Викладено основні положення сучасної нейрохірургії, її історію, принципи діагностики та лікування захворювань головного і спинного мозку та периферичної нервової системи. Описано наслідки черепно-мозкової та хребетно-спинномозкової травм, дифузне аксональне ушкодження, стиснення голови, субдуральну гігрому, пневмоцефалію, пухлини спинного та головного мозку, краніостеноз тощо. Велику увагу приділено віковим особливостям нейрохірургічної патології.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р63 я73-2

Рубрики:

Нейрохірургія

Шифр НБУВ: ВА659249 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено історію розвитку нейрохірургії в Україні, досягнення української школи нейрохірургії на тлі світової науки, сучасні можливості діагностики і лікування нейрохірургічної патології центральної та периферичної нервової системи із застосуванням новітньої діагностичної техніки і сучасних методик нейрохірургічного лікування - мікрохірургічної техніки, стереотаксичних і ендоваскулярних операцій, методик з використанням лазера, ультразвуку.

Освещены история развития нейрохирургии в Украине, достижения украинской школы нейрохирургии на фоне мировой науки, современные возможности диагностики и лечения нейрохирургической патологии центральной и периферической нервной системы с применением новейшей диагностической техники и современных методик нейрохирургического лечения - микрохирургической техники, стереотаксичных и эндоваскулярных операций, методик с использованием лазера, ультразвука.

Викладено сучасні відомості щодо етіології, патогенезу, клініки, діагностики та лікування хірургічних хвороб, ортопедичної патології та травматичних ушкоджень опорно-рухового апарату, а також найпоширеніших уражень нервової системи. Наведено інформацію щодо теоретичних і практичних аспектів застосування фітотерапії, гомеопатії, антигомотоксичної терапії, рефлексотерапії, гірудотерапії. Висвітлено можливості поєднаного використання даних методів.

Изложены современные сведения об этиологии, патогенезе, клинике, диагностике и лечении хирургических болезней, ортопедической патологии и травматических повреждениях опорно-двигательной, а также распространенных поражений нервной системы. Приведена информация о теоретических и практических аспектах применения фитотерапии, гомеопатии, антигомотоксической терапии, рефлексотерапии, гирудотерапии. Освещены возможности совместного использования данных методов.

Викладено основи хірургічного профілю сучасної нейрохірургії: клініку, діагностику та хірургічне лікування основних захворювань нервової системи. Подано основні класифікації, алгоритми медичної допомоги хворим з нейрохірургічною патологією, викладені в доступній алгоритмічній формі згідно з вимогами щодо надання нейрохірургічної допомоги, затвердженими МОЗ України. Особливу увагу звернено на такі види нейрохірургічної патології, як: черепно-мозкова травма (ЧМТ), захворювання судин головного мозку, травма хребта та спинного мозку, травма периферичних нервів, пухлини головного мозку, гідроцефалія, осеохондроз хребта та ін. Значна кількість матеріалу присвячена патофізіології основних клінічних симптомів, обгрунтуванню методів лікування. Наведено основні дані щодо новітніх методів нейрохірургічного лікування: радіохірургії, стереотаксичної нейрохірургії, нейропротезування, тканинної нейроінженерії.

Викладено питання черепно-мозкової та хребтово-спинальної травми. Увагу приділено нейроонкології, цереброваскулярній патології та дегенеративно-дистрофічним захворюванням хребта. Висвітлено основи функціональної та відновлювальної нейрохірургії.

Розглянуто актуальні питання застосування пункційної лазерної мікродискектомії (ПЛМ) у лікуванні 180-ти хворих з дискогенним нейрокомпресійним синдромом (ДНКС) поперекового відділу хребта, яких лікували у центрі "Ендоскопічна нейрохірургія" м. Дніпропетровська у період з 2006 до 2010 рр. Визначено оптимальну схему обстеження хворих з ДНКС: спондилографія з функціональними навантаженнями, спіральна комп’ютерна і магніторезонансна томографія. Обгрунтовано відносні показання для виконання ПЛМ, визначено її ефективність залежно від віку хворого, розміру грижі міжхребцевого диску, її розташування. Розкрито вплив ПЛМ на стабільність хребтово-рухового сегменту. Запропоновано інтраопераційну КТ-асистенцію в лікуванні форамінальних гриж. Вивчено найближчі та віддалені результати лікування хворих з ДНКС поперекового відділу хребта. Проаналізовано незадовільні результати ПЛМ в найближчому та віддаленому періодах.

Знання основ клінічного перебігу нейрохірургічних хвороб, сучасних методів діагностики і лікування нейрохірургічних хворих, уміння надати невідкладну допомогу є невід'ємними складовими підготовки сучасного лікаря-стоматологами. Мета роботи - покращити результати викладання нейрохірургії студентам стоматологічного факультету за умов кредитно-модульної системи навчання. Проаналізовано основні нормативні документи стосовно викладання підготовка фахівців зі спеціальності 7.110106-стоматологія, напрямку підготовки 1101-медицина. Оцінено особливості навчання лікарями стоматологами за Програмою навчальної дисципліни "Нейрохірургія" для вищих медичних закладів освіти України III - IV рівнів акредитації. Тематичні плани лекцій, практичних занять, самостійної роботи студентів (СРС) забезпечують реалізацію у навчальному процесі всіх тем, які входять до складу змістових модулів. Важливим є також проведення підсумкового модульного контролю, на підготовку до якого виділено 2 год та на саме його проведення також 2 год. В цілому аудиторне навантаження складає 67 %, СРС - 33 %. Зростає необхідність у наявності адекватного та сучасного методичного забезпечення кафедри, систематичному оновленні навчально-методичної літератури, розробки сучасних мультимедійних і текстових матеріалів для студентів. Висновки: наявні навчальні програми підготовки лікарів стоматологів потребують постійного оновлення та доповнення з метою забезпечення одержання студентами не тільки теоретичних знань, а також умінь та практичних навичок з нейрохірургії, які можуть бути використані ними в майбутній практичній діяльності лікаря-стоматолога.

У 1961 р. в обласному нейрохірургічному відділенні було впроваджено в практику ангіографічне дослідження. З 1992 р. судинний напрям став одним з основних у діяльності обласного відділення. До 2009 р. виконано приблизно 250 ангіографічних досліджень, з урахуванням результатів яких проведено понад 80 транскраніальних втручань з приводу артеріальних аневризм та артеріовенозних мальформацій. У 1997 р. відділення нейрохірургії переведено в Одеську обласну клінічну лікарню, на його базі створено Центр з лікування хворих з цереброваскулярною патологією. Три лікаря нейрохірурга пройшли курси спеціалізації при ДУ "Науково-практичний центр ендоваскулярної нейрорентгенохірургії НАМН України". З 2009 р. прооперовано 134 пацієнти з мішкоподібними аневризмами та артеріовенозними мальформаціями, у тому числі 44 - ендоваскулярно. Кількість эндоваскулярных втручань має постійну тенденцію до збільшення. З 2010 р. у Центрі почали виконувати ендоваскулярне стентування уражених судин. Кількість втручань, які проводять відкритими методами, значно зменшилася.

Наведено еволюцію розвитку світової нейрохірургії в області ендоскопії. Детально висвітлено сучасний стан і майбутні перспективи розвитку. Сформульовано основні базові принципи та досягнення нейрохірургії XXI століття.

Сучасна нейрохірургія, а також неврологічна клініка і нейроморфологія постійно потребують подальшого вивчення морфологічних структур ядер мозочка (ЯМ). Вивчення клінічної анатомії ЯМ, а також їх функціональних особливостей необхідно клініцистам для детальної розробки раціональних оперативних доступів до цих утворень, для встановлення точних меж локалізацій патологічних процесів в ЯМ на прилеглій до них білій речовині. Мета дослідження - встановлення морфологічних особливостей ЯМ. Дослідження проведено на 340 препаратах мозочка людей з використанням класичних та сучасних морфологічних методів дослідження: макроскопічного, макро-мікроскопічного, морфометричного, гістотопографічного, гістологічного (забарвлення гематоксилін-еозином, за Крутсай (Krutsay), за Пат. 65245 Україна, Спосіб забарвлення нервових волокон гістологічного препарату) та статистичний аналіз. Встановлено морфологічні особливості ЯМ людини. На серіях зрізів мозочка у горизонтальній, фронтальній і сагітальній площинах, а також на макро-мікроскопічних препаратах ЯМ описано їх топографо-анатомічне розташування, взаємне розташування, форму, лінійні розміри, будову та хід їх сірої пластинки. Встановлено особливості макро-мікроскопічної та гістологічної будови ЯМ. Запропоновано власну класифікацію звивин та зубців зубчастого ЯМ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р. е(4УКР)

Шифр НБУВ: Ж15767 Пошук видання у каталогах НБУВ 

4 червня 2015 р. у Києві, у великій конференц-залі Національної академії наук України, відбулася Науково-практична конференція за міжнародною участю "Нейрореабілітація: актуальні питання сьогодення", присвячена світлій пам"яті людини та вченого з великої літери, доктора медичних наук, професора, члена-кореспондента Національної академії медичних наук України Євгенії Леонідівни Мачерет. Ініціаторами заходу виступили кафедра неврології і рефлексотерапії Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, Всеукраїнська асоціація з неврології і рефлексотерапії та громадське об'єднання "Паблік Хелс". У роботі конференції взяли участь понад 380 лікарів з усіх регіонів України, головні позаштатні спеціалісти структурних підрозділів з питань охорони здоров'я Київської міської та обласних державних адміністрацій зі спеціальностей: "Загальна практика - сімейна медицина", "Терапія", "Неврологія", "Нейрохірургія", "Психіатрія", фахівці з реабілітації та провідні науковці. Тематика конференції включала широкий спектр питань, пов'язаних із нейрореабілітацією в ланці охорони здоров'я: кардіореабілітація, когнітивна реабілітація, реабілітація в неврології, реабілітація в ортопедії та травматології, реабілітація в нейрофізіології, онкологія та реабілітація, дитяча реабілітація, соціально-психологічна реабілітація та ін. Загалом у межах заходу прозвучало 32 доповіді (зокрема 12 стендових), в яких представлено актуальні теми сьогодення, щодо яких провідні фахівці надали інформацію з особистого клінічного досвіду.

Мета роботи - описати морфологічні характеристики гіперваскуляризованих менінгіом після емболізації судинних аферентів. Об'єкт дослідження - зразки біологічного матеріалу (шматочки менінгіом), вилучені у хворих під час нейрохірургічної операції. Фрагменти пухлин обробляли стандартними гістологічними методами (фіксацію здійснювали у 12 % формаліні на фосфатно-сольовому буфері, зневоднювали у батареї спиртів зростаючої концентрації, заливали у блоки). Гістологічні зрізи завтовшки 10 - 15 мкм одержували за допомогою ротаційного мікротома, забарвлювали залежно від потреб дослідження гематоксиліном та еозином, за Ван-Гізоном, Браше, суданом III - IV, залізним гематоксиліном за Рего. Препарати вивчено за допомогою світлооптичного мікроскопа ЛОМО (x100, 200, 400 та 1350). Епітеліальне походження (арахноїдальний ендотелій) і характерна локалізація гіперваскуляризованих менінгіом (джерело росту - уздовж венозних синусів твердої мозкової оболонки конвекситальної поверхні головного мозку) сприяли утворенню розвиненої власної системи мікроциркуляції, що зумовлювало структурно-функціональну специфіку неогенезу (чітка впорядкованість у розподілі клітин, поява маркерних компонентів (мутовчастих структур, псамозних тілець, фібробластичних елементів). Висновки: виявлено наявність декількох видів менінгіом - від типових форм до гіперваскуляризованих варіантів.

Мета роботи - провести порівняльний маркетинговий аналіз асортименту вітчизняного фармацевтичного ринку препаратів для лікування військовослужбовців із черепно-мозковими травмами та пораненнями. Для проведення аналізу стану вітчизняного фармацевтичного ринку ЛЗ, які використовуються для лікування військовослужбовців з травмами та пораненнями головного мозку, було проведено маркетингове дослідження з використанням структурного, бібліографічного та системного аналізу даних Державного реєстру ЛЗ. В результаті проведеного дослідження визначено групи ЛЗ згідно з АТС-класифікацією, які використовуються для медикаментозного забезпечення військовослужбовців з травмами та пораненнями головного мозку, відповідно до протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю "Нейрохірургія" та даних наукової літератури, встановлено, що станом на 01 грудня 2013 р. вищезазначені фармакотерапевтичні групи нараховували 1034 препарати, які виробляються в 39 країнах світу, а під час проведення порівняльного аналізу станом на 01 грудня 2017 р. було встановлено, що кількість ЛЗ зросла на 26 % та становить 1300 препаратів. Також проаналізовано стан вітчизняного ринку за країнами-виробниками та встановлено, що лідером є Україна, яка виробляє 62 % загального асортименту ЛЗ, що складає 802 торгових найменування. Аналізуючи вітчизняний фармацевтичний ринок за фірмами-виробниками встановлено, що на даний час перше місце по виробництву займає ТОВ "Юрія-фарм", об'єм виробництва якого складає 81 препарат. Аналіз препаратів за лікарськими формами надав змогу встановити, що 55 % від загального асортименту ЛЗ для фармакотерапії травм та поранень головного мозку складають інієкційні ЛЗ. Під час аналізу ЛЗ за фармакотерапевтичними групами було встановлено, що найбільший асортимент мають антибактеріальні засоби для системного використання (J01) - 330 препаратів, психоаналептики (N06) - 157, кровозамінники та перфузійні розчини (B05) - 140.

Робота присвячена проблемі лікування та супроводу осіб, які перенесли неврологічне захворювання. Звернено увагу на необхідність впровадження комплексного медико-фармакологічного, психосоціального та медико-психологічного супроводу хворих з наслідками неврологічних захворювань. Підкреслена необхідність створення і розробки моделі мультидисциплінарної допомоги особам з наслідками неврологічного захворювання. Розроблено основні принципи психосоціального супроводу та реабілітації осіб с наслідками неврологічного захворювання. Вказано на необхідність створення мультидисциплінарних бригад медико-психологічної і психосоціальної допомоги цим особам та їхньому найближчому оточенню. Запропоновано варіант моделі мультидисциплінарної допомоги, що грунтується на біопсихосоціальному підході до лікування з урахуванням необхідності підготовки та психологічного супроводу найближчого оточення осіб з наслідками неврологічного захворювання.

Рассмотрен клинический случай лечения больного с фузиформной аневризмой de novo ветвей средней мозговой артерии (СМА). Диагностику и лечение проведено в Научно-практическом Центре эндоваскулярной нейрорентгенохирургии НАМН Украины. Больной Б., 1996 года рождения, госпитализирован в Центр в острый период кровоизлияния с фузиформной аневризмой M2-ветви СМА, выключенной деконструктивно, без неврологического дефицита в послеоперационный период. Через 3 мес после эндоваскулярного лечения больной повторно госпитализирован в Центр с клиническими проявлениями спонтанного субарахноидального кровоизлияния. По данным мультиспиральной компьютерной томографии и селективной церебральной ангиографии выявлена фузиформная аневризма de novo M2-ветви СМА, которая была выключена из кровотока деконструктивно в два этапа. При первой попытке эндоваскулярного лечения с использованием отделяемых микроспиралей не удалось достичь полной окклюзии фузиформной аневризмы из-за высокого риска интраоперационных осложнений. Через 10 дней после первого этапа применение нестандартной методики с использованием клеющей композиции с баллон-ассистенцией позволило достичь полного деконструктивного выключения фузиформной аневризмы de novo из кровотока и избежать осложнений в виде неврологического дефицита. Послеоперационный период протекал без особенностей. В удовлетворительном состоянии пациент выписан под наблюдение невролога по месту жительства. Проведено 4 контрольных обследования с использованием селективной церебральной ангиографии. Коллатеральный кровоток по ветвям СМА сохранен.

У період з 2013 до 2019 р. у ДУ "Науково-практичний Центр ендоваскулярної нейрорентгенохірургії НАМН України" проведено імплантацію потікскеровуючих стентів у гострий період аневризматичного внутрішньочерепного крововиливу 6 хворим (4 (66,7 %) чоловікам - 2 (33,3 %) жінкам, середній вік - 50 років). Діагностику крововиливу здійснювали за допомогою мультиспіральної комп'ютерної томографії, верифікацію аневризми - за допомогою церебральної субтракційної ангіографії за Сельдингером. У трьох випадках аневризма локалізувалася на внутрішній сонній артерії, у 2 - на V4-сегменті хребтової артерії, в 1 - на А1-сегменті передньої мозкової артерії. П'ять пацієнтів перед імплантацією потікскеровуючого стенту отримали навантажувальну дозу подвійної дезагрегантної терапії (клопідогрель - 300 мг, ацетилсаліцилова кислота - 300 мг), один пацієнт - подвійну дезагрегантну терапію (клопідогрель - 75 мг, ацетилсаліцилова кислота - 75 мг) за п'ять днів до імплантації стенту. Усі пацієнти після імплантації стенту отримували подвійну дезагрегантну терапію в стандартній дозі (клопідогрель - 75 мг, ацетилсаліцилова кислота - 75 мг). У п'яти випадках використали потікскеровуючий стент FRED (Microvention - Terumo), в одному - стент Pipeline (Medtronic). Діаметр та довжина стенту залежали від ангіоархітектоніки аневризми та артерії-носія аневризми. В чотирьох випадках імплантацію потікскеровуючого стенту застосовано як єдину методику ендоваскулярного лікування, у двох - доповнено імплантацією мікроспіралей у порожнину аневризми. Ускладнень як у ранній, так і в пізній післяопераційний період не було. На момент виписки за модифікованою шкалою наслідків Глазго (GOSE) п'ять пацієнтів оцінено >> 5 балів, один пацієнт помер (1 бал) з причин, не пов'язаних з основним захворюванням. Контрольне обстеження через 6 - 12 міс проведено 3 пацієнтам. У всіх випадках аневризму з кровообігу виключено тотально.

Досягнення радіології та введення в практику сучасних технологій нейровізуалізації дають змогу виявити патологічні зони в різних відділах мозку розміром декілька міліметрів. Сучасна трактографія виявляє вплив тих чи інших утворень на провідники головного мозку. Застосування електроенцефалографії, викликаних потенціалів та інших технологій сучасної нейрофізіології дає змогу досліджувати функції різних відділів мозку. За допомогою методик навігації, мікрохірургії, ендоскопії можливий доступ до найглибших структур мозку, зокрема до стовбурових відділів мозку, які раніше були недоступні, а локалізація процесу в цій зоні була суворим табу для нейрохірургії. Дискутабельними є функціональна дозволеність при хірургічних втручаннях для мінімізації порушень, які впливають на якість життя пацієнтів. При проведенні операції слід ураховувати також соціальний чинник і можливі функціональні дефекти. Нейрохірургія пройшла шлях від молотка, долота, вилущення пухлини мозку "розумним" пальцем до мікрохірургії, ендоскопії, ендоваскулярної хірургії. Як найбільш технологічно оснащена вона більше, ніж інші науки, наблизилася до впровадження керованого розуму як у наукових дослідженнях, так і в практичній діяльності. Показання та протипоказання до операції мають грунтуватися на використанні сучасних технологій прогнозування нейрохірургічних втручань.

Мета роботи - проаналізувати результати лікування хворих із фузиформними аневризмами (ФА) залежно від їх локалізації та виду хірургічного втручання. У 56 пацієнтів (29 (51,8 %) чоловіків і 27 (48,2 %) жінок) діагностовано ФА каротидних басейнів. Середній вік хворих - 45,2 року. Прооперовано 31 (55,3 %) хворого. У 71 пацієнта (43 (60,6 %) чоловіки, 28 (39,4 %) жінок) діагностовано ФА вертебробазилярного басейну. Середній вік хворих - 54,5 року. Прооперовано 48 (67,6 %) хворих. Тотально виключити ФА каротидних басеиінів з кровотоку інтраопераційно вдалося у 16 (51,6 %) хворих. У ранній післяопераційний період зменшення симптомів захворювання відзначено у 5 (16,1 %) пацієнтів, неврологічні симптоми прогресували у 3 (9,6 %). У решти пацієнтів динаміка неврологічних виявів залишалася незмінною. Летальних наслідків не було як у ранній, так і в пізній післяопераційний період. На момент виписки зі стаціонару у 22 (71 %) пацієнтів було >> 5 балів за розширеною шкалою виходу Глазго, у 9 (29 %) - 4 бали. У період з 3-го до 5-го тижня відзначено 2 симптомні тромбози потікперенаправляючих стентів у вигляді кліничних виявів ішемічного інсульту. Через 3 - 6 міс контрольне обстеження пройшли 22 (71 %) хворих. Ангіографічно у 19 (86,3 %) з них виявлено тотальне виключення ФА з кровотоку, у 3 (13,7 %) - зменшення об'єму ФА >> 65 %. Клінічні симптоми повністю регресували у 16 (72,7 %) пацієнтів, частково регресували - у 3 (13,7 %), збільшились - у 2 (13,6 %). Через 12 - 18 міс контрольне обстеження пройшли 7 (31,8 %) пацієнтів. Тотальне виключення ФА з кровотоку виявлено у 5 (71,4 %) з них, зменшення аневризми на 80 % - у 2 (28,6 %). Вісімнадцятимісячна виживаність становила 100 %. Тотально виключити ФА вертебробазилярного басейну з кровотоку інтраопераційно вдалося в 11 (22,9 %) випадках. У ранній післяопераційний період частковий регрес неврологічної симптоматики відзначено у 7 (14,5 %) пацієнтів. У 10 (20,8 %) випадках спостерігали наростання або появу нового неврологічного дефіциту після імплантації інтракраніальних стентів, який частково регресував на тлі консервативного лікування. Зареєстровано 4 (8,3 %) летальні наслідки в ранній післяопераційний період. На момент виписки у 27 (56,2 %) пацієнтів було >> 5 балів за розширеною шкалою виходу Глазго, у 17 (35,4 %) - 4 бали, у 4 (8,3 %) - 1 бал. Через 3 - 6 міс контрольне обстеження пройшли 19 (39,5 %) пацієнтів. Ангіографічно у 14 (73,7 %) з них виявлено тотальне виключення аневризми з кровообігу, у 2 (10,5 %) - зменшення об'єму аневризми >> 70 %, у 3 (15,8 %) - зменшення об'єму аневризми 47 - 64 %. Клінічні симптоми регресували у 7 (36,8 %) пацієнтів, зменшення неврологічного дефіциту відзначено у 2 (10,5 %), збільшення неврологічного дефіциту - у 3 (15,8 %). Зареєстровано 3 летальні випадки. Через 12 - 18 міс контрольне обстеження пройшли 12 (25 %) пацієнтів. Ангіографічно у 10 (83,3 %) з них виявлено тотальне виключення ФА з кровообігу, у 2 (16,7 %) - зменшення об'єму аневризми на 80 %. Клінічні симптоми регресували у 8 (66,6 %) пацієнтів, збільшилися - в 1 (8,3 %). Померли 2 пацієнти. Висновки: несприятливий перебіг захворювання частіше реєструють у пацієнтів із симптомними ФА вертебробазилярного басейну через компресію та дисфункцію стволових відділів головного мозку та стовбурових структур.