Розглянуто феномен міжетнічної інтеграції, чинники та перспективи етноінтеграційних процесів у сучасному українському суспільстві. Запропоновано модель міжетнічної інтеграції для України, розкрито її тенденції та значущі показники: етнічну толерантність, етнокультурну дистанцію, мовну компетентність, правову захищеність етнічних спільнот, міжетнічні сім'ї тощо.

Рассмотрен феномен междуэтнической интеграции, факторы и перспективы этноинтеграционных процессов в современном украинском обществе. Предложена модель междуэтнической интеграции для Украины, раскрыты её тенденции и значащие показатели: этническая толерантность, этнокультурная дистанцию, языковая компетентность, правовая защищённость этнических сообществ, междуэтнические семьи и др.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф51(4УКР-6КРМ)

Шифр НБУВ: Ж69635 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено теоретичні та методичні засади територіальної організації етносфери. Визначено основні шляхи та методи гармонізації міжетнічних відносин. Обгрунтовано геополітичні тенденції та перспективи розвитку етносфери. Розроблено теоретико-методичні засади суспільно-географічного дослідження територіально-політичних процесів. Розкрито суть етносу та вплив процесів етногенезу на формування політичної карти світу. Розглянуто етнічні потреби, задоволення яких визначено як етнографічні чинники. Доведено роль цих чинників - головних причин сучасних регіональних і глобальних процесів трансформації етносфери. Запропоновано методику виявлення регіонів, в яких найбільш вірогідні процеси етнополітичної дезінтеграції визначено як зони міжетнічної напруженості. Розвинуто поняття "етнографічні чинники", "глобалізація", "міжетнічна напруженість" у їх взаємозв'язку з процесами регіоналізації світу. Обгрунтовано типологію країн світу за етнонаціональним складом і ступенем етнічного впливу, що дозволяє враховувати значущість кожної етнічної групи в соціально-економічній, етнополітичній та інших сферах суспільства. Розкрито суть геополітики як засобу гармонізації міжетнічних відносин на глобальному та регіональному рівнях. Виявлено геоетнополітичні тенденції та перспективи розвитку етносфери.

Досліджено структуру міжетнічних відносин у крос-культурному аспекті, вивчено стан даних відносин серед студентської молоді Республіки Казахстан і визначено тенденції їх подальшого розвитку за умов мультикультурної держави. Виокремлено основні компоненти структури міжетнічних взаємин, якими є: етнічна ідентичність, що визначається когнітивним і афективним чинниками; міжетнічне сприймання, яке визначається авто- і гетеростереотипами; міжетнічна взаємодія, яка розкривається за допомогою характеристик спілкування, адаптації та міжетнічної напруги. На підставі результатів емпіричного дослідження встановлено, що за умови позитивних міжетнічних стосунків етнічна ідентичність поступається іншим ідентичностям і характеристикам (гендерним, професійним), а у разі негативних - категорії "національність", "етнічність" висуваються на перший план і задають свій ракурс соціальній перцепції. Розкрито закономірності трансформації типів етнічної ідентичності у процесі міжетнічної взаємодії. Зміст етнічних стереотипів детерміновано реальними специфічними психологічними рисами кожної національної спільноти, особливостями їх зміни у процесі реалізації механізмів міжетнічного сприймання, рівнем виявлення етнічної ідентичності національно-етнічних груп, що взаємодіють, всім комплексом їх економічних, політичних і культурних взаємовідносин. Обгрунтовано твердження, що об'єктивність характеристик, які складають зміст етнічних стереотипів, є відносною. Виявлено переважну кількість позитивних тенденцій у міжетнічній взаємодії представників казахської та російської спільнот.

Досліджено процес міжетнічної взаємодії за умов великого міста. Детально розглянуто питання міжкінетичної взаємодії та її складових, а саме: міжетнічних відносин, зв'язків, спілкування та контактів, що утворюють структуру міжетнічної взаємодії. На підставі емпіричних даних проаналізовано вплив мовної ситуації у місті на стан міжетнічної взаємодії. Значну увагу приділено питанню щодо рівня толерантності та її значення у поліетнічному середовищі. Описано моделі міжетнічної взаємодії за умов великого міста, зокрема, конфліктну модель як небажаний варіант та "компромісну" модель як таку, яка б мала задовольняти всі сторони процесу взаємодії.

Досліджено участь суб'єктів західноукраїнської етнополітичної сфери у міжетнічній взаємодії. Визначено сталі й ситуативні фактори політизації етнічностей, показано особливості та закономірності етнополітичної поведінки дисперсних та етноареальних спільнот у різних політичних ситуаціях. Проаналізовано етнонаціональну політику держав, визначено амбівалентну природу міжетнічних компромісів. Обгрунтовано контроверсійну роль міжетнічної соціокультурної дистанції у міжетнічному інтеракціонізмі. Проаналізовано етнополітичні, ціннісні й етносоціальні суперечності й конфлікти між рівно- та різностатусними етнонаціональними спільнотами, розглянуто методи захисту групових інтересів, досліджено процес становлення культури міжетнічної взаємодії.

З застосуванням принципів системного підходу до теоретичного аналізу проведено емпіричне дослідження етнічної ідентичності. Доведено, що російсько-українська міжетнічна взаємодія детермінує амбівалентність етнічної ідентичності українців Східної та Південної України та визначає трансформацію етнічної ідентичності на різних рівнях категоризації. Доведено існування взаємозв'язку між особливостями етнічного самовизначення та видом трансформації етнічної ідентичності, а також взаємозв'язку між типом трансформації етнічної ідентичності та модальностями самоставлення.

Висвітлено політичний характер взаємодії основних етнічних спільнот Західної України в роки Другої світової війни. На засадах міждисциплінарного дискурсу міжетнічної комунікації розглянуто причини, перебіг і наслідки ескалації українсько-польського й українсько-єврейського конфлікту за умов утвердження радянської влади та в роки нацистської окупації. Проаналізовано інструменти реалізації етнонаціональної політики сталінського Радянського Союзу та гітлерівської Німеччини. Увагу приділено з'ясуванню мотивів та ролі в міжетнічній комунікативній взаємодії внутрішніх чинників, передусім, із середовища вихованих на засадах українського інтегрального націоналізму ОУН обох відламів і польського підпілля шовіністичного спрямування.

Розглянуто форми обрядового весільного хліба на території колишнього Донецького округу Області Війська Донського (на матеріалі юртів Луганської та Митякинської станиць). На підставі порівняння комплексів ритуальної випічки суміжних територій, на яких відбувалася міжетнічна культурна взаємодія росіян та українців, що визначило специфіку локальної традиційної культури, виявлено особливості весільної випічки цього регіону та кожної станиці.

На досвіді Закарпаття розглянуто міжетнічну та міжконфесійну толерантність як чинник консолідації українського суспільства. Висвітлено європейський досвід етнополітики, практичний досвід навчання мовою національної меншини. Показано роль культурно-мистецьких закладів Закарпаття у збереженні національно-культурної самобутності й етнічної ідентичності представників національних спільнот. Проаналізовано стан української освіти в Румунії. Висвітлено шляхи гармонізації відносин етнічних спільнот з владою в Україні. Розглянуто толерантність як чинник етнонаціональної злагоди та розвитку державотворчих процесів. Надано характеристику міграційних процесів у світі. Увагу приділено питанням реформування судової влади та захисту прав окремих громадян. Запропоновано підходи до формування державної етнонаціональної політики сучасної України, розкрито окремі аспекти права на свободу совісті в державі. З'ясовано роль молодіжних релігійних організацій у встановленні толерантних міжконфесійних відносин.

Приведено теоретико-методологическое и экспериментально-психологическое обоснование актуальности проблемы изучения роли совместной учебной деятельности в процессе межэтнической адаптации студентов. Раскрыто содержание определения понятия "межэтническая адаптация". Описана методика этнопсихологического исследования, проведенного на базе Республиканского ВУЗ "Крымский инженерно-педагогический университет".

Наведено теоретико-методологічне й експериментально-психологічне обгрунтування актуальності проблеми вивчення ролі спільної навчальної діяльності в процесі міжетнічної адаптації студентів. Розкрито зміст визначення поняття "міжетнічна адаптація". Описано методику етнопсихологічного дослідження, проведеного на базі Республіканського ВНЗ "Кримський інженерно-педагогічний університет".

The article suggests theoretical-methodological and experimental-psychological substantiation of actuality of investigating the role of joint educational activity in the process of interethnic adaptation of students in the Crimea. It analyzes some possible reasons and mechanisms of formation and functioning of different types of interethnic adaptation.

The article analyzes contents of polycultural education and its main goal; considers topicality of modern teacher's polycultural training as the most important condition of youth's polycultural education. This question is especially important and topical in a multicultural society, whose social stability depends on priority of polycultural and tolerant pedagogy. It is evident that effectiveness of realizing polycultural education first of all depends on teachers' polycultural training. Thus, it is upto strengthening this component in the contents of post-university education.

Досліджено соціокультурні аспекти поняття "полікультурна освіта", уточнено змістову компоненту даного феномену. Зроблено теоретичний аналіз дослідження даної проблематики у вітчизняній психолого-педагогічній літературі, визначено її основну мету та напрями, доведено актуальність полікультурної підготовки вчителя як необхідної передумови полікультурного виховання сучасної молоді за умов глобалізації сучасного суспільства, де міжконфесійна та міжетнічна толерантність є домінуючими чинниками педагогічної роботи сучасного вчителя.

Сделана попытка структурирования социокультурных аспектов содержания понятия "поликультурное образование", уточнен содержательный компонент данного феномена. Сделан теоретический анализ исследования данной проблематики в отечественной психолого-педагогической литературе. Определены его основная цель и направления, доказана актуальность поликультурной подготовки учителя как необходимой предпосылки поликультурного воспитания современной молодежи в условиях глобализации современного общества, где межконфессиональная и межэтническая толерантность являются доминирующими факторами педагогической работы современного учителя.

Теоретично обгрунтовано проблему формування міжетнічної толерантності учнів початкових класів, зокрема, стан досліджуваної проблеми, індекси сформованості толерантності у дітей молодшого шкільного віку.

Теоретически обоснованы проблемы формирования межэтничной толерантности учеников начальных классов, состояние исследовательской проблемы, индексы формирования толерантности у детей младшего школьного возраста.

It is devoted the theory grounded of forming problems of inter-ethnic tolerance at schoolchildren of initial classes, in particular the state of the explored problem, indexes of formed of tolerance at junior schoolchildren.

Проаналізовано вплив різних чинників, передусім, соціально-психологічних, на практики формування міжетнічної толерантності в шкільному середовищі. Відзначено, що вітчизняні та зарубіжні дослідники останнім часом приділяють велику увагу вивченню закономірностей та особливостей дії цих вчинків у міжетнічній взаємодії під час навчально-виховного процесу. Визначено, що не середовище є продуктивним підгрунтям для формування позитивних тенденцій у стосунках між представниками різних етносів. Обґрунтовано висновок про те, що ключовим моментом у формуванні міжетнічної толерантності у шкільному середовищі є подолання надмірних виявів етноцентризму й усунення бар’єрів, які він вибудовує у взаємодії різних етнофорів, подолання етнічних стереотипів, які укорінюються у свідомості завдяки посиленню етноцентричних тенденцій у міжетнічній взаємодії; забезпечення учасників взаємодії об’єктивною етнічною інформацією один про одного, яке є є структуроутвірним моментом у сприйнятті довколишнього середовища.

Досліджено характер міжетнічної комунікаційної взаємодії у Західній Україні в роки Другої світової війни. Проаналізовано інституційну структуру та програмні засади основних етнополітичних суб'єктів конфліктно-конфронтаційної взаємодії на окупованих нацистською Німеччиною території генерального округу "Волинь та Поділля" Райхскомісаріату "Україна" та дистрикту "Галичина" Генерального Губернаторства. Зазначено, що основними чинниками ескалації конфліктно-конфронтаційної міжетнічної комунікації, яка часто перетворювалась на етнічні війни, були: Друга світова війна; расистська політика гітлерівської Німеччини; антидемократична національна політика сталінського СРСР; теорія та практика шовінізму й інтегрального націоналізму. Запропоновано стратегії та методи подолання рецидивів міжетнічної конфліктно-конфронтаційної комунікативної взаємодії у Західній Україні в роки Другої світової війни в етнічній свідомості українців і поляків на сучасному етапі.

Визначено сутність понять "виховання міжетнічної толерантності дітей старшого дошкільного віку", "міжетнічна вихованість дітей старшого дошкільного віку", "міжетнічна толерантність дітей старшого дошкільного віку"; уточнено поняття "міжетнічна толерантність". Критеріями вихованості міжетнічної толерантності дітей старшого дошкільного віку визначено когнітивний, емоційно-ціннісний та діяльнісний. Розроблено показники та охарактеризовано рівні (високий, середній, низький) вихованості міжетнічної толерантності дітей старшого дошкільного віку. Використано діагностувальну методику визначення рівня вихованості міжетнічної толерантності дітей старшого дошкільного віку на констатувальному та прикінцевому етапах дослідження. Обгрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови виховання в дітей міжетнічної толерантності: гуманізація та гуманітаризація змісту дошкільної освіти, упровадження інноваційних педагогічних технологій у виховний процес дошкільного навчального закладу (ДНЗ) (мультимедійних презентацій та елементів інтерактивного навчання), збагачення змісту виховання дітей засобами етнокультури, проектування впливу культурно-освітнього середовища ДНЗ на процес виховання міжетнічної толерантності дітей, взаємозв'язок ДНЗ та сім’ї у вихованні міжетнічної толерантності дітей старшого дошкільного віку. Розроблено й апробовано модель і експериментальну методику виховання міжетнічної толерантності дітей старшого дошкільного віку.

Розглянуто актуальну проблему виховання у старшокласників міжетнічної толерантності у позаурочній діяльності ЗОШ. Розкрито теоретичні засади виховання такої толерантності. Уточнено зміст поняття "міжетнічна толерантність старшокласника". Охарактеризовано компоненти, критерії, показники та рівні вихованості міжетнічної толерантності старшокласників. Досліджено стан вихованості таких учнів у позаурочній діяльності ЗОШ. Визначено й обгрунтовано зміст, форми та методи виховання міжетнічної толерантності старшокласників у позаурочній діяльності ЗОШ. Експериментально перевірено їх ефективність.

Проаналізовано етнополітичні конфлікти, які в 1926 - 1939 рр. відбулися на західноукраїнських землях у складі Польщі. Суперечності поміж "своїми" та "чужими" досліджено в контексті конфліктів інтересів та адаптації. Серед них - українсько-польська боротьба за збереження/поновлення суверенітету над територією, різні позиції етнічних спільнот у питаннях децентралізації управління державою, нерівності можливостей/участі етнічних меншин і титульного етносу в керівництві нею. Запропоновано трактувати суперечності, що зародилися на грунті неприйняття політичних символів "чужих", елементом семіотичного конфлікту, вважати його особливим типом. Окрім суперечностей, які виникали в процесі безпосередньої взаємодії груп, досліджено вплив на формування їх стосунків зовнішньополітичних факторів.

Розглянуто особливості дослідження біографії в етнополітичному вимірі. На основі здобутків політичної науки, історії та краєзнавства обгрунтовано тезу, що сучасні моделі біографіки надають можливість виокремити 10 моделей життєпису головного героя біографічного дослідження: мозаїчну, біографічну, музейну, оцінювальну, туристичну, "біографічного бунту", детективну, психологічну, "мовця мертвих" і наукову.

Досліджено міжетнічну толерантність як основу консолідації українського суспільства в контексті забезпечення національної безпеки держави. Розроблено шляхи формування міжетнічної толерантності за умов європейського вибору України, а також механізмів їх втілення. З'ясовано сутність, зміст і структуру поняття "міжетнічна толерантність". Охарактеризовано ментальні та історико-культурні засади толерантності українського суспільства. Встановлено місце толерантності в системі міжетнічних відносин. Окреслено основні напрями втілення державної політики толерантності в Україні: шляхи та механізми її формування.