У дослідах на котах у стані неспання вивчена активність 98 нервових клітин тім'яної асоціативної кори та 189 здогадно амінергічних нейронів стовбура (дофамінергічних - в компактній частині чорної субстанції, норадренергічних - в ділянці блакитної плями, серотонінергічних - в ядрах шва). Тварини були навчені виконувати не раніше визначеного часу довільний рух (натискування лапою на педаль). Більш половини досліджених одиниць змінювали активність до початку руху. Клітини тім'яної асоціативної ділянки реагували в період планування руху, а амінергічні нейрони - в період його запуску, що, певно, забезпечує посилення реакцій нейронів кори. Патерни реакцій були специфічними для кожної з нейронних популяцій.

Проаналізовано залежність поверхневого натягу сечі від морфологічних змін тканин нирок у хворих на хронічний мезангіальний гломерулонефрит. Значну увагу приділено корекції анемії у хворих із термінальною хронічною нирковою недостатністю, способу корекції дисмікроелементемії, особливостям резидуально-органічної недостатності за різних рівнів ураження вегетативної нервової системи у дітей. Досліджено використання фенсукциналу в комплексній терапії діабетичної нефропатії у хворих на цукровий діабет II типу.

Наведено основні відомості про будову тіла людини. Розглянуто з точки зору онто- і філогенезу в порівняльному і функціональному плані апарат руху та опори, внутрішні органи, залози внутрішньої секреції, серцево-судинну та нервову системи, органи чуття. Розширено відомості про анатомію зубів, щелеп, м'язів, кровопостачання, іннервацію голови.

Викладено основні закономірності будови тіла свійських тварин за системами органів: скелета, з'єднання кісток, м'язів, системи органів шкірного покриву, апаратів травлення, дихання, органів сечовиділення і розмноження, серцево-судинної та нервової систем, органів чуття. Розглянуто будову органів з погляду онто- та філогенезу в порівняльному аспекті. Висвітлено загальні принципи будови нервової системи. Наведено особливості будови тіла свійської птиці.

Систематизовано теоретичні відомості з питань загальної та спеціальної анатомії центральної нервової системи людини. У стислій формі, з використанням схем та окремих ілюстративних матеріалів сучасної морфології, подано структурну організацію спинного і головного мозку, їх провідних шляхів, а також наведено інформацію щодо кровопостачання спинного та головного мозку.

Узагальнені і систематизовані дані, що висвітлюють гістоструктуру і гістохімію органів костистих риб, поширених у прісноводних водоймах України. Розглядається їх шкірний покрив, пігментація, скелет, м'язова система, апарат травлення, зябровий апарат, органи виділення, нервова система, органи кровотворення.

Описано прогнозирование путей развития некоторых проблем и разделов физиологии растений в XXI веке. Рассмотрены фотосинтез, регуляторика, взаимодействие органов растений и интегральной роли науки о жизни. Описаны трудности современного этапа развития в Украине науки и физиологии растений в частности.

Освещены принципиально новые возможности в исследованиях биологии клеток, включая растительные, второй половины XX ст. благодаря разработке оригинальных научно-методических подходов, в частности, экспериментальных методов и создание соответствующего оборудования. Рассмотрено новое понятие "биокомплексность", охватывающее разнообразные проявления структурно-функциональной организации и жизнедеятельности клеток - деление, рост и дифференцировка клеток, установление полярности, динамика цитоскелета и движение клеток, внутриклеточный транспорт белков и других веществ, ионный транспорт, регуляция генной экспрессии и метаболизма, энергетика клеток, трансдукция внешних и внутренних сигналов, функционирование вторичных мессенджеров, межклеточные взаимодействия. Обсужден ряд вопросов современной клеточной биологии растений, перспективных для развития этой науки в XXI ст.

Робота присвячена висвітленню структурно-функціональних особливостей нейроспецифічних білків клітинної адгезії. Показана роль адгезивних білків в процесах розвитку тканин ненейронального походження та під час формування пам'яті у тварин. Розглянуто питання про використання нейроспецифічних адгезивних білків як маркерів патологічного стану нервової тканини.

Розглянуто структуру та ферментативні реакції перетворення основних класів біомолекул - білків, амінокислот, вуглеводів, ліпідів, вітамінів, нуклеотидів, інформаційних нуклеїнових кислот. Висвітлено питання молекулярної біології та генетики, біохімічні основи фізіологічних функцій організму людини та їх нейрогормональної регуляції, молекулярні механізми виникнення найбільш поширених патологічних процесів (атеросклерозу, цукрового діабету, ожиріння) та спадкових ензимопатій. Значну увагу приділено молекулярним механізмам функціонування клітин крові, печінки, м'язів, імунної, нервової систем, ензимодіагностиці та біохімічним засадам фармакотерапії порушень обміну речовин.

За результатами 12-річного обстеження учасників ліквідації аварії на ЧАЕС і населення різних груп нагляду встановлено, що основою біологічних ефектів малих доз іонізуючого випромінювання є системні гомеостатичні реакції, що ініційовані радіохімічними, вільнорадикальними процесами, мембранними та ядерними змінами з наступними реакціями напруження та виснаження нервової, ендокринної, імунної, кровотворної систем. Основною причиною порушення стану організму за дії малих доз опромінення є стресасоційовані хронічні непухлинні захворювання центральної, периферичної нервової, ендокринної, серцево-судинної, дихальної та травної систем. Стохастичні ефекти проявляються у збільшенні кількості пухлин щитовидної залози.

Висвітлено стан популяцій адвентивного субелемента флори залізниць Луганщини та проблеми його натуралізації, видовий склад і пилкоутворювальну здатність алергенних видів рослин на сході України, а також життєві форми, морфогенез кореневої та пагонової систем дуба звичайного в лісах сходу України. Досліджено вікову динаміку деяких нейродинамічних процесів в учнів під час фізичних навантажень різної тривалості, функціональну рухливість нервових процесів і зв'язок з характером спортивної діяльності, проблеми валеологічної освіти в навчальних закладах Донбасу тощо.

Исследования проведены на 86 горнорабочих угольных шахт в возрасте от 30 до 40 лет. Установлено, что степень напряжения нейрогуморальных механизмов деятельности миокарда и висцеральных функций организма в эмоциогенных условиях определяется состоянием автономной нервной системы. У нормотоников преобладает секреция норадреналина, включаются периферические и центральные механизмы вегетативной регуляции хронотропной функции сердца, незначительно повышается тонус резистивных сосудов. У ваго- и симпатотоников преобладает выброс в кровь адреналина, наблюдается значительное напряжение механизмов вегетативной регуляции миокарда, а также выраженное повышение тонуса резистивных сосудов и частоты дыхания. Наибольшее напряжение висцеральных и регуляторных систем отмечено у лиц с парасимпатотонией. Для них характерна и наиболее низкая эмоциональная устойчивость.

Вивчено особливості динаміки показників вегетативної нервової системи (ВНС) у хворих на генералізований пародонтит на тлі її різних станів. Встановлено, що у разі генералізованого пародонтиту відбуваються різнонаправлені зміни показників вегетативного тонусу та забезпеченості у відповідь на стресовий фактор (кюретаж пародонтальних кишень). Найбільш виражені зміни в досліджуваних показниках зареєстровано на 1-у добу після кюретажу пародонтальних кишень. В цьому разі найбільш показовою була картина змін у 1-й (нормотонія, нормореакція), 3-й (нормотонія, симпатореакція) та 5-й (нормотонія, парасимпатореактивність) групах. Перспективною вважається розробка підходів до диференційної корекції показників ВНС у комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту.

В острых экспериментах на наркотизированных животных с использованием различных методических подходов (непосредственная регистрация электрической активности сердечных нервов, гуморальная изоляция сердца) изучали роль некоторых эндогенных биорегуляторов в формировании кардиогенных рефлекторных влияний на кровообращение. Установлено, что существует тесная взаимосвязь развития кардиогенных депрессорных реакций и продукции оксида азота в организме. Системная блокада NO-синтаз приводит к угнетению рефлекторной дилатации коронарных и периферических сосудов. С другой стороны, угнетение образования простациклина сочетается также с торможением кардиогенных депрессорных рефлексов и, следовательно, компенсаторных расширительных реакций периферических сосудов. Полученные результаты свидетельствуют о существенной роли эндогенных регуляторов в формировании кардиогенных рефлекторных влияний на кровообращение в физиологических и патологических условиях. Предполагается роль простациклина как модулятора и гуморального компонента кардиогенных депрессорных реакций в физиологических условиях.

Описано оперативні втручання, які виконують на органах черевної та грудної порожнини за допомогою відеоендоскопічної техніки. Детально викладено основні принципи лапароскопічних та торакоскопічних операцій. Наведено деталі інструментального та апаратного забезпечення малоінвазивних операцій. Велику увагу приділено особливостям анестезіологічного забезпечення під час виконання лапароскопічних операцій. Проаналізовано найбільш поширені ускладнення. Йдеться не тільки про операції, які широко відомі хірургам - лапароскопічну холецистектомію, лапароскопічну герінопластику, лапароскопічні втручання на придатках матки та інші, але й про такі, з якими хірурги України недостатньо знайомі - операції на стравоході, різні варіанти фундоплікації, лапароскопічні варіанти ваготомії, гістеректомії, лапароскопічні операції на симпатичній частині вегетативної нервової системи, втручання на комунікативних венах нижніх кінцівок.

Описано оперативні втручання, які виконують на органах черевної та грудної порожнини за допомогою відеоендоскопічної техніки. Детально розглянуто основні принципи лапароскопічних та торакоскопічних операцій, деталі інструментального та апаратного забезпечення малоінвазивних операцій. Значну увагу приділено особливостям анестезіологічного забезпечення під час проведення лапароскопічних операцій, а також ускладненням, які найчастіше виникають. Викладено особливості проведення різних операцій: лапароскопічних холецистектомії та герніопластики, лапароскопічного втручання на придатках матки, на стравоході, різні варіанти фундоплікації, лапароскопічні варіанти ваготомії, гістеректомії, лапароскопічні операції на симпатичній частині вегетативної нервової системи, втручання на комунікантних венах нижніх кінцівок.

Завдяки застосуванню психоемоційного навантаження (комп'ютерного тестування) в комплексі фізичної реабілітації хворих на артеріальну гіпертонію досягнуто стабілізації показників серцево-судинної та центральної нервової системи.

Аргументовано, що типологічним особливостям вищої нервової діяльності відповідають характерні риси всієї нервової організації індивіда. Тип нервової системи можна розглядати як інтегративний показник генетично обумовлених ознак, що визначають характерні риси фізичних функцій.

Висвітлено етіологію, патогенез, симптоми, діагностику, особливості лікування та профілактики хвороб підшлункової залози, нирок і сечових шляхів, системи крові, нервової та імунної систем, обміну речовин, ендокринних органів, шкіри молодняка, птиці та хутрових звірів. Досліджено випадки кормових отруєнь. Наведено класифікацію різних хвороб. Описано причини та механізми розвитку ендокринних хвороб. Викладено загальні принципи діагностики отруєнь токсинами кормів і кормових домішок.