Наведено паралельні розрахунки явищ електромагнітного поля. Подано короткі технічні характеристики використаних паралельних MIMD комп'ютерів. Розглянуто декілька паралельних алгоритмів: метод скінченнорізницевих часових областей, метод кінцевих елементів (МКЕ) та передпроцесорний модуль для МКЕ з автоматичним вибором кроку сітки. Досліджено властивості розроблених алгоритмів.

Проведено розрахунок складних процесів масопереносу, а саме, дифузійно-зміненого потоку сильнов'язкої рідини в перехідних процесах. Паралельні алгоритми широко використано на основних етапах розрахунків (складання матриць, лінійна розв'язуюча програма). Ефективне розподілене виконання зазначених алгоритмів забезпечує удосконалена система керування задачами з подвійним зворотнім зв'язком. Перший контур зворотнього зв'язку організований поза програмою і охоплює систему діагностики мереж з механізмами розподілення задач та міграції. Другий контур зворотнього зв'язку сильно впливає на чисельний алгоритм і динамічно корегує подрібнення сітки на кожному кроці ітерації. У стратегіях розподілу задач використано прогнозування стохастичної ефективності.

Описано деякі алгоритми евристичного планування, що використовуються під час автоматизованого проектування паралельних систем. Наведено результати емпіричної оцінки алгоритмів планування з обмеженням часу, ресурсів та часу/ресурсів. Особливу увагу приділено розбіжностям між конструктивними і трансформаційними алгоритмами.

Викладається нова мова ХВИЛЯ для паралельної обробки і управління великими розподіленими системами різної природи. Вона основана на динамічному створенні та навігації розподілених віртуальних мереж за допомогою мобільного рекурсивного програмного коду у режимі просторового паттерн-метчінгу. Мова дозволяє створювати складні моделюючі та керуючі системи, котрі можуть ефективно функціонувати у відкритих мережах ЕОМ без жодних центральних ресурсів. Наводяться також приклади програмування ряда мережних задач.

Запропоновано новий алгоритм, що базується на використанні шаблонних вейвлетних коефіцієнтів для розв'язання проблем, пов'язаних з видаленням шуму поблизу меж у сигналах та зображеннях, і знищення паразитних осциляцій, що виникають у разі застосування порогових вейвлетних алгоритмів. Зазначено, що цей підхід вимагає вибору спеціального вейвлета. Наведено приклади використання запропонованого підходу.

Розглянуто проблему відбиття алгоритмів цифрової обробки сигналів на програмовані логічні матриці (ПЛМ). Запропоновано новий метод відбиття, який враховує структурні властивості ПЛМ, мінімізує вартість апаратних засобів і дозволяє розробити конвейєрні структури з високою тактовою частотою. Мметод перевірено під час проектування структур фільтрів нескінченних імпульсних відгуків, що використовуються у ПЛМ. Структури мають високу пропускну здатність і високий коефіцієнт використання апаратури.

Розглядається проблема розробки алгоритмів для автоматичної компенсації похибок гіроскопічного інтегратора лінійних прискорень.

Розглянуто актуальні питання створення прогресивних інформаційних технологій, проблеми побудови на їх базі новітніх інформаційних систем. Проаналізовано взаємозв'язок між кластеризацією та багатовимірним масштабуванням з використанням нейромереж, неточності під час інвентаризації парникових газів і моделювання вуглецевого балансу України. Запропоновано підхід до прогнозування геліотехногенного впливу на стан здоров'я людей, шляхи підвищення ефективності алгоритмів швидких ортогональних хвильових перетворень, удосконалення прогресуючого малохвильового кодування зображення з урахуванням особливостей системи зору людини.

Розглянуто прогресивні інформаційні технології та системи, зокрема, перспективи використання штучних нейронних мереж з точки зору комп'ютерної томографії, автоматизовані способи розпізнавання для алгебри алгоритмів, алгебричний підхід до побудови швидких алгоритмів оцінки близькості скінченних упорядкувань, теоретичні основи базисних перетворень системи залишкових класів. Викладено технологію інформатизації історико-архітектурної інвентаризації, концептуальні питання теорії вимірювань, методи реалізації конвеєрного методу обробки інформації на однорідних обчислювальних системах, програмно-керовані растри в системах введення - виведення зображень.

Подано адаптивний алгоритм визначення кореляційних функцій в реальному часі для аналізу стаціонарності з використанням ковзного вікна, що пересувається з дискретністю одного відліку. Аналіз стаціонарності полягає в порівнянні середніх та дисперсій випадкового процесу на поточному інтервалі аналізу і на поточному довірчому інтервалі. Здійснене порівняння похибок дисперсії для алгоритмів з кроковим та ковзним вікном. Подана структурна схема бортового адаптивного корелятора.

Висвітлено актуальні проблеми психолінгвістики та етнопсихолінгвістики, а також сучасної семасіології. Значну увагу приділено комунікативній лінгвістиці, теорії тексту, когнітології, функціональній лінгвістиці та ономасіології.

Висвітлюються сучасні аспекти та нові підходи викладання іноземної мови у вищій школі, а також питання викладання основ термінознавства на заняттях з іноземної мови та активізації навичок спілкування у корективному курсі англійської мови. Особливу увагу приділено проблемам професіоналізації і спеціалізації при навчанні іноземним мовам в Україні та за кордоном.

Аналізуються вихідні категорії лексикології (слово, знак, значення). Вони розглядаються через концепцію тріалізму, завдяки чому визначається зміст пов'язаних категорій: мова, мовлення та мовна діяльність; синхронія, діахронія та панхронія; парадигматика, синтагматика та епідигматика тощо. Значний обсяг відводиться аналізу дефініцій значення сильних та слабких сторін. Значення слова (в т.ч. полісемічного) описується через його синтагматику, парадигматику та епідигматику, де воно розглядається як семантична система слова та система значення з відповідними комплексами сем. Дано аналіз полісемії як явища синхронії, діахронії та панхронії, як варіативності та панхронного явища.

Розглянуто актуальні проблеми сучасного мовознавства і літературознавства, зокрема, у сфері лінгвістики ряд робіт присвячено факторам (мовна особистість, мова художньої літератури, писемна традиція, культура, політичні обставини, фольклор, релігія), які впливають на становлення функціонально-стилістичної системи літературних мов. Проаналізовано композиційно-семантичні і структурні особливості епіграфічного мовлення українських письменників ХІХ-ХХ ст. (Г.Сковороди, М.Некрасова, С.Черкасенка, К.Гриневичевої, Є.Плужника, О.Лятуринської), а також в етнокультурному аспекті подаються коментарі про назви одягу, їжі, напоїв, ужитих І.П.Котляревським у поемі "Енеїда". Досліджено семантичні зміни у структурі лексичних одиниць, процес запозичення слів з російської та англійської мов у зв'язку зі змінами у їх семантичній структурі; надано семантико-зіставну характеристику деяких фразеологізмів французької, німецької, російської та української мов, виявленням національної специфіки. Особливу увагу приділено питанням методики викладання української мови. Детально висвітлено проблему структурно-семантичної класифікації складнопідрядних речень та виявлено розбіжності під час її розгляду за вузівськими підручниками. Розкрито шляхи здійснення естетичного впливу на школярів засобами української мови та вдосконалення зв'язного мовлення майбутніх учителів початкових класів. Вивчено побутову лексику літописів Самовидця, Г.Граб'янки, С.Величка у курсі історії української літературної мови.

У монографії висвітлено досвід здійснення процесів акціонування і приватизації в індустріально розвинутих країнах, постсоціалістичних державах та колишніх республіках СРСР. Ведеться мова про необхідність участі держави при здійсненні приватизації. Зазначені принципові відмінності приватизації в Україні від аналогічного процесу за кордоном. Робляться висновки про необхідність зміцнення грошового обігу і оздоровлення фінансового стану, а також вишукування коштів для здійснення структурної перебудови економіки нашої країни.

З метою поліпшення завадозахищеності у системах радіозв'язку розглянуто застосування алгоритмів адаптивної просторової фільтрації, оптимальних за критерієм максимуму відношення сигнал/(завада+шум). На підставі імітаційного моделювання зроблено порівняльну характеристику ефективності алгоритмів.

Наведено розрахункові формули, методики електро-водообліку на насосних станціях, що використовуються для створення алгоритмів функціонування інформаційно-дорадчих систем оперативного контролю та управління технологічними процесами на меліоративних системах.

Розв'язано задачу побудови нових алгоритмів стабілізації амплітуди генератора гармонічних коливань. Коливальний контур генератора описано лінійним диференціальним рівнянням другого порядку. Розв'язки отримано за допомогою введення до схеми генератора частотно-незалежного від'ємного зворотного зв'язку по амплітуді. Наведено рекомендації щодо реалізації генератора в базисі інтеграторів, суматорів, помножувачів, подільників та ланок затримки за часом.

Розроблено та експериментально досліджено методи, алгоритмив і моделі, які дають змогу реалізувати ефективні програмні системи проектування широкого класу електронних пристроїв, включаючи комп'ютери п'ятого покоління. Основою алгоритмів є метод оптимального згортання графів, використання якого розширено до категорій неповного і нечіткого згортання, згортання з обмеженнями, накладання і перетину макромоделей, використання принципу побудови дерева згортання в задачах пакування, побудови мінімальних зв'язуючих дерев і міжз'єднань на площині.

Проаналізовано методи формалізації алгоритмів. Висвітлено теорію секвенційних алгоритмів. Описано методи синтезу алгоритмів, оптимізації та дослідження формул алгоритмів.