Роботу присвячено експериментальним дослідженням кінетики сушіння одиночної краплі латексу в присутності домішок поверхнево-активних речовин і наповнювачів, які підвищують міцність. Дослідження, проведені на спеціальному стенді в Інституті технічної теплофізики НАН України, дозволили визначити основні закономірності сушіння крапель полімерної емульсії в залежності від різних домішок, що впливають на форму висушених частинок.

Вивчено особливості процесів дифузії й масопереносу в мінеральній компоненті таких біомінералів, як кістки та емаль зубів. Описано властивості вказаних біомінералів, які найбільш істотно впливають на розглянуті процеси. Показано, що біомінерали являють собою мінерально-органічні наноасоційовані системи, які мають ряд особливих властивостей. Одна із особливостей біомінералів-нанорозмірний п'єзоелектричний ефект, що характерний для частинок з розмірами порядку нанометрів. Введено моделі, які дозволяють описувати процеси дифузії в біомінералах за допомогою підходів фізики твердого тіла. Описано механізм утрати кальцію кістками й емаллю зубів під час космічних польотів.

Розглянуто основні теоретичні уявлення про процеси структуроутворення та отримання будівельних матеріалів і виробів, а також характеристику їх властивостей, галузей застосування та основ технології виробництва з використанням прогресивних технологічних процесів, промислових відходів і техногенних продуктів. Наведено загальні відомості про основні види будівельних матеріалів: природні кам'яні, металеві, керамічні, скло і склокерамічні, мінеральні в'яжучі, бетони, бітумні, дьогтеві, теплоізоляційні, акустичні, лакофарбові, а також матеріали з деревини та на основі полімерів.

Наведено результати дослідження співосаджування гідроксидів металів з сечовиноформальдегідними полімерами. Вивчено вплив параметрів процесу на властивості одержаних структурно зв'язаних полімерів. Встановлено оптимальні умови співосадження для максимального вилучення металу з розчину. Показано, що збільшення швидкості осадження забезпечує утворення більш дрібнодисперсної твердої фази продуктів, які мають перспективу використання як наповнювачі та пігменти в лакофарбових і полімерних композиціях.

Доведено, що відходи багатьох галузей промисловості, а також деякі побутові відходи можна успішно використовувати як наповнювачі полімерних композиційних матеріалів (ПКМ). Показано, що найбільш перспективним є отримання ПКМ та виготовлення з них виробів за допомогою екструзійного обладнання, зокрема, за умов реалізації процесу на основі каскадної екструзійної установки. Подано схему та стислий опис лінії ЛДПЛ-1000, призначеної для виробництва листових і лінійних матеріалів на основі поліетилену високого та низького тиску та наповнювача у вигляді деревної тирси. Лінію виготовлено Київським АТ "Більшовик".

Досліджено вплив апретів на властивості наповнених поліетиленових композицій. Показано, що апретуванням неорганічних наповнювачів амідопропілтриетоксисиланами органічних кислот та олігомерними кремнійуретановими апретами можна регулювати фізико-механічні властивості наповнених поліетиленових композицій, а ефективність апретів визначається їх змістом і хімічною будовою.

Проведено дослідження складних змішаних мінеральних добрив на основі фосфатної сировини та калійних полімінеральних руд України. Встановлено, що можна отримувати високоякісні мінеральні добрива, збалансовані за вмістом калію, фосфору, магнію та інших мікроелементів.

Досліджено фізико-механічні властивості ВКПМ (вуглець-вуглецевого композиційного пошарово армованого матеріалу) на основі графітованих віскозних тканин. Установлено, що під час роботи виробів із ВКПМ на вигин, стиск та зрушення головним показником, який визначає якість матеріалу, є щільність, а не тип наповнювача. Це дозволяє продуктувати вироби з ВКПМ з використанням наповнювачів найнижчої сортності без погіршання їх основних міцнісних характеристик.

Встановлено, що в організації повноцінної годівлі тварин важливу роль відіграють мінеральні речовини, зокрема, кам'яна сіль, її відсутність якої раціоні погіршує стан здоров'я, уповільнює ріст і розвиток організму молодняка свиней.

Проаналізовано споживання мінеральної сировини. Показано взаємозв'язок кон'юнктури на мінеральну сировину з загальною циклічністю розвитку економіки та запропоновано рекомендації щодо стадійності освоєння родовищ корисних копалин з урахуванням теорії "довгих хвиль". Головною умовою освоєння ресурсів запропоновано вважати показник ефективності, що враховує екологічну складову видобутку та переробки мінеральної сировини. Для його визначення рекомендовано методику інтегральної ресурсоємності виробництва, за якою можна дати об'єктивну оцінку ресурсного потенціалу.

Розглянуто технологію переробки наповнених термопластів у вироби з введенням наповнювача безпосередньо на стадіїї виготовлення виробів. Достатньою умовою введення наповнювача на стадії його переробки у вироби є попередня підготовка наповнювачів у вигляді гранул, близьких за розмірами, формою до гранул полімерів. Гранулювання наповнювачів проводили методом обкочення на механічному змішувачі з введенням низькомолекулярного в'яжучого.

Показано застосування відходів консервної та легкої промисловості у виробництві полімерних рулонних матеріалів. Досліджено вплив дисперсних наповнювачів у вигляді подрібнених кісточок фруктів та їх сумішей з волокнистими наповнювачами, а також їх відсоткового вмісту на властивості полівінілхлоридних композицій та гумових сумішей, які використовуються в будівництві та машинобудуванні.

Виконано синтез ряду полііоненів класу полімерних четвертинних амонієвих солей та надано оцінку їх поверхневої активності та реологічних властивостей водних розчинів. Результатами реометрії, фізико-механічних випробувань показано, що модифікований полііоненами каолін має більш високу підсилювальну дію як наповнювач, забезпечує добре співвідношення індукційного періоду та швидкості вулканізації гумових сумішей, викликає підвищений ступінь хімічних поперечних зшивок бутадієнметилстирольного каучуку, сприяє кращій однорідності властивостей гум.

Викладено результати досліджень процесів взаємодії в системі карбонат- поліорганосилоксан під час механохімічної активації. Наведені дані дають змогу кількісно охарактеризувати ступінь завершеності процесів взаємодії та оцінити вплив на них карбонатних наповнювачів.

Висвітлено значення біологічного азоту в підвищенні продуктивності сільськогосподарських рослин і потенційної родючості грунтів. Доведено перевагу біологічно фіксованого азоту над мінеральними азотними добривами.

Проаналізовано нові рецепти преміксів стосовно до умов Степу України та можливість використання глютену в складі білково-вітамінно-мінеральних добавок.

Показано, що процес окислювальної фотодеструкції полімерних плівок, які мають функціональні групи і також містять фотокаталітично активні порошки-наповнювачі - оксиди перехідних металів, може гальмуватися адсорбцією полієнових сполук, що утворюються під час деструкції полімерів на поверхні наповнювачів з неоптимальною кислотністю.

Узагальнено літературні та власні експериментальні дані стосовно засобів підвищення насіннєвої продуктивності люцерни. Розглянуто питання вибору оптимального травостою люцерни, впливу мінерального та біологічного азоту, мікроелементів і стимуляторів росту на формування насіння цієї культури.

Встановлено, що жиропіт вовни овець таврійського типу має високу якість, яка характеризується йодним - 13,7 - 19,9, кислотним - 11,0 - 20,6 числом та числом омилення - 53,6 - 128,1. Вовна вміщує в допустимих межах всі важливі мінеральні речовини - S, Ca, Zn, Fe, Na, K.

Ключ. слова: Stevia rebaudiana Bert., поживне середовище, стевіозид, ребаудіозид, рослинний експлант
Індекс рубрикатора НБУВ: П219.61-237,025

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ