Ломоносівський підводний масив (ЛПМ) розташований уздовж підніжжя континентального схилу Чорного моря у 26 милях від м. Севастополь. Нові дані підтвердили існування у ньому магматичних порід двох острівнодугових серій - вапняково-лужної та бонінітової. Крім того, у західній половині масиву виявлено породи ще однієї острівнодугової серії - шошонітової. Отже, у межах підводного відслонення довжиною біля 44 км встановлено всі три серії, характерні для океанічних острівних дуг, породи яких розташовані у певному для цих дуг порядку. Останній дозволяє зробити висновок, що гіпотетична зона субдукції має бути скерована у бік Східно-Європейської платформи. ЛПМ - це фрагмент колись суцільної острівної дуги середземноморського типу, закладеної на континентальному підгрунті. Крім того, походження ЛПМ може бути пояснено за рахунок рифтогенезу або колізії континентальних плит. Причорноморську гілку Середземноморського складчастого поясу можна розглядати як сукупність субзгідних острівних дуг та колізійних терейнів, які нарощувалися на південній околиці Східно-Європейської платформи у напрямку з півночі на південь, від юри до палеогену.

Приведены данные по pH и Eh среды, количеству битумоида, углеводородов, биогенных органических компонентов и бактериобентоса в донных осадках, исследованных на крымском шельфе весной 1999 г.

Освещается история изучения подводных газовыделений Черного моря, геодинамические условия северо-западного сектора Черного моря и района развития газовыделяющих объектов. Рассматриваются особенности геотектонического положения, локального геологического контроля, региональные факторы контроля очагов активного газовыделения. Описываются методы и технология морских геолого-физических исследований: гидроакустических (профилирование, эхолотирование, визуализация изображений газовых факелов) и сейсмоакустических. Представлен атлас газовых факелов на дне Черного моря. Отмечается, что выявленные поля газовых факелов (более 140) охватывают обширную площадь шельфа и перегибов континентального склона в западной и северо-западной частях Черного моря.

Наведено результати геологічних, стратиграфічних, мінералогопетрографічних, літологічних, геофізичних, гідрографічних та екологічних досліджень Чорного моря. Розглянуто нові дані щодо мінерально-сировинних ресурсів Чорноморського басейну та їх використання - нафтогазоносності, золотопроявів, залізомарганцевих конкрецій, сапропелевих мулів, будівельних пісків тощо. Детально проаналізовано основні концепції та положення методології організації геоекологічних досліджень верхнього прошарку літосфери в акваторії Чорного моря. Досліджено особливості седиментогенезу в Чорноморській западині у кайнозої. Значну увагу приділено правовим проблемам Чорного моря.

В монографии разработаны основы теории гравитационного зондирования вязкопластичных грунтов. Рассмотрены методы контактного исследования грунтовых сред в труднодоступных районах, в том числе на поверхности космических тел и глубоководных частях Мирового океана. Созданы новые погружные устройства, подводные носители, оборудование и приборы, позволяющие определять эксплуатационные характеристики грунтов в условиях естественного залегания.

Наведено опис колекції залізомарганцевих конкрецій та корок Індійського, Тихого, Атлантичного й Південного океанів, з врахуванням численних публікацій, доповнених власними спостереженнями над музейним матеріалом. Розглянуто геохімічні умови конкрецієутворення, морфогенетична характеристика конкрецій та корок, їх мінеральний й хімічний склад, координати та глибини відбору, дано оцінку перспективності металогенічних одиниць. Показано найважливішу роль залізомарганцевих утворень таких як руд на марганець, кобальт, нікель, мідь та ряд цінних домішок.

По результатам проведенного прямого физического эксперимента скорость осаждения частиц размером от 40 - 60 до 5 - 1 мкм взвеси морских донных осадков, взятых в бухте Круглая (г.Севастополь), составляет от 384 до 35 мм/сут соответственно. Время осаждения частиц взвеси при свободном осаждении в столбе воды в 1 м составляет около 28 суток.

Розглянуто єдність природи Світового океану та її ознаки. Висвітлено питання започаткування, походження і еволюції земної кори та рельєфу океанічного дна, проаналізовано науково-пізнавальні погляди на походження дна Океану. З різним ступенем обгрунтування викладено науково-теоретичні підгрунтя про дві провідні гіпотези - геосинклинальну ("фіксістську") і формування тектоніки літосферних пліт ("мобілістську"), їх значення у формуванні поглядів на основні структури дна Океану та головних і другорядних форм рельєфу океанічного дна. Особливу увагу приділено проблемі походження води взагалі, походженню та еволюції води в океані. Наведено основні результати дослідження походження солоних морських вод на фоні формування земної кори і уголовиння Океану, проаналізовано процеси та ймовірні причини відносної гідрохімічної рівноваги цієї води. Розглянуто найважливіші складові частини загального масообміну, процеси солеобміну, обміну мулля ("завислого органічного і мінерального матеріалу") та обміну газів в мегашарі морської води.

Изложены основы теории разработки подводных вязкопластичных грунтов. Создан комплекс методов и технических средств для исследования глубоководных донных отложений в эксплуатационных условиях. Представлены результаты испытаний сопротивления рабочих сред и параметров взаимодействия с ними механизмов грунторазрабатывающих машин. Предложены новые добычные установки и плавучие комплексы для специальных подводных работ.

Розглянуто життєвий і творчий шлях О.К. Каптаренко-Чорноусової - учениці академіка П.А. Тутковського, який розробив мікропалеонтологічний метод вивчення морських осадових відкладів, що нині є найважливішим у практиці біостратиграфічного вивчення нафтогазоносних структур, родовищ корисних копалин осадового походження, геологічного картування. О.К. Каптаренко-Чорноусова удосконалила метод мікропалеонтологічних досліджень і поширила його на весь фанерозой. Особливо важливі її фундаментальні праці з видового складу форамініфер юрських, крейдових і палеогенових відкладів. З-під пера О.К. Каптаренко-Чорноусової вийшло більше ста наукових праць. Численні її учні успішно працюють в різних регіонах України і Росії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д543.0

Рубрики:

Генезис донних відкладень

Шифр НБУВ: Ж66348 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Виконано гранулометричні та мінералогічні дослідження донних відкладів північної частини чорноморського шельфу України. Переважними фракціями осадів є пелітові та алевритові різновиди. Вихід важкої фракції коливається від 0,54 до 0,12 %. У мінеральному складі осадів виділено такі комплекси: чорнорудно-гранатовий з лейкоксеном, чорнорудно-епідот-піроксеновий з гідроксидами заліза, гранат-чорнорудний з епідотом або з гідроксидами заліза, чорнорудний з піритом. Визначено характер поширення цих комплексів по досліджуваній території.

Granulometric and mineralogical investigations of bottom sediments of the northern part of the Black Sea Ukrainian shelf have been carried out. Pelitic and aleuritic varieties prevail in deposits. Heavy fraction outcrop changes from 0,54 to 0,12 %. Such complexes have been distinguished in the sediments: black-ore-garnet with leucoxene, black ore-epidote-pyroxene with iron hydroxides, garnet-black-ore with epidote or with iron hydroxides, black-ore with pyrite. Character of these complexes distribution on the investigated territory has been discovered.

Узагальнено результати геологічних, мінералого-геохімічних, літологічних та інших досліджень Індійського океану щодо залізомарганцевих конкрецій вмісних порід. Проаналізовано генетичне та промислове значення багатопластових конкреційних покладів. Досліджено вплив рифтових зон серединно-океанічних хребтів і вулканічних осередків на седиментаційно-діагенетичний генезис конкрецій. Особливу увагу приділено перспективним щодо промислового використання ділянкам розвитку залізомарганцевих конкрецій. Висвітлено методи пошуків конкрецій та способи їх видобування. Розглянуто правові питання стосовно виділення та підготовки для експлуатації ділянки видобування.

Надано результати хімічного, мінералогічного та гранулометричного аналізу ільменіт-циркон-монацитових пісків півнiчного Приазов'я, виконаних у ПДТУ, МДУ ім. Ломоносова, Кримської філії УкрДІГРа, і Донецькому хіміко-металургійному заводі.

Приведены результаты химического, минералогического и гранулометрического анализа в ильменит-циркон-монацитовых песках северного Приазовья, выполненных в ПГТУ, МГУ им. Ломоносова, крымском филиале УкрГИГРа и Донецком химико-металлургическом заводе.

To bring a results of chemical, mineral and particle-measuring analisies monazite sands on the Azov sea coast.

Освещены основы нового синтетического научного направления - морской геоэкологии. Рассмотрены концептуальные подходы к изучению донных отложений морей и океанов как морских геоэкологических систем. Предложена и обоснована система понятий, включающая в себя идеологию и направленность морских геоэкологических исследований, а также материальную составляющую их объекта.

Приведены результаты исследований, проводимых в Севастопольской бухте, начало которым положил С.А.Зернов в 1910 - 1911 гг., и получившим развитие в последующие годы. Проанализированы физико-химические показатели донных осадков бухт и локальных участков, охарактеризованы их микробентос и макрозообентос. Рассмотрено влияние нефтяного загрязнения на биоту, а также ответной реакции гидробионтов на действие аллохотных углеводородов. Освещены особенности трансформации нефтяного загрязнения мидиями и бактериями.

Розглянуто питання геологічної палеоокеанографії на основі вивчення епіпелагічних та мезопелагічних басейнів давньої Карпато-Чорноморської континентальної окраїни океану Тетіс. Наведено результати дослідження процесів давнього осадонагромадження, генетичної типізації відкладів, умов формування осадових нашарувань під впливом палеогеографічних та палеоокеанографічних чинників. Проаналізовано геологічні та структурно-морфологічні ситуації седиментації, тропо- та гідросферну циркуляцію, апвелінговий процес, прояви розвитку "океанських безкисневих подій". Описано новий генетичний тип морських (океанських) осадових утворень - апвелінгові формації, виділено нашарування прибережного апвелінгу та шари "чорних глин". Висвітлено основні закономірності формування речовинного складу осадів та просторово-вікового поширення окремих літологічних комплексів порід, передумови лавинного нагромадження органічної речовини та її геохімічну природу.

Рассмотрены вопросы геологической палеоокеанографии на основе изучения эпипелагических и мезопелагических бассейнов древней Карпато-Черноморской континентальной окраины океана Тетис. Приведены результаты исследования процессов древнего осадонакопления, генетической типизации отложений, условий формирования осадочных наслоений под влиянием палеогеографических и палеоокеанографических факторов. Проанализированы геологические и структурно-морфологические ситуации седиментации, тропо- и гидросферная циркуляция, апвелинговый процесс, проявления развития "океанских безкислородных событий". Описан новый генетический тип морских (океанских) осадочных образований - апвелинговые формации, выделены наслоения прибрежного апвелинга и слои "черных глин". Освещены основные закономерности формирования вещественного состава осадков и пространственно-возрастного распространения отдельных литологических комплексов пород, предпосылки лавинного накопления органического вещества и его геохимическая природа.

Освещена геологическая проблема Азово-Черноморского бассейна (АЧБ). Рассмотрены история изучения и освоения Черного и Азовского морей, а также их геолого-географические особенности. Определены источники пресной воды на дне морей. Приведены результаты достижений геологов, нефтяников, специалистов в области металлогении, петрографии, литологии, палеонтологии, гидрографии, океанологии, машиностроения в изучении минеральных ресурсов АЧБ, предложены возможные пути их освоения. Рассмотрены перспективы развития морского горного дела.

Для тришаруватої (еклогіт, базальт, граніт) моделі будови океанічної кори та двошаруватої (базальт, граніт) континентальної обгрунтовано механізм їх взаємодії з формуванням субокеанічної кори на дивергентному етапі, субконтинентальної - на конвергентному та континентальної - на колізійному. Запропоновано модель утворення острівних дуг і задугових басейнів (конвергентний етап) та обгрунтовано особливості клиноформно-шаруватої моделі будови їх осадових товщ. Використано модель Землі, що розширюється, яка є наслідком теоретичних положень загальної теорії відносності та відкриває перспективи побудови теорії релятивістської геодинаміки. Показано, що вже на цьому рівні розвитку теоретичних основ знімається ряд протиріч між фіксистською та мобілістською тектонічними гіпотезами.

Для трехслойной (эклогит, базальт, гранит) модели строения океанической коры и двухслойной (базальт, гранит) континентальной обоснован механизм их взаимодействия с формированием субокеаничной коры на дивергентном этапе, субконтинентальной - на конвергентном и континентальной - на коллизионном. Предложена модель образования островных дуг и задуговых бассейнов (конвергентный этап) и обоснованы особенности клиноформно-слоистой модели строения их осадочных толщ. Использована гипотеза расширяющейся модели Земли как следствие теоретических положений общей теории относительности, что открывает перспективы построения теории релятивистской геодинамики. Показано, что уже на данном этапе предлагаемый подход снимает ряд противоречий между фиксистской и мобилистской тектоническими гипотезами.

It is grounded the essence of interaction of the three-layer (eclogite, basalt, granite) model of ocean crust structure and two-layer (basalt, granite) continental one with formation of the sub-oceanic crust during the divergent stage, sub-continentalcrust during the convergent one, and continental one during the collision one. The model of island arcs and out of arc basins formation (convergence stage) was proposed, and features of sphenoconformable model of their sedimentary strata are based. The hypothesis of an extending model of the Earth as consequence from theoretical positions of the general theory of a relativity that opens prospects of construction of the theory of relativistic geodynamics is used. It is shown, that already at this stage the offered approach removes a number of contradictions between fixistic and mobilistict tectonic hypotheses.

Приведены данные об океанологии и геологии морского дна, описаны свойства морской воды и особенности её движения в океане, процессы, происходящие на дне, в толще и на поверхности океанов и морей. Представлена классификация ресурсов океана и освещены особености технологий и устройств по использованию данных ресурсов человеком. Оценены масштабы загрязнения гидросферы Земли.