Просторовий розподіл та переважна орієнтація молекул білків у моношарі досліджена з застосуванням кінетики поверхневого плазмонного резонансу (ППР) та мікроскопії атомних сил (МАС) підчас адсорбції фібриногену людини на поверхню золота. У роботі проведена серія специфічних імунних реакцій щоб проаналізувати адсорбційно-конформаційний стан плівок фібриногену. Отримані результати демонструють прямий зв'язок кінетичних параметрів реакції антиген-антитіло з конформацією фібриногену на межі розподілу. Застосування МАС і ППР аналізів дало можливість визначити одно-, двох- та трьох молекулярні структурні сполуки фібриногену на межі розподілу. Адсорбція фібриногену на поверхню полікристалічного золота - це складний процес, що містить: розгортання, стимульоване поверхнею, само-збирання та адсорбцію, які відбуваються конкурентно у часі. Цей результат підтверджує перспективу запропонованого підходу у біосенсорній техніці для визначення просторового розподілу та біофункціональних властивостей специфічних білків, які адсорбуються з біологічних рідин.

На прикладі Сурської зеленокам'яної структури показано особливості складу порід, навколорудних метасоматитів та золоторудних асоціацій зеленокам'яних структур Середнього Придніпров'я, що дало змогу по-новому оцінити процеси золотонакопичення та виробити пошукові ознаки золотого зруденіння у докембрії Середнього Придніпров'я. Визначені фактори золотоносності мають важливе значення для побудови генетичної моделі золотої мінералізації Середнього Придніпров'я та визначення нових перспективних золоторудних ділянок.

Золоторудні родовища Українського щита дуже різноманітні за віком і умовами утворення. Родовище Майське, Клинці, Юр'ївське і Сурозьке утворилися в нижньому протерозої (2500 - 2000 млн. років тому). Ізотопні та інші геохімічні дані свідчать про те, що вони утворилися в основному за рахунок мобілізації рудних компонентів із вміщуючих порід, а гранітоїди, що супроводжують ці родовища, були переважно генераторами тепла і частини розчинів. Родовища в зеленокам'яних областях (Сергіївське, Балка Золота, Балка Широка) утворилися внаслідок гідротермально-вулканічної діяльності в стародавніх вулканічних структурах. В окремих випадках у рудоутворенні приймали участь приповерхневі (в тому числі метеорні) розчини.

З використанням великого матеріалу щодо розподілу золота та його елементів-супутників в архейських зеленокам'яних товщах Середнього Придніпров'я показано, що жоден із петрохімічних типів порід зеленокам'яних структур не виділяється ступенем золотоносності порівняно з іншими. Вміст золота, як правило, не перевищує кларкових для даних типів порід, за винятком дільниць розвитку сульфідних фацій залізистих кварцитів і зон колчеданного зруденіння, найімовірніше пов'язаних із проявленням сольфатарно-гідротермальної діяльності. Відночас зазначено, що підвищеною концентрацією золота характеризуються метасоматично змінені породи широко розвинутих у регіоні зон тектонічного розсланцювання. Показано приуроченість золота до внутрішніх і центральних зон метасоматичних ореолів, наведено опис типових родовищ і наголошено на необхідності проведення палеовулканологічних реконструкцій у ході пошукових робіт стосовно золота.

Описана радиочастотная (РЧ) система для интерстициальной гипертермии (ИГТ) при лечении больных со злокачественными опухолями головного мозга, которая состоит из золотых РЧ антенн и РЧ генератора. Модельные исследования на фантоме и в опытах на собаках показали возможность достичь необходимого температурного распределения с помощью созданных РЧ антенн. Проведены I - II фазы клинической проверки системы для ИГТ при лечении 30 больных с опухолями головного мозга. Во всех случаях были подтверждены технические возможности РЧ ИГТ и ее переносимость больными. Противоопухолевый эффект, оцененный с помощью компьютерной томографии, был следующим: полная регрессия - 5 больных, частичная - 11, стабилизация процесса - 12, прогрессирование - 2. Число полных и частичных регрессий составило 53 %. Отмечены следующие осложнения: переходящий отек мозга (6 больных), ликворея (3), геморрагия вблизи имплантирования антенн (1). Установлено, что РЧ ИГТ может быть использована в клинике при лечении больных со злокачественными опухолями головного мозга.

Розглянуто питання, пов'язані з проблемами утилізації електронного брухту (лампової та напівпровідникової електроніки, НВЧ-техніки тощо.) зокрема, з оцінкою елементного складу зразків в режимі "чорного ящика" (відсутністю апріорної інформації про склад досліджуваних об'єктів); оцінкою рентабельності та доцільності вилучення різних металів, у першу чергу, золота та срібла; вибором і місцем методів аналізу та вилучення цих металів у послідовності етапів утилізації. Розгляд проблематики виконано на базі експериментальних даних активаційного аналізу зразків електронного брухту на мікротроні М-30 ІЕФ НАНУ.

Нижні частини розрізів архейських зеленокам'яних комплексів Українського щита, що представлені магматичними породами мафіт-ультрамафітової асоціації, ідентифікованої з океанічною корою, розглянуто як первинне джерело рудогенних елементів у процесах подальшого рудоутворення. Припущено, що серпентинізація океанічних гіпербазитів обумовила першу мобілізацію і перерозподіл кларкового золота. До відомих зеленокам'яних комплексів (давніше за 3 млрд рр.) додано молодший. У цьому комплексі, який метаморфізований за умов гранулітової фації 2,6 млрд рр. тому, виявлено мінералізацію Ba, Mn (з Co, Ni, Cu), W, Cu і Zn, а також Cr і Ni з Au, котра ідентифікується з рудами, що утворилися в океанічних умовах фанерозою. Протерозойська регенерація цієї мінералізації утворює еволюційний ряд рудних мінеральних асоціацій від високотемпературної скарнової до низькотемпературної гідротермальної. Накреслено послідовність концентрації Au в зеленокам'яних комплексах, давніших за 3 млрд рр., яка пов'язана з оксидною і сульфідною фаціями залізо-кременистої формації та послідуючими етапами її гідротермальної регенерації. У результаті ерозії архейських комплексів утворилися раннєпротерозойські золотоносні теригенні відклади.

Розглянуто ряд аспектів і проблем мінерагенії України, зокрема: геохімію та металогенію ряду перехідних 3d-елементів (Sc-Zn); вулкагено-осадове рудоутворення в Українських Карпатах; петрологію, геохімію та мінерагенію лужних порід; метаморфізовані руди Приазов'я; мінерагенію (металогенію) заліза, марганцю, урану, графіту, алюмінію, золота, платини, вольфраму.

Особливості хімічного складу біотиту з порід рудної зони Клинцівського родовища підтверджують їх метасоматичний генезис. Розподіл залізистості та зміна вмісту титану в біотиті відображує певну метасоматичну зональність: в ряду гнейс - коложильна облямівка - олігоклаз-кварцова жила збільшується залізистість та зменшується титанистість порід.

Наведено ідентифікацію та систематизацію золотників і срібників, а також новий погляд на монетні ряди князів Святополка, Ярослава та Володимира. Аналіз історичних матеріалів показав, що карбування монет мало масовий характер. Доведено циліндричність княжих "знаків", що трансформувалися у головні убори, з яких короношолом має найбільш завершену форму.

Проаналізовано визначення уран-свинцевих і калій-аргонових методів ізотопного віку золоторудних родовищ Українського щита (Сергіївського, Балка Золота, Балка Широка, Сурожського, Майського і Клинцівського). Виділено стадії в процесах золотонакопичення. Проте надійно визначити тип інтрузивних порід, з якими пов'язані ці процеси, поки що не вдалося.

Наведено геологічне та структурне положення родовища, петрографічний склад вміщуючих порід та їх метаморфічні і метасоматичні зміни, особливості мінеральних асоціацій. На основі мінералого-геохімічних, ізотопних та термобарогеохімічних даних запропоновано генетичну модель первинного накопичення золота у ранньопротерозойських кластогенних флішоїдних товщах з наступною багаторазовою їх регенерацією. Золотогенеруюча система була гіпротермально-метасоматичною.

Розглядаються проблеми математики та природничих наук. Аналізуються багатозначні відображення комбінованої структури в задачах негладкої умовної оптимізації, диференціальні інваріанти другого порядку підалгебр підпрямої суми розширених алгебр Евкліда, множинність рівнянь, які мають своїм рішенням золотий переріз, та їх взаємозв'язок з гіперболічною тригонометрією Фібоначчі. Описуються методи сплайн-апроксимації при обробці дифузійних даних, нові напрямки реакції Меєрвейна, електрохімічне виділення водню на гострійних структурах металу. Досліджується вікова динаміка властивостей основних нервових процесів у спортсменів та неспортсменів, онтогенез взаємозв'язків властивостей основних нервових процесів з сенсомоторними характеристиками у студентів та ін.

Наведено результати геологічних, стратиграфічних, мінералогопетрографічних, літологічних, геофізичних, гідрографічних та екологічних досліджень Чорного моря. Розглянуто нові дані щодо мінерально-сировинних ресурсів Чорноморського басейну та їх використання - нафтогазоносності, золотопроявів, залізомарганцевих конкрецій, сапропелевих мулів, будівельних пісків тощо. Детально проаналізовано основні концепції та положення методології організації геоекологічних досліджень верхнього прошарку літосфери в акваторії Чорного моря. Досліджено особливості седиментогенезу в Чорноморській западині у кайнозої. Значну увагу приділено правовим проблемам Чорного моря.

Наведено результати науково-дослідних робіт, зокрема, геологічних, стратиграфічних, мінерало-петрографічних, геофізичних та гідрографічних у північно-західній частині Чорного моря під час проведення 7-го і 8-го рейсів науково-дослідного судна "Київ". Отримано нові дані про геологічну будову, сучасну тектонічну і сейсмічну активність, геофізичні поля, гідрографію та океанографію Чорного моря. Визначено ділянку на північно-західному шельфі Чорного моря для постановки геолого-розвідувальних робіт на будівельні піски та черепашники, вивчено можливості зниження собівартості цієї сировини за рахунок можливого супутнього видобування з них золота. Уточнено перспективи геолого-розвідувальних робіт на морський сапропель в західній частині Чорного моря. Отримано нові дані, що підтверджують перспективність території на південному сході від о. Зміїний на нафтогазоносність та її економічне значення для України.

Охарактеризированы причины, действующие силы, характер движения, определяющие одновременное формирование континентальных рифтов и сопряженных обрамляющих дивергентно расположенных надвиговых (взбросовых) структур. Изучены особенности минерального состава, структуры, текстуры и некоторых других характеристик наиболее распространенных кристаллических вскрышных пород железорудных карьеров Криворожского бассейна: гранита, мигматита, гнейса, амфиболита, пегматита. Рассмотрены закономерности локализации и минералогической зональности тел основных типов метасоматитов, сопровождающих золотую минерализацию в породах зеленокаменных поясов Среднего Приднепровья.

Вперше запропоновано розроблену на формаційній основі схему стратиграфічного розчленування стратифікованих та вікового розчленування плутонічних утворень Сорокинської структури. Показано співвідношення між плутонічними та вулканогенними формаційними тілами, а також зроблено висновок про існування в межах структури єдиних вулкано-плутонічних асоціацій. Отримані дані покладено до основи побудови формаційної карти Сорокинської структури масштабу 1:10000. Розглянуто ріодацитплагіогранітну вулкано-плутонічну асоціацію), а також встановлено особливості складу і структури рудовмісних комплексів. Розроблено комплекс прогнозно-пошукових критеріїв та ознак промислового золотого зруденіння. На підставі цього побудовано карту закономірностей та прогноз розташування золотого зруденіння Сорокинської структури.

Наведено нові результати геологічних, географічних та екологічних досліджень Середнього Придніпров'я. Окрему увагу приділено металогенії золота, срібла та марганцю. Викладено відомості щодо оцінки впливу різних антропогенних факторів на ландшафти, підземні та поверхневі води. Подано результати картографування території Дніпропетровщини.

Наведено результати геологічних, географічних і геоекологічних досліджень центральної частини України. Розглянуто мінералогію, морфологію та генетичні особливості родовищ золота. Детально проаналізовано промислово-урбаністичну та георелігійну ситуації на Дніпропетровщині. Розроблено методи контролю за процесом вилучення золота з руд. Охарактеризовано вплив важких металів на морфофізіологічні показники амфібій.

Розглянуто технологію побудови комплексних геоелектричних моделей ендогенних родовищ золота Українського щита та Донбасу. Наведено характеристики геологічної будови та золотоносності металогенічних районів і зон, вперше описано геолого-структурні та геоелектричні моделі головних родовищ і рудопроявів золота. Визначено геолого-геофізичні критерії та ознаки золотого зруденіння Донбасу й Українського щита.