Моделювання дифузійних процесів може бути виконано, якщо граничні концентрації і коефіцієнти дифузії всередині всіх фаз відомі. Цей підхід застосовано для уточнення коефіцієнтів дифузії азоту та вуглецю в деяких бінарних нітридах і карбідах перехідних металів підгонкою розрахованих положень меж фаз або концентраційних профілів до отриманих експериментально.

Наведено результати досліджень зміни механічних і низки фізичних характеристик поліпропілену без і з трьома наповнювачами польського виробництва залежно від термічної обробки. Встановлено, що при вмісті 10% сажового наповнювача композит має властивості електропровідного матеріалу. Після термічної обробки механічні властивості матеріалів, за винятком ударної в'язкості, покращуються. Це пов'язане частково із зміною кристалічної структури.

Розглянуто питання використання кільватерних полів у плазмі для потужних ВЧ-генераторів, релаксації неідеальної нестисливої плазми із течією у магнітному полі, взаємодії плазмового струменя з пиловими частинками. Описано тривимірне комп'ютерне моделювання релаксації плазми у плазмовому кристалі, взаємодія згустку пилових частинок з плазмою, збудження солітонних збурень у плазмовому потоці з від'ємними іонами. Висвітлено особливості формування та динаміки перехідного прошарку під час взаємодії потужного замагніченого потоку плазми з перешкодою, вплив імпульсних плазмових потоків на структурний та фазовий склад модифікованого поверхневого шару вуглецевих сталей тощо.

Розглянуто актуальні питання створення прогресивних інформаційних технологій, проблеми побудови на їх базі новітніх інформаційних систем. Проаналізовано взаємозв'язок між кластеризацією та багатовимірним масштабуванням з використанням нейромереж, неточності під час інвентаризації парникових газів і моделювання вуглецевого балансу України. Запропоновано підхід до прогнозування геліотехногенного впливу на стан здоров'я людей, шляхи підвищення ефективності алгоритмів швидких ортогональних хвильових перетворень, удосконалення прогресуючого малохвильового кодування зображення з урахуванням особливостей системи зору людини.

Викладено методики розрахунків масо- та теплообміну під час агломерації залізорудних матеріалів, що максимально відображають фізичні, хімічні та фізико-хімічні закономірності агломераційного процесу. Наведено варіанти розрахунку температури спалахування твердого палива за умов агломераційного процесу, складу газової фази та окиснення заліза в агломераті, матеріального та теплового балансів верхнього елементарного пласта шихти та шару в цілому. Розглянуто теоретичні основи та результати промислової реалізації процесу безполуменевого горіння газового палива у шарі агломераційної шихти.

Квантовохімічним методом СУП МО ЛКАО в наближенні НДП виконано розрахунок електронної структури адсорбційних комплексів кисню і монооксиду вуглецю на поверхні кристалічного AlN (структурний тип вюрциту). Показано, що центрами адсорбції молекулярного кисню є катіони алюмінію, а атомарного - катіони алюмінію та азот. Адсорбований кисень відносно поверхні проявляє акцепторні властивості. В процесі адсорбції СО спостерігається часткове перенесення електронної густини від молекул адсорбату на поверхню каталізатора AlN, що є причиною стабілізації зв'язку С - О.

Подано результати вивчення аеротехногенного забруднення зелених насаджень м. Алчевська методом снігової індикації. Встановлено, що головними забруднювачами атмосфери в цьому районі є оксид вуглецю, пил, діоксид сірки, діоксид азоту, аміак. Сніговий покрив у насадженнях підлуговується техногенними амонієм, кальцієм і магнієм. З наближенням до промзони збільшується навантаження хлором та кальцієм. Розподіл у просторі решти інгредієнтів не має чіткого зв'язку з віддаленням від джерел викидів. У цілому, забруднення насаджень у місті вище, ніж у передмісті. Виняток становлять важкі метали, яких більше накопичується на околицях міста.

В печени мышей, различающихся по чувствительности к гепатоканцерогенному действию ортоаминоазотолуола (ОАТ), изучали активность и индуцибельность 7-этокси- и 7-метокси-резоруфин-О-деалкилаз (ЭРОД и МРОД ), специфических маркеров изоферментов цитохрома Р450 1А1 (СУР 1А1) и 1A2 (СУР 1А2), осуществляющих первичное окисление аминоазокрасителей и других канцерогенов, а также активность основных ферментов второй фазы метаболизма ксенобиотиков: ацетил-, сульфо-, УДФ-глюкуронозил- и глутатион-S- трансфераз. Показано, что в дозах, применяющихся для индукции опухолей, ОАТ увеличивает активность СУР 1А1 и СУР IA. Не установлено связи между чувствительностью мышей к гепатоканцерогенному действию ОАТ и индуцибельностью цитохрома Р450 или активностью какого-либо из изученных ферментов. Обнаружено, однако, что в печени мышей чувствительных к канцерогену линий отношение активности ЭРОД:МРОД в 1,3-1,8 раз больше, а суммарная конъюгирующая способность в 1,7-2,7 раза меньше, чем у мышей резистентных линий. Сделан вывод, что если чувствительность или резистентность мышей к индукции опухолей печени и зависит от метаболизма ОАТ, то определяется она балансом активностей ферментов, участвующих в продуцировании и детоксикации его реактивного метаболита.

Досліджено вплив надлишку хрому в поживному середовищі на активність хлорофілази та пероксидне окислення ліпідів у листках декоративних квіткових рослин. Встановлено залежність цих показників від часу експозиції. Зниження активності хлорофілази корелює з посиленням пероксидного окиснення ліпідів.

Вивчено акустичну емісію (АЕ) в аустенітних сталях 12Х18Н1ОТ і 03Х20Н16АГ6 в процесі деформування плоских зразків розтягуванням за кімнатної температури. Залежно від структурного стану, який досягається за допомогою різноманітних термообробок (закалки, старіння), суттєво змінюється активність АЕ. Спостережено її максимум після витримки в діапазоні температур 673 - 823 К, що обумовлено міграцією вуглецю до меж зерен. Наявність азоту в аустенітній сталі знижує активність АЕ. Це корелює з даними амплітудної залежності внутрішнього тертя в сталі 03Х20Н16АГ6.

Охарактеризовано імпактний алмаз Білилівської (Західної) астроблеми: форма виділень апографітового алмазу, форми росту й розчинення пінакоїдальних параграней, ізотопний склад вуглецю алмазу з імпактитів та графіту із вміщуючих структуру порід, фазовий склад і деякі структурні особливості алмазу, забарвлення, міцність, провідність, щільність, фотолюмінесценція. За багатьма ознаками досліджуваний алмаз ідентичний імпактному алмазу з відомих метеоритних кратерів (Попігайський, Рис тощо) і розсипищ Анабарського й Українського щитів.

Изложены методические подходы к оценке процессов горения кокса и топливных добавок в горне доменной печи. Представлены результаты их натурной проверки. Показаны основные факторы, определяющие полноту горения кокса и топливных добавок, а также роль реакционной способности кокса и топливных добавок в обеспечении полноты сжигания топлива.

Получено аналитическое решение задачи окислительного нагрева слитков в колодце при постоянной скорости роста окалины в процессе нагрева, которое может быть использовано для оценки влияния процесса окалинообразования на конечные параметры нагрева слитков в колодцах.

Рассмотрены проблемы влияния напряженности магнитного поля однодоменных частиц магнетита на биологические среды живого организма. Проведено экспериментальное изучение влияния магнитоуправляемого гемосорбента на микроорганизмы. Исследованы особенности интенсивной терапии у больных с ножевыми ранениями сердца, а также ведения послеоперационного периода у больных с разрывом аневризмы брюшного отдела аорты. Описано применение дифинина в комплексном лечении столбняка, применение лазолвана при остром обструктивном бронхите у детей в комплексе интенсивной терапии, а также лечение послеоперационного пареза мочевого пузыря методом рефлексотерапии. Представлен опыт лечения отравлений ядом каракуртов. Проведена сравнительная оценка методов определения кровопотери, и выявлены новые возможности управления послеоперационным болевым синдромом. Рассматривается случай успешного лечения тяжелой электротравмы. Показано влияние различных видов интенсивной терапии на состояние системы перекисного окисления липидов мембран эритроцитов у больных острым инфарктом миокарда и др.

Рассмотрена проблема возникновения вследствие атмосферно-каталитических явлений кислотных дождей. Дальнейшее развитие получил принципиально новый подход в теории катализа, основанный на электродинамическом и квантово-химическом моделировании с использованием новых методов теории спектров операторов. Проведена оценка активности ионов марганца, железа и др. в реакции каталитического окисления сульфита.