Проаналізовано проблеми формування інформаційної культури особистості. Розкрито теоретико-методологічні підходи до розгляду феномену інформаційної культури. Висвітлено особливості сучасного інформаційного середовища як чинника виховання. Акцентовано увагу на питаннях інформаційної безпеки особистості. Розкрито сутність таких понять, як інформаційна освіта, медіаосвіта, інформаційна екологія, інформаційно-технологічна компетентність.

Проанализированы проблемы формирования информационной культуры личности. Раскрыты теоретико-методологические подходы к рассмотрению феномена информационной культуры. Освещены особенности современной информационной среды как фактора воспитания. Акцентировано внимание на вопросах информационной безопасности личности. Раскрыта сущность таких понятий, как информационное образование, медиаобразование, информационная экология, информационно-технологическая компетентность.

Проаналізовано особливості функціонування мас-медіа, вдосконалення яких одночасно і забезпечує свободу особи, і загрожує особистісній безпеці.

Наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми на підставі створення факультативного курсу "Хімія навколо нас" для учнів IV - VI класів загальноосвітніх навчальних закладів та методики формування пропедевтичних знань з хімії про речовини, їх властивості та перетворення. Відзначено, що організаційні форми (уроки, екскурсії), методи (хімічний експеримент, самостійна робота, ігри), засоби (Інтернет, телекомунікації, медіаосвіта, аудіовізуальні, хімічний експеримент) є складовими методичної основи пропедевтики хімічних знань учнів IX - XII класів. Розроблено модель процесу формування пропедевтичних хімічних знань учнів IV - VI класів, яка передбачає врахування взаємозв'язаних компонент, а саме: соціального замовлення, принципів організації та навчання на факультативних заняттях, зміст, форми, методи та засоби навчання. Запропонована методика грунтується на двох групах принципів дидактики, а саме: першої - науковості, доступності, наочності, зв'язку навчання з життям, розвивального навчання; другої - елективності; природовідповідності; трансляції емоцій. Вони є безпосередньою умовою забезпечення навчання, розвитку та виховання учнів.

Розглянуто проблему визначення термінів "медіаосвіта" та "медіаграмотність". Проведено експертно-аналітичний огляд закордонних концепцій та методик викладання медіаосвіти, проаналізовано особливості її становлення в Австрії, Великобританії, Німеччині, США, Фінляндії, Франції.

Проведено аналіз філософської, психолого-педагогічної та науково-методичної літератури, розкрито зміст понять "педагогічні умови", "медіаосвіта", "медіаосвітні технології", проаналізовано їх структуру, розроблено класифікацію медіаосвітніх технологій. Теоретично обгрунтовано й екпериментально перевірено педагогічні умови та модель застосування медіаосвітніх технологій у підготовці магістрів комп'ютерних наук, обгрунтовано структуру, критерії та показники ефективності застосування медіаосвітніх технологій. Розроблено й апробовано модель застосування медіаосвітніх технологій у підготовці магістрів комп'ютерних наук засобами інтерактивного спецкурсу "Основи медіакультури".

Розкрито актуальні питання медіаосвіти, медіаграмотності та медіакультури. Висвітлено правові основи функціонування медіа у суспільстві. Охарактеризовано види медіа, зокрема, телебачення, кінематограф, газети, журнали, радіо, відеоігри. Здійснено аналіз медіатекстів різних видів медіа. Показано вплив медіа на розвиток особистості. Розглянуто рекламу як інструмент маніпуляції. Розкрито питання авторського та суміжних прав у медіапросторі. Увагу приділено проблемам Інтернет-медіа, кібер-простору, соціальних мереж.

Вивчено історію розвитку філософських медіаосвітніх ідей в Україні XVII - XVIII cт. Висвітлено проблеми медіаосвіти у загальноосвітніх закладах. Проаналізовано впровадження медіаосвіти у систему роботи ЗНЗ. Визначено роль медіаосвіти у процесі навчання дорослих. Розглянуто жанрово-стильові особливості авторських колонок А. Бондаря. Викладено лінгвістичний аспект діяльності ЗМІ та їх роль у формуванні національних цінностей. З'ясовано вплив соціальних мереж на дітей та підлітків.

Проаналізовано причини і умови, що сприяють забезпеченню високого рівня якості та доступності освіти з використанням інформаційних технологій. Досліджено зарубіжний досвід застосування інформаційних технологій в освіті.

Проанализированы причины и условия, которые способствуют обеспечению високого уровня качества и доступности образования с учётом принципов информационных технологий. Исследован зарубежный опыт использования информационных технологий в образовании.

Reasons and terms that provide the high level of quality and availability of education on principles of information technologies are analysed; the foreign experience of the information technologies usage in education is researched.

Розглянуто цілі і завдання медіаосвіти як складової інформаційної підготовки майбутніх спеціалістів. Проаналізовано причини і умови, здатні забезпечити високий рівень якості і доступності освіти на принципах мультимедійних технологій. Відмічено, що з упровадженням в навчальний процес мультимедійних технологій, глобальних і локальних комп'ютерних мереж, віртуальних класів, появою мультимедійного проектора та інтерактивної дошки стало можливим урізноманітнити характер взаємодії викладача й учня, що внесло відчутні позитивні зміни. Окреслено основні рівні взаємодії мультимедіа та педагогіки: медіа як засоби набуття знань, умінь і навичок; медіа як предмет у виховному процесі; вплив медіа на учнів у позаурочний час. Запропоновано послідовність етапів медіаосвіти. Висвітлено роль сучасних бібліотек у збільшенні обсягу і ефективності реалізації інтелектуальних ресурсів. Констатовано, що медіаосвіта є невід'ємною складовою безперервної освіти учнів, ефективним засобом розвитку творчої, самодостатньої та критично мислячої особистості в умовах швидкого зростання обсягів інформації.

Рассмотрены цели и задачи медиаобразования как составляющей информационной подготовки будущих специалистов. Проанализированы причины и условия, которые способны обеспечить высокий уровень качества и доступности образования на принципах мультимедийных технологий. Отмечено, что с внедрением в учебный процесс мультимедийных технологий, глобальных и локальных компьютерных сетей, виртуальных классов, появлением мультимедийного проектора и интерактивной доски стало возможным разнообразить характер взаимодействия преподавателя и ученика, что внесло ощутимые положительные изменения. Очерчены три основных уровня взаимодействия мультимедиа и педагогики: медиа как средства приобретения знаний, умений и навыков; медиа как предмет в воспитательном процессе; влияние медиа на учащихся во внеурочное время. Предложена последовательность этапов медиаобразования. Освещена роль современных библиотек в увеличении объема и эффективности реализации интеллектуальных ресурсов. Констатировано, что медиаобразование является неотъемлемой составляющей непрерывного образования учащихся, эффективным средством развития творческой, самодостаточной и критически мыслящей личности в условиях быстрого роста объемов информации.

Aims and objectives of media education as part of awareness training of future specialists. The reasons and conditions that can ensure a high level of quality and accessibility of education on the principles of multimedia technologies. It is noted that with the introduction of the learning process of multimedia technologies, global and local area networks, virtual classes, the emergence of a multimedia projector and interactive whiteboard has become possible to vary the nature of the interaction of teacher and student that has made tangible improvements. Are outlined three main levels of interaction between media and pedagogy: media as a means of acquiring knowledge and skills; media as a subject in the educational process, influence of media on students outside school hours. A sequence of stages of media education. Deals with the role of modern libraries in increasing the effectiveness and implementation of intellectual resources. It was found that media education is an integral part of continuingeducation students, effective development of creative, self-reliant and critically thinking individual in the rapid growth of information.

Акцентовано увагу на з'ясуванні специфіки вітчизняної медіаосвітньої теорії та практики у контексті зарубіжних тенденцій. Відзначено, що медіаосвіта є інтегрованим інструментом освіти в інформаційному суспільстві, спрямованим на оволодіння сучасними комп'ютерно-телекомунікаційними технологіями за наявності одночасного виховання почуття відповідальності. Розглянуто рушійні сили розвитку медіаосвіти різних держав. Місцем зародження медіаосвіти вважається Великобританія, але уперше предмет медіаосвіти введено у навчальну програму у Канаді. Аналізуючи та порівнюючи стан розвитку медіаосвіти у різних країнах світу, констатовано, що медіаосвіта в Україні переживає етап становлення.

Акцентировано внимание на выяснении специфики отечественной медиаобразовательной теории и практики в контексте зарубежных тенденций. Отмечено, что медиаобразование является интегрированным инструментом образования в информационном обществе, направленным на овладение современными компьютерно-телекоммуникационными технологиями при наличии одновременного воспитания чувства ответственности. Рассмотрены движущие силы развития медиаобразования разных государств. Местом зарождения медиаобразования считается Великобритания, но впервые предмет медиаобразования введен в учебную программу в Канаде. Анализируя и сравнивая состояние развития медиаобразования в разных странах мира, констатировано, что медиаобразование в Украине до сих пор переживает этап становления.

Аttention is focused on clarifying the specifics of the national media education theory and practice in the context of international trends. It is noted that media education is an integrated area of education in the Information Society, aimed at the mastery of modern computer and telecommunication technologies in the presence of simultaneous education responsibility. Considered the driving force for development of media education of different countries. Place of birth of media education is consideredto be Britain, but the first time introduced the subject of media education in the curriculum in Canada. Analyzing and comparing the state of media education in different countries, noted that media education in Ukraine is still undergoing a process of formation.

Актуалізовано вивчення засобів, методів і прийомів медіаосвіти у професійній підготовці майбутніх учителів. Розглянуто тлумачення понять "медіаосвіта", "медіакультура", "медіакомпетентність", "медіаграмотність", що наведені у роботах вітчизняних та зарубіжних учених. Визначено педагогічні умови успішного розвитку медіакультури студентів педагогічного ВНЗ. Висвітлено досвід створення та застосування медіатехнологій (відео- та аудіо-лекцій) у процесі навчання студентів факультету інформатики і математики Мелітопольського державного педагогічного університету ім. Б. Хмельницького. Наголошено, що інтегрована в дисципліни мадіаосвіта сприяє зацікавленості студентів роботою з навчальними медіаматеріалами, підвищує мотивацію до навчання, розвиває здібність створювати власні медіапродукти та покращує якість професійної підготовки майбутнього вчителя.

Актуализировано изучение средств, методов и приемов медиаобразования в профессиональной подготовке будущих учителей. Рассмотрено толкование понятий "медиаобразование", "медиакультура", "медиакомпетентность", "медиаграмотность", приведенных в работах отечественных и зарубежных ученых. Определены педагогические условия успешного развития медиакультуры студентов педагогического ВУЗ. Освещен опыт создания и применения медиатехнологий (видео- и аудио-лекций) в процессе обучения студентов факультета информатики и математики Мелитопольского государственного педагогического университета им. Б. Хмельницкого. Отмечено, что интегрированное в дисциплины мадиаобразование способствует заинтересованности студентов работой с учебными медиаматериалами, повышает мотивацию к обучению, развивает способность создавать собственные медиапродукты и улучшает качество профессиональной подготовки будущего учителя.

The article examines the notion of a media education, media culture, media competence, media literacy researched in the works of famous domestic and overseas scientists. It reveals the basic techniques, tools and approaches to the media education of future teachers to improve their professional training. The author highlights the experience of building and using educational media materials (audio-, video-lectures) in teaching courses at a Pedagogical University.

Обгрунтовано пріоритетність та актуальність медіаосвіти у сучасному освітньому просторі. Розкрито зміст та наведено етапи Концепції впровадження медіаосвіти в Україні як важливої складової модернізації освіти. Розглянуто досвід упровадження медіаосвіти у ВНЗ та охарактеризовано форми медійної педагогіки. Проаналізовано процес розробки курсу "Комп'ютерна графіка та анімація як засіб медіаосвіти": структуру курсів комп'ютерної анімації в межах медіаосвіти, форми та методи навчання, критерії відбору анімаційного пакету, зміст теоретичного й практичного курсу, розробка відповідного навчально-методичного забезпечення. Визначено ключові принципи, що покладені в основу зазначеного курсу. Наголошено, що стрімкий розвиток медіапедагогіки та медіаосвіти зумовлює потребу освітньої системи України в нових спеціальностях - "медіапедагог", "аніматор".

Сделан теоретический анализ состояния проблемы психологического информационного воздействия через СМИ на подструктуру направленности личности младшего школьника. Сосредоточено внимание на проблеме формирования толерантности как психофизиологической устойчивости личности. Выделены составляющие, которые делают толерантность качеством, приносящем успех и хорошие взаимоотношения. Посредством анкетирования диагностировано состояние проблемы воспитания толерантности у подрастающего человека через СМИ. Освещены результаты исследования состояния проблемы отношения учителей к медиаобразованию школьников и воспитанию их в духе толерантности. Акцентировано внимание на то, что, несмотря на поддержку большинством педагогов задач развития критического мышления аудитории на материале медиакультуры, ими существенно завышается важность медиаобразовательных занятий и, наоборот, принижается значимость развития демократического мышления учащихся, их знаний о теории и истории медиа/медиакультуры. Констатировано, что только после чтения медиаобразовательных спецкурсов студентам всех педагогических вузов, в школу придут медиаграмотные учителя, которые повлияют на медиаобразовательный процесс, а также на воспитание детей в духе толерантности.

Проаналізовано стан проблеми психологічного інформаційного впливу через ЗМІ на підструктуру спрямованості особистості молодшого школяра. Зосереджено увагу на проблемі формування толерантності як психофізіологічної стійкості особистості. Виокремлено складові, які роблять толерантність якістю, що приносить успіх і хороші взаємини. За допомогою анкетування діагностовано стан проблеми виховання толерантності у підростаючої людини через ЗМІ. Висвітлено результати дослідження стану проблеми ставлення вчителів до медіаосвіти школярів і виховання їх в дусі толерантності. Акцентовано увагу на те, що, незважаючи на підтримку більшістю педагогів завдань розвитку критичного мислення аудиторії на матеріалі медіакультури, ними істотно завищується важливість медіаосвітніх занять і, навпаки, принижується значущість розвитку демократичного мислення учнів, їх знань про теорію та історію медіа/медіакультури. Констатовано, що тільки після читання медіаосвітніх спецкурсів студентам усіх педагогічних вузів, до школи прийдуть медіаграмотні вчителі, які вплинуть на медіаосвітній процес, а також на виховання дітей у дусі толерантності.

Made a theoretical analysis of the psychological problems of information to influence through the media focus on the substructure of personality of students. Focusing on the issue of tolerance formation as psychophysiological stability of personality.Authors distinguish a list of "ingredients" that make the quality of tolerance that bring success and good relationships. Through questioning diagnosed state of the development of tolerance among young people through the media. Deals with the results of research of the problem of teachers' attitudes to media education of pupils and educating them in a spirit of tolerance. The attention to the fact that, despite the support of a majority of teacher development objectives of the critical thinking of the audience on the material of media culture, they have greatly overestimated the importance of "safety" problems of media education classes and, conversely, played down the significance of the development of democratic thinking of students, their knowledge of theory and history of media / media culture. It was found that only after reading media education of special courses for students of all educational institutions, school teachers come media literate, which will affect the media education, as well as to raise their children in a spirit of tolerance.

Розглянуто роль інформаційної освіти в умовах інформатизації суспільства. Висвітлено теоретико-методологічні підходи до інформатики як до дисципліни циклу соціальних та гуманітарних наук. Запропоновано визначення поняття "інформаційна освіта" як системи, елементи якої становлять багаторівневу модель. Обгрунтовано важливість розвитку "медіа-освіти", її роль у формуванні особистості. Охарактеризовано інформаційну освіту як суттєво органічну частину та неодмінний вимір неперервної освіти, яка грунтується на інформаційно-комунікаційних, соціальних, гуманітарних науках і відповідних навчальних дисциплінах, дає постійно поновлювані знання, потрібні для життя й діяльності у високотехнологічному інформаційно насиченому суспільстві.

Рассмотрена роль информационного образования в условиях информатизации общества. Освещены теоретико-методологические подходы к информатике как к дисциплине цикла социальных и гуманитарных наук. Предложено определение понятия "информационное образование" как системы, элементы которой составляют многоуровневую модель. Обоснованы важность развития "медиа-образования", его роль в формировании личности. Отмечен ряд противоречий, связанных как с процессами информатизации, так и с общецивилизационными трансформационными процессами. Охарактеризовано информационное образование как существенно органическая часть и непременное измерение непрерывного образования, которая основывается на информационно-коммуникационных, социальных, гуманитарных науках и соответствующих учебных дисциплинах, дает постоянно обновляемые знания, необходимые для жизни и деятельности в высокотехнологическом информационно насыщенном обществе.

The role of information education in information society. Lit theoretical and methodological approaches to computer science as a discipline of the cycle of social sciences and humanities. Proposed definition of "information education" as a system whose elements constitute a multi-level model. Substantiated the importance of "media education" and its role in shaping personality. Noted a number of contradictions relating to both processes of informatization, and with the general civilization transformation. Characterized by the formation of information as much an organic part and an indispensable dimension of lifelong learning, it is based on information and communication, social, humanities, and relevant subjects, provides continuously updated knowledge necessary to live and work in high-tech information-saturated society.

Визначено поняття "медіа-освіта" та причини виникнення медіа-освіти. Акцентовано увагу на чотирьох напрямах медіа-освіти за Б.Єржабковою, моделях медіа-освіти за О.Федоровим, теоріях медіа-освіти, пропонованих Н.Кириловою (естетична, практична, ідеологічна, тощо). Наведено фактори, які на думку американських мас-медійних науковців доводять необхідність медіа-освіти, а не цензурування. Висвітлено розвиток медіа-освіти у Франції, Великій Британії, Німеччині тощо.

Висвітлено проблему залучення засобів масової комунікації до процесу навчання та виховання. Проаналізовано історію розвитку медіаосвіти у світі. Розглянуто й охарактеризовано сутність і структуру медійної педагогіки. Доведено, що Україна потребує такої спеціальності, як медіапедагог.

Освещена проблема приобщения средств массовой коммуникации к процессу обучения. Проанализирована история развития медиаобразования в мире. Дана характеристика сущности и структуре медийной педагогики. Обоснована потребность Украины в такой специальности, как медийный педагог.

The article deals with the problem of familiarizing of means of a mass communication to process of training. The history of development of media education in the world is analysed. The characteristic of essence and is given to structure of media pedagogics. It is proved, that Ukraine requires such speciality, as media teacher.

Зроблено теоретичний аналіз певних аспектів дослідження проблеми медіаосвіти, а саме: теорії "критичного мислення", взаємозв'язку комунікації, освіти та ідеології, співвідношення естетичного та соціокультурних підходів у цьому процесі. Обгрунтовано необхідність застосування методів медіаосвіти в курсах суспільно-політичних дисциплін у ВНЗ для виховання критичного мислення та формування критичної автономії особистості як необхідних передумов розвитку демократії за умов інформаційного суспільства. Розкрито мету, завдання, етапи та конкретні способи використання методів медіаосвіти в процесі викладання суспільно-політичних дисциплін: описано процес інформування, який покладено в основу моделі медіаосвіти, запропоновану Л. Мастерманом, згідно з якою розповсюдження повідомлення диференціюється за допомогою запитань, що розділяють єдиний процес на складові елементи. Зазначено креативність даного дослідження, яка полягає у розкритті особливостей використання базових підходів медіаосвіти до формування критичного мислення у студентів.

Сделан теоретический анализ определенных аспектов исследования проблемы медиаобразования, особенно теории "критического мышления", взаимосвязи коммуникации, образования и идеологии, соотношения эстетического и социокультурного подходов в этом процессе. Обоснована необходимость применения методов медиаобразования в курсах общественно-политических дисциплин в ВУЗ для воспитания критического мышления и формирования критической автономии личности как необходимых предпосылок развития демократии в условиях информационного общества. Раскрыты цель, задачи, этапы и конкретные способы использования методов медиаобразования при преподавании общественно-политических дисциплин: освещен процесс информирования, который положен в основу модели медиаобразования, предложенную Л. Мастерман, согласно которой распространение сообщения дифференцируется с помощью вопросов, разделяющих единый процесс на составные элементы. Отмечена креативность данного исследования, раскрывающего особенности использования базовых подходов медиаобразования к формированию критического мышления у студентов.

Author substantiates that application of Media Education methods in the University's Social-Political Science courses becomes necessary condition for the creation of critical thinking and personal critical autonomy as a required preconditions for democratization of modern information society. Objects, tasks, stages and ways of Media Education methods using in the University's Social-Political Science courses are discovered in this article.

Розглянуто поняття „інтерактивні технології навчання” як організацію навчання так, щоби практично всі його учасники були залучені до процесу пізнання. Звернено увагу на впровадження навчально-педагогічної гри як ефективного засобу формування певних професійно-педагогічних умінь та якостей студентів, майбутніх вчителів. Відзначено підвищення останнім часом інтересу фахівців до медіаосвіти – права отримувати інформацію, необхідну для життя, розвитку та професійної діяльності. Висвітлено поняття „іншомовної компетентності” як спроможностістудента оперативно орієнтуватися в комунікативній стратегії іншомовного висловлювання, тобто уміння адаптуватися до умов, створених ситуацією спілкування.

Рассмотрено понятие "интерактивные технологии обучения" как организацию обучения так, чтобы практически все участники были вовлечены в процесс познания. Обращено внимание на внедрение учебно-педагогической игры как эффективного средства формирования определенных профессионально-педагогических умений и качеств студентов, будущих учителей. Отмечено повышенный в последнее время интерес специалистов к медиаобразованию - праву получать информацию, необходимую для жизни, развития и профессиональной деятельности. Освещено понятие "иноязычной компетентности" как способности студента оперативно ориентироваться в коммуникативной стратегии иноязычного высказывания, т. е. умение адаптироваться в условиях, созданных ситуацией общения.

The concept of "interactive learning technologies" as the organization of training, so that virtually all participants were involved in the learning process. Attention is drawn to the introduction of training and educational games as an effective means of formation of certain professional and pedagogical skills and qualities of students, future teachers. Noted the recent increase in interest of specialists in media education - the right to obtain information necessary for life, development and professional activities. Covered the concept of "foreign language competence" as the student's ability to quickly navigate the communicative strategies. ability to adapt to conditions created a situation of communication.

Рассмотрены мультимедийные и интерактивные средства обучения студентов-заочников в системе дистанционного образования.

Розглянуто мультимедійні та інтерактивні засоби навчання студентів-заочників у системі дистанційної освіти.

The article deals with multimedia and interactive means of education for correspondence students in the system of distance education.

Досліджено предметне поле аналізу відкритої освіти. Відкриту освіту розглянуто як важливий принцип реалізації демократичних цінностей, як форму організації освіти в інформаційному суспільстві, як змістовну складову глобальної світи. Розкрито ціннісний вимір відкритої освіти, що передбачає її розуміння з точки зору цінностей демократичного громадянського суспільства, гуманізації освітнього процесу на засадах особистісно-зорієнтованого підходу, реалізації принципів педагогіки життєтворчості, випереджаючої освіти для сталого розвитку. Визначено основні структурно-функціональні характеристики відкритої освіти як складової глобальної освіти, до яких відносяться доступність, гнучкість, інтерактивність, наочність, індивідуалізація, що досягається за рахунок широкого застосування різних форм відкритого навчання та самоосвіти на основі мережевих форм комунікації та інформаційно-комунікаційних технологій. Описано соціальні практики відкритої освіти: дистанційне навчання, мережева комунікація, медіаосвіта. Розкрито специфіку відкритої освіти в освіті дорослих і післядипломній педагогічній освіті.