Розглянуто актуальні питання української та всесвітньої історії, зокрема, характер державності Великого князівства Литовського, приєднання Київської землі до Великого князівства Литовського, розвиток училищ і шкіл у XIX - на початку XX ст. в Акермані, зовнішню торгівлю Південно-Східної України наприкінці XVIII - в першій половині XIX ст., розвиток міст Правобережної України у першій чверті XIX ст., благодійну діяльність родини Алчевських, деякі аспекти питання історіографії "голодомору", архівознавство України доби тоталітаризму, ставлення до приватної власності та традиційні світоглядні пріоритети російського та українського народів.

Широко відображено матеріали з історії та культури Болохівщини, висвітлено соціально-економічні та духовні проблеми регіону. Детально проаналізовано економічні та соціально-політичні причини антивеликокнязівського руху Болохівських громад, історію та культуру літописного Дорогобужа тощо. Наведено розповіді про визначних уродженців даного краю: про походження і роль Острозького роду в історії, про Шашкевичів - українську родину з Волині, князів Сангушків - підприємців з Болохівщини, Устима Кармелюка, Якова Гальчевського - отамана Болохівського краю, Василя Петренюка.

Вивчається становлення бюджетних систем в окремих зарубіжних країнах та Україні. Відносно України - розглянуті бюджетні відносини від перших київських князів до сьогодення. Наведено структуру бюджетної системи України, подано характеристику основних її складових частин. Особливу увагу приділено нормативній базі функціонування бюджетної системи, бюджетному процесу, доходній та витратній частині, бюджетному контролю та інформаційному забезпеченню. Аналізується сучасний стан бюджетних систем в окремих зарубіжних країнах та внесок українських та зарубіжних вчених в наукове забезпечення функціонування бюджетних систем.

Наведено ідентифікацію та систематизацію золотників і срібників, а також новий погляд на монетні ряди князів Святополка, Ярослава та Володимира. Аналіз історичних матеріалів показав, що карбування монет мало масовий характер. Доведено циліндричність княжих "знаків", що трансформувалися у головні убори, з яких короношолом має найбільш завершену форму.

Вміщено переклад частини унікального джерела першої половини XVII ст. - Інвентаря маєтків князів Острозьких 1620 р. Подано багатий та різноманітний матеріал стосовно 127 поселень, що за сучасним адміністративним поділом розташовуються на території Хмельниччини. Детально описано міста та села, наявні у них ремесла та промисли, сільськогосподарські знаряддя, фільварки та їх продукцію, характер сівозміни, що дозволяє проаналізувати стан і рівень розвитку окремих галузей господарства, а також стан продуктивних сил даної території в цілому.

Ключ. слова:
Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(2)436-7

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглядаються причини становлення і зміцнення Волзької Булгарії у Х ст., її соціально-економічне, політичне становище, а також військова організація. Розкриваються передумови суперечностей між руськими та булгарськими князями, а також описуються походи волзьких булгар на територію Київської Русі в Х-ХІІІ ст.

Збірник присвячено актуальним проблемам теорії та історії держави і права, питанням удосконалення інститутів конституційного, цивільного, трудового, адміністративного, фінансового, екологічного, кримінального та інших галузей права України. Значну увагу приділено угодам київських князів з візантійськими імператорами Х ст., а також організації військових судів у період Гетьманату. Досліджено роль українського етносу в національному відродженні Галичини за умов австрійської державно-правової системи. Детально проаналізовано діяльність К.Трильовського, М.Павлика, В.Старосольського, М.Лозинського, С.Дністрянського та ін.

Подано короткий історичний нарис розвитку галицько-волинських земель в кінці ХІ-ХІV ст., описано культуру земель княжої доби. Особливу увагу звернено на виникнення 1199 р. об'єднаного Галицько-Волинського князівства, його подальшу історію.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр)430.13

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкриваються різні аспекти складної історії Галичини від найдавніших часів до наших днів, розвитку її культури, освіти, мистецтва, інших галузей матеріальної і духовної діяльності галичан у нелегких умовах тривалого іноземного поневолення. Серед розглянутих питань - галицько-польські відносини ХІ-ХІІ ст.; розвиток української державності в період Галицько-Волинського князівства; вплив візантійського мистецтва на культуру стародавнього Галича; риторика Галицько-Волинського літопису; перші українські часописи Галичини про українську мову та національне відродження краю; формування та розвиток господарсько-економічної культури в Галицько-Волинській державі та ін.

Висвітлено актуальні питання теорії та історії держави і права, державного управління, адміністративного, конституційного, міжнародного, цивільного, підприємницького, аграрного, екологічного, кримінального, а також кримінально-процесуального права. Основну увагу приділено історіографії соціально-правового устрою Київського князівства у складі Великого Князівства Литовського, правовим аспектам відносин Війська Запорозького з Російською державою у період гетьманування І.Мазепи та діяльності української політичної еміграції першої половини XVIII ст., розбудові тогочасного слідчого апарату та створенню перших слідчих органів в Україні після жовтневого перевороту 1917 р.

У Київській Русі світська, тобто князівська влада, з самого початку була вищою за церкву. Особливості утворення та розвитку церковної організації не давали церкві можливості створення особистих, незалежних від князівської влади, володінь, як це відбувалось в європейських країнах. Церква зі зміцненням свого матеріального становища прагнула поширення влади й на суто світські справи. Реальне становище церкви в системі державних відносин завжди залежало від конкретного співвідношення економічної могутності та політичних сил.

Проаналізовано економічні зв'язки населення Північного Причорномор'я з грецькими містами-полісами, розташованими на території України. Розкрито особливості становлення феодального господарства Франції, Англії, Німеччини, Візантії та скандинавських країн. Значну увагу приділено землеволодінню та сеньйоріально-селянським відносинам, агрокультурі та сільськогосподарській техніці в епоху середньовіччя. Охарактеризовано основні аспекти господарського розвитку українських земель у другій половині XIV - XV ст. у складі Польського королівства та Великого князівства Литовського. Окремі розділи присвячено аграрним реформам 1848 і 1861 рр., передумовам виникнення української кооперації, а також характерним рисам Російської та Австро-Угорської імперій. Детально розглянуто економічну політику урядів Центральної Ради, Гетьманату, Директорії та ЗУНР.

Розглянуто один з найбільших і найвпливовіших осередків вітчизняної культури - Свято-Троїцький Києво-Кирилівський монастир, заснований династією чернігівських князів Ольговичів у XII ст. На основі аналізу креслень та обмірів, літературних та архівних джерел, матеріалів археологічних досліджень висвітлено багату на події історію монастиря, біля керма якого стояли видатні церковно-політичні та культурно-освітні діячі України - І.Гізель, Л.Баранович, І.Монастирський, Д.Ростовський. Розкрито етапи формування архітектурного ансамблю монастиря у XII - XVIII ст., а також описано твори унікального монументального живопису даного періоду, що збереглись у Кирилівській церкві.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т214(4Укр)4-21 + Т3(4Укр)442-8

Рубрики:

Генеалогія

Історія

Шифр НБУВ: Ж14441 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено історію правлячої еліти Східної Європи IX - XVI ст. Визначено генеалогію династій Рюриковичів і Гедиміновичів та інших, їх персональний склад, визначено їх роль у розвитку суспільства та політичних подіях. Детально охарактеризовано взаємини всередині князівських верств. Проаналізовано питання демографії, спадкового права та шлюбної політики, стосунки з іншими верствами суспільства, церквою, містами, а також вплив князів на розвиток військової справи, культури тощо.

Спростовано історіографічну традицію радянської історичної науки щодо відірваності козацької України від Київської Русі, зокрема, неоімперську концепцію давньоруської народності. Зроблено історіографічний аналіз розвитку концепції "спільної давньоруської колиски східних слов'ян". Простежено генетичний зв'язок етновизначальних ознак українців козацької доби у попередньому княжому періоді їх історії у царині матеріальної та духовної культури, мови, історичної свідомості. Доведено генетичний зв'язок князівських і козацьких лицарських традицій, їх близьку спорідненість із західноєвропейським лицарством.

Здійснено характеристику національного краєзнавства як самостійного предмету географічної науки, визначено його об'єкт, предмет і структуру. Висвітлюються географічні особливості заселення й освоєння території України в палеоліті, мезоліті, від неоліту до сьогодення. Особливу увагу сконцентровано на розгляді географічних передумов та особливостей формування та розвитку давньоруських державних утворень - Київської Русі, Галицького князівства, Галицько-Волинської держави. Проаналізовано географічне положення та розвиток Української держави у 1917-20 рр. (Центральна Рада, Директорія, ЗУНР), досліджуються розподіл українських земель у межах СРСР в 1920-38 рр., зміни в 1939-40 рр., а також територія України після другої світової війни.

Розглянуто зміст листування видатних бібліографів польського просвітництва як джерело аналізу комплектування князівської бібліотеки Яблоновських, що репрезентує широкі міждержавні зв'язки того часу, включаючи матеріали, пов'язані з Україною.