Висвітлюється історія будинку М.С.Грушевського у Львові, яка супроводжується розповіддю про його життя та діяльність з 1901 р. Запропоновано деякі відібрані відомості з епістолярії навкруг вілли М.Грушевського у Львові, зокрема, листи родини Грушевських.

Проаналізовано естетичну парадигму творчості М.Черемшини, фонетичні та фономорфологічні особливості слів у епістолярії В.Стефаника. Всебічно досліджено зв'язки письменників "Покутської трійці" з січовим рухом у Галичині та Буковині на початку XX ст. Значну увагу приділено прозовій творчості Б.Лепкого, основним аспектам національно-духовної диференціації, архетипу лісу та землі у казках Н.Кобринської, а також українській класичній новелі.

Розглянуто питання граматики і термінології, діалектології, фразеології. Проаналізовано розвиток правознавчої науки в контексті лінгвістики на сучасному етапі, граматичне значення числа іменників як виразник локативної семантики в простому реченні. Висвітлено семантичні особливості ергонімів, розвитку семантики детермінологізованих лексичних одиниць, співвідношення слів однієї тематичної групи в різних мовах. Визначено когнітивні особливості фразеологізмів в епістолярії М.Коцюбинського. Розкрито аспекти зіставного опису фразеоматичних комплексів англійської та української мов, стилістичні та прагматичні аспекти вивчення німецькомовних рекламних текстів.

Рассмотрены вопросы грамматики и терминологии, диалектологии, фразеологии. Проанализированы развитие правоведческой науки в контексте лингвистики на современном этапе, грамматическое значение числа существительных как выразитель локативной семантики в простом предложении. Освещены семантические особенности эргонимов, развития семантики детерминологизированных лексических единиц, соотношения слов одной тематической группы в разных языках. Определены когнитивные особенности фразеологизмов в эпистолярии М.Коцюбинского. Раскрыты аспекты сопоставительного описания фразеоматических комплексов английского и украинского языков, стилистические и прагматические аспекты изучения немецкоязычных рекламных текстов.

Висвітлено тематичний епістолярний цикл А.Чехова, написаний ним у період перебування на Сумщині в 1888 - 1889 рр. до друзів та родичів, в якому простежується тема України. Зазначено, що Україна в листах А.Чехова - це той ідеал природності, гармонії, краси, фізичної та духовної чистоти, які так цінував письменник.

Освещен тематический эпистолярный цикл А.Чехова, написанный им в период пребывания в Сумской области в 1888 - 1889 гг. к друзьям и родственникам, в которых прослеживается тема Украины. Указано, что Украина в письмах А.Чехова - это тот идеал естественности, гармонии, красоты, физической и духовной чистоты, которые так ценил писатель.

Проаналізовано жанровий універсум прози відомого українського поета Б.Лепкого в контексті рецепції літературної критики 1930 - 1940 рр. Висвітлено взаємозв'язок рівнів генологічної свідомості та їх фіксацію в епістолярії Б.Лепкого, осмислено колізії в системі авторських текстових генологічних маркувань і рецептивного відлуння в літературному процесі першої половини ХХ ст.

Проанализирован жанровой универсум прозы известного украинского поэта Б.Лепкого сквозь призму рецепции литературной критики 1930 - 1940 гг. Освещена взаимосвязь уровней генологического сознания и их фиксация в эпистолярии Б.Лепкого, осмыслены коллизии в системе авторских текстовых генологических маркирований и рецептивного озвучивания в литературном процессе первой половины ХХ ст.

Висвітлено різні аспекти сучасної філології. Охарактеризовано епітет "чужий" як концептуальний художній образ у думовому епосі. Проаналізовано лінгвістичні особливості віртуальної комунікації людей. Визначено внутрішню форму слова у системі словотвору, а також структурні елементи епістолярії М.Коцюбинського як засіб виявлення конотативного компонента. Розглянуто взаємодію фразеологічних дериватів, варіантів та модифікантів, а також структурні типи абсолютної інфінітивної конструкції.

Освещены различные аспекты современной филологии. Охарактеризован эпитет "чужой" как концептуальный художественный образ в эпосе мысли. Проанализированы лингвистические особенности виртуальной коммуникации людей. Определены внутренняя форма слова в системе словообразования, а также структурные элементы эпистолярии М.Коцюбинского как способ выявления конотативного компонента. Рассмотрено взаимодействие фразеологических дериватов, вариантов и модификантов, а также структурные типы абсолютной инфинитивной конструкции.

Висвітлено історію українських перекладів видатного російського письменника М.В. Гоголя. Проаналізовано особливості перекладу діалектної лексики, способи відтворення діалогічної форми мови в практиці російсько-українського перекладу, зокрема повістей М.В. Гоголя. Розглянуто проблеми перекладу української класичної поезії Т.Г. Шевченка. Визначено структурно-семантичні параметри речень умовної модальності в творах української письменниці Н. Кобринської, формально-граматичні особливості звертань у мові В. Стуса, граматичні трансформації в перекладі роману І. Гончарова "Обломов". Описано текстотвірні функції порівнянь у романі У. Самчука "Волинь", засоби вираження авторизації у епістолярії Б. Лепкого. Розкрито роль етнографічних елементів у творчості М. Черемшини. Розглянуто питання лексичного вираження емоційних концептів у творі Дж. Ролінг "Гаррі Поттер і філософський камінь", диференціації лексики за типом прагматичних компонентів у значенні в сучасній німецькій та українській мовах. Висвітлено проблеми французько-українського перекладу сучасної економічної лексики. Описано лексико-семантичні особливості газетних заголовків британської преси, синтаксичні особливості англомовної політичної реклами.

Освещена история украинских переводов выдающегося русского писателя Н.В. Гоголя. Проанализированы особенности перевода диалектной лексики, способы воспроизведения диалогической формы языка в практике русско-украинского перевода, в частности повестей Н.В. Гоголя. Рассмотрены проблемы перевода украинской классической поэзии Т.Г. Шевченко. Определены структурно-семантические параметры предложений условной модальности в произведениях украинской писательницы Н. Кобринской, формально-грамматические особенности обращений в языке В. Стуса, грамматические трансформации в переводе романа И. Гончарова "Обломов". Описаны текстообразовательные функции сравнений в романе У. Самчука "Волынь", средства выражения авторизации в эпистолярии Б. Лепкого. Раскрыта роль этнографических элементов в творчестве М. Черемшины. Рассмотрены вопросы лексического выражения эмоциональных концептов в произведении Дж. Роллинг "Гарри Поттер и философский камень", дифференциации лексики по типу грамматических компонентов в значении в современном немецком и украинском языках. Освещены проблемы французско-украинского перевода современной экономической лексики. Описаны лексико-семантические особенности газетных заглавий британской прессы, синтаксические особенности англоязычной политической рекламы.

Розглянуто питання розвитку лексики українських говірок Буковини в ХХ ст. Описано соціально марковану лексику у "Словнику буковинських говірок", порядок структурних частин у складносурядних реченнях буковинських говірок. Висвітлено соціолінгвістичні аспекти дослідження міжмовних взаємин та шляхи лексичних запозичень в українську мову з румунської та угорської мов. Проаналізовано особливості формального вираження номінацій адресата мовлення в гуцульських говірках, лексико-стилістичні засоби офіційно-ділового стилю в мові творів І. Франка, лексико-семантичні виражальні засоби зображення О. Довбуша та побратимів-опришків у гуцульському фольклорі. Розкрито діалектні особливості мови рукописних апокрифічних збірників XVII - XVIII ст., регіональні формальні особливості функціонування українських мовних символів у творчості письменників Буковини наприкінці ХІХ - початку ХХ ст. Наведено лексико-семантичну характеристику прізвиськ в контексті їх мотивації. Описано структуру концепту "мати" в епістолярії В. Стефаника. Викладено класифікаційні критерії предикатних синтаксем у мовознавчій літературі. Визначено детермінанти з часовим значенням як засоби вираження категорії темпоральності в художньому тексті повісті О. Кобилянської "Земля", стилістичні функції порівняльних конструкцій у мові прозових творів І. Франка.

Рассмотрены вопросы развития лексики украинских говоров Буковины в ХХ ст. Описаны социально маркированная лексика в "Словаре буковинских говоров", порядок структурных частиц в сложносочиненных предложениях буковинских говоров. Освещены социолингвистические аспекты исследования межязычных взаимоотношений и пути лексических заимствований в украинский язык с румынского и венгерского языков. Проанализированы особенности формального выражения номинаций адресата речи в гуцульских говорах, лексико-стилистические свойства официально-делового стиля в языке произведений И. Франко, лексико-семантические выражающие свойства изображения О. Довбуша и братьев-опришков в гуцульском фольклоре. Раскрыты диалектные особенности языка рукописных апокрифических сборников XVII - XVIII ст., региональные формальные особенности функционирования украинских языковых символов в творчестве писателей Буковины конца ХІХ - начала ХХ ст. Дана лексико-семантическая характеристика прозвищ в контексте их мотивации. Описана структура концепта "мать" в эпистолярии В. Стефаника. Представлены классификационные критерии предикатных синтаксем в языковедческой литературе. Определены детерминанты с временным значением как средства выражения категории темпоральности в художественном тексте повести О. Кобылянской "Земля", стилистические функции сравнительных конструкций в языке прозовых произведений И. Франко.

Досліджено особливості конотації епістолярної спадщини М.М.Коцюбинського в прагмалінгвістичному та культурологічному аспектах. Установлено, що конотація є універсальною текстово-семантичною категорією, яка реалізується в опозиціях позитивна/негативна. З'ясовано, що епістолярний текст характеризується такими диференційними ознаками: емоційність, експресивність, оцінність, які апелюють до дослідження конотативних особливостей у ньому. Виявлено, що в епістолярії письменника переважають позитивні культурні конотації, які можуть виступати в комплексі з ситуативно-психологічними. До позитивних віднесено також власне мовні конотації. З'ясовано, що серед негативних домінують ситуативно-психологічні, меншою мірою представлені культурні конотації ідеологічності й патріархальності. Визначено, що в епістолярному стилі найбільшої конотації зазнають формули-звернення, привітання, побажання, прохання та підпису, постскриптуми, у яких переважають позитивні конотації.

Розглянуто питання генологічної своєрідності прози Б.Лепкого, теоретичної реконструкції її жанрової системи. Експліковано поняття генологічної свідомості як концепту, простежено взаємозв'язок рівнів генологічної свідомості та їх фіксацію в епістолярії, літературно-критичних та історико-літературних працях Б.Лепкого, співвіднесено генологічну свідомість письменника з жанровими традиціями Європи кінця ХІХ - першої половини ХХ ст. Запропоновано теоретично-функціональну модель жанрової системи прози Б.Лепкого з виділенням жанрових підсистем як елементів макросистеми художнього світу (естетичної свідомості) письменника.

На підставі прескриптивного та дескриптивного підходів до аналізу процесів нормування української мови системно опрацьовано епістолярії, публіцистичні, мовнознавчі праці та художні твори Т.Зіньківського за всіма мовними рівнями, що дозволило вивчити історичні закономірності розвитку української мови. Базуючись на результатах дослідження фонетичної правописної системи Т.Зіньківського, виявлено її варіативність - система вокалізму віддзеркалює пошуки автора щодо адекватного передавання на письмі голосних звуків і тенденцію щодо дотримання фонетичного принципу, система приголосних відображає значний вплив двох правописних систем XIX ст. - етимологічної та фонетичної. Завдяки стратифікації лексичного та фразеологічного матеріалу з'ясовано еволюційні зміни у словниковому складі української мови кінця XIX ст., динаміку розвитку її лексико-фразеологічної системи, а також тенденцію до нормування. Здійснено структурно-семантичний аналіз граматичної будови та показано її варіантний характер, а саме: виявлені ненормативи у вживанні морфологічних форм та синтаксичних конструкцій функціонують як паралелі до основних, нормативних, граматичних категорій, форм і синтаксичних моделей.

Проведено дослідження листа, який функціонує у побутовій сфері та генетично спорідненої з ним епістолярної форми як феномену художньої літератури. На базі жанрової теорії М.Бахтіна обгрунтовано провідну роль концепції адресата у процесі формування його жанрових домінант і становленні структури, виявлено специфічні риси письменницького епістолярію у порівнянні з кореспонденціями інших дописувачів. Шляхом вивчення листа у діахронічному аспекті визначено етапи конституювання та розвитку даного жанру, простежено динаміку його жанрових домінант і структурно-стилістичних рис. На матеріалі письменницьких епістоляріїв (Томаса та Генріха Манна, Р.М.Рільке, С.Цвейга, Ф.Шіллера, Й.В. Гете) наведено типологію письменницького листа, встановлено його жанрові модифікації й проаналізовано їх специфічні ознаки. Спираючись на жанрову модель М.Лейдермана та поняття про родо-жанрову домінанту М.Гіршмана, уточнено зміст поняття "епістолярна форма" та проаналізовано жанрову специфіку творів з вміщеною епістолярною формою. На прикладі творів німецької літератури виокремлено різновиди епістолярної форми та продемонстровано можливості їх використання у процесі композиційної побудови художніх творів. Простежено еволюцію епістолярної літератури та відтворено концепцію теоретичного функціонування її жанрів.

Досліджено епістолярій другої половини XIX - початку XX ст. З'ясовано, як вирішувалися актуальні для свого часу мовознавчі проблеми походження та самобутності української мови, її суспільного функціонування. Виявлено та проаналізовано наявний у листах лінгвальний матеріал, який стосувався нормувальної практики цього періоду. Встановлено, що в листах українські культурні та громадські діячі активно обговорювали перспективи розвитку та джерела збагачення нової української літературної мови, особливості формування й утвердження її єдиних норм, що помітно впливало на поступальне розгортання мовних процесів в Україні.

Охарактеризовано закономірності розвитку літературної рецепції творчості Гайнріха фон Кляйстра, зумовлену іманентними особливостями художнього світу письменника й основними концептами сучасності крізь призму соціокультурної ситуації в Україні. Систематизовано чинники формування духовного світу й естетичних поглядів Кляйста, виражених у його епістолярії та теоретичних працях. Висвітлено основні тенденції сприймання Г. фон Кляйста в Німеччині в контексті літературного розвитку країни та виявлено характер естетичної спорідненості його творчості з літературними школа XIX - XX ст. Простежено динаміку та наповнення літературної рецепції творів Г.фон Кляйста в середовищі національно-духовних і культурних процесів України та надано їй історико-літературну оцінку.

Проаналізовано епістолярну спадщину М. Максимовича в соціолінгвістичному аспекті. Проаналізовано комунікативні особливості мови листів, простежено вплив соціокультурних реалій на формування мовної особистості.

Проаналізовано стиль мислення Григорія Сковороди і черкаського письменника Григорія Білоуса щодо місця людини у сповідуваних ними художньо-філософських концепціях буття.

Висвітлено історіографічний аспект ніжинського періоду біографії М. Гоголя. Встановлено гуманітарні засади Гімназії вищих наук як визначальний чинник формування "ніжинської літературної школи". Визначено роль етнокультурного простору Ніжина у формуванні художнього світу М. Гоголя. Розглянуто зарубіжну літературу й іноземні мови як складові енциклопедичної освіти у Гімназії вищих наук. Розкрито фактор літературної дихотомії "столиця - провінція" в ранній творчості й епістолярії письменника.

Розглянуто літературний екзистенціалізм (ЛЕ) як специфічний мистецький феномен. Простежено кореляцію синтагми в аспекті семантичного наповнення терміна. Розкрито проблему ЛЕ. Викладено концепт ЛЕ в аспекті діахронії та синхронії. Розглянуто специфіку втілення культурних тенденцій у мемуарах "Сила обставин". Простежено еволюцію художніх образів у романі "Мандарини". Наведено творчу репрезентацію Сімони де Бовуар у мемуарах "Сила обставин". Переосмислено моральні норми у творі "Дуже солодка смерть". Увагу приділено емоційній суб'єктивності у романі "Чарівні картинки". Охарактеризовано образ автора як форму буття в епістолярії Сімони де Бовуар "Листи до Нельсона Олгрена". Висвітлено творчість Сімони де Бовуар у контексті екзистенціалістських тенденцій доби.

Зроблено спробу зазирнути до епістолярію відомої письменниці Марка Вовчка, окреслено стильові манери письма та зв'язок епістолярію із соціальними проблемами часу написання листів. Розглянуто суспільно-культурні процеси доби в листуванні письменниці.

Розглянуто відображення в епістолярії другої половини XIX - початку XX ст. поглядів на походження української мови й її національну самобутність. Висвітлено в епістолярній спадщині особливості становлення нової української літературної мови. Проведено з'ясування в листах питань про джерела збагачення української літературної мови. Досліджено листування як джерело практичних мовних рекомендацій. Подано рекомендації щодо забезпечення милозвучності української мови. Розглянуто погляди на єдиний правопис та їх висвітлення в листах другої половини XIX - початку XX ст.