Роботу присвячено експериментальним дослідженням кінетики сушіння одиночної краплі латексу в присутності домішок поверхнево-активних речовин і наповнювачів, які підвищують міцність. Дослідження, проведені на спеціальному стенді в Інституті технічної теплофізики НАН України, дозволили визначити основні закономірності сушіння крапель полімерної емульсії в залежності від різних домішок, що впливають на форму висушених частинок.

Результати досліджень показали, що латексні композиції є в'язкопластично-псевдопластичними в'язкими рідинами. За високих градієнтів швидкості зсуву існує друга ньютонівська область течії.

Зроблено огляд використовуваних у вітчизняній промисловості матеріалів для обробки поверхні мочаних виробів з латексу. Запропоновано новий сучасний пудровач.

Досліджено процеси формування порожнистих полімерних мікросфер на основі латексів із морфологією частинок ядро - оболонка. Вивчено вплив різних факторів на ступінь набрякання полімерних частинок у процесі нейтралізації карбоксильних груп полімеру ядра. Підтверджено формування порожнин в латексних частинках.

Визначено вплив домішки катіонного латексу Butonal NS 198 на термодинамічні властивості водних розчинів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л713.41 + Л722.41

Рубрики:

Поліуретани

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено вплив компонентного складу, умов гідратації та електронного опромінення на механічні, оптичні, дифузійні та гідрофільні властивості радіаційно-зшитих гідрогелів на основі системи полівініловий спирт-поліетиленгліколь з точки зору їх застосування у виготовленні медичних пов'язок для лікування опіків та ран. Експериментально виявлено та проаналізовано значний вплив інтенсивності електронного опромінення і температури розчинів на процеси радіаційного зшивання високомолекулярних полімерів. Показано переважну залежність гідрофільності зшитих гідрогелів від дози опромінення над залежністю від композиційного складу. Визначено діапазони оптимальності режимів опромінення та концентрації полімерів, що забезпечують вимоги до радіаційно-зшитого гідрогелю як матеріалу для медичних пов'язок.

Розроблено технологію виготовлення універсального електромагнітного та шумозахисного екрана на основі пінолатексу та пінополістиролу. Проведено дослідження дисперсності та фізичних характеристик компонентів матеріалу для екранування електромагнітного поля та шуму. Розроблений матеріал складається з латексу та залізорудного пилу з переважною дисперсністю 12 мкм. Для підвищення шумозахисних властивостей у процесі виготовлення латексу до нього додавався піноутворювач - синтетична олеїнова кислота. Для зменшення ваги у матеріал додавався гранульований полістерол розмірами 1 - 3 мм. Проведено дослідження екранів товщинами 5 і 10 мм з різним вмістом металевої субстанції. Визначено, що коефіцієнти екранування матеріалу товщиною 5 мм для вмісту залізної руди 5 - 20 % складають: для електромагнітного поля частотою 2,4 - 2,6 ГГц - 1,8 - 44; для магнітного поля промислової частоти - 1,2 - 15,0. Для матеріалу товщиною 10 мм - 2,9 - 52,0 і 2,3 - 38,4 відповідно. Індекс зниження шуму 41 - 44 дБ досягається на частотах шуму 6 - 8 кГц, найбільш критичних для людини. Проведено структурні дослідження поверхні матеріалів. Встановлено, що за вмісту металевої субстанції від 15 % її розподіл у тілі матеріалу стає нерівномірним. Для підвищення ефективності електромагнітного захисту доцільно попередньо виготовити із залізорудного пилу магнітну або реологічну рідину і використати її у технологічному процесі виготовлення пінолатексу. Доведено, що комбіновані електромагнітні та шумозахисні (акустичні) екрани, маючи малу товщину та вагу, можуть забезпечити зниження рівнів електромагнітних полів та шуму до нормативних, що особливо важливо у разі їх застосування у транспортній галузі.