Висвітлено актуальні проблеми міжмовної взаємодії, комунікації, порівняльної типології мов, граматики, культури мови, лінгвістики тексту та експериментальної фонетики. Описано локутивні функції українізмів у російському мовленні в Україні. Розглянуто прийоми та процедури порівняльно-історичного методу в студіях молодограматиків - учених Лейпцизької лінгвістичної школи, зокрема, питання лінгвістичної реконструкції архетипу, фонетичного закону та прамови, а також хронологізації та локалізації явищ. Проаналізовано синкретичні складнопідрядні речення в українській мові, структурно-семантичні моделі плеоназмів з іншомовним компонентом на основі мови медіатекстів, прагматичний аспект функціонування іронічного заголовка в англомовному тижневику "Newsweek", теоретичний аспект поетапної еволюції форм дитячої комунікації.

Освещены актуальные проблемы межязыкового взаимодействия, коммуникации, сравнительной типологии речи, грамматики, культуры речи, лингвистики текста и экспериментальной фонетики. Описаны локутивные функции украинизмов в русской речи в Украине. Рассмотрены приемы и процедуры сравнительно-исторического метода в студиях молодограмматиков - учёных Лейпцигской лингвистической школы, в частности, вопросы лингвистической реконструкции архетипа, фонетического закона и праязыка, а также хронологизации и локализации явлений. Проанализированы синкретические сложноподчиненные предложения в украинском языке, структурно-семантические модели плеоназмов с иноязычным компонентом на основе языка медиатекстов, прагматический аспект функционирования иронического заглавия в англоязычном еженедельнике "Newsweek", теоретический аспект поэтапной эволюции форм детской коммуникации.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч620.1 + Ш107.70

Рубрики:

Теорія та практика ЗМІ

Текст

Шифр НБУВ: Ж69017 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання диференціації та співвідношення тексту та дискурсу у сучасній лінгвістиці, дискурсивних кореляцій семантичного співвідношення ад'єктивних номінативних одиниць з елементами тексту. Проаналізовано невербальну семіосферу як складову частину художнього семіотичного простору в англомовних художніх текстах. Розкрито частиномовний аспект структури тексту англомовної наукової статті. Описано особливості функціонування іменних композитів у заголовковому комплексі медіатекстів. Визначено вплив соціокультурних чинників на просодичну організацію мовлення респондентів теле- та радіоінтерв'ю. Висвітлено роль інформаційних технологій у навчанні англійської мови фахівців з телекомунікації.

Рассмотрены вопросы дифференциации и соотношения текста и дискурса в современной лингвистике, дискурсивных корреляций семантического соотношения адъективных номинативных единиц с элементами текста. Проанализирована невербальная семиосфера как составная часть художественного семиотического пространства в англоязычных художественных текстах. Описаны особенности функционирования именных композитов в заглавном комплексе медиатекстов. Определено влияние социокультурных факторов на просодическую организацию речи респондентов теле- и радиоинтервью. Освещена роль информационных технологий в обучении английскому языку специалистов по телекоммуникации.

Висвітлено процеси стандартизації та проблеми бібліографічного опису електронних видань, історичного розвитку української етнічної преси у Північній Америці, зокрема у США та Канаді, релігійну тематику в українських загальнонаціональних виданнях. Розглянуто питання типології медіатекстів українських та корейських ЗМІ, моделювання гендерних концептів в українській пресі. Проаналізовано особливості загальної моделі регіонального мовлення як складники інтегрованих систем телевізійного менеджменту, фаховості та досвідченості колективу, економічних і творчих засад функціонування телекомпаній. Описано специфіку використання просодичних засобів ведучими інформаційних програм на провідних каналах українського телебачення.

Освещены процессы стандартизации и проблемы библиографического описания электронных изданий, исторического развития украинской этнической прессы в Северной Америке, в частности в США и Канаде, религиозная тематика в украинских общенациональных изданиях. Рассмотрены вопросы типологии медиатекстов украинских и корейских СМИ, моделирования гендерных концептов в украинской прессе. Проанализированы особенности общей модели региональной речи как составные интегрированных систем телевизионного менеджмента, профессиональности и опытности коллектива, экономических и творческих основ функционирования телекомпаний. Описана специфика использования просодических средств ведущими информационных программ на основных каналах украинского телевидения.

Наведено визначення близько 1 000 слів, термінів та термінологічних словосполучень з теорії та практики журналістики, текстології і лінгвістики медіатексту.

Приведены определения около 1 000 слов, терминов и терминологических словосочетаний по теории и практике журналистики, текстологии и лингвистике медиатекста.

Проаналізовано актуальні проблеми функціонування та розвитку української мови у сучасному медіапросторі. Наведено загальну характеристику мовної ситуації в Україні, розкрито журналістикознавчий аспект аналізу тексту. Висвітлено питання розвитку культури мовлення у засобах масової комунікації. Визначено місце суспільно-політичної лексики у житті лінгвокультурної спільноти України. Проведено порівняльне дослідження сутності та структури інформаційного мовлення Національної радіокомпанії України кінця XX - початку XXI ст. Розглянуто джерела формування та способи творення термінів журналістики. Розкрито жанрово-стильову специфіку журналістської творчості. Виявлено текстові домінанти формування публіцистичної позиції у сучасній українській радіодрамі (за матеріалами творів І. Хоменка та В. Фоменка). Досліджено взаємокореляцію жанрів у сучасних друкованих ЗМІ, проаналізовано особливості телевізійного мовлення. Описано засоби мовно-комунікативної ефективності медіатексту. Розглянуто проблему використання мовних штампів офіційно-ділового стилю у сучасному медіа-просторі. Досліджено активні комунікативно-трансформаційні процеси в українській фразеології. Висвітлено життя та діяльність визначних педагогів-науковців сучасної вищої школи, зокрема, В. Різуна, І. Ющука, Н. Тоцької, О. Пазяк, А. Мамалиги.

Проанализированы актуальные проблемы функционирования и развития украинского языка в современном медиапространстве. Дана общая характериситка языковой ситуации в Украине, раскрыт журналистиковедческий аспект анализа текста. Освещены вопросы развития культуры речи в средствах массовой коммуникации. Определено место общественно-политической лексики в жизни лингвокультурного сообщества Украины. Проведено сравнительное исследование сущности и структуры информационной речи Национальной радиокомпании Украины конца XX и начала XXI в. Рассмотрены источники формирования и способы образования терминов журналистики. Раскрыта жанрово-стилевая специфика журналистского творчества. Выявлены текстовые доминанты формирования публицистической позиции в современной украинской радиодраме (по материалам произведений И. Хоменка и В. Фоменка). Исследована взаимокорелляция жанров в современных печатных СМИ, проанализированы особенности телевизионной речи. Описаны средства речевой и коммуникативной эффективности медиатекста. Рассмотрена проблема использования языковых штампов официально-делового стиля в современном медиа-пространстве. Исследованы активные коммуникативно-трансформационные процессы в украинской фразеологии. Освещена жизнь и деятельность выдающихся педагогов-ученых современной высшей школы, в частности, В. Ризуна, И. Ющука, О. Пазяк, А. Мамалыги.

Досліджено тексти новин електронних засобів масової інформації Італії, їх лінгвальні особливості, висвітлено основні проблеми сучасної італійської мови. Проаналізовано інноваційні процеси сучасного медіатексту, визначено основні тенденції в оновленні мас-медійної лексики, з'ясовано сфери її поширення.

Вперше здійснено дослідження структури фрагментованих лексичних одиниць (ФЛО) в англомовних медіатекстах у комплексному та системному аспектах. Запропоновано оновлене трактування процесу фрагментації з урахуванням сучасної теорії словотворення. Визначено зв'язок між ФЛО, оказіоналізмами, неологізмами та термінами. Створено семіотичну концепцію ФЛО, яка визначає їх прагматичні властивості та формалізовано систему словотвірних моделей процесу фрагментації та просодичних закономірностей ФЛО. Зіставлено продуктивні види фрагментації з метою визначення фреквенталії та універсалії. Вперше проведено комплексний аналіз прагматичних функцій ФЛО в різних видах медіадискурсу у контексті оновленої теорії коду. Доведено залежності між мовно-когнітивними чинниками фрагментації та ймовірністю появи ФЛО, довжиною ФЛО та її просодикою, видом медіадискурсу та функцією ФЛО, обсягом і видом тексту та кількістю ФЛО в ньому. Вперше використано метод кількісного аналізу для визначення співвідношення ФЛО певної довжини в лексиконі та у текстах і виявлено закономірності їх графічної довжини у порівнянні з нормативними лексемами.

Досліджено новітні процеси, що спостерігаються у мові української преси кінця ХХ - початку ХХІ ст. Розглянуто мову і стиль журналістського тексту, описано динамічні процеси сучасного медіатексту, особливості мови газети як засобу масової інформації (ЗМІ). Визначено сучасний стан і проаналізовано основні тенденції розвитку мови мас-медіа: перерозподіл активної та пасивної лексики, розширення сполучуваності слів як наслідок актуалізації їх уживання, оновлення лексичного фонду сучасними запозиченнями, детермінологізацію спеціальної лексики, збагачення мови ЗМІ новотворами, вкраплення розмовних елементів у сучасний журналістський текст. Проаналізовано неологічну лексику, що функціонує на сторінках періодичних видань останніх десятиліть. Розкрито основні причини активізації запозичень у сучасній українській літературній мові. Висвітлено особливості неологізмів, що виникли на базі української мови, відповідно до способів їх творення. Значну увагу приділено основним лексичним засобам експресивності сучасного медіатексту (ідеологемам, демінутивам та оказіональній лексиці, перифразам, епітетам, метафоризації).

Розкрито сутність аксіології як учення про ціннісні домінанти, визначено її місце у системі соціальних комунікацій. Висвітлено основні напрямки аксіологічних досліджень медіатексту. Розглянуто співвідношення понять інформації та тексту, цінності й оцінки. Запропоновано типологію аксіологічних моделей мас-медійної інформації. Визначено характерні ознаки емотивного, емоційного й емоціогенного текстів. Наведено методику дослідження аксіологічної інформації у медіатекстах. Описано механізми формування оцінки у журналістському матеріалі, проаналізовано тенденції подання соціокультурної інформації у комунікативному просторі. Розглянуто аксіологічні моделі негативних, позитивних і парадоксальних текстів.

Раскрыта сущность аксиологии как учения о ценностных доминантах, определено ее место в системе социальных коммуникаций. Освещены основные направления аксиологических исследований медиатекста. Рассмотрено соотношение понятий информации и текста, ценности и оценки. Разработана типология аксиологических моделей масс-медийной информации. Определены характерные признаки эмотивного, эмоционального и эмоциогенного текстов. Дана методика исследования аксиологической информации в медиатекстах. Описаны механизмы формирования оценки в журналистском материале, проанализированы тенденции подачи социокультурной информации в коммуникативном пространстве. Рассмотрены аксиологические модели негативных, позитивных и парадоксальных текстов.

Висвітлено шляхи підвищення рівня володіння мовним матеріалом на основі проектної методики. Розглянуто питання сутності стилістичної культури англійської мови, засоби маніпулятивного впливу у смисловому просторі англомовного медіатексту. Обгрунтовано значення національних цінностей у сучасному суспільстві. Досліджено витоки та розвиток писемності Давньої Русі. Розкрито роль алюзії у створенні художності літературних творів, теоретичні засади системності лексики в мові. Охарактеризовано творчий спадок Марії Павликовської-Ясножевської. Увагу приділено використанню простомовних слів у друкованих ЗМІ.

Проаналізовано вплив ЗМІ на світогляд людини, зокрема, субстанційної інформації на процес формування національної ідентичності, локалізацію світогляду та посилення глядацького гедонізму. Визначено вияви семантичної ідеології в сучасному медіатексті як передумови маніпулювання світоглядом. Розкрито світоглядні засади риторики антитероризму.

Проанализировано влияние СМИ на мировоззрение человека, в частности, субстанционной информации на процесс формирования национальной идентичности, локализацию мировоззрения и усиление зрительного гедонизма. Определены проявления семантической идеологии в современном медиатексте как предпосылки манипулирования мировоззрением. Раскрыты мировоззренческие основы риторики антитерроризма.

Досліджено історію розвитку та проблемно-тематичну специфіку української періодики XIX - XX ст. Наведено характеристику харківської альманахової журналістики 1830 - 1840-х рр. як масовокомунікаційного феномену. Проаналізовано тематику публікацій часопису "Вісник Союза визволення України" 1916 р. Розглянуто проблему типології періодики Луганщини 1917 - 1938 рр. Висвітлено агітаційно-пропагандистську діяльність Українського національного союзу у Запорізькому краї (за публікаціями часопису "Дзвін" 1918 - 1919 рр.). Розглянуто публікацію "Правда про голод на Україні у 1932 - 1933 роках" як чинник інформаційно-пропагандистського впливу під час німецької окупації. Проаналізовано публіцистику ОУН та УПА, присвячену розгляду українського національного питання. Зроблено огляд журналістської преси УРСР 1950 - 1980-х рр. Проаналізовано особливості формування та функціонування сучасного вітчизняного інформаційного простору. Визначено цілі й описано ефекти медіатексту, охарактеризовано засоби творення інформаційного образу. Висвітлено семантичну ідеологію сучасного медійного тексу від дезонтологізації до маніпуляції. Розглянуто творчий доробок відомих українських письменників, громадських діячів, журналістів і публіцистів, зокрема, П. Чубинського, Л. Джулинського, І. Франка, О. Маковея, С. Сірополка, І. Романченка, І. Тиктора, К. Гудзик.

Исследована история развития и проблемно-тематическая специфика украинской периодики XIX - XX ст. Дана характеристика харьковской альманаховой журналистики 1830 - 1840-х гг. как массовокоммуникационного феномена. Проанализирована тематика публикаций журнала "Вестник Союза освобождения Украины" 1916 г. Рассмотрена проблема типологии периодики Луганской области 1917 - 1938 гг. Освещена агитационно-пропагандистская деятельность Украинского национального союза в Запорожском крае (по материалам публикаций журнала "Звон" 1918 - 1919 гг.). Рассмотрена публикация "Правда о голоде в Украине в 1932 - 1933 годах" как фактор информационно-пропагандистского влияния во время немецкой оккупации. Проанализирована публицистика ОУН и УПА, посвященная рассмотрению украинского национального вопроса. Проведен обзор журналистской прессы УССР 1950 - 1980-х гг. Проанализированы особенности формирования и функционирования современного отечественного информационного пространства. Определены цели и описаны эффекты медиатекста, охарактеризованы средства создания информационного образа. Освещена семантическая идеология современного медийного текста от дезонтологизации к манипуляции. Рассмотрено творческое наследие известных украинских писателей, общественных деятелей, журналистов и публицистов, в частности, П. Чубинского, Л. Джулинского, И. Франка, О. Маковея, С. Серополка, И. Романченка, И. Тиктора, К. Гудзик.

Обгрунтовано необхідність формування медіакультури майбутніх вчителів музики у процесі професійно-педагогічної підготовки. Доведено, що медіакультура як сукупність створених людиною медійних артефактів (медіатекстів) сьогодні є способом комплексного освоєння людиною світу й основою досягнення медіакомпетентності особистості. Розкрито зміст поняття "медіакультура майбутнього вчителя музики", визначено її структурні компоненти (мотиваційно-ціннісний, перцептивно-емоційний, когнітивно-пізнавальний, творчо-діяльнісний). Обгрунтовано й експериментально перевірено технологію формування медіакультури майбутнього вчителя музики засобами аудіовізуальних мистецтв, сутність якої полягає у проектуванні педагогічної взаємодії викладача та студентів, спрямованої на досягнення останніми медіакомпетентності. Визначено педагогічні умови ефективності процесу формування медіакультури, які забезпечують організаційно-методичний супровід і реалізацію завдань запропонованої технології, відповідність мистецької освіти інтегративним процесам у сучасному мистецтві, підготовку студентів до майбутньої практичної діяльності.

Розглянуто способи візуального і вербального представлення інформації на головних сторінках електронних ЗМІ.

Розкрито актуальні питання медіаосвіти, медіаграмотності та медіакультури. Висвітлено правові основи функціонування медіа у суспільстві. Охарактеризовано види медіа, зокрема, телебачення, кінематограф, газети, журнали, радіо, відеоігри. Здійснено аналіз медіатекстів різних видів медіа. Показано вплив медіа на розвиток особистості. Розглянуто рекламу як інструмент маніпуляції. Розкрито питання авторського та суміжних прав у медіапросторі. Увагу приділено проблемам Інтернет-медіа, кібер-простору, соціальних мереж.

Проанализированы современные научно-методические работы, посвященные иноязычной профессиональной речи будущих журналистов. Определены их преимущества и недостатки, а также указаны теоретические и практические проблемы, которые необходимо решить для достижения полноты научных знаний по исследуемой тематике.

Проаналізовано сучасні науково-методичні роботи, присвячені навчанню іншомовного професійного мовлення майбутніх журналістів. Визначено їх переваги й недоліки, а також вказано теоретичні та практичні проблеми, які необхідно вирішити для досягнення повноти наукових знань з досліджуваної тематики.

The article analyses the contemporary scientific-methodological works, devoted to the education of the foreign language professional speech of the future journalists. Their advantages and drawbacks are defined and the theoretical an practical problemsare highlighted, that must be solved to reach the wholeness of the scientific knowledges in the investigated thematics.

Здійснено формально-змістову характеристику українського сатиричного видання "Шершень" початку ХХ ст. Проаналізовано другий період кінопедагогічної діяльності Г. О. Авенаріуса. Визначено екранно-зображальну специфіку документальних фільмів про С. Параджанова. Досліджено проблему своєрідності телевізійного кіно та телевізійної програми. З'ясовано зміст поняття "медіатекст" і надано його характеристику. Розглянуто нелінійний монтаж як якісно новий етап у розвитку технологій виробництва.

Проведено філософсько-культурологічний аналіз медіареальності та висвітлено її вплив на сучасний науковий простір. Розглянуто особливості наукової діяльності молоді за умов інформаційного суспільства. Визначено роль медіакультури та медіаосвіти, а також специфіку роботи з медіатекстами.

Увагу приділено визначенню стратегій збереження смислової компоненти за умов трансформації текстів мас-медіа в комунікаційній системі. Поглиблено уявлення про процеси трансформації текстів, що належать до комунікативних систем неспоріднених мов, і є включеними в одну комунікаційну систему. Визначено критерії розрізнення понять "комунікативна система" та "комунікаційна система" в межах науки про соціальні комунікації. З'ясовано чинники, що зумовлюють перетворення журналістського тексту на медіатекст, а також місце кожного з них у відповідних системах. Розкрито процес трансформації тексту як переходу з однієї комунікативної системи в іншу, подано власні моделі цих процесів у комунікаційній системі. Виокремлено стратегії передачі смислу журналістського тексту, що виявляються найдієвішими у багатомовній комунікації. Застосування цих стратегій показано на прикладі медіатекстів корейських ЗМІ.