Проанализированы изменения клеточного состава лимфоцитов селезенки и синтез белков, участвующих в регуляции апоптоза у потомства крыс с индуцированными опухолями молочной железы, матери которых содержались до и в период беременности на рационе, в состав которого входило 15 % оливкового или 7 % кукурузного масла. В возрасте 5 нед крысятам вводили дважды диметилбенз(а)антрацен (по 10 мг), после чего дальнейший анализ проводили в 3 группах животных, различающихся по рациону. Контрольной группой были крысята, которые содержались на рационе с 7 % кукурузного масла и родились от матерей, содержащихся в период беременности на этом же рационе. Опытными группами были крысята, родившиеся от матерей, которые содержались в период беременности на рационе с 15 % оливкового масла. При этом одна из опытных групп продолжала получать рацион с 15 % оливкового масла, тогда как другую переводили на рацион с 7 % кукурузного масла. Результаты эксперимента учитывали через 4 мес. Лимфоидные клетки в селезенке и инфильтратах опухолей анализировали иммуногистохимически, определяли В- и Т-клетки, а также синтез в этих клетках белков, ассоциированных с апоптозом (Fas-лиганд, р53, Всl-2). Результаты эксперимента в группах крысят, матери которых содержались на рационе с 15 % оливкового масла, зависели от того, на каком рационе в дальнейшем содержалось их потомство. При содержании матерей на рационе с 15 % оливкового масла, а потомства - на контрольном рационе в селезенке отмечалось уменьшение размеров зон, содержащих В- и Т-лимфоциты.

Если же крысята продолжали получать рацион с 15 % оливкового масла, у них отмечали признаки активации лимфоидной системы. При этом влияние такого рациона было различным в разных зонах селезенки. Увеличение размеров зародышевых центров селезенки, связанное с активацией продукции В-клеток, у потомства матерей, содержавшихся в период беременности на рационе с 15 % оливкового масла, было очевидным даже у крысят, которые перешли на контрольный рацион. Рацион с 15 % оливкового масла оказывал влияние и на состав лимфоидно-макрофагальных инфильтратов индуцированных опухолей молочной железы. Полученные данные свидетельствуют о том, что содержание крыс в период беременности на рационе с 15 % оливкового масла оказывает модулирующее действие на процессы индуцированного канцерогенеза у потомства.

The automated monitoring system of parameters of sugar solutions of confectionery manufacture including meters of temperature and percentage of dry substances on saccharose in a solution, satisfying on accuracy to the requirements of technological process is developed.

Викладено результати досліджень якісних показників молока та біохімічних показників крові в повновікових корів чорно-рябої худоби різної селекції західного регіону України. Встановлено високий позитивний кореляційний зв'язок між надоєм і вмістом жиру в молоці, вмістом білка в крові, активністю ферментів переамінування та вмістом сульфгідрильних груп.

Показано, что под влиянием биопрепарата "Полиен", содержащего полиненасыщенные жирные кислоты в эритроцитах высоко- и низкоквалифицированных спортсменов-волейболистов интенсифицируются гликолитические реакции и реакции пентозофосфатного пути и, вместе с тем, подавляется восстановление глутатиона, что сопровождается стабилизацией сродства гемоглобина к кислороду у спортсменов в исходном состоянии и после воздействия физической нагрузки. Отмечены специфические и неспецифические изменения в биохимических показателях у спортсменов различной квалификации под влиянием интенсивной физической нагрузки.

Встановлено, що згодувування бугайцям сапоніту та комплексного мінерального додатку підвищує добові прирости на 7,3 % і 18,8 %, зменшує затрати корму на 6,8 % і 15,3 %. Доведено, що додатки не впливають на забійний вихід і хімічний склад м'яса, поліпшують жирно-кислотний склад ліпідів.

Висвітлено вплив екзогенної масляної кислоти на рубцеву ферментацію. Встановлено пониження активності мікроорганізмів рубця, підвищення утворення кетонових тіл і неестеріфікованих жирних кислот під впливом екзогенної масляної кислоти. Коефіцієнти енергетичного забезпечення і кетагенності мали найкращі показники у корів контрольної групи.

Встановлено, що збагачення раціону молодняка свиней у разі вирощування на м'ясо ферментом бовілакт у кількості 5 г на голову за добу, у порівнянні з дозами 10 та 15 г, сприяло незначному підвищенню перетравності сухої та органічної речовин, у тому числі протеїну, жиру і клітковини відповідно на 0,8; 10,7; 6,2 %, без змін перетравності БЕР.

Доведено, що мацеробацилін, у разі збагачення ним раціонів молодняка свиней, за рахунок посилення вуглеводно-жирового обміну знижує вміст загальних ліпідів і фосфоліпідів, підвищує рівень тригліцеридів у спектрі загальних ліпідів у м'язовій тканині, cприяє накопиченню незамінних жирних кислот (лінолевої).

Наведено основні результати впливу мультиензимної композиції (МЕК) мацеробацілліну ГЗх та бета-глюкоамілази на перетравність комбікорму м'ясними гусенятами. Встановлено, що введення МЕК у дозах 0,3; 0,5 % від маси комбікорму найбільш ефективне. У цьому випадку перетравність протеїну збільшилась на 3,2-3,4 %, жиру - на 2,6-2,8 %, клітковини - на 13,2-12,7 % відповідно до добавки. Суттєво вплинула МЕК на перетравність клітковини отже, введення даної мультиензимної композиції в комбікорм для м'ясних гусенят із збільшеним вмістом ячменю (30 %), покращує перетравність основних поживних речовин.

Вивчено вплив вітчизняного неглікозидного кардіотонічного препарату метаболітної природи "Суфан" на показники оксидантного гомеостазу та жирнокислотний спектр ліпідів міокарда та печінки інтактних щурів у разі даунорубіцинової інтоксикації. Встановлено, що застосування тільки суфану суттєво не впливає на досліджувані показники, тоді як у щурів з даунорубіциновою інтоксикацією препарат сприяє зменшенню порушень жирнокислотного складу та прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу.

Під час інкубації крові хворих на хронічне легеневе серце з текомом (суміш з високим вмістом омега-3 поліненасичених жирних кислот) виявлено пригнічення ліпооксигеназного шляху перетворення арахідонової кислоти й активацію циклооксигеназного шляху зі зміною балансу простациклінтромбоксанової системи у бік переважання простацикліну. У разі застосування текому за клінічних умов зменшується активність обох ланок метаболізму арахідонової кислоти, що значною мірою пояснює його антиагрегантну, вазодилаторну та протизапальну дію.

Показано, що обробка насіння сої ризоторфіном за умов вирощування її на різних фонах добрив зумовлює підвищення врожайності, вмісту білка в зерні та зниження вмісту жиру. Обприскування рослин розчином реглону у фазі зав'язування бобів на всіх фонах живлення забезпечує істотні прирости врожаю зерна та деяке (на 2 - 6 днів) скорочення вегетаційного періоду.

Изучали влияние мягкого ультрафиолета (УФ) на структурно-функциональные характеристики тимоцитов мышей. Показано, что облучение УФ в течение 15 мин приводит к усиленному образованию гуморально активных продуктов пероксидации жирных кислот; мобилизации редокс-системы витамина Е; открытию поверхностных мембранных белков; уменьшению фракции нейтральных липидов и увеличению их полярности в мембране. Длительное облучение (25 мин) приводило к стимуляции начальных и конечных этапов перекисного окисления липидов; истощению антиокислительных систем клетки; еще большему открытию белков в мембране; восстановлению липофильности мембраны и увеличению полярности липидов.

З'ясовано, що введення до раціону свиней бовілакту в кількості 5, 10 та 15 г на голову за добу сприяло підвищенню середньодобових приростів за 176 днів досліду відповідно на 16,1, 19,9 та 10,1 %, а також зменшенню витрат кормів на 1 кг приросту на 13,9, 16,6 та 9,3 %. У результаті збагачення раціонів свиней різними дозами бовілакту забійна маса тварин дослідних груп збільшувалась на 11,3 - 28,1 %, а маса туші - на 9,27 - 15,8 % у порівнянні з контролем. Підкреслено, що згодовування бовілакту не вплинуло на зміну маси внутрішніх органів свиней, але посилювало жировідкладення хребтового шпику.

В роботі наведено результати різнобічного вивчення біологічних властивостей збудників бактеріальних хвороб сільськогосподарських культур, квітів та деревних рослин.

Розглянуто питання застосування солей цирконію у виробництві шкір та хутра різноманітного призначення, колагенвмісних продуктів у переддубильно-дубильних процесах виробництва хромових шкір, розроблення заключного покриття для жирувально-воскового оздоблення шкір. Проаналізовано проблеми розробки і впровадження нових препаратів на основі білковмісної вторинної сировини, теоретичні основи цілеспрямованої модифікації поверхні текстильних матеріалів, вплив коригуючих устілок на біомеханіку ходи людей з деформованими ступнями тощо.

Охарактеризовано вплив мікрохвильового поля на посівні та урожайні якості насіння злакових, олійних та овочевих культур. Представлено енергоощадну технологію сушіння зерна в зерносушарках малої продуктивності. Проаналізовано сучасний стан і перспективи використання продуктів переробки сої у хлібопекарській, макаронній, кондитерській і харчоконцентратній промисловості. Значну увагу приділено кормовим препаратам жиророзчинних вітамінів, новим технологіям борошняних кондитерських виробів з домішками біологічно активної дії, зоотехнічній ефективності використання комбікормів, збагачених сапонітом, а також режимам пропарювання зернових культур.

Наведено результати робіт із синтезу детергентних присадок до моторних олій, подібних до лужних алкілсаліцилатів на основі жирних кислот, виділених з ріпакової та гідрованої ріпакової олії. Жирні кислоти під час взаємодії з хлористим тіонілом перетворювали на хлорангідриди, а при додаванні саліцилової кислоти одержували естери з карбоксильною групою при бензольному кільці, як у алкілсаліцилатів. Отримані сполуки перетворювали на нейтральні солі взаємодією з гідроксидом кальцію, а на лужні - реакцією одержання колоїдного карбонату в присутності нейтральних солей. На основі вихідної ріпакової олії отримано розчинну в олії присадку з лужністю 70 мг КОН/г.

В экспериментах с использованием сыворотки крови доноров и больных с острой хирургической травмой исследовали содержание первичных, вторичных продуктов ПОЛ, жирорастворимых витаминов А, Е, каротина, метаболитов токоферола и общую антиокислительную активность. Показано, что у больных в критических состояниях отмечается напряжение адаптационных систем всего организма с мобилизацией ресурсов жирорастворимых витаминов и появлением признаков истощения их запасов. Наблюдается изменение направления метаболизма ненасыщенных жирных кислот от целенаправленного образования эйкозаноидов к лавинообразному ПОЛ с накоплением в крови токсичных альдегидных продуктов. Усиливается образование активных метаболитов токоферола, что необходимо для восстановления нарушенного равновесия в системе антиокислительной защиты.

У статті подаються результати порівняльних експериментів з очищення жировмісних стічних вод із застосуванням різних технологій. Зроблено висновки щодо переваг та перспектив технології, яка містить комбінування електрокоагуляції та електрофлотації, завдяки якій ефект очищення від жирових сполучень є найбільшим.