Розглянуто актуальні проблеми філологічної науки, деякі питання української, російської та зарубіжної літератур, журналістики, а також сучасні комунікативні технології. Досліджено особливості комунікаційного впливу на масову свідомість, психологічні аспекти впливу реклами. Викладено типологію літературного процесу, культурологічні аспекти вивчення художньої творчості, історико-культурні дослідження тощо.

Розглянуто проблеми сприймання індійської літератури в творчості І.Франка. Простежено еволюцію та встановлено коло індологічних зацікавлень письменника. Проаналізовано основні форми рецепції індійської літератури в його спадщині. Висвітлено невідомі досі факти зв'язку письменника з літературою Стародавньої Індії. Використано структурно-семіотичну методологію та принципи порівняльного літературознавства.

Розглянуто основні принципи феноменологічно орієнтованої історико-філософської методології. Значну увагу приділено творчості Л.Вітгенштейна. Досліджено епістемологічні основи аналітичної традиції та її імпліцитні зв'язки з класичною метафізикою. Окремі розділи присвячено інтерпретації класичного буддійського філософського тексту (Lankatara Sutra).

Репрезентовано стислий огляд життя та творчості видатного вченого О.О.Богданова (Малиновського), автора відомої "загальної організаційної науки" ("Тектології"). Окремі тектологічні ідеї вперше розглянуто автором у романі-утопії "Червона зірка", в якому зображено суспільство майбутнього та його особливості з власних наукових позицій. Розглянуто "Червону зірку" як тектологічну роботу та проаналізовано деякі ідеї Богданова, котрі вперше проголошено у даному творі.

Досліджено питання життя й творчості А.Міцкевича, зокрема, проаналізовано слово і проблему зради в А.Міцкевича, інтерпретацію письменником балади Й.-В.Гете "Mignon", проблему духовних сил героя в його поетичній творчості. Особливу увагу приділено характеристиці творчої діяльності А.Міцкевича у контексті слов'янської та української культур. Розглянуто поезію А.Міцкевича в оцінці І.Франка, типологію і контактно-генетичні зв'язки письменника з Т.Шевченком та Л.Українкою, балади А.Міцкевича в перекладацькій інтерпретації П.Куліша тощо.

Висвітлюються основні віхи життя, наукової творчості, громадської діяльності українського історика, джерелознавця, архівіста, одного з фундаторів та активних діячів Історичного товариства Нестора-літописця, професора Київського університету св. Володимира, академіка УАН В.С.Іконникова (1841-1923). Покажчики репрезентують бібліографію праць ученого.

Викладено деякі медико-соціальні аспекти творчості хворих на епілепсію. Застосовано психоаналітичну терапію в корекції постстресорних психосоматичних розладів. Відображено особливості формування депресії у жінок похилого віку. Описано заходи щодо впорядкування та підвищення ефективності профілактики суспільно небезпечних дій психічно хворих. Створено реєстри основних неврологічних захворювань. Висвітлено клінічну ефективність препарату "Ербісол" у комплексному лікуванні хворих на розсіяний склероз, а також терапевтичну ефективність методів традиційної та нетрадиційної терапії розсіяного склерозу. Проаналізовано соціально-біологічні фактори ризику остеохондрозу хребта. Підвищено ефективність реабілітації хворих на поперековий остеохондроз шляхом застосування намагнічених сульфідних ванн. Визначено шляхи реформування служби швидкої та невідкладної медичної допомоги. Досліджено особливості формування залежності від психоактивних речовин у підлітковому віці. Розглянуто питання надання стандартизованої медичної допомоги хворим з ургентним наркологічним станом у центрі інтенсивної терапії та реанімації психозів.

Збірник присвячено актуальним проблемам лексики, словотвору, фразеології, фонетики, діалектології, ономастики, морфології, синтаксису, стилістики та лінгводидактики. Розглянуто семантику та структуру української етнографічної термінології. Окремі статті присвячено специфіці предикативного зв'язку дієприслівника, особливостям наголосу складних прикметників, текстовому оформленню топонімів у староукраїнських грамотах XIV ст., а також стилістичному використанню старослов'янізмів у творчості українських письменників: Т.Шевченка, І.Нечуя-Левицького, П.Тичини та І.Котляревського.

Розглянуто феномен карнавалізації у поезії Ю.Андруховича, рецептивні моделі творчості Т.Осьмачки, витоки сповідальності в німецькій літературі другої половини ХХ ст. Висвітлено художні функції пейзажу у малій прозі Б.Лепкого, мистецько-виражальні особливості в повісті "Поза межами болю" О.Турянського, роль гри як організуючого чинника постмодерністської культурної парадигми. Охарактеризовано творчість Н.Кибальчич у контексті української літератури кінця ХІХ - початку ХХ ст., психологію влади як проблему у творчості Ф.Достоєвського та письменників "Південної школи" американського роману, а також визначено уендерний аспект прози В.Підмогильного.

Наведено результати досліджень у галузі мовного інтелектуалізму, функціонування та еволюції мовних форм, співвідношення книжних і народнорозмовних елементів у різні історико-мовні періоди. Розглянуто структурно-семантичні групи складних слів на позначення кольору в українській поетичній мові, еволюцію оцінної колоративної номінації в контексті проблем дослідження ідіостилю. Висвітлено особливості стилістичного використання фразеологізмів у збірнику сказань XVII ст. В.Ясинського, структурно-семантичні моделі композитів-назв осіб у староукраїнській літературній мові кінця XVI - XVII ст., заповіти, що мають місце в пам'ятках актової писемності XVI - XVIII ст.

Здійснено поглиблений аналіз творчості видатного українського поета В.Сосюри з позицій сучасної методології, зокрема, розглянуто особливості його епічного стилю, пейзажну лірику 1920-х рр. Розглянуто проблеми розвитку шевченківської традиції, вияви дієслівної темпоральної транспозиції, мовні засоби поетичного сприйняття, лексико-стилістичну характеристику епітетів, діалектні риси художнього мовлення, функціонування сурядних конструкцій у поезіях митця тощо.

Досліджено параметри розробленої автором автоматизованої інформаційно-пошукової системи (ІПС), яка заснована на явищі цитування. Встановлено явище об'єднання наукових публікацій, незалежно від їх профілю, до єдиного конгломерату зв'язаних цитуванням документів (сітка цитування). Доведено, що аналіз сітки цитування за допомогою ПЕОМ дозволяє проводити предметний пошук інформації, встановлювати та аналізувати наукові зв'язки в засобах наукової комунікації створених потоком інформаційних документів, при цьому слід враховувати встановлену малу предметну вибірковість цитування.

Серед плеяди провідних громадсько-політичних діячів Галичини другої половини XIX ст. постать Анатоля Вахнянина, насамперед, пов'язана із заснуванням культурно-освітнього товариства "Просвіта", яке відіграло надзвичайно важливу роль у національному самоусвідомленні українства. Детально проаналізовано основні етапи життя і творчості, громадської та політичної діяльності А.Вахнянина.

Розглянуто деякі типи епонімічних назв в англійській мові, які посідають чільне місце серед так званих незнаходжувальних слів у роботі перекладача. Викладено принципи їх передачі українською мовою в текстах різних жанрів. Приділено особливу увагу епонімічним назвам, які належать до спеціальної лексики, термінологічних систем науки та техніки, служать основою рерівації спеціальних термінів, зокрема, як специфікатора родового поняття, вираженого загальною назвою (типу Berner's window). Відзначено, що в ЗМІ рекламодавці намагаються перетворити назви торгових марок на епонімічні. Встановлено, що в художній літературі епонімічні назви від топонімів і торгових марок найчастіше виступають у ролі уточнюючих художніх деталей, головною функцією яких є створення враження достовірності шляхом фіксації найдрібніших подробиць. Вказано на недоцільність існуючої практики опускати їх в перекладі, чи передавати родовим словом або функціональним аналогом.

Розглянуто проблему формування ансамблевих основ жанру віолончельної сонати в творчості Л. ван Бетховена. Нововведеннями Бетховена є використання поліфонічних засобів музичного розгортання в сонатно-симфонічному циклі й ансамблевий тип мислення композитора. Перша соната op. 102 дає уявлення про бетховенські принципи в камерно-інструментальному жанрі пізнього періоду.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(0)32/35-318.3 + Ш5(4Укр)5-4 Куліш П. 418.3

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж14441 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4Укр)5-4 Куліш П. 418.3

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж14441 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено вплив антропології Й. Міхневича на російський космізм. Подано стислий огляд біографії та наукової творчості філософа. Розглянуто основні теми його творчого доробку. Порівняно ідеї українського філософа Міхневича та російського вченого М. Федорова і зроблено висновок про гіпотетичну можливість прямого впливу Й. Міхневича на формування доктрини М. Федорова.

Висвітлюються катастрофічні мотиви в творчості Євгена Маланюка, втілення у його поезії універсалій художньої свідомості. Розглядаються не тільки джерела тих чи інших художніх прийомів, але їх розвиток і особливе значення в системі необароко (наприклад, гіперболи, анафори, анаграми, риторичні інтонації та ін.). Підкреслено, що Є.Маланюк сконструював у своїх творах особливий катастрофічний час і простір, заповнивши цей континуум конкретними подіями і предметами та рефлексіями про них.

Досліджено механізми взаємодії архітектури і філософії - дискурсивні умови комунікації та функціонування значень в архітектурі, зокрема, архітектурі постмодернізму. Охарактеризовано проблему репрезентативності (властивості відображати ідеї світоустрою) як центральну для архітектури, розглянуто природу та принцип дії репрезентативного механізму, соціокультурні аспекти питання, позиції щодо "постмодерної історичності" та адекватності архітектурного формовиявлення та інтерпретації.