Розглядаються загальні характеристики бізнес-плану, його сутність, роль у ринковій системі господарювання, підготовча стадія розробки, структурна побудова, логіка складання та оформлення. Особлива увага приділяється створенню інформаційного поля для бізнес-плану, традиційній методології формування й виокремлення етапів його складання. Докладно висвітлюється конкретна технологія розробки окремих розділів бізнес-плану, зокрема: 1) галузь, фірма та її продукція; 2) дослідження ринку; 3) маркетинг-план; 4) виробничий план; 5) організаційний план; 6) оцінка ризиків; 7) фінансовий план. Найбільше опрацьовано питання маркетингового і фінансового планів. Окремий комплекс питань зв'язаний з презентацією бізнес-плану (цілі, завдання, зміст, засоби підвищення ефективності). Наведено практичні приклади бізнес-планів.

Послідовно викладено основні питання теорії множин і логіки, які розпочинаються із загальнодоступних і завершуються абстрактними. Висвітлено основні поняття теорії множин та операції з ними, поняття про вектори і проекції множин, їх добутки, відображення перетворення. Описано алгебраїчні системи і деякі операції в них. Подано основи математичної логіки. Особливе місце посідає поняття логічної функції. Розглянуто 16 основних логічних функцій і різні перетворення з ними. Особливу увагу приділено диз'юнктивним і кон'юнктивним нормальним формам логічних функцій та їх мінімізації.

Викладаються основні положення сучасної логіки. Розглядаються як матеріали класичної логіки: логіка висловлювань та логіка предикатів, так і матеріали некласичної логіки: модальна логіка (алетична, темпоральна, епістемічна, деонтична), логіка індивідуальної дії, логіка взаємодії, логіка соціальної дії, логіка норм, заснована на теорії взаємодії, логіка імперативів, логіка запитань і відповідей. Дається загальна характеристика поняття, визначення, описуються основи теорії аргументації, її структура та види. Містяться практикуми до всіх теоретичних розділів, різноманітні тести та завдання, які спрямовані на визначення рівня сформованості й розвитку логічної культури мислення людини, а також словник основних термінів логіки.

Представлено комплекс логічних вправ для розвитку особистого інтелекту. Містяться численні логічні задачі, виконання яких допоможе активно засвоїти теоретичний курс з логіки. Зібрані запитання, вправи, завдання, тести з різноманітних розділів традиційної і сучасної логіки ("Логіка висловлювань", "Логіка предикатів", "Модальна логіка", "Дедуктивні міркування", "Недедуктивні міркування", "Основи теорії аргументації" та ін.), спрямовані на визначення рівня інтуїтивно сформованої логічної культури мислення людини. Мета пропонованого посібника - допомогти оволодіти основними схемами правильних міркувань, навчити грамотно застосовувати на практиці логічні закони, визначати, поділяти, класифікувати поняття, переконливо обстоювати власну точку зору і критикувати точку зору опонента, значно вдосконалити свою логічну культуру мислення. Наведений словник основних термінів логіки.

Зроблено спробу оригінального подання курсу "Логіка" через збагачення його елементами розповсюдженого за кордоном, особливо в США, курсу "Критичне мислення". У логіки запозичено потяг до грунтовності і систематичності, а у критичного мислення - орієнтацію на розв'язання практично значущих задач, на вироблення навичок виявлення і подолання різноманітних логічних помилок. Розкриваються поняття логіки, основні закони правильного мислення. Висвітлюються логічні операції з поняттями і судженнями, логічні підстави процесу розслідування, особливості логіки в судовому розгляді, фрагменти для вироблення навичок логічного аналізу та ін.

Розглянуто сутність і принципи гносеології, суб'єкт та об'єкт пізнання, етапи та методи дослідження, а також соціальні об'єкти та принципи їх вивчення. Визначено етапи побудови гносеологічної реконструкції соціальних об'єктів, специфіку їх пізнання, місце соціального експерименту в теорії та практиці суспільного життя. Висвітлено процес формування та класифікації категорій діалектики, особливості їх застосування під час дослідження соціальних об'єктів, а також основні категорії діалектичного пізнання суспільства та методи пізнання суспільного буття.

Розглянуто основні теоретичні положення курсу логіки (предмет, структуру, завдання, закони, поняття), методику розв'язання задач на дедуктивні умовисновки, плани семінарських занять, тести, логічні задачі та вправи. У додатку вміщено російсько-український словник базових термінів логіки.

Досліджуються предмет і значення логіки, поняття, судження. Детально розглядаються закони логіки: закон тотожності, несуперечності, виключеного третього, достатньої підстави, подвійного заперечення, ідемпотентності, комутативності, контрапозиції, складної контрапозиції, асоціативності, дистрибутивності, закони де Моргана. Крім того, висвітлені такі питання, як умовивід та його види; гіпотеза, її види, доведення істинності гіпотези, її пізнавальна роль; доведення і спростування, їх види та правила; мистецтво полеміки. Наведено відомості з історії логіки Давньої Індії, Давньої Греції, Середньовіччя, епохи Відродження, нового часу.

Систематизовано і дидактично розкрито предмет, метод логіки, основні форми та закони мислення. Значну увагу приділено логічному аналізу природної мови, який підводить до розуміння побудови формалізованої логічної мови, а також забезпечує емпіричну основу для опису форм висновків і доведень у межах спеціальних формалізованих мов. Розглянуто передумови виникнення сучасної логіки, обгрунтовано поділ класичної логіки на логіку висловлювань та логіку предикатів. Здійснено типологію й аналіз формально-логічних теорій у межах логіки висловлювань та логіки предикатів.

Викладений теоретичний матеріал органічно поєднано з практикою судового дізнання, особливостями правового дослідження. Висвітлено предмет і значення логіки. Викладено загальну характеристику понять. Наведено види суджень. Висвітлено основні закони логіки. Визначено види умовиводів. Розглянуто аналогію, доведення і спростування, гіпотези та їх види.

Розглядаються предмет, значення і поняття логіки, сутність та види визначень, дається поділ понять. Висвітлюються основні закони логіки, характеризуються прості та складні судження, безпосередні, індуктивні та дедуктивні умовиводи. Наводяться поняття і структура умовиводів за аналогією, а також поняття доведення, спростування та гіпотези. Описуються особливості судового пізнання, показано, як виявляється та чи інша логічна форма в правовому дослідженні, значення та роль логіки в практиці юриста.

Висвітлено основні напрямки класичної та некласичної логік, їх методологічні функції в конкретних проблемних ситуаціях, які виникають у правовій діяльності юриста. Розглянуто методологічну функцію формальної логіки, основні форми і закони абстрактно-логічного мислення, логічний аналіз дій, а також проблемні ситуації у правовій діяльності та логіку їх вирішення. Наведено загальну характеристику висловлювання, умовиводу, логічного закону, доведення, спростування, а також поняття як форми мислення.

Детально проаналізовано концепцію свободи Маркса та Енгельса, доведено, що саме ця концепція лежить в основі комуністичного бачення суспільства майбутнього. Висвітлено історію комуністичної утопії в марксистській думці, включно з марксизмом-ленінізмом. З'ясовано, як внутрішня логіка комуністичної концепції вселюдського визволення перетворила марксизм на узаконення тоталітарних методів. "Стрибок із тваринного царства у царство свободи" - сутність доктрини "наукового соціалізму", а "царство свободи" - марксистська ілюзія комунізму, яка не стала та й не могла стати реальністю.

В статті запропонований метод підвищення завадостійкості при передачі інформації електронної комп`ютерної газети "Все - Всім" по телевізійних каналах. Метод грунтується на використанні надмірності канального коду і на впровадженні інерційної системи фазової синхронізації. Описана логіка реалізації методу на рівні функціональної схеми. Використання методу покращує показник завадостійкості майже на порядок.

Розглянуто загальні теоретичні положення про музику як вид мистецтва. Найбільша увага приділена питанням функції музики в житті людини та суспільства. Дається визначення категорій художнього образу, художньої форми, розглядається питання про можливість та доцільність аналізу музичної форми з метою розкриття образного змісту музики. Представлена інформація про музичні інструменти. До огляду типів інструментів входять дані про електронні музичні інструменти, які набули останнім часом великого практичного поширення. Розкривається можливість використання в аналізі музичної форми категорій граматики, лексики, синтаксису. Лінгвістичні категорії та положення відкривають можливість включити принципи інтонаційно-мовного аналізу музики в єдиний логічний план викладу відомостей про музичну форму. Проведено дослідження музичної фактури - наступного, більш високого рівня побудови музичної форми. Фактура розглядається як система, що має своїми основними компонентами мелодичні лінії або гармонічні елементи (тони, співзвуччя, сонори), або ті й другі в їх поєднанні. Висвітлюються універсальні властивості та сторони композиції. Пояснюються її логіка, складові елементи, принципи формоутворення. Запропоновані визначення категорій музичного стилю та жанру, відомості про їх походження, взаємодію, систематику. Окреслюються орієнтири стильового та жанрового аналізу музичних творів.

Розглянуто один підхід до низхідного проектування спеціалізованих обчислювальних систем на початкових етапах багаторівневої розробки. Початковими даними є нечітка множина вимог користувача до системи, результатом - структурна схема для подальшої її реалізації на надвеликих інтегральних схемах.

Розкривається логіка, методологія та організація педагогічного дослідження. Висвітлено основні етапи наукового пошуку, вимоги до вибору теми і розробки концептуального апарату дослідження. Основну увагу приділено загальній характеристиці наукової роботи студентів (у тому числі дипломній), вмінню працювати з літературою, визначенню наукового апарату, підготовці до захисту. Два останніх розділи посібника присвячені особливостям написання дипломних робіт з історичної тематики, а також теоретичним та практичним аспектам дослідження проблеми методики музичного виховання і мистецької освіти.

Побудовано спеціальні композиційно-номінативні логіки предикатів, названі неокласичними та посткласичними, які зберігають основні властивості класичної логіки. Досліджено семантичні моделі таких логік, проаналізовано відношення між класичними, неокласичними та посткласичними логіками.

Рассмотрены направления работы психологической службы по эффективному самоопределению будущих профессионалов, рассмотрены теоретические проблемы самореализации и самоопределения.

Досліджуються проблеми зміни філософських парадигм у педагогіці, обгрунтовується місце і роль виховання людини як сутнісного чинника в розвитку суспільства. Логіка дослідження приводить автора до нетрадиційного розуміння світу філософії, природи людського знання, особливостей соціальної істини, специфіки філософського мислення. Розглядається класична парадигма філософського оновлення педагогіки, зокрема, метаморфози просвітительських ілюзій у філософії І.Канта та Г.Гегеля. Висвітлюється генезис та розвиток некласичних концептуальних обгрунтувань виховання, у т.ч. діалектико-матеріалістичного детермінізму. Здійснено соціокультурне обгрунтування виховання людини, розкривається сутність співвідношення "людина - світ" у сучасному науковому пізнанні.