Вивчено пародійну творчість Д.Д.Мінаєва. Проведено детальний аналіз його художньої спадщини (поезії, прози, драматургії, критико-публіцистичних статей). Узагальнено, систематизовано та проаналізовано відомі розрізнені пародії Д.Д.Мінаєва, а також набуті та маловідомі твори. Досліджено близько 120-ти пародій, 36 з них розглянуто вперше. Здійснено спробу класифікувати мінаєвські пародії, які органічно взаємозв'язані з біографією письменника, його суспільно-політичними та літературно-естетичними поглядами. Уперше мінаєвські пародії проаналізовано у широкому історико-літературному контексті, у порівнянні з творчістю його сучасників - М.О.Добролюбова, О.М.Іволгіна, В.С.Курочкіна, М.Л.Ломана, М.О.Некрасова, І.І.Панаєва, що сприяє більш глибокому розумінню творчості Мінаєва-пародиста та дозволяє виявити особливості його пародій. Вивчено притаманні Мінаєву оригінальні прийоми творення пародійного ефекту. Визначено ідейно-художню своєрідність пародій Д.Д.Мінаєва та здійснено спробу встановити роль і місце письменника в історико-літературному процесі його часу.

Висвітлено професійне та суспільне життя російського поета-лікаря М. Курочкіна, а також його щиру дружбу з українським поетом-художником Т. Шевченком.

Розглянуто методи підвищення чутливості виявлення метапневмовірусу птиці у реакції дифузної преципітації. Викладено екологічні аспекти накопичення радіонуклідів рослиноїдними рибами. Висвітлено особливості різних типів годівлі свиней за умов господарств. Розкрито роль кормових добавок у годівлі сільськогосподарських тварин. Проаналізовано економічну ефективність використання замінника незбираного молока під час вирощування ремонтних телиць у молочний період. Викладено особливості молочної продуктивності й екстер'єру корів лебединської породи. Проведено аналіз собівартості продукції виробництва добової курочки у племінному птахівничому господарстві. Досліджено сучасний стан і шляхи збільшення виробництва молока. Подано екологічні показники свиноматок залежно від конструктивних особливостей приміщення для опоросу та сезону року. Наведено якісні показники кисломолочного сиру та глазурованих сирків дитячого харчування. Проведено аналіз показників флуктуючої асиметрії деревних порід як критерій екологічної оцінки території. Запропоновано напрями екологічно безпечного використання вторинних паливних енергоресурсів.

Індекс рубрикатора НБУВ: П682-273

Рубрики:

Курівництво

Шифр НБУВ: Ж23570 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено аспект стосовно модифікацій середньовічного жанру містерії в драматургії на межі XX - XXI ст. Запропоновано типологію сучасної містерії (містерія-реконструкція, містерія-реінтерпретація, містерія-деконструкція, містерія-буф). На матеріалі творів сучасних драматургів (М. Курочкін, Неда Неждана, А. Вишневський тощо) проаналізовано особливості кожного жанрового типу.

Наведено оцінку якості м'яса півників, вирощених органічним способом та запропоновано для використання в органічному птахівництві курей, які придатні для отримання як м'ясної, так і яєчної продукції. Використано для порівняння м'ясо традиційно вирощених курчат-бройлерів (тушки були придбані в роздрібній мережі) та м'ясо органічно вирощених півників (із сертифікованої органічної ферми). Порівняно смакові якості грудних та стегнових м'язів, а також м'ясо-кісткового бульйону. Пробопідготовка та дегустація здійснювалася за стандартною методикою. М'ясо органічних півників має високі смакові властивості. Встановлено значну перевагу за смаковими якостями білого (грудні м'язи) та червоного (стегнові) м'яса. Позитивні відмінності порівняно з м'ясом курчат-бройлерів стосуються смаку, аромату як самого м'яса, так і бульйону, водночас, воно має дещо щільнішу консистенцію, яка надає особливого смаку м'ясу. М'ясо-кістковий бульйон, одержаний з проб органічних півників перевершує одержаний від варки проб курчат-бройлерів, маючи підвищені органолептичні якості. Отже, можливим і доцільним в органічному птахівництві є використання м'ясо-яєчної породи курей, оскільки курочки вирощуються для отримання яєць, а півників не утилізують у добовому віці, а утримують у належних умовах органічного господарства для одержання м'яса. Органічну курятину можна використовувати в дитячому та дієтичному харчуванні, оскільки відповідність умов утримання та якість годівлі контролюється сертифікуючими організаціями. Обгрунтовано, зокрема з точки зору біоетики та гуманності доцільність органічного вирощування півників для одержання м'ясної продукції. М'ясо курчат-бройлерів за своїми смаковими та якісними властивостями також поступається органічній курятині. З економічної точки зору органічне куряче м'ясо буде мати додану вартість, а витрати на сертифікацію в багатьох областях України компенсуються державою. Отже, раціональне господарювання з використанням відповідних порід курей сприятиме розвитку органічного виробництва в Україні, що є важливим кроком для забезпечення здоров'я нації.

Проведено аналіз здійсненого попередниками в галузі наукових вивчень народної обрядовості. Обрядовість фіксували Г. де Боплан, Г. Калиновський, П. Чубинський, І. Червінський, І. Франко й О. Рошкевич, М. Лисенко, І. Демченко, В. Верховинець, Б. Грінченко, Є. Ярошинська. Якісно новий рівень студіювання народних обрядів в українській науці з'являється, починаючи з 90-х рр. ХХ ст., завдячуючи працям В. Балушка, О. Курочкіна, І. Несен, Н. Лисюк. Дослідження символіки статевих стосунків, тілесності, культу родючості, фалічного та оргіастичного культів склало основу праць О. Боряк, І. Ігнатенко, Г. Кабакової, О. Кісь, С. Лащенко, М. Маєрчик, Н. Пушкарьової, створених в останні роки.

Досліджено жанр фейлетону в російській літературі XIX - першої третини XX ст. Уточнено типологію фейлетонного жанру, виокремлено етапи його розвитку. Розкрито основні тенденції функціонування фейлетону. Впорядковано теоретичні засади фейлетону, запропоновано його наукову дефініцію. Систематизовано історію розвитку жанру - аналіз фейлетонних текстів окремих авторів (К. Рилєєва, Ф. Булгаріна, О. Сенковського, Д. Ліньова, А. Бухова) проведено вперше. Охарактеризовано внесок найбільш значних фейлетоністів вказаного періоду, на широкому текстуальному матеріалі розглянуто ідейно-тематичну своєрідність та окремі елементи поетики жанру. Проаналізовано фельєтоністику видатних майстрів жанру в літературі XIX - першої третини XX ст. (О. Пушкіна, І. Панаєва, О. Дружиніна, О. Герцена, Ф. Достоєвського, М. Некрасова, Д. Мінаєва, В. Курочкіна, М. Добролюбова, В. Буреніна, М. Салтикова-Щедріна, А. Чехова, В. Дорошевича, О. Амфітеатрова, Л. Андреева, А. Аверченка, Н. Теффі, Саші Чорного, В. Воровського, Дон-Амінадо, М. Булгакова, М. Зощенка, В. Катаева, М. Кольцова, І. Ільфа, Є. Петрова, Д. Бедного, В. Маяковського, Ю. Олеши) з урахуванням світогляду, специфіки жанрових форм і творчого почерку письменників. Введено в науковий обіг фейлетонну творчість Ю. Зозулі та братів Тур. Досліджено прояви категорій та ознак публіцистики, художньої літератури та комічного (сатири, іронії, гумору) в російському фейлетоні. Вивчено роль традиції та зв'язок з попередниками в фейлетоністиці 1920 - початку 1930-х рр.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л992.4

Рубрики:

Страви з птиці

Шифр НБУВ: ВА818248 Пошук видання у каталогах НБУВ