Представлені результати електричних та фотоелектричних вимірювань двох типів Al/пористий кремній (ПК)/монокристалічний кремній (c-Si)/Al сендвич структур с тонкими та товстими шарами ПК, що одержані хімічним забарвлюючим травленням. Вольт-амперні характеристики та спектри фотовідгуків свідчать про те, що фоточутливість структур з тонкими шарами ПК переважно визначається гетеропереходом (ГП) ПК/c-Si, а з товстими - ПК шарами. Властивості ГП з'ясовані в рамках зонної діаграми ізотипного ГП з протилежними напрямками вигину зон по обидва боки переходу завдяки високій концентрації дефектів на межі розподілу. ПК шари - фоточутливі, з максимумом чутливості біля 400-500 нм. Результати порівнюються з такими для структур на основі шарів ПК, що одержані eлектрохімічним травленням.

Розглянуто різні типи мікроелектромеханічних (МЕМ) приладів, що можуть бути створені на основі структур "кремній на ізоляторі" (КНI). Підсумовано переваги використання технології КНI. Проаналізовано проблеми інтеграції структур, побудованих за технологіями кремній-метал-оксид-напівпровідник та КНI з метою створення сенсорів з логічними пристроями. Наведено приклади успішного використання структур КНI для виготовлення сучасних МЕМ приладів, а також дано оцінку майбутніх перспектив їх застосування.

Вивчено анодне розчинення високофосфористого сплаву феромарганцю в хлоридноамонійному розчині залежно від кількості струму. Обчислено виходи за струмом марганцю та заліза. Встановлено, що у випадку анодного розчинення феросплаву 90 % марганцю, домішки заліза, кобальту, нікелю та міді переходять у розчин, а кремній, фосфор, титан, кальцій та інші залишаються в твердому осаді.

Вивчено процес твердофазного термічного та каталітичного гідросилілювання N-вініл-2-піролідону (ВП) на поверхні гідридкремнеземів. Установлено, що побічним процесом під час термічного гідросилілювання ВП є його термічна полімеризація, а у разі каталітичного гідросилілювання ВП на поверхні гідридкремнеземів превалюють побічні процеси - взаємодія кремнійгідридних груп з водою й ізопропіловим спиртом та утворення металічної платини.

Вивчено вплив апретів на властивості наповненого поліпропілену. Показано, що кремнійуретановими апретами можна регулювати фізико-механічні властивості наповнених поліпропіленових композицій, ефективність апретів визначається їх вмістом і хімічною будовою.

Досліджували вплив кремнійорганічного препарату на активність окиснювально-відновних ферментів листків, вміст в них оксидів кремнію, алюмінію, заліза, магнію і кальцію, розчинних вуглеводів, вільних амінокислот, наростання маси та інтенсивність дихання листків рослин з родини ароїдних. Встановлено, що внесення сполук кремнію до субстрату підвищує активність цитохромоксидази, пероксидази, поліфенолоксидази, аскорбіноксидази і каталази залежно від виду рослин на 2,8-23,2 , сприяє накопиченню в листках асимілятів і збільшенню на 30,6-41,8 маси рослин.

Досліджено вплив апретів на властивості наповнених поліетиленових композицій. Показано, що апретуванням неорганічних наповнювачів амідопропілтриетоксисиланами органічних кислот та олігомерними кремнійуретановими апретами можна регулювати фізико-механічні властивості наповнених поліетиленових композицій, а ефективність апретів визначається їх змістом і хімічною будовою.

Вивчено вплив кремнійуретанових апретів на властивості наповнених поліуретанів. Показано, що введення кремнійуретанових апретів, нанесених на дисперсний кварцовий наповнювач, підвищує фізико-механічні властивості поліуретанів; ефективність апретів залежить від хімічної будови і вмісту в композиції.

Показано, що утворення ушкоджених графітових вкраплень під час графітизуючого відпалу білого чавуну, модифікованого магнієм, зумовлено різними швидкостями росту графіту в аустеніті і цементитній фазах. Встановлено, що графіт у технічних чавунах переважно зростає у напрямку аустеніту, що містить кремній, і дуже повільно - у напрямку цементиту без кремнію. Підтверджено уявлення про визначальний вплив атомів металічної матриці на форму вкраплень графіту.

Показано, що система граничних електронних станів фоточутливих структур поруватий кремній/монокремній визначається умовами анодизації та старіння.

Методами фізичного матеріалознавства досліджено процеси фазових перетворень, перерозподілу домішок та електрофізичні властивості тонкоплівкових (завтовшки до 300 нм) систем тантал - кремній, титан - вольфрам - кремній, які піддано імпульсному фотонному відпалу та відпалу у вакуумі. Встановлено послідовність фазових перетворень, які відбуваються у досліджуваних системах у процесі відпалу; імпульсний фотонний відпал є переважним методом термічної обробки. Досліджено роль поверхні в процесах перерозподілу домішок по товщині плівки.

Розглянуто питання адаптації та реального застосування українськими компаніями відомих та широко використовуваних у західній економіці методологічних підходів. Проведено оцінку стратегічного положення та подані рекомендації в сфері стратегічного розвитку ВО "Кремнійполімер" з використанням методології SPACE-аналізу.

Вивчено особливості структурних перетворень тонких плівок системи ванадій-кремній при термічній обробці методом когерентного оптичного фур'є-аналізу. Досліджено закономірності формування силіцидних фаз в тонкоплівковій системі V-Si при відпалах при температурах 720, 860, 950, 1060 та 1200 К. Встановлено, що процеси силіцидоутворення супроводжуються складними морфологічними змінами структури та істотно залежать від температури відпалу.

З використанням механізму структурування систем поліметилфенілсилоксанового лаку КО-921 з мінеральними наповнювачами, епоксидними олігомерами й амінними каталізаторами "холодного" тверднення, розроблено композиційні кремнійорганічні матеріали та покриття. Наведено результати дослідження їх структурних і фізико-механічних властивостей, водостійкості та хімічної стійкості, термостабільності, протикорозійних характеристик. Запропоновано основні сфери практичного застосування кремнійорганічних протикорозійних покриттів.

Розроблено дифузійну модель процесу формування тонких силіцидних плівок на кремнії. Одержано розрахункові формули для визначення швидкості руху міжфазної границі силіцид-кремній і часу закінчення формування силіцидного шару залежно від товщини напиленої металевої плівки, температури відпалу, коефіцієнта дифузії та максимальної розчинності дифузанта в силіциді.

Використання термообробки дає змогу регулювати оптичні властивості каоліну та покриттів на його основі, зменшити вміст білих пігментів у складі лакофарбових матеріалів без погіршення їх білості.

Наведено результати досліджень характеру впливу кремнійорганічних модифікаторів на властивості композиції з рідкого скла, яке наповнено вапняком. Показано принципову можливість інтенсифікації процесів взаємодії в системі вапняк - рідке скло додатками органілсиліконатів натрію.

Наведено результати дослідження газової чутливості контактних структур надтонкий шар титану - кремній. Аналіз експериментальних результатів та квантово-хімічні розрахунки методом СУП МО ЛКАО в наближенні нехтування диференціальним двохатомним перекриванням (НДДП) дають можливість вважати, що газову чутливість контактних структур при адсорбції аміаку можна пояснити перерозподілом електронної густини в атомах кисню і кремнію, що входять до складу перехідного шару межі поділу метал - кремній. Цей процес приводить до зміни ефективної діелектричної проникності перехідного шару, що в свою чергу визначає зміну вольт-амперної характеристики (ВАХ) контактної структури.

Вивчено вплив кремнійорганічного модифікатора на процеси газопереносу та властивості епоксидно-амінної композиції. Встановлено, що введення поліорганосилоксану призводить до підвищення газопроникності композиції на 2-3 порядки. Одержані результати проаналізовано в межах термодинамічної несумісності компонентів композиції та впливу поліорганосилоксану на структуру епоксиполімерної матриці.

Проведено термодинамічний аналіз розчинів кисню в розплавах системи Fe-Ni-Cr, що містять марганець, кремній, титан, алюміній. Як базовий розглянуто сплав Fe-10% Ni-20% Cr. Показано, що за низького вмісту елемента-розкислювача концентрація кисню у розплаві визначається вмістом хрому, у разі більш високого вмісту розкислювача вже він надає вирішального впливу на концентрацію кисню. Визначено вміст розкислювачів, через які відбувається зміна механізму реакції розкислення. Показано, що в розплавах Fe-10% Ni-20% Cr спорідненість до кисню у використовуваних розкислювачів суттєво нижче, ніж у рідких залізі та нікелі і у розплавах Fe-10% Ni. Експериментально вивчено розчини кисню у розплавах Fe-10% Ni-20% Cr, що містять марганець, кремній, титан і алюміній.