Розглянуто теоретико-методологічні проблеми наукового пізнання епістолярних джерел. Проаналізовано епістолярну спадщину діячів української культури другої половини ХІХ - початку ХХ ст. (Д.Багалія, М.Драгоманова, П.Куліша, І.Франка, Т.Шевченка, М.Гоголя та інших) як соціокультурний феномен.

Рассмотрена специфика построения и функционирования эпистолярных текстов на материале писем А.С.Пушкина, оказавшего огромное влияние на формирование русского литературного языка. Доказано, что письма поэта отличаются жанровым и стилистическим своеобразием, обладают признаками разговорного, художественного, официального и частично публицистического стилей. Представлен результат лингвистического анализа писем, написанных автором официальным лицам (Николаю I, А.Х.Бенкендорфу); бытовых (брату, жене, друзьям); писем, содержащих элементы художественности и публицистики (П.А.Плетневу, И.С.Тургеневу, А.А.Дельвигу), а также стилизованных писем, базой анализа которых является "Роман в письмах", "Марья Шонинг", "Повести покойного Ивана Петровича Белкина".

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4РОС)6-4 + Ш401.449.2 + Ш5(4РОС)6,1

Рубрики:

Література

Мемуари, щоденники, автобіографії, листи <теорія л-ри>

Шифр НБУВ: Ж16332 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Освещена проблема жанровой специфики мемуаров декабристов. Описан историко-литературный процесс 1810 - 1880 гг. Предложены теоретические основы мемуарной жанрологии. Рассмотрены мемуарные произведения Н.И.Тургенева, С.П.Трубецкого, И.Д.Якушкина, Н.И.Лорера, М.Ф.Орлова, М.А.Бестужева, С.Г.Волконского, Н.Р.Цебрикова, Н.И.Горбачевского, А.В.Поджио, В.Ф.Раевского, М.И.Муравьева-Апостола, Ф.Н.Глинки и др.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4Укр)6-334 + Ш401.449.5

Рубрики:

Література

Вірш у прозі. Мініатюра <теорія л-ри>

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто проблеми вивчення письменницького епістолярію з урахуванням його художнього значення та в аспекті жанрово-стильових модифікацій. Підкреслено, що естетична природа приватної кореспонденції, її поетика, жанрова своєрідність, мова, стиль формують враження про автора як людину, його духовний образ. Зазначено, що листи письменників є самобутнім історичним та літературним літописом своєї доби.

Рассмотрены проблемы изучения писательского эпистолярия с точки зрения его художественного значения и в аспекте жанрово-стилистических модификаций. Подчеркнуто, что эстетическая природа частной корреспонденции, ее поэтика, жанровое своеобразие, язык, стиль формируют впечатление об авторе как человеке, его духовном образе. Отмечено, что письма писателей являются самобытной исторической и литературной летописью своей эпохи.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш401.449.2

Рубрики:

Мемуари, щоденники, автобіографії, листи <теорія л-ри>

Шифр НБУВ: Ж21929 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено проблеми документалістики, розкрито жанрову природу мемуарних літературних джерел. Проаналізовано публіцистику Г.Костюка як утвердження невмирущості національних духовних традицій, а також структурні особливості мемуарного твору І.Білогуба "Некролог". Визначено композиційний рівень поетики письменницьких щоденників, висвітлено образ тоталітарної доби на матеріалі повісті П.Загребельного "Гола душа". Розглянуто жанрові особливості щоденника К.Москальця, наведено авторську концепцію біографічного образу Махатми Ганді в повісті В.Шевчука "Велика душа".

Освещены проблемы документалистики, раскрыта жанровая природа мемуарных литературных источников. Проанализированы публицистика Г.Костюка как утверждение бессмертия национальных духовных традиций, а также структурные особенности мемуарного произведения И.Белогуба "Некролог". Определена композиционная роль поэтики писательских дневников, освещен образ тоталитарной эпохи на материале повести П.Загребельного "Голая душа". Рассмотрены жанровые особенности дневника К.Москальца, приведена авторская концепция биографического образа Махатмы Ганди в повести В.Шевчука "Большая душа".

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4УКР)5,1 + Ш401.449.3

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено жанрову специфіку оригінальних пам'яток давньоукраїнського живопису з використанням традиційних літературознавчих дефініцій.

Исследована жанровая специфика оригинальных памятников староукраинской живописи в духе примитива с использованием традиционных литературоведческих дефиниций.

The research (with "boundary" parameters) of genre specificity of old Ukrainian painting's original monuments in primitive art's spirit with use of traditional literary criticism's definitions is represented.

Розглянуто теоретичні проблеми щоденника як жанру мемуарної літератури. Проаналізовано щоденники В.Винниченка, П.Тичини, В.Поліщука, М.Драй-Хмари, О.Довженка, А.Любченка, О.Гончара, К.Москальця, П.Сороки та інших українських письменників.

Рассмотрены теоретические проблемы дневника как жанра мемуарной литературы. Проанализированы дневники В.Винниченко, П.Тычины, В.Полищука, М.Драй-Хмары, А.Довженко, А.Любченко, О.Гончара, К.Москальца, П.Сороки и других украинских писателей.

Досліджено організацію оповідання у мемуарно-автобіографічній прозі А.Білого, З.Гіппіус, В.Ходасевича, Г.Іванова, М.Волошина, Б.Лівшиця, А.Марієнгофа, В.Вересаєва 1920 - 1930 рр., зважаючи на жанрову специфіку, особливості стилю, співвідношення факту та художнього вимислу. Зазначено: аналіз мемуарних творів дає змогу визначити, що літературний портрет є головною організуючою ланкою оповідання, виявити авторську концепцію зображуваної особистості письменника та співвідношення даної концепції з біографічним "міфом". Установлено, що досліджуваним спогадам притаманні: фактографічність, ретроспективність, фрагментарність композиції, відсутність чітко вибудованого сюжету. Доведено, що специфіку оповідання у даних творах визначає принцип поєднання двох протилежних тенденцій об'єктивації та суб'єктивації. Установлено, що особистість митця відтворюється в аспекті авторського світогляду за принципом виявлення глибинного сенсу за емпірикою явищ, істинного обличчя за "маскою".

Запропоновано теоретично обгрунтовану й експериментально апробовану методику використання епістолярних матеріалів у процесі вивчення української літератури, суть якої полягає у послідовному й систематичному залученні епістолярної спадщини як джерела проникнення в духовний світ митця та його творчу лабораторію, а також як засобу заохочення школярів до самоаналізу. Визначено, що критеріями ефективності використання епістолярних матеріалів є рівень знань учнів про зазначений жанр та його особливості, наявність умінь і навичок роботи з письменницьким епістолярієм, зацікавлення духовним світом митця, його творчістю.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження листа, який функціонує у побутовій сфері та генетично спорідненої з ним епістолярної форми як феномену художньої літератури. На базі жанрової теорії М.Бахтіна обгрунтовано провідну роль концепції адресата у процесі формування його жанрових домінант і становленні структури, виявлено специфічні риси письменницького епістолярію у порівнянні з кореспонденціями інших дописувачів. Шляхом вивчення листа у діахронічному аспекті визначено етапи конституювання та розвитку даного жанру, простежено динаміку його жанрових домінант і структурно-стилістичних рис. На матеріалі письменницьких епістоляріїв (Томаса та Генріха Манна, Р.М.Рільке, С.Цвейга, Ф.Шіллера, Й.В. Гете) наведено типологію письменницького листа, встановлено його жанрові модифікації й проаналізовано їх специфічні ознаки. Спираючись на жанрову модель М.Лейдермана та поняття про родо-жанрову домінанту М.Гіршмана, уточнено зміст поняття "епістолярна форма" та проаналізовано жанрову специфіку творів з вміщеною епістолярною формою. На прикладі творів німецької літератури виокремлено різновиди епістолярної форми та продемонстровано можливості їх використання у процесі композиційної побудови художніх творів. Простежено еволюцію епістолярної літератури та відтворено концепцію теоретичного функціонування її жанрів.

Досліджено французький епістолярний роман як специфічне явище художньої прози, що походить від сполучення форми листа та жанру роману. Вивчено твори XVIII, XIX, XX ст. та висвітлено еволюцію французького епістолярного роману, що є виправданим під час дослідження закономірностей розвитку літературної мови та її стилістичної диференціації. Визначено місце епістолярного стилю у системі функціональних стилів та виявлено прагматичні характеристики французького епістолярного роману. Розкрито його структурні характеристики шляхом об'ємно-прагматичного членування. Розроблено структурну типологію даного роману, визначено композиційні фактори функціонування листів у ньому та встановлено форми передачі чужого мовлення. Проаналізовано лінгвостилістичні засоби створення художнього образу персонажа у французькому епістолярному романі, досліджено іронію у контексті теорії поліфонії О.Дюкро, а також функціонування інтертекстуальних зв'язків у даному романі.

Розкрито суть поняття дискурсивної одиниці в аспекті аналізу дискурсу. Установлено жанрологію епістолярних текстів, з'ясовано статус епістолярного мовлення в системі функціональних стилів. Здійснено комунікативно-прагматичну та функціонально-стильову характеристику дискурсивних одиниць українського листування. Визначено специфічні і загальнотекстові дискурсивні одиниці епістолярію як писемної форми мовлення, зокрема: директивні конструкції, наративні моделі, питальні та окличні речення, засоби вираження емоційного стану, маркери соціального статусу, засоби ініціалізації та завершення епістолярного тексту, стандартизовані формули звертання, привітання, усталені форми побажання, поздоровлення, віншування, вибачення, вдячності, запрошення.

Проведено типологічне дослідження особливостей становлення та розвитку жанру поезії в прозі кінця XIX - початку XX ст. у французькій та українській літературах. Вперше на новій методологічній основі побудовано жанрологічну концепцію поезії у прозі, простежено історію терміна та з'ясовано його семантику. На конкретних прикладах продемонстровано типи сходжень, аналогій, розрізнень у поезіях у прозі французьких та українських митців, зокрема, Т. де Банвіля, Ш. Бодлера, П. Верлена, С. Малларме, А. Рембо, О. Кобилянської, М. Коцюбинського, Л. Українки, В. Стефаника, М. Черемшини, М. Яцкова (критерієм добору є синхронність). На підставі компаративного зіставлення поезій у прозі українських і французьких майстрів слова виявлено ряд подібностей та відмінностей на генологічному рівні, до яких належать ознаки ліричної семантики. На тематичному рівні виявлено спільність у філософських медитаціях, соціальних мотивах, в інтимній ліриці, образах природи. Визначено актуальні для досліджуваного жанру теми (митця, самотності, мислення). Зроблено висновок, що стилістичні особливості поезії в прозі сформувались під впливом актуальних на кінець XIX - початок XX ст. модерних течій. Доведено, що зображально-виражальні засоби поетичного мовлення тяжіють до сугестивності, символіки. В алюзивних елементах поезій у прозі у французькій та українській літературах виявлено ознаки зближень на рівні інтертекстуальних характеристик, які формують новий комунікативний простір модерного типу творчості.

Висвітлено жанрову природу письменницьких щоденників, становлення теоретичних засад для виокремлення місця щоденника серед інших жанрів документалістики. Проаналізовано жанр щоденника як цілісну структуру, позначену виробленими власними канонами, в порівнянні зі специфічними рисами суміжних жанрів. Досліджено суб'єктивні та об'єктивні передумови щоденникового письма - від задуму як пошуку відповідної форми до її втілення. Розглянуто типологію щоденника, розкрито специфіку щоденникового письма за допомогою авторського самороз'яснення, феномен "літературного щоденника". Виділено особливі естетичні категорії, властиві щоденнику.

Досліджено історію формування автокоментаря від античності до сьогодення. Проаналізовано причини його стрімкої жанрової еволюції з квазіональних автопаратекстів до ретроспективних автомета-, автогіпертекстових утворень. Окреслено проблемні питання стосовно ідентифікації авторського коментаря сучасними теоретиками. Висвітлено формування автокоментаря під впливом "віртуальної реальності" та новітніх постмодерних гасел останньої третини XX - початку XXI ст.