Явище електрохемілюмінесценції (ЕХЛ) успішно використовується в електрохемілюмінесцентних випромінювальних приладах для фізико-хімічного аналізу в задачах екології, хімії, біології, медицини та імунного аналізу. Кванти ЕХЛ є продуктами утворення електронно-збуджених часток у процесі гомогенних хімічних реакцій переносу електрона. Кінетика та механізми цих реакцій залежать від складу ЕХЛ-композиції, електроліту та розчинників, конфігурації ЕХЛ-комірки (об'ємна або тонкошарова), а також від прикладеного потенціалу (імпульсний або струм/напруга) тощо. Наведено математичне та числове моделювання для розв'язання задачі масоперенесення в тонкошарових безелектролітних комірках.

Явление электрохемилюминесценции (ЭХЛ) представляет собой излучение света, которое возникает в процессе электролиза сложных органических соединений и успешно применяется в ЭХЛ-излучательных устройствах. ЭХЛ применяется при физико-химическом анализе в задачах экологии, химии, биологии, медицины, в иммунном анализе. Кванты ЭХЛ являются продуктами образования электронно-возбужденных частиц в результате гомогенных химических реакций переноса электрона. Кинетика и механизм этих реакций зависят не только от состава ЭХЛ-композиции, элекролита и растворителей, но и в значительной степени от конфигурации ЭХЛ-ячейки (объемная или тонкослойная), а также от приложенного потенциала (импульсный или ток/напряжение) и т.п. Представлено математическое и численное моделирование для решения задачи переноса заряда в тонкослойных безэлектролитных ячейках.

The electrogenerated chemiluminescence (ECL) is a light-emitting phenomenon that arises during electrolysis of many organic compounds solutions and it has successful utilisation in the ECL emitting devices. On the other hand the ECL has applications in the physical and chemical analysis in ecology, chemistry, biology, medicine, immunoassays. ECL quanta are emitted by electronically excited molecules of pointed compounds products of homogeneous solution chemical electron-transfer reactions. Those reactions kinetic and mechanism depend strongly not only over ECL composition nature, electrolyte and solvents, but in great extent over ECL cell (volumetric or thin-layer) configuration, electrolysis mode (pulsed or direct current/voltage) etc. The mathematical modeling and digital simulation to solve a mass-transfer problems in thin-layer electrolyte-free cells are presented.

Викладено методики розрахунків масо- та теплообміну під час агломерації залізорудних матеріалів, що максимально відображають фізичні, хімічні та фізико-хімічні закономірності агломераційного процесу. Наведено варіанти розрахунку температури спалахування твердого палива за умов агломераційного процесу, складу газової фази та окиснення заліза в агломераті, матеріального та теплового балансів верхнього елементарного пласта шихти та шару в цілому. Розглянуто теоретичні основи та результати промислової реалізації процесу безполуменевого горіння газового палива у шарі агломераційної шихти.

Розглянуто теоретичне обгрунтування комплексних показників доменного процесу і створення на їх основі нових методів, алгоритмів та автоматизованих систем контролю, прогнозування та регулювання технологічного процесу доменної плавки, що забезпечують поліпшення його техніко-економічних показників, а також якості чавуну. Окремі розділи присвячено автоматизованим системам керування тепловим станом плавки, стабілізації теоретичної температури горіння, оптимізації витрат паливної домішки, технологічного кисню, вологості дуття та оптимального розподілу паливної домішки, а також технологічного кисню поміж доменними печами.

Виконано аналіз впливу різноманітних чинників (теплової потужності, температури димових газів, підігрів у компонентів горіння, збагачення повітря горіння) на масові викиди оксидів азоту під час спалення палива в доменних повітронагрівачах. Показано, що за умови зберігання температур під куполом і дуття й опалення повітронагрівачів тільки доменним газом із підігрівом компонентів горіння, або збагаченням повітря киснем, масові викиди оксидів азоту практично не змінюються порівняно з використанням природнодоменної суміші.

Розглянуті теплотехнічні характеристики органічних палив - основного джерела енергії теплотехнології: склад, теплота згоряння, вихід летючих речовин твердого палива. Визначені показники повного горіння палив і наведені приклади їх розрахунків. Викладені основні характеристики твердих, рідких і газоподібних природних і штучних палив.

Подано результати досліджень процесу гасіння вапна за різних температурних режимів введення у воду замішування хімічних реагентів. Вивчено кінетику зміни розчинності та pH середовища в процесі гасіння вапна. Встановлено, що додатки соди, борної кислоти та сахарози значною мірою впливають на реакцію взаємодії CaO з водою та на властивості кінцевого продукту - гашеного вапна. На основі експериментальних досліджень сформульовано умови одержання гашеного вапна з максимальною питомою поверхнею та підвищеною хімічною активністю. Показано, що таке вапно може використовуватись в харчовій, хімічній та інших галузях промисловості.

Викладено узагальнені матеріали та методичні основи дослідження пожеж, застосування інструментальних і розрахункових методів визначення осередків пожеж. Розглядаються особливості виникнення та розвитку пожеж, зони пожеж та їхій вплив на конструктивні матеріали, конструкції та організм людини. Описується методика проведення огляду місця пожежі; застосування фото- і відеозйомки під час дослідження пожеж; опитування свідків; фіксації та вилучення речових доказів. Вивчаються причини виникнення горіння внаслідок теплових проявів природних явищ; від теплових проявів іскор різного походження; від тепла, отриманого від більш розігрітого або розжареного предмета; у результаті вибуху та підпалу.

Викладено теоретичні основи загальної та неорганічної хімії: атомно-молекулярна теорія, періодичний закон Д.І. Менделєєва, будова атома, хімічний зв'язок, енергетика і напрямленість хімічних процесів, кінетика хімічних реакцій, властивості розчинів, природа якісно-відновних процесів та їх застосування. Розглянуто властивості металів, закономірності комплексоутворення, систематику координаційних сполук, властивості та способи добування простих речовин і хімічних сполук за всіма групами періодичної системи елементів Д.І. Менделєєва.

Проведено термодинамічні та кінетичні дослідження азотування рідкого сплаву Ni - Cr при 1873 К в рамках співробітництва українських та французьких вчених з використанням різних експериментальних методів. Одержані результати добре співпадають як з точки зору визначення розчинності азоту, так і з точки зору визначення загальної кінетики першого порядку. Порівняння кінетичних постійних, одержаних обома методами, дозволяє зробити висновок про те, що кінетика азотування контролюється переносом атомів азоту до міжфазної поверхні.

За допомогою методу фіксації потенціалу на цілій клітині досліджувались трансмембранні калієві струми в соматичній мембрані нейронів гіпокампа в умовах тривалого культивування. На основі активаційних характеристик та даних щодо фармакологічної чутливості був ізольований та описаний потенціалкерований калієвий струм А-типу, що швидко інактивується (КСШI). Транзієнтний КСШI активувався при потенціалах -50...-40 мВ та був чутливим до 4-амінопіридину (4-АП). Позаклітинне прикладення 5 мМ 4-АП призводило до зменшення амплітуди КСШI на 75 , в той час як прикладення 10 мМ тетраетиламонію не викликало її помітних змін. Кінетика активації КСШI описувалась однією експонентою в четвертому ступеню. При зміні потенціалу на мембрані від -40 до 30 мВ постійна часу активації варіювала від 2.8 до 1.5 мс. Кінетика інактивації описувалась однією експонентою з постійною часу, що змінювалась від 37 мс при -45 мВ до 18 мс при 40 мВ. Криві стаціонарної активації та інактивації описувалися рівнянням Больцмана; половинне значення рівня стаціонарної інактивації досягалось при -80 мВ, а стаціонарна активація - при -25 мВ. Кінетика виходу із стаціонарної інактивації описувалась однією експонентою з постійною часу 41 мс. Робиться припущення про те, що КСШI соматичної мембрани нейронів гіпокампа протікає через калієві канали типу Kv4.2.

Розглянуто питання теорії горіння вуглеводневих палив у турбоагрегатах, організації робочого процесу в камерах згоряння суднових газотурбінних двигунів (ГТД), вибору раціональних параметрів і розрахунку основних елементів трубчасто-кільцевих і кільцевих камер згоряння. Висвітлено особливості математичного опису турбулентних потоків з горінням, умови експлуатації камер згоряння суднових ГТД, методи їх технічного діагностування. Подано матеріали про доводку камер згоряння за стендових умов.

Наведено результати дослідження процесу виділення йоду з водних розчинів азотної кислоти та оксидів азоту. Вивчено вплив складу розчину та часу його випаровування на ступінь виділення йоду. Показано, що швидкість виділення прямо пропорційна концентрації води у системі. На основі експериментальних даних одержано математичну залежність.

Наведено узагальнені рівняння переносу для узгодженого опису електронних кінетичних та атомних дифузійних процесів у системі "метал - адсорбат - газ - вістря". Для цього використано метод нерівноважного статистичного оператора Зубарєва і отримано кінетичне рівняння для одноелектронної матриці густини та пов'язані з ним узагальнені рівняння дифузії для адсорбованих та неадсорбованих атомів газу на поверхні металу. Рівняння переносу проаналізовано для сильно та слабо нерівноважних процесів.

Вивчено кінетику окиснення вуглецю в присутності оксидів перехідних металів IV періоду в температурному інтервалі 700 - 850 К. Запропоновано математичну модель процесу. Разраховано кінетичні параметри, встановлено наявність компенсаційного ефекту.

Исследована кинетика повреждения материала твердосплавных зубков (карбид вольфрама - кобальт) буровых долот при циклическом сжимающем нагружении. Отмечены три этапа повреждения структуры до критического разрушения зубка. Установлена зависимость относительной длительности каждого этапа от амплитуды нагрузки и состава сплава.

Представлены результаты исследования процессов, которые сопровождают развитие трещин усталости при циклическом термическом и термомеханическом нагружении элементов конструкций из жаропрочных сплавов. На основании результатов экспериментального исследования кинетики повреждений материалов и численного моделирования термонапряженного состояния при нагружениях, воспроизводящих условия эксплуатации, с использованием методов механики разрушения проанализированы условия распространения усталостных трещин и высказаны рекомендации относительно оценки живучести элементов конструкций типа лопаток газотурбинных установок.

Методом структурно-гартівного аналізу розплаву чавуну, модифікованого сплавами Fe-Si-РЗМ і Fe-Si-Mg-Ca-РЗМ досліджено кінетику кристалізації чавуну з вермікулярним графітом. Встановлено, що незалежно від типу застосованого модифікатора, евтектичне перетворення в чавуні з вермікулярним графітом протікає, як при наявності контакту графітових включень, що ростуть із рідкою фазою, аналогічно чавуну з пластинчастим графітом, так і при ізоляції графітових включень від розплаву аустенітом, аналогічно чавуну з кулястим графітом.

Досліджено кінетику голографічного запису на фотополімері ФПК-488. Кінетичні криві проаналізовано в термінах рівняння Аврамі - Єрофеєва. Зроблено висновок, що для реєструючих середовищ з полімеризаційно-дифузійним механізмом запису можна реалізувати умови, в яких кінетика запису і відповідно світлочутливість матеріалу і ефективність запису будуть визначатися кінетичними параметрами полімеризаційного процесу.

Розглянуто заходи щодо зниження утворення оксидів азоту в топковій камері, розроблено методику розрахунків триступеневого спалювання твердого палива для екібастузського вугілля з використанням двопотокових паливовугільних пальників у паровому котлі БКЗ-420-140-5. Визначено розміри зон основного горіння, відновлювальної та допалювальної, отримано формулу для розрахунку температури факела у відновлювальній зоні. Показано, що розроблені заходи дають змогу знизити вміст оксидів азоту в продуктах згоряння на 38 - 50 %.

Розглянуто методи зменшення концентрації шкідливих речовин у продуктах згоряння енергетичних установок залежно від технології змішування паливного газу та окисника. Наведено результати досліджень щодо визначення концентрацій вуглеводнів, бенз(а)пірену та формальдегіду в продуктах згоряння газоподібного палива для різних режимів горіння.