Висвітлено актуальні проблеми теорії, історії держави та права, міжнародного права. Розглянуто питання цифровізації у морському праві. Проаналізовано особливості застосування коносаменту в сучасній практиці торговельного мореплавства. Розкрито особливості визначення поняття майна, що затонуло в морі. Висвітлено цивілістичні аспекти легалізації евтаназії в Україні. Розглянуто фраудаторні правочини як різновид фіктивних правочинів. Здійснено порівняльний аналіз законодавчо закріплених принципів виконавчого провадження та цивільного процесу. Розкрито особливості створення громадських об'єднань і благодійних організацій в умовах режиму воєнного стану за законодавством України. Досліджено вплив режиму воєнного стану на перебіг строку позовної давності за законодавством України. Обговорено деякі аспекти шахрайства у волонтерській діяльності. Увагу приділено питанням затримання особи в умовах воєнного стану, обранню запобіжного заходу до військовослужбовців, які вчинили військові злочини під час воєнного стану, правовому регулюванню статусу військовополонених в Україні. Розкрито проблеми визначення податкового резидентства в умовах вимушеної еміграції українців. Увагу приділено особливостям організації роботи нотаріусів під час воєнного стану в Україні.

Зазначено, що монографія написана на основі дисертації за темою "Українська школа підводного мореплавства XIX - початку XX ст.: формування, діяльність, персоналії". Зауважено, що для аргументації практичного досвіду дослідника історії підводної справи, оприлюднено один з найбільш значущих, на його думку, витяг з служби автора на атомних субмаринах радянських підводних сил Тихоокеанського флоту в період третього піку протистояння під час Холодної війни, безпосереднім учасником якої він був за часів військової служби, який наочно демонструє переваги винаходу В. П. Кремінського. Зв'язок дослідження з сучасністю здійснено шляхом внесення у текст розділу "післямова" щодо широкомасштабного вторгнення агресора на терени України з 24 лютого 2022 р. Праця розрахована на професорсько-викладацький склад вищих військово-морських навчальних закладів і посадових осіб Військово-Морських Сил Збройних Сил України, відповідальних за безпеку держави з морського напрямку.

Вивчання оригінальних і перекладних мариністичних творів не втрачає актуальності. З огляду на тяглість української мариністичної мовотворчості та безмежний арсенал рідномовних засобів для відтворення мариністики англомовної, мета пропонованої розвідки - дослідити особливості метафоричної персоніфікації в українськомовних перекладах повістей Джозефа Конрада "The Shadow-Line" (переклад Ольги Фири) і "Typhoon" (переклад Миколи Рошківського), знайти в цих текстах смислові основи ідіостилю, скласифікувати типи семантичної деталізації олюднених реалій морської стихії. Методологію дослідження склали суцільна вибірка контекстів з метафоричною персоніфікацією морських реалій у згаданих перекладних повістях та подальший семантичний аналіз відібраних одиниць, що полягав у розмежуванні й деталізації їхніх смислових основ. У досліджених художніх текстах смисловими основами мариністичної персоніфікації є: корабель, з яким у капітана нерозривний "духовно-тілесний" зв'язок; вітер (буря, шторм, тайфун) - лютий емоційний ворог мореплавця; хвилі - агресивні й несамовиті; море - "двійник" людини за зовнішністю, поведінкою, станом душі. У художньо-образному представленні корабля виокремлено семантичні складники - обожнювання, замилування, зачарування, розчулення, оберігання, довіра, делікатність, співчуття, мрійливість, тривожність, спокій, шепіт, розпач, серцебиття, пульсація; у художньо-образному представленні вітру та його різновидів - шаленство, лють, сила, хитрість підступність, злість, страждання, розчарування; для хвиль - агресивність, ненависть, несамовитість; для моря - шрами, самотність, безглуздий шал, руйнація. В особливому семантичному наповненні художніх мариністичних образів в ідіостилі Дж. Конрада вбачаємо симбіоз його практичного досвіду капітана морського судна й органічно репрезентованого перекладачами тонкого ліричного психологізму романтичного уродженця Поділля. У досліджених текстах виокремлюємо сконденсовану мариністичну персоніфікацію - органічно переплетені в одному художньо-образному висловленні інтегральні метафоричні ознаки головних складників морської стихії і мореплавства, як-от "вести очманіле судно крізь осатанілі хвилі просто у вічі вітрові". Перспективи подальших студій вбачаємо в порівняльних дослідженнях лінгвостилістичних засобів англомовних і перекладних (українськомовних) мариністичних художніх творів.

Розглянуто основні принципи оптимізації стану підсистем галузі морського транспорту. Оскільки позиціонування управління стабільністю в будь-якому сегменті транспортної діяльності відображає систему принципів, виділено систему взаємозалежності структурних елементів торговельного мореплавства. З урахуванням найважливіших положень управління економічною стабільністю судноплавства та принципів обслуговування потреб світової торгівлі, розглянуто актуальні проблеми вдосконалення оцінки господарських рішень за критеріями та показниками, що відображають функціонування судноплавних компаній і торговельних портів. Наведено структуру проблем і переваг формування активної морської транспортної стратегії. Розкрито деякі фактори розвитку спеціалізованих сегментів світового ринку морської торгівлі. Сформульовано закономірності та умови формування параметрів морського транспортного кластера. Розглянуто заходи щодо збалансування економічних інтересів морського транспорту та його споживачів. На цій підставі посилюється економічне стимулювання оптимальних економічних результатів. Розглянуто необхідність використання ширшого спектра економічного регулювання, порівнюючи з концентрацією зусиль на одній моделі при оптимізації базового стану регіонального комплексу морського транспорту. Враховано аналіз факторів, що сприяють оптимізації підсумкових показників із параметрами ринку морської торгівлі. Виділено особливості інноваційних підходів, що мають принципове значення в транспортному бізнесі та відображають інтелектуальну власність керівництва компанії або її консультантів. Саме на ідеях життєвого циклу суден транспортного флоту можна досягти функціональної та фінансової стійкості позиціонування, незважаючи на те, що з певною періодичністю з'являються нові конкуренти. Рекомендовано систематизувати умови досягнення параметрів транспортної незалежності в межах розвитку міжнародної транспортної інтеграції, зазначено щодо надання особливої уваги вибору місії на основі формування системи торговельного мореплавства, яка забезпечує нормовану ефективність. Це також повинно досягатися перевагами інноваційних технологій перевезення вантажів.

Зазначено, що загальної концепції впровадження методів математичного моделювання в геоінформаційні системи навігаційно-гідрографічного та гідрометеорологічного забезпечення мореплавства не існує, тому що вважається, що не всі задачі підлягають математичному моделюванню. Тому на першому етапі важливо на конкретних прикладах продемонструвати можливості математичного моделювання у напрямку гідрометеорологічного й, особливо, навігаційно-гідрографічного забезпечення мореплавства як складової системи забезпечення безпеки мореплавства шляхом ефективного маневрування та керування рухом судна, та на базі одержаного досвіду розширювати перелік задач, які практично розв'язуються методами математичного моделювання. Вперше запропоновано алгоритм підвищення точності позиціонування суден (розрахунок систематичної похибки визначення орбітальних характеристик геодезичних супутників відносно центру геоцентричної системи WGS-84), що має як фундаментальне теоретичне значення, так і може бути базою для подальшого вдосконалення (зменшення похибки) методів супутникової геодезії з метою забезпечення безпеки мореплавства шляхом ефективного маневрування та керування рухом судна, що відрізняється відсутністю відомостей в існуючій науковій літературі. Сформовано алгоритм обчислення статистичними методами результатів математичного моделювання розповсюдження гідроакустичної хвилі за променевою теорією (встановлено можливість існування періодичного у просторі проявлення зон акустичної тіні); на практиці це дозволяє більш ефективно використовувати корабельні сонари, що дає можливість забезпечити безпеку мореплавства шляхом ефективного маневрування та керування рухом судна. В інтересах ВМС ЗС України це дозволить на більш високому рівні виконувати тактичні прийоми маневрування з урахуванням даних розрахунку акустичних полів самого корабля й акустичних полів гідроакустичних станцій. Удосконалено алгоритми статистичних обрахунків результатів математичного моделювання гідродинамічного поля судна, яке генерує корабельні хвилі, що впливають на швидкість руху судна; розроблено методичне підґрунтя визначення критичної швидкості руху судна, при збільшенні якої, за рахунок трансформації корабельних хвиль, відбувається перехід з економного на неекономний режим руху, за якого збільшення потужності не приводить до відповідного збільшення швидкості, що зменшує маневреність судна. Покращено алгоритми статистичних обрахунків результатів математичного моделювання акустичного поля судна; створено методичне підґрунтя для визначення залежної від швидкості руху судна довгохвильової складової акустичного поля судна, яке формується підводною частиною корпусу, що дозволяє забезпечити безпеку мореплавства шляхом ефективного маневрування та керування рухом судна в умовах мінної загрози. Розвинуто алгоритм статистичного обчислення результатів математичного гідродинамічного моделювання гідродинамічного поля судна, яке раптово може змінювати швидкість його руху, що дозволяє забезпечити безпеку мореплавства шляхом ефективного маневрування та керування рухом судна, а також алгоритми статистичного обчислення результатів математичного гідродинамічного моделювання дрейфових течій на прикладі акваторії Одеського торгівельного порту. Виконано тестовий розрахунок вертикального розподілу швидкості та напрямку течій в акваторії Одеського торгівельного порту. За умов нагонного вітру в акваторії порту виникають дрейфові (поверхневі) та компенсаційні (придонні) течії. За таких умов дрейф суден із різною осадкою відбуватиметься у різних напрямках. У зв'язку з тим, що течії і зміни їх напрямку та швидкості з глибиною складають суттєву навігаційну загрозу, впливаючи на ефективність засобів керування судном, запропоновано в портах та узкостях доповнити існуючу геоінформативну систему інформаційним шаром 3D течій. Розвинуто алгоритми статистичного обчислення результатів математичного гідродинамічного моделювання процесів формування на морському дні тимчасових навігаційних перешкод типу барів і банок.

Розглянуто питання впливу на безпеку складної технічної системи рухомого об'єкта водного транспорту, суперпозиції незалежних причин відмов. Процес управління динамічним позиціонуванням рухомого об'єкта водного транспорту досліджено як взаємодію компонентів поліергатичної системи, а оператор системи динамічного позиціонування розглядається як її функціональний компонент, який формує суть людського чинника у безпеці мореплавства. Визначено, що саме властивість гетерогенності локально обмеженого простору техноприродного комплексу відіграє вирішальну роль, що впливає на безпеку на всьому просторово-часовому проміжку реалізації процесів високоточної навігації при виконанні технологічної роботи. Ймовірність, як міра у імовірнісному просторі Колмогорова, відображує показники функціональної стійкості в умовах раптових відмов, які виникають у результаті несприятливого поєднання випадкових зовнішніх факторів, що перевищують можливості до адаптації складної динамічної системи в їх оточенні. За сформульованими алгебраїчними виразами для двох типових незалежних причин відмов компонентів системи динамічного позиціонування складено алгоритм та проведено моделювання у програмному середовищі MATLAB з використанням пакету Simulink. Розроблене програмне забезпечення дозволяє при практичному застосуванні на борту або на березі під час стратегічного планування знаходити вирішення цілого класу задач, які спрямовані на гарантування безпеки технічної складової поліергатичного управління. Визначено перспективні напрями подальших наукових досліджень.

Проаналізовано чинне законодавство, що регулює іпотеку, морську іпотеку й предмет морської іпотеки. Розглянуто заставу як спосіб забезпечення виконання зобов'язань та її види: іпотеку як заставу нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи й заклад як застава рухомого майна, що передається у володіння заставотримача або за його наказом - у володіння третій особі. Надано визначення терміну морська іпотека-застава морського судна та його приналежностей, що залишаються у володінні заставодавця або третьої особи. Запропоновано внести відповідні зміни до Кодексу торговельного мореплавства. Досліджено поняття морська іпотека й іпотека морського судна й зроблено висновок, що поняття морська іпотека значно ширше й містить і поняття іпотека морського судна. Розглянуто, що судно як майно (річ) є предметом морської іпотеки. Судно, що зареєстроване в Державному судновому реєстрі України чи в Судновій книзі України, може бути заставлене згідно із чинним законодавством судновласником (іпотечним заставодавцем) для забезпечення зобов'язання кредитору (іпотечному заставотримачу). Страхове покриття виражається в грошовій одиниці, яку також можна кваліфікувати як одиницю майна. Тому можна говорити, що страхове покриття є предметом іпотеки. Якщо фрахт розглядати як плату за послуги, то, відповідно до частини 3 статті 576 Цивільного кодексу, України право застави поширюється на плоди, продукцію та доходи, одержані від використання заставленого майна у випадках, встановлених договором. З огляду на це, можна стверджувати, що фрахт цілком може бути предметом застави. Судно, що будується, може бути предметом іпотеки, тому що частина 2 статті 5 Закону України "Про іпотеку" передбачає, що предметом іпотеки також може бути об'єкт незавершеного будівництва або інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуття ним у власність відповідного нерухомого майна в майбутньому. У результаті проведеного дослідження з'ясовано, що предметом морської іпотеки є судно, недобудоване судно, фрахт, страхове покриття.

Індекс рубрикатора НБУВ: О42-082

Рубрики:

Загальні роботи з суден і суднобудування

Шифр НБУВ: Ж100325 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обгрунтовано шляхи удосконалення адміністративно-правових механізмів гарантування безпеки судноплавства в період збройних конфліктів через визначення їх особливостей, вимог та обмежень у застосуванні. Встановлено історичні передумови розвитку та зародження процесу забезпечення безпеки судноплавства в період збройних конфліктів. У результаті термінологічного аналізу запропоновано визначення низки термінів, з-поміж яких "збройний конфлікт", встановлено особливості адміністративно-правового статусу учасників збройних конфліктів. Запропоновано шляхи удосконалення чинного адміністративного законодавства відносно надання гарантій забезпечення безпеки мореплавства в період збройних конфліктів. Викладено концептуальні засади співпраці органів публічної влади, громадських та міжнародних організацій у забезпеченні безпеки судноплавства в період збройних конфліктів.

Досліджено проблеми, що виникають у сфері реалізації уніфікованих колізійних норм про перевезення пасажирів та їх багажу в міжнародному приватному праві та пов’язаних з цим актуальних теоретичних і практичних питань. Обґрунтовано етапи становлення міжнародного морського права із урахуванням його правової основи – звичаєвого права, розробки національного морського права, кодифікації міжнародного морського права, сучасного періоду розвитку. Визначено важливість міждержавної уніфікації для усунення можливих ускладнень між державами щодо правового регулювання певної сфери морського сполучення, створення у праві різних держав одноманітних за змістом норм для регламентації торгового мореплавства. Досліджено основні засади Афінської конвенції про перевезення морем пасажирів та їх багажу 1974 року, встановлено імперативність дотримання їх правових положень державами-учасницями. Встановлено, що реалізація правових положень Афінської конвенції здійснюється шляхом: 1) дотримання державами-учасницями уніфікованих правових норм; 2) виконання договірних зобов’язань з перевезення пасажирів та багажу; 3) відшкодування шкоди, завданої під час перевезення пасажирам та багажу; 4) у разі не вирішення питання про відшкодування завданої шкоди під час перевезення, передбачено звернення до суду. Особливість реалізації Афінської конвенції полягає у чітко визначених місцях знаходження суду, який повинен розглядати такі справи.

З урахуванням історичного досвіду проведено комплексне дослідження становлення гідрографічної служби у Північному Причорномор'ї як наслідку створення у кінці XVIII - на початку XIX ст. Чорноморського флоту та розвитку гідрографії у процесі економічних і політичних зрушень у XIX - на початку XX ст. На основі широкої джерельної бази досліджено динаміку формування гідрографічних засад у торговельно-промисловому та військово-морському комплексах Російської імперії, зокрема Північного Причорномор'я в означений період. Указано на важливість гідрографічних досліджень у таких економічних сферах регіону, як торгівля, транспорт, безпека мореплавства, безпека життєдіяльності та інших. Аналіз функціонування системи навчальних закладів морського відомства показав, що саме з їх випускників формувався кадровий склад Чорноморської гідрографії. Розкрито значущість наукового доробку провідних вчених-гідрографів, їх внесок у забезпечення безпеки плавання як цивільного, так і військового флотів, а також їх значення на тлі європейської науки. Зазначено, що у процесі вдосконалення методів гідрографічних досліджень на Чорному морі формувалася матеріально-технічна база гідрографічних служб, випробовувалися, освоювалися й удосконалювалися різноманітні гідрографічні прилади й інструменти, створювалися майстерні морехідних інструментів. Установлено чинники, що негативно впливали на розвиток гідрографії: економічна відсталість Російської імперії та бюрократичні перепони. Аналіз процесу становлення та подальшого розвитку гідрографічної науки, практичних кроків у забезпеченні безпеки плавання територіальними водами України в минулому надає можливість оцінки сучасних і прогнозування майбутніх тенденцій розвитку гідрографічної науки.

Дисертацію присвячено визначенню особливостей правового регулювання надання адміністративних послуг у сфері морського транспорту й обґрунтуванню на цій основі внесення змін до законодавства. Обґрунтовано поняття адміністративної послуги у сфері морського транспорту як публічно-сервісної діяльності, що здійснюється уповноваженим суб'єктом публічної адміністрації у сфері морського транспорту, надається у заявному порядку шляхом провадження передбачених законодавством послідовних дозвільних чи інших процедур, спрямована на задоволення потреб населення і суспільного виробництва у перевезеннях морським транспортом за умови недопущення монополізації у цій сфері та забезпечення національної безпеки. Визначено принципи надання адміністративних послуг суб'єктами публічної адміністрації у сфері морського транспорту, яких згруповано у три групи: загальні, спеціальні та процедурні. Запропоновано запровадження критеріїв оцінки якості надання адміністративної послуги у сфері морського транспорту. Обґрунтовано поняття процедури надання адміністративних послуг. Визначено шляхи удосконалення правового регулювання надання адміністративних послуг у сфері морського транспорту, сформульовано пропозиції щодо внесення змін і доповнень до Законів України "Про адміністративні послуги", "Про транспорт", Кодексу торговельного мореплавства України, а також розробки та прийняття Закону України "Про стандарти та регламенти надання адміністративних послуг".

На підставі міжнародних морських конвенцій, законодавства України та країн ЄС досліджено та викладено положення щодо правових норм, які спрямовані на забезпечення ефективної роботи морегосподарського комплексу. Розкрито поняття "міжнародне публічне морське право". Наведено класифікацію категорій морських просторів. Увагу приділено питанню безпеки мореплавства. Висвітлено основні питання міжнародного морського та національного приватного права. Подано інформацію про морське право країн ЄС. Охарактеризовано законодавство окремих країн ЄС.

З'ясовано природу та сутність міжнародного приватного трудового права, особливості методу правового регулювання трудових відносин з іноземним елементом, співвідношення міжнародного приватного трудового права з іншими інститутами та галузями права. Охарактеризовано особливості правового регулювання праці моряків у міжнародному приватному трудовому праві. Досліджено колізійно-правове та матеріально-правове регулювання трудових відносин, ускладнених іноземним елементом у торговельному мореплавстві. Визначено місце міжнародних стандартів регулювання праці моряків у міжнародному приватному трудовому праві. Вивчено механізм захисту трудових прав моряків у міжнародному приватному трудовому праві. На підставі аналізу спеціальної літератури, чинного законодавства і практики його застосування, міжнародних нормативно-правових актів та позитивного зарубіжного законодавчого досвіду формулюються пропозиції щодо участі України в міжнародних договорах із питань міжнародного приватного трудового права та регулювання праці моряків і удосконалення чинного законодавства України у сфері захисту трудових прав моряків.

Простежено хронологію розвитку мореплавства з найдавніших часів до сьогодення. Подано інформацію про зародження мореплавства, плавання полінезійців, а також початок судноплавства на території України. Описано морські подорожі слов'ян. Увагу приділено морським подорожам і географічним відкриттям XIX - початку XXI ст. Описано технічне вдосконалення флоту, появу нових класів кораблів. Висвітлено особливості мореплавства в роки Першої та Другої світових війн, міжвоєнного періоду розвитку морської галузі. Розглянуто розвиток мореплавства у другій половині XX ст. Особливу увагу приділено розгляду стану українського флоту в XX - на початку XXI ст.

Розкрито зміст формування правової бази боротьби зі злочинністю та корупцією. Розглянуто питання кримінологічного прогнозування та планування попереджувальної діяльності. Висвітлено проблеми захисту політичних, економічних, соціальних та інших сфер життєдіяльності держави, протидії злочинним проявам та усунення їх причин і умов. Особливу увагу приділено питанням злочинності у сфері торгового мореплавства, аналізу транспортних злочинів і міжнародного співробітництва у сфері боротьби зі злочинністю. Наведено кримінологічну характеристику кіберзлочинності.

Визначено роль Міжнародної морської організації у встановленні стандартів підготовки фахівців морської галузі. Обгрунтовано проблему безпеки мореплавства та її рішення на сучасному етапі. Досліджено проблеми нормативного регулювання національної та міжнародної системи безпеки морського транспорту. Висвітлено особливості реалізації права моряка на свободу віросповідання на судні. Досліджено сучасний стан правового регулювання роботи внутрішнього транспорту України та перспективи його розвитку. Визначено роль морського транспорту в світовій транспортній системі. Викладено фактори стійкого функціонування Українського сектору праці на ринку міжнародної морської торгівлі.

Проаналізовано правовідносини відповідальності перевізника за договором міжнародного морського перевезення вантажу. Досліджено характер відповідальності перевізника й умов її настання, а також аналізу спеціальних норм, що регулюють обмеження обсягу відповідальності морського перевізника та звільнення його від відповідальності. Проаналізовано генезу виникнення міжнародно-правових режимів регулювання відповідальності перевізника. З'ясовано основні юридико-технічні та політико-правові проблеми уніфікації правових норм щодо відповідальності перевізника та досліджено роль міжнародних організацій в процесі уніфікації норм щодо відповідальності морського перевізника. Здійснено комплексний нормативно-правовий аналіз норм міжнародного приватного морського права, що регулюють відповідальність морського перевізника, зокрема Гаазьких (Гаазько-Вісбійських), Гамбурзьких і Роттердамських правил, в контексті необхідності реформування законодавства України у сфері торговельного мореплавства й усвідомлення необхідності приєднання України до Роттердамських правил як до найбільш прогресивного сьогодні режиму регулювання відповідальності перевізника за договором міжнародного морського перевезення вантажу.

Проаналізовано сучасні тенденції та основні фактори розвитку торговельного мореплавства у світі і Україні. Розроблено рекомендації щодо формування і реалізації послідовної державної морської політики, орієнтованої на розвиток торговельного мореплавства як чинника забезпечення національних інтересів України.

Зазначено, що наукове дослідження морегосподарського комплексу виконано в контексті оновлення морської доктрини України та спрямовано на визначення оптимального вектору розвитку країни як морської держави, забезпечення її економічних інтересів на морі та підвищення рівня економічної безпеки держави з урахуванням змін, що відбуваються на зовнішньополітичній арені. Проаналізовано основні тенденції та стримуючі фактори розвитку торговельного мореплавства в Україні. Висвітлено сучасні проблеми функціонування морських торговельних портів і актуальні питання державного регулювання портової діяльності. Запропоновано комплексний підхід до вирішення проблем відновлення українського торговельного флоту з відновленням використання потенціалу вітчизняного суднобудування та судноремонту. Наведено рекомендації стосовно формування та реалізації послідовної державної морської політики, орієнтованої на збільшення економічної присутності України у просторі світового океану та розвиток торговельного мореплавства як чинника забезпечення національних інтересів України.