В експериментах на наркотизованих котах проведено дослідження траєкторій подовження активного м'яза (m. soleus) в умовах розподіленої стимуляції еферентів та сервоконтролю зовнішнього навантаження. Через різні інтервали часу після закінчення розвантаження великої амплітуди м'яз піддавали низькоамплітудному тестовому навантаженню трапецієподібної форми. У випадках прикладання тестових навантажень безпосередньо після кондиціонуючого лінійного розвантаження або через 1 і 2 с м'яз зберігав вірогідно більшу жорсткість, ніж при більш тривалих інтервалах між кондиціонуючою та тестовою діями; в останній ситуації відзначалося зменшення швидкості укорочення в момент прикладання тестового навантаження. При малих інтервалах часу після розвантаження в реакції м'яза фаза динамічного "дотягування" була практично відсутньою, і в момент фіксації навантаження (на плато трапеції) відразу ж спостерігалася достатньо жорстка стабілізація довжини м'яза з наступною появою динамічних компонентів, котрі зростали в міру того, як відбувалося подальше збільшення затримки. Короткодіапазонна жорсткість закономірно знижувалася відповідно до збільшення інтервалу між закінченням розвантаження і тестовою дією; повна амплітуда розтягнення м'яза під впливом тестового навантаження зростала. Таким чином, активне укорочення м'яза може певною мірою модифікувати його динамічні властивості та характер реакції на зовнішнє розтягнення.

Вивчено морфологічні аспекти нервово-м'язових взаємовідносин при утворенні контактів рухового нерва та денервованого м'яза, особливості неврального забезпечення м'язів руки та м'язів потенційних донорів, розроблено методи профілактики та усунення гемодинамічних, мікроциркуляторних та денерваційних ускладнень в мікросудинному трансплантаті. Проведені дослідження стали базою для розробки 9 нових видів оперативних втручань та 7 нових інструментів для підвищення якості їх виконання. Хороші та задовільні результати лікування 152 хворих отримані у більшості випадків (80%).

Дітям і підліткам, евакуйованим із зон радіаційного забруднення, властива значна частість порушень внутрішньосерцевої гемодинаміки (зниження насосної, скоротливої функції, переважання гіпокінетичного типу гемоциркуляції), що свідчить про гіподинамічні зміни серцевого м'яза. Зміни кардіогемодинаміки більш виражені у дітей і підлітків молодшого віку та евакуйованих із Житомирської області. Це підтверджує негативні наслідки тривалої дії малих доз радіації, а також високий ступінь ризику розвитку кардіоваскулярної патології при опромінюванні у ранньому віці. Одержані результати диктують необхідність включення у комплекс реабілітаційних заходів для дітей і підлітків, потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС, специфічних методів терапії (кардіотонічних і вегетотропних), а також обов'язковість проведення УЗД серця для уточнення його стану при диспансерному спостереженні цього контингенту.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*725.111 + Е60*736.322

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дисертація присвячена вивченню генотипових особливостей якісних показників і амінокислотного складу найдовшого м'яза спини універсальної (великої білої), спеціалізованих м'ясних порід - дюрок, української м'ясної і полтавської м'ясної, і сальної української степової рябої породи в умовах індустріальної технології виробництва свинини. Встановлено, що найвищі показники репродуктивних якостей мають свині української м'ясної і великої білої порід. Мінливість якісних показників і амінокислотного складу найдовшого м'яза спини залежить від генотипу і напрямку продуктивності.

Дисертацію присвячено питанням ефективності використання блокатора рецепторів ангіотензину ІІ (козаар) і блокатора ангіотензинконвертуючого ферменту (еналаприл) у працівників морського транспорту старших вікових груп, які страждають на ішемічну хворобу серця (ІХС) з хронічною серцевою недостатністю. Доведено, що блокатор рецепторів ангіотензину ІІ (козаар) здійснював більш ефективний вплив на регрес гіпертрофії міокарда, електрогенез серцевого м'яза, поліпшував діастолічну функцію міокарда, підвищував толерантність до фізичного навантаження порівняно з блокатором ангіотензинконвертуючого ферменту (еналаприл). Запропоновано схему вживання блокатора рецепторів ангіотензину ІІ (козаар) для хворих на ІХС з серцевою недостатністю старших вікових груп.

Отримано та проаналізовано результати лікування хворих із хронічною передньомедіальною нестабільністю колінного суглоба. В експерименті на 20 препаратах колінного суглоба трупів дорослих людей вивчено довжину і тривкість на розрив сухожилля напівсухожильного м'яза, тривкість на розрив передньої хрестоподібної зв'язки. На підставі отриманих результатів удосконалено технологію пластики передньої хрестоподібної і великогомілкової зв'язок колінного суглоба. Клінічні дослідження включали 164 історії хвороби, протоколи електрофізіологічних і біохімічних досліджень хворих, розподілених на групи в залежності від методу лікування. Удосконалено схему діагностики, що узагальнила положення класифікації передньомедіальної нестабільності за анатомо-функціональним принципом, положення Міжнародного комітету документації щодо колінного суглоба (IKDC-форма) та електрофізіологічні і біохімічні критерії. Ця схема дозволила об'єктивізувати ступінь нестабільності до операції і результати лікування. Позитивні результати лікування отримано в 95,45 % постраждалих.

Вивчено залежність клініко-рентгенологічних проявів остеоартрозу (ОА) колінного суглоба від віку. Встановлено, що вплив фактора надлишкової маси тіла на розвиток ОА колінного суглоба у жінок має вікові особливості. Запропоновано тест для визначення функціонального стану медіальної головки чотириголового м'яза стегна. З'ясовано, що м'язові порушення при ОА колінного суглоба зумовлені формуванням міофасціальних тригерних точок у періартикулярній зоні і на відстані від колінного суглоба та визначено їх роль у патогенезі больового синдрому при ОА колінного суглоба. Комбіноване місцеве застосування препаратів ніфлумінової кислоти - мазі "Ніфлуріл" або геля "Ніфлужель" та мікрохвильової терапії підвищують ефективність лікування, стабілізують показники регіонарного кровообігу, знижують вираженість больового синдрому, покращують функціональні можливості суглоба, суттєво збільшують тривалість безбольового періоду у пацієнтів старших вікових груп з ОА колінного суглоба.

Експериментально порівняно морфологічну оцінку відомого (Брунеллі) та запропонованого способу реіннервації денервованого м'яза з використанням трансплантата аутогенного нерва. Визначено фактори, що використовуються для регенеруючих аксонів предегенерованого нерва і стимуляції нейротропізму продуктами його розпаду, завдяки яким процеси реіннервації протікають значно швидше й ефективніше, а також відбувається більш рівномірний розподіл регенеруючих нервових волокон у віддалених ділянках м'яза, що призводить до відносної синхронізації післяденерваційних змін у різних його відділах. Отримані результати дозволяють рекомендувати цей спосіб реіннервації денервованих м'язів для клінічного застосування.

Експериментально на білих щурах вивчено вплив опромінення електромагнітними хвилями міліметрової довжини на адаптаційні процеси у разі адреналінової міокардіодистрофії та харчової депривації. Встановлено, що позитивний вплив проявляється в покращанні скоротливої функції серця, зменшенні накопичення продуктів ендогенної інтоксикації та зниженні активності симпатичної ланки вегетативної нервової системи.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*725.111 + П65-272.511

Рубрики:

Загальна зоологія

Свинарство

Шифр НБУВ: Ж69225 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дисертацію присвячено проблемі розробки й оптимізації методів хірургічного лікування хворих на рак гортані, із максимальним використанням усього спектра діагностичних методів досліджень і визначення їхнього місця у виборі раціональних засобів реконструктивно-відновлювальних операцій у хворих при різних стадіях раку гортані. Використано систему комплексної діагностики поширеності пухлинного процесу: комп'ютерна томографія, безконтактне теплобачення, ехотомоскопія, радіоізотопна сцинтиграфія і методика визначення ознак регіонарного метастазування по реологічних показниках стану судин шиї. Описано розроблені хірургічні способи відновлення основних функцій гортані з застосуванням різноманітних аутотрансплантаційних матеріалів, об'єктивно доведена їхня ефективність. Показано можливості аутотрансплантації й удосконалені операції при раку гортані I - II стадій. Доведено, що гарним функціональним результатам реконструктивних операцій сприяє правильний вибір аутотрансплантата. Так для реконструкції при I - II стадіях раку гортані цілком придатні м'якотканинні трансплантати, в яких при застосуванні немає обмежень у площі матеріалу для пластики і тому з їх допомогою можливо закривати великі дефекти слизової гортані в перебігу оперативних втручань. Для реконструктивних операцій з приводу раку гортані III стадії, після видалення пухлини й утворення значного дефекту гортані, рекомендовано жорсткотканинні або комбіновані трансплантати (тіло під'язикової кістки в комбінації зі шматком апоневрозу прямого м'яза живота або зі шматком із широкої фасції стегна). Це особливо стосується серединної локалізації пухлини і серединної з

Дисертацію присвячено вивченню структури і динаміки моторних команд, котрі забезпечують управління найпростішими цілеспрямованими односуглобними рухами, і функціональної ролі різних фаз таких команд. Шляхом визначення кінематичних характеристик подібних рухів і відведення ЕМГ-активності м'язів, що забезпечують цей рух, було вивчено патерн моторних команд, які надходять до м'язів ліктьового суглоба людини при виконанні повільних (небалістичних) точних згинальних і розгинальних рухів в умовах дії постійного моменту зовнішнього навантаження і збурень цього навантаження. Показано, що цілеспрямовані небалістичні рухи, перебіг яких відбувається без виникнення значних моментів інерції, контролюються, передусім, на основі динамічних змін керуючих сигналів, певним чином скоординованих у часі. Свідченням цього є встановлення цільового рівноважного стану ще до переходу моторної команди в стаціонарну фазу. Продемонстровано принципову неоднозначність співвідношення між стаціонарним рівнем еферентної активності, яка надходить до м'язів-агоністів і рівноважним суглобним кутом. Цей факт уже сам по собі вказує на те, що припущення про точне кодування рівноважного положення суглоба рівноважним рівнем еферентної активності натрапляє на явні труднощі [Фельдман, 1979]. Показано визначальну роль гістерезисних ефектів м'язового скорочення у формуванні такої неоднозначності. Виявлено феномен рівноважної фіксації сили - можливість збереження певної сили скорочення м'яза при істотному падінні рівня еферентної команди, котра надходить до цього м'яза. Видається ймовірним, що стаціонарний рівень моторної команди є лише одним із низки факторів, які

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*732.12 + Р252.701

Рубрики:

Загальна зоологія

Порушення функцій серця

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В эксперименте на белых крысах изучено влияние пищевой депривации и адреналиновой миокардиодистрофии на сократительную способность миокарда, состояние камер сердца, вегетативный гомеостаз. Показано, что пищевая депривация благоприятно влияет на развитие адреналиновой миокардиодистрофии. Магнитолазерное облучение повышает адаптационные возможности крыс во время пищевой депривации и адреналиновой миокардиодистрофии.

З метою удосконалення методик пластичних операцій для заміщення дефектів на голові та шиї з використанням артеризованих шматків проведено топографо-анатомічні дослідження на 24 трупах щодо відпрацювання методики підйому артеризованого шматка з включенням великого грудного м'яза. Головним джерелом кровозабезпечення великого грудного м'яза є торако-акроміальна артерія. Складний шматок з її включенням може бути переміщений у зону дефекту на голові та шиї з надійним відновленням кровозабезпечення в трансплантованих тканинах.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*736

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено систолічну та діастолічну функції у хворих з інфарктом міокарда і постінфарктним кардіосклерозом залежно від локалізації, а також поширення ураження серцевого м'яза. Доведено, що залучення до процесу передньої стінки призводить до більш виражених функціональних порушень. Зіставлено ультразвукову картину змін у серці з показниками лівої вентрикулографії та розроблено найбільш інформативні ехокардіографічні параметри скоротності лівого шлуночка у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС). Оцінено значення доплерографічних швидкісних параметрів трансмітрального кровотоку і показників фазової структури діастоли у діагностиці доклінічної стадії лівошлуночкової недостатності у хворих ІХС з подагрою. На основі аналізу ультразвукового і рентгенологічного досліджень серця продемонстровано механізм формування венозної гіпертонії малого кола кровообігу.

Вивчено принципи структурно-функціональної організації частин серцевого м'яза інтактних білих щурів-самців лінії Вістар. Досліджено варіанти перебудови всіх камер серця експериментальних тварин за умов помірних динамічних навантажень залежно від особливостей вегетативної регуляції серцевого м'яза. З'ясовано характер і направленість змін міоендокринних клітин передсердь експериментальних тварин у разі систематичних фізичних навантажень. Встановлено, що систематичні тренування супроводжуються помірно вираженою структурною перебудовою частин серцевого м'яза, яка характеризується різними варіантами гіпертрофії та розширення камер серця та має збалансований і пропорційний характер на тканинному та клітинному рівнях структурної організації. Зазначено, що гіпертрофія частин серця виникає внаслідок потовщення та подовження кардіоміоцитів. Збалансовані впливи симптоматичної та парасимпатичної ланок вегетативної нервової системи на роботу серця зумовлюють помірну рівномірну гіпертрофію та зростання просторових характеристик частин серця з переважанням цих явищ у лівому шлуночку. Визначено, що домінування ватонічних впливів супроводжується більшим ступенем розширення камер серця в порівнянні зі зростанням їх маси. Доведено, що посилення симпатичних впливів викликає переважаюче збільшення маси досліджених систем серцевого м'яза. Встановлено, що фізичні навантаження посилюють синтетичну та секреторну активність кардіоміоцитів; у разі домінування вагосимпатичних впливів на серцевий м'яз найбільш виражене зростання відносного об'єму мітохондрій спостерігається в серцевих

Вивчено питання вибору оптимального об'єму реконструктивних операцій під час хірургічного лікування багатоповерхових аорто-стегнових оклюзій на підставі комплексної оцінки центральної гемодинаміки, периферичного кровоплину та вегетативного гомеостазу. Встановлено, що на формування типу центральної гемодинаміки впливає рівень атеросклеротичних оклюзій магістральних артерій, функціональний стан серцевого м'яза та вегетативного гомеокінезу. Виявлено кореляційну залежність між гемодинамічними типами та ступенем напруження симпатоадреналової ланки вегетативного гомеокінезу: показники центральної гемодинаміки симпатотоніків відповідали гіперкінетичному, а ваготоніків - гіпокінетичному типам. Вивчено характер і закономірність змін центральної гемодинаміки після реконструктивних операцій та можливість їх прогнозування. Для виявлення хворих із високою вірогідністю формування у раньому післяопераційному періоді гіпокінетичного типу центральної гемодинаміки використано пробу з beta-адреноблокаторами. Дану категорію хворих віднесено до групи ризику з загрозою розвитку ранніх післяопераційних ускладнень з боку серцево-судинної системи. На підставі отриманих результатів розроблено критерії вибору раціонального об'єму реконструктивних операцій для лікування багатоповерхових атеросклеротичних оклюзій магістральних артерій нижніх кінцівок: у хворих-симпатотоніків у випадку гіперкінетичного типу центральної гемодинаміки доцільно виконувати одномоментну реконструкцію аорто-стегнового та стегново-підколінного сегментів із доповненням реконструктивних етапів одно- або двобічною поперековою симпатектомією. У хворих-ваготоніків